Українські інтерактивні столи Ukrainian Smart Cafe стали хітом на форумі в Давосі

У рамках тематичної експозиції світова громада може ознайомитись з передовими досягнення науки й технологій, таких як Ukrainian Smart Cafe з інтерактивними столами українського виробництва, повідомляє Національний Промисловий Портал, з посиланням на facebook-сторінку CEO компанії Kodisoft Дмитро Костика.

Саме такі столи використовує кіпрський ресторан Oshi, визнаний найбільш технологічним рестораном у світі. На Всесвітньому економічному форумі у такий спосіб представлять продукти українського виробництва, а також українську кухню.

"Столи Interactive Restaurant Technology (IRT) дозволяють власникам закладів зменшити кількість персоналу. Так, замість восьми осіб, достатньо мати двох, робота яких більш ефективна. Автоматизація дає змогу спрямувати зусилля на підвищення якості надаваних послуг і розширення асортименту", – каже Дмитро Костик.

Якщо дивитися на новинку глобально, то вона може докорінно змінити ресторанний бізнес – одну з найбільш прибуткових і консервативних галузей в світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як домашнім господарствам перейти на виробництво якісного молока

Але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, пише agropolit.com.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий сорт — до 300 тис./см3, перший сорт — до 500 тис./см3, другий сорт — до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см3, першого сорту — ≤ 600 тис./см3, другого сорту — ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явився ще один виробник вагонів-зерновозів

Загальна виробнича потужність підприємства — 200 вантажних вагонів щомісяця, говориться в повідомленні підприємства, пише Аgroportal.ua.

Як зазначається, завод запустив серійний випуск вантажних магістральних люкових піввагонів, зокрема, сертифікованих універсальних піввагонів моделей 12-9933 і 12-9933-01, а також вагонів-хоперів зерновозів моделі 19-9945, призначених для перевезення харчових сипучих вантажів, що вимагають захисту від атмосферних опадів.

«Зі стартом виробництва вантажних вагонів «Аурум Груп» зможе надати своїм клієнтам комплексне співробітництво з виробництва, експлуатації та ремонту вантажних вагонів», — підкреслила засновник «Аурум Груп» Олена Лебедєва.

Довідка: «Аурум Груп» (Aurum Group) — багатопрофільна українська промислово-інвестиційна група. Ключовими напрямками діяльності є машинобудування, залізничні вантажні перевезення, промислове насособудування, хімічна промисловість, інвестиції в нерухомість і аграрний сектор. Діяльність компанії в агробізнесі представлені розташованим в Запорізькій області господарством з земельним банком 4 тис. га, де вирощуються зернові, олійні та деякі нішеві культури.

ТОВ «Дизельний завод» заснований в квітні 2017 року. Діяльністю заводу є виробництво напіввагонів, вогонов-хопер для транспортування зернових та інших сипучих вантажів, візків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" зробила Вінниччину лідером агропрому

Про це свідчить опублікований Державною фіскальною службою рейтинг аграрних регіонів, передає УНН.

“У розрізі областей — основних постачальників продукції тваринництва ситуація не в усьому збігається із загальноаграрним рейтингом, оскільки дуже залежить від корпоративного сектору — розміщення великотоварного виробництва. Так, навіть одного великого підприємства досить, щоб вивести регіон у лідери: у Вінницькій області (перше місце рейтингу) розташовано основні потужності гіганта “Миронівський хлібопродукт”, — йдеться в аналітиці ДФС.

Холдинг “Золотоніський бекон” вивів на друге місце Черкаську область, а компанія з данськими інвестиціями “Даноша”, що займається свинарством, забезпечила потрапляння до ТОП-10 зовсім не сільськогосподарської Івано-Франківської області.

Молочною продукцією Україну забезпечують Вінницька, Полтавська, Житомирська, Хмельницька і Львівська області.

Традиційно “солодкі” області — це Вінницька, Полтавська та Хмельницька. Тут найбільші посіви цукрових буряків і основна кількість цукрових заводів у країні.

Трудова структура галузі здебільшого відповідає регіональній концентрації АПК. З 2,866 млн осіб, зайнятих у сільському господарстві, 205,8 тис. працюють у Вінницькій області, 167,5 тис. — у Харківській і 147,2 тис. осіб — у Черкаській.

Нагадаємо, Вінницька птахофабрика МХП виробляє майже 1 млн тонн м’ясних виробів за добу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці судяться з другом Путіна за 700 аграрних мільйонів

Теґи: 

Саме цю суму підприємство має сплатити за програмою компанії «Агрокомплекс» за справою в Європейському суді з прав людини, пише agroday.com.ua.

В Господарський суд Луганської області вже подано позов, повідомив на прес-конференції заступник міністра юстиції Сергій Шкляр. 22 січня відбулось підготовче засідання.

«Позов виник внаслідок виконання рішення Європейського суду, за яким раніше проведена виплата в розмірі €27 млн з державного бюджету. Зараз сума позову з урахуванням відсотків становить 705 млн грн», — цитує Шкляра «Інтерфакс-Україна».

Також подано клопотання про накладення арешту на майно відповідача. Чи варто його задовольнити, суд поки не визначився.

Нинішня справа йде корінням в події 90-х – початку 2000-х років. Тоді український «Агрокомплекс» проводив з російськими компаніями бартерний обмін продовольства на сиру нафту.

Після того, як НПЗ увійшов в процедуру банкрутства, «Агрокомплекс» спробувала повернути прострочені борги, подавши в 2003 році позов в Європейський суд з прав людини. У 2011 році суд визнав компанію «Агрокомплекс» постраждалою та зобов’язав український уряд сплатити їй компенсацію в розмірі €27 млн.

Пізніше нафтопереробний завод був експропрійований російською компанією і зараз Україна намагається повернути втрачені мільйони. «Якщо наша держава заплатила «Агрокомплексу» компенсацію, то тепер «Роснафта» повинна відшкодувати ці гроші Україні», – заявив раніше міністр юстиції Павло Петренко.

Протягом останніх п’яти років «Роснафтою» керує Ігор Сечин, друг і багаторічний радник Володимира Путіна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview