Українські корови дають кошерне молоко

Про це повідомляє AgroTimes.

Понад рік тому підприємство пройшло відповідну сертифікацію, інспектори з Ізраїлю високо оцінили як умови виробництва, так і саму продукцію, повідомили у «Бучачагрохлібпромі».

Кошерне молоко має бути отримане від здорових корів, які не мали ніколи хірургічного втручання, які ніколи не відчували болю чи стресу. Тварини мають перебувати в комфортних умовах, отримувати здорове харчування. Саме ці показники в Ізраїлі є ключовими. Також велика увага приділяється бактеріологічним та фізико-хімічним показникам молока, пояснив заступник директора з тваринництва «Бучачагрохлібпрому» Борис Рудюк.

Все дійне стадо «Бучачагрохлібпрому» ‒ а це понад 3 тис. корів ‒ підходить під стандарти виробництва кошерного молока.

«Під суворим наглядом та контролем представників з Ізраїлю та єврейської общини України ми виробляємо кошерне молоко, – зазначив Борис Рудюк. ‒ За весь час співпраці не було забраковано жодного літра».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АСУ розробить гігієнічні стандарти для свинарів

Так, стаття 40 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачає низку гігієнічних вимог для виробника, дотримання яких буде контролюватися Законом «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Для того, щоб свинарі зрозуміли, що саме від них вимагається, Асоціація «Свинарі України» з експертами проекту USAID Агросільгоспрозвиток узялися за розробку «Настанов з дотримання вимог законодавства з безпечності харчових продуктів на потужностях з вирощування, утримання, забою свиней та первинної переробки туш». Вони описуватимуть загальні правила гігієни для свинокомплексів, вимоги до благополуччя свиней, транспортування тварин до місця забою та передзабійного утримання, а також безпосередньо забою свиней і розбирання м’яса.

Настанови також включатимуть розробку та впровадження процедур заснованих на принципах НАССР — для переробників.

Щоби документ не був «абстрактним» і при цьому не створював бар’єрів для роботи бізнесу, а навпаки, став інструкцією із застосування законодавства, було домовлено про його практичне застосування на низці господарств АСУ (мова йде і про свинокомплекси, і про м’ясопереробні підприємства, що входять до їх структури).

Перші аудити відбулися минулого тижня: відвідали свиногосподарство на Хмельниччині та м’ясопереробне підприємство у Тернопільській області.
«Перші аудити продемонстрували, що виконання гігієнічних вимог — процес безболісний для виробника, оскільки для ферми вони не новинка. Усе набагато складніше із застосуванням принципів HACCP на м’ясопереробних підприємствах. Крім величезного шмату паперової роботи — прописування так званої «програми передумов», — найскладніше — змусити працювати це на практиці. А тут значення має навіть те, у якому кутку виробничого приміщення стоїть швабра (і це не перебільшення). Добре те, що перевірки почнуться з квітня 2018-го, коли запрацює Закон «Про державний контроль», а отже ще є час підготуватися», — пояснила віце-президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

За результатами аудитів, «чернетку» настанов будуть доопрацьовувати. Другий етап перевірки на практиці відбудеться у вересні цього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії почали збирати кукурудзу нового врожаю

Всього по країні до збирання кукурудзи підлягає 4,5 млн га, повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, зернових та зернобобових культур зібрано 37,1 млн тонн з 9,6 млн га (66% від прогнозних14,6 млн га) при врожайності 38,5 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур зібрано:
-  пшениця - 26,5 млн тонн (100%) при середній урожайності 41,7 ц/га;
-  ячмінь - 8,6 млн тонн (100%) при середній урожайності 34,3 ц/га;
-  жито - 460 тис. тонн (97% від 168 тис. га) при урожайності 28,1 ц/га;
-  овес - 453 тис. тонн (91% від 198 тис. га) при урожайності 25,2 ц/га;
-  горох 1,1 млн тонн (100%) при середній урожайності 26,7 ц/га;
-  гречка - 16 тис. тонн з 15 тис. га (8% від 183 тис. га) при врожайності 10,3 ц/га;
-  просо - 15 тис. тонн з 9 тис. га (16% від 57 тис. га) при врожайності 16,3 ц/га.

Крім того, завершується збирання ріпаку - зібрано 2,1 млн тонн (98% від 787 тис. га) при врожайності 27,6 ц/га.
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур - у господарствах Хмельницької (56,9 ц/га), Івано-Франківської (52,5 ц/га), Вінницької (50,1 ц/га), Тернопільської (49,9 ц/га), Чернівецької (48,7 ц/га) та Львівської (48,6 ц/га) областей.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Укрцукор» отримає унікальну знижку на поставки природнього газу

Про це повідомила прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

За умовами договору, члени НАЦУ «Укрцукор» отримують ексклюзивне право на знижку в розмірі 50 грн./1 000 м³ при придбанні продуктів  ТОВ "Енерджі Трейд Груп".

Довідка: ТОВ "Енерджі Трейд Груп" здійснює свою діяльність на підставі ліцензії НКРЕКП на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, серія АЕ №295509 від 5 лютого 2015 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Практичні поради з розробки експортної стратегії

Керівники та експерти, що представляють великі агрокомпанії, трейдерські структури, юридичні практики і держоргани дають поради, як правильно торгувати.

Про особливості управління ризиками та розробку стратегії торгівлі агропродукцією на міжнародному ринку розповів Владислав Демчик, генеральний директор компанії Hanse Agri Ukraine.

Він детально зупинився на всіх етапах процесу торгівлі: від прийняття рішення про експорт до перших продажів. Владислав Демчик узагальнив набутий досвід з освоєння експортних ринків і дав практичні поради з розробки стратегії, використання сучасних методів роботи і механізми пошуку конкурентних переваг компанії на ринку.  

«Стояти на місці не можна, постійно з'являються нові фінансові та біржові інструменти, виникають нові ризики і нові обставини. Hanse Agri Ukraine поставляє свою продукцію в 37 країн світу. Важливо правильно використовувати поточну кон'юнктуру ринку і ефективно просувати свою продукцію», - підкреслив Владислав Демчик.

За його словами, підготовка експортної стратегії – це досить складний шлях. По-перше, треба оцінити потенціал та конкурентні переваги  продукції, вивчити баланс попиту і пропозиції. Не менш важливими є питання логістики, фінансовий фактор, контроль якості, контроль виконання контракту.

«Пошук клієнта - це не питання одного дня, співробітництво встановлюється роками, напрацьовуються контакти. Не завжди ціна є вирішальним моментом при прийнятті рішення про продавця. Досить часто умови, відносини, які були попередньо сформовані, є визначальними. Також завжди у центрі уваги питання логістики та гнучкість у відвантаженні», - підсумував Владислав Демчик.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бджолярів закликали об’єднуватись в кооперативи та регіональні кластери

В 2016 році, за даними Мінагрополітики, було експортовано майже 57 тонн меду. Галузь швидко розвивається та є важливим чинником соціального розвитку громад та сільських територій.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час відкриття виставки-ярмарку «Бджільництво-2017».

«Галузь бджільництва сьогодні є однією з найбільш динамічних в аграрному секторі. За останні 10 років експорт меду збільшився у сім разів. Я особисто називаю мед нашим «експортним шлягером».  За перше півріччя 2017 року наші бджолярі вже експортували майже 30 000 тонн своєї продукції, при чому нашими основними покупцями є країни з високою купівельною спроможністю споживачів – Європи та США. Але я закликаю виробників меду, для закріплення свого успіху на внутрішньому та зовнішніх ринках, об’єднуватись в кооперативи чи регіональні кластери», - зазначила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, левова частка виробництва меду в Україні припадає на малих виробників. Об’єднання в кооперативи дозволять українським бджолярам ефективніше лобіювати свої інтереси перед експортерами, державою та зарубіжними партнерами. Регіональні кластери бджолярів сприятимуть налагодженню цивілізованих каналів збуту продукції, співпраці українських виробників меду з торговельними мережами.

Також заступник Міністра підкреслила, що Мінагрополітики сьогодні приділяє надзвичайно велику увагу проблемним питанням галузі бджільництва, таким як використання ветеринарних препаратів для бджіл та застосування агрохімікатів та пестицидів сільськогосподарськими виробниками, та намагається, в рамках своїх повноважень, допомагати бджолярам такі проблеми вирішувати. Саме тому Міністерство ініціює внесення змін до законодавства, в тому числі до Закону України «Про бджільництво» і закликає бджолярів та аграріїв до тісної співпраці в рамках робочої групи з бджільництва при Міністерстві.

Ольга Трофімцева додала, що сьогодні команда Мінагрополітики працює над удосконаленням законодавства відповідно до європейських стандартів.

«Для успішної роботи на світових ринках необхідно грати за глобальними правилами, відповідати міжнародним стандартам якості. Наша спільна мета полягає в тому, щоб у короткостроковій перспективі ми стали експортувати український мед не як сировинну продукцію, а готовий та якісний продукт під брендом «made in Ukraine», - резюмувала заступник Міністра.

Довідка:
Сьогодні в Україні нараховується близько 400 тис. виробників меду. Основні імпортери українського меду за 2016 рік та початок 2017 (6 місяців): Німеччина – 24 247 тонн; США – 21 037 тонн; Польща – 14 046 тонн; Франція – 4 238 тонн; Туреччина – 3 209 тонн; Бельгія – 2 739 тонн; Угорщина – 2 192 тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview