Українські науковці допомагатимуть розвивати аквакультуру в Узбекистані

Про це повідомляє прес-служба Держрибагентства.

Як зазначається, під час двосторонньої зустріч директора Інституту рибного господарства НААН України Ігоря Грициняка з головою Асоціації «Узбекбаликсаноат» Омоном Мусаєвим було обговорено питання розвитку співробітництва у сфері рибного господарства.

Зокрема, сторони досягли домовленості щодо надання українською науковою установою консультативних послуг з розвитку аквакультури та використання сучасних інноваційних технологій для вирощування гідробіонтів в штучних умовах.

«Ми підписали двосторонній договір на три роки з Асоціацією „Узбекбаликсаноат“ про надання консультативних послуг у сфері аквакультури», — зазначив Ігор Грициняк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку АПК

Дочасне скасування Верховною Радою України «соєвих правок» неоднозначно сприйняте основними учасниками ринку олійних культур та продуктів їх переробки. Думки ключових гравців ринку розділились – хтось повністю його підтримує, проте є й ті, хто вважає, що політична доцільність ухвалення даного рішення переважила економічні. В будь-якому випадку, прийняте рішення потребує комплексної оцінки впливу на розвиток ринку насіння олійних культур в Україні та економіки сільського господарства в цілому, на доходи виробників сої і ріпаку та їх фінансовий стан, на  подальші темпи розвитку ринку переробки насіння олійних культур в Україні, експортний потенціал даного сегмента аграрного ринку, обсяги та структуру валютних надходжень, розвиток кормовиробництва та тваринництва, на доходи бюджетів та ін., зазначив віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

16 січня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 30.08.2019 № 1210, яким вилучено пункт 63 підрозділ 2 «Особливості справляння ПДВ» розділу XX ПКУ.

Даним пунктом визначався спеціальний порядок справляння ПДВ при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів та насіння ріпаку з метою стимулювання збільшення обсягів її переробки в Україні та, відповідно, збільшення обсягів створюваної доданої вартості.

Проте практика застосування норми, яка була відмінена, дозволяє зробити певні оцінки доцільності використання подібних механізмів та прогнозувати їх можливі наслідки для розвитку як соєвої та оліє-жирової галузей, так і економіки сільського господарства в цілому, а також забезпечення державницьких інтересів, наголосив науковець.

Широке обговорення наслідків застосування нетарифного регулювання експорту сої, з’ясування його позитивних та негативних сторін, оцінки ступеня впливу на інтереси різних категорій учасників ринку, визначення можливостей та перспектив розвитку та регулювання окремих товарних ринків дозволить уникнути помилок в майбутньому, обрати найефективніші механізми для успішного аграрного розвитку, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні автоматизація та роботизація в АПК йде дуже повільно

В Україні автоматизація та роботизація йде дуже повільно. Фермери часто скептично ставляться до високих технологій. Але наробивши помилок із ручним керуванням, приходять до думки, що треба встановлювати автоматику.

Про це у своїй колонці на Agrotimes.ua пише агроконсультант Ельвіра Абселямова.

«Робоча сила щороку дорожчає. І це факт, хочемо ми того чи ні. Люди шукають більш оплачувану працю, бажано розумову», — зауважує авторка.

У сучасному ягідництві чітко прослідковується тренд на автоматизацію праці.

Це системи поливу, які будуть працювати в комплексі з метеостанцією, з аналізаторами вологості ґрунту, приладами, які вимірюють РН та ЕС, датчиками сонячного освітлення тощо. Система зможе регулювати полив залежно від погодніх умов, фази росту рослини.

«За рахунок високих технологій господарство матиме менше трудо- та енерговитрат. Агрономові не потрібні будуть помічники з поливу, моніторингу та обліку. Адже люди схильні до ліні, можуть припускатися помилок. Наприклад, не побачити тієї чи іншої хвороби, неправильно визначити норму поливу тощо.

У садах все частіше застосовується механічне обрізування, комбайни для збирання врожаю, роботи-збирачі», — пише Ельвіра Абселямова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС визнала Україну топовим постачальником курятини

Україна завершила 2019 рік у списку ТОП-лідерів з поставок м’яса птиці (переважно курятини) до Євросоюзу, передає УНН із посиланням на статистичну звітність Європейської комісії.

Так, минулого року Україна поставила Європі 134,2 тис. тонн м’яса птиці. Це на 8,6% більше, ніж 2018 року. Зазначимо, що 90% усіх поставок курятини за кордон здійснює компанія МХП Юрія Косюка.

Сьогодні Україна у трійці лідерів з експорту м’яса птиці в ЄС. Перше та друге місце посідають Бразилія і Таїланд. У 2019 році країни експортували 313,6 тис. тонн і 308,8 тис. тонн м’яса птиці відповідно. Зростання експорту бразильської курятини у ЄС склало 3,8%. Показники експорту таїландської курятини у Європу впали на 0,9%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через теплу зиму в аграріїв зростуть витрати на ЗЗР

Тепла зима спричинила поширення хвороб та шкідників на полях. Усе це збільшить витрати на захист рослин, що  в свою чергу призведе до зростання ціни кінцевого продукту, пише kurkul.com.

«Маємо екстремальні перепади температури за умови відсутності снігового покриву. Аномально тепла зима сприяє виживанню значної кількості комах та шкідників сільськогосподарських культур», — зауважив доктор економічних наук Житомирського національного агроекологічного університету Віталій Данкевич.

Через нетипові погодні умови в аграріїв виникає потреба вносити більше засобів захисту рослин, гербіцидів, використовувати інші сорти, більш стійкі до шкідників та хвороб, що впливає на собівартість.

Нині основною проблемою для сільгоспвиробників є  збереження посівів озимих культур.

«Чимало господарств, щоб мінімізувати втрати від природних катаклізмів, переорієнтовуються на технічні культури, які є стійкішими до негоди. Зокрема, активно зростає вирощування ріпаку, соняшника та кукурудзи (замість пшениці)», — зауважив науковець.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині фермер отримав землі поза аукціоном

Великобагачанський районний суд Полтавської області задовольнив позов Миргородської місцевої прокуратури, пред’явлений до Головного управління Держгеокадастру в області, Великобагачанської районної державної адміністрації та одного із жителів Великобагачанського району. Про це повідомила прес-служба прокуратури Полтавської області

Ухваленим рішенням визнані недійсними та скасовані розпорядження і накази вищезазначених органів, а також договори, згідно з якими житель Великобагачанського району отримав в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства поза аукціоном. Йдеться про 5 земельних ділянок загальною площею понад 72 га, розташованих за межами 2 сільських рад району.

Якщо рішення суду набере законної сили, громадянин повинен буде повернути земельні ділянки у власність держави.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview