Українські молокозаводи розоряють жителів сіл

У минулому році уряд затвердив закон, згідно з яким з 1 січня 2018 року, українським молокозаводам заборонили б закуповувати сировину у приватних виробників. Пізніше терміни повної заборони на переробку молока другого сорту відсунули до 1 липня 2018 року. Однак уже на початку січня поточного року, великі виробники різко змінили умови прийому продукту – почали приймати домашнє молоко, вироблене в сільських домогосподарствах, не по 5 гривень за літр, а по 2, пише etcetera.media.

Читайте також: Чи готові селяни до нових правил закупівлі молочної сировини

Відомо, що в зазначеному законі відкритої заборони на домашні продукти немає. Однак в класифікації відсутнє саме поняття молока другого сорту, яким український ринок заповнений на 25%. За словами експертів, ситуація, що склалася – «чистий шантаж», яким користуються закупівельники. Вони збивають ціну на молоко і купують, поки що не заборонений, продукт за найбільш вигідною ціною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що будуть робити з українським шоколадом, який не відповідає європейським стандартам

Стало відомо, що в Україні будуть робити з шоколадом, який не відповідає європейським нормам, нещодавно впровадженим у нас.

Так, "Юрліга" пише, що шоколад, який не відповідає новим вимогам будуть продавати до кінця терміну придатності.

Також до липня 2019 року на ринку можуть бути представлені продукти з какао і шоколаду, марковані по-старому. Це передбачено наказом Мінагрополітики від 28 грудня 2017 року № 705, який набув чинності 10 січня.

Тепер на маркуванні шоколадних продуктів повинна міститися інформація про загальну кількість какао-продуктів у відсотках в перерахунку на сухі речовини, зі словами "мінімальний вміст какао-продуктів", "мінімальний вміст какао-масла" (для білого шоколаду). Для виробництва білого, молочного, сімейного молочного, шоколаду "a la taza" і "familiar a la taza" дозволяється використання рослинних жирів у кількості, що не перевищує 5 % загальної маси готового виробу після відрахування деяких їстівних речовин, при цьому не зменшуючи мінімальний вміст какао-масла і загальну кількість какао-продуктів у перерахунку на сухі речовини.

Після такого переходу на євростандарти у третини цукерок заберуть право називатися шоколадними. А сам шоколад подорожчає, але стане кориснішим.

Джерело: strana.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вибрати безпечні консерви

Про це ГолосUA повідомили в прес-службі Дердпродспоживслужби.

У відомстві розповіли, хто несе відповідальність за неякісні консерви.

«Згідно з Законом України «Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів» оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у рамках діяльності, яку вони здійснюють», - йдеться в повідомленні.

Якщо споживач придбав неякісний товар, він може звернутися в Дердпродспоживслужбу або її територіальний орган, написавши заяву із зазначенням місця придбання продукту адреси та назви виробника з додатком документів або їх копій (медична довідка, розрахунковий документ тощо), що підтверджують такі порушення (за наявності).

У відповідності зі статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення може бути усним або письмовим.

Усне звернення подається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через певні контактні центри, телефонні «гарячі лінії» і записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення може бути відправлено через інтернет.

«Згідно п. 8 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 10.06.2017, у разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов'язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до вживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти», - повідомили в Дердпродспоживслужбі.

Також фахівці відомства розповіли, як вибрати якісні консерви.

«Звертаємо увагу, що при покупці продуктів харчування, в тому числі консервів, споживач повинен звертати увагу на цілісність упаковки (повинна бути непошкодженою) та інформацію на етикетці, де повинні вказуватися термін придатності товару, виробник, місцезнаходження виробництва та склад продукту. Також покупець має право попросити у продавця документи на будь-який товар (товарно-транспортну накладну), де буде вказано, коли і звідки був отриманий даний продукт харчування», - розповіли в Дердпродспоживслужбі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Можливості українського агробізнеcу представлять під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі

Про це повідомляє прес-служба проекту з розвитку агроінновацій Agrohub, передає propozitsiya.com.

Зазначається, що Agrohub візьме участь у першому в історії Домі України в Давосі (Швейцарія) і проведе відкриту дискусійну панель для міжнародних інвесторів «Як технології та інновації змінюють український агробізнес». Початок заходу о 14.00 в Домі України (м. Давос, Променад, 73), вхід вільний.

Як зазначають організатори, вони мають намір привернути увагу світових гравців до України і ввести нашу країну в пул світових інноваторів.

Під час дискусії будуть порушені такі питання:

• Як Agritech успішно змінює глобальні тенденції в сільському господарстві і продовольчому ринку України та інших країн?

• Які можливості та ризики для світових інвесторів і новаторів в Україні сьогодні?

• Чи є українські агрохолдинги відкритими для нових технологій?

• Яким чином цінності інноваційної економіки втілилися в сільськогосподарській практиці в 2017-2018 рр.?

Спікерами дискусійної панелі виступлять Юлія Порошенко, засновник і голова правління агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк, генеральний директор агрохолдингу ІМК Алекс Ліссітса, керівник підрозділу Digital Farming Bayer Тобіас Менне, а також співзасновник і керуючий Horsch Machines Майкл Хорш.

«За результатами 2017 року український агросектор утримав лідируючі позиції в експорті продуктів і послуг з обсягом понад $ 17 млрд. Але ми всі розуміємо, що мова йде про сировину. Саме тому інвестиції в агроінновації вкрай важливі й необхідні, оскільки дадуть змогу надавати hight-tech послуги всьому світу. Тільки agritech-експорт досягне понад $ 5 млрд вже в найближчі 5-7 років», - коментує перспективи України Алекс Ліссітса.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер відсудив у сільради компенсацію за відмову у виділенні землі

За цей час чоловік 13 разів звертався до Туринківської сільради, однак кожного разу депутати не могли прийняти конкретного рішення у цій справі – вони і не виділяли землю, і не відмовлялися цього робити, пише zaxid.net.

В опублікованому 29 грудня рішенні Жовківського райсуду вказано, що ще в березні 2010 року сільрада надала чоловіку дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після чого чоловік виготовив цей проект, погодив його і у травні 2012 року звернувся до сільради за затвердженням документації. При цьому, як вказано у рішенні суду, отримавши погоджену технічну документацію на землю, сільрада впродовж двох тижнів зобов'язана була прийняти рішення про її затвердження та надати землю у власність чоловіку.

Однак депутати сільради не прийняли жодного рішення по цьому питанню (не затвердили проект землеустрою, але і не відмовили у затвердженні). Відтак через кілька місяців чоловік повторно звернувся в сільську раду і знову отримав той самий результат. Тоді він подав позов на сільраду і у серпні 2014 року суд визнав дії депутатів незаконними, зобов'язавши їх розглянути це питання знову.

Після цього проект землеустрою розглядали на сесіях сільради ще 11 разів і кожного разу депутати відмовлялися прийняти якесь конкретне рішення. Зважаючи на це фермер подав ще один позов на сільраду, цього разу добиваючись компенсації за завдану моральну шкоду. Чоловік вимагав сплатити йому 41,6 тис. грн – по 3,2 тис. грн за кожну відмову (розмір актуальної на час розгляду в суді мінімальної зарплати). Суд задовольнив його вимоги, однак зменшив розмір компенсації, порахувавши актуальні на час відмов розміри мінімальної зарплати.

«Суд встановив, що позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у перенесених ним душевних страждань через стурбованість і тривогу, адже більше п'яти років він страждає від невизначеності ситуації щодо вирішення його питання по суті, внаслідок чого зазнав глибокого відчуття несправедливості та певного розчарування у інститутах державної влади», – йдеться у рішенні Жовківського райсуду.

У підсумку Туринківську сільраду зобов'язали сплатити фермеру 25 тис. грн як компенсацію за завдану моральну шкоду.

Зазначимо також, що суд не може змусити сільраду надати фермеру цю землю, а може лише зобов'язати депутатів розглянути це питання повторно. Представник сільради під час судового засідання заявив, що депутати не порушують закон, оскільки розглядають звернення фермера, хоч і не приймають по них рішення. Водночас сам чоловік заявив, що сільрада вже передала цю земельну ділянку іншому фермеру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочник з 500 коровами отримав додатково 3 млн прибутку

Про це повідомив економіст ФАО Андрій Ярмак, пише agroday.com.ua.

«Загальна сума абсолютних коливань українського молочного індексу за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було», – зазначає Ярмак.

Професійні виробники, ефективність виробництва у яких лишилася на рівні попереднього року, порівняно з 2016 роком збільшили свої прибутки на 32,5%. Ті ж, хто підвищив ефективність, заробили іще більше. Середній ефективний виробник молока, що має 500 голів молочного стада, отримав додатково 2-3 млн грн прибутку. До слова, про збільшення доходів від продажу молока на 35% звітує холдинг «Астарта».

Попри те, що за рівнем умовної прибутковості виробництва молочники повернулися до 2014 року, ефективність суттєво підвищилася в більшості підприємств. Отже, професійність молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується. Нині майже усі ефективні виробники розширяють виробництво, модернізують молочні ферми.

«Фіксована ціна на молоко на рік – це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива», – каже Ярмак. Він прогнозує різкий ріст виробництва молока і його пропозиції в професійних господарствах у 2018 році. Окрім того – здешевлення молока від господарств і населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки.

«Це не означає, що це молоко не надійде на переробку. Насправді провідні переробники вже давно його не беруть, а ті хто брав, а також «тіньові» переробники, як брали, так і будуть брати це молоко, просто воно їм коштуватиме менше», – пояснює Андрія Ярмак.

«Переробники охоче переходять від «другого» сорту на сировину сільгосппідприємств, але не від того, що заборона на цей «товар» колись таки почне діяти, а якраз від того, що молоко населення на заводі часто виходить дорожче з урахуванням логістики, ризиків по якості й виходів з переробки, – коментує Максим Фастєєв, провідний аналітик агентства Інфагро. – Про привабливість заготівельної ціни молока населення також свідчить збільшення обсягів поставки його на промпереробку цієї осені порівняно з минулим роком. При тому, що офіційні цифри виробництва в категорії перманентно знижуються. Виходить, що здавати на завод стало частково вигідніше, ніж нести на базар».

До негативних прогнозів можна віднести занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабку робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Утім, якщо вітчизняних виробників не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться.

«Думаю, що варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять непристойні 4-5-6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги», – каже Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview