178171

Українські пекарі скоротили виробництво пасок

За даними аналітиків видання ProConsalting, які посилаються на дані Державної статистики та дані операторів ринку, в 2017 році українські підприємства та домашні пекарні виготовили 1,82 тисяч тонн пасок. Позаторік цей пасок напекли більше - 1,9 тисяч тонн. Це менше супроти 2015 року - тоді Великодньої випічки країна виготовила 1,92 тисяч тонн, пише agro-business.com.ua.

За даними аналітиків ринку, на тенденцію до скорочення виробництва пасок до великодніх свят впливають ті ж негативні чинники, що й на інші продовольчі сегменти. Зокрема, скорочення кількості населення, падіння його купівельної спроможності, велика частка тіньового продажу.

Попри падіння виробництва кількості пасок, зросла різноманітність видів випічки. Хоча рецепт пасок є класичним, на ринку можна зустріти вироби з різними варіаціями. Особливо це характерно для продукції невеликих пекарень. Для різноманітності смаку, в тісто можуть додаватися цедра лимона, різні солодкі спеції (кориця, бадьян, кардамон). Вегетаріанці знайдуть паски без яєць і дріжджів. На замовлення можна придбати і сирні паски.

Сімейні пекарні сміливо експериментують і з начинкою пасок. Крім традиційних родзинок і цукатів, застосовують сушені журавлину і вишню, мигдаль, гарбузове насіння, фісташки. Трапляються і зовсім екзотичні варіанти, такі як лавандово-фундучні паски.

На ринку пасок можна також зустріти варіанти з шоколадом, заварним кремом і навіть з сиром Філадельфія. Поверх покриття можуть викладатися різнокольорові посипання, шоколадні букви, солодкі намистини і квіти, фрукти і ягоди.Можна зустріти у продажу і еквівалентну святковій пасці імпортну продукцію. Наприклад, популярності набирає італійська випічка панеттоне. В її складі цукати і сухофрукти, а також алкоголь, за рахунок чого тісто стає повітряно-пористим.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Раді хочуть встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook один із авторів законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Ми багато говоримо про популяризацію виробництва органічної продукції в Україні і про необхідність напрацювання системної державної політики у цьому напрямі, але законодавча база, яка б визначала основні принципи і поняття органічного виробництва, особливості обігу такої продукції, її розповсюдження, маркування і т.д – недостатньо дієва і неповна», - зазначає депутат.  

Зі слів Кулініча, запропонованим законопроектом встановлюються  засади державного регулювання у сфері виробництва та обігу органічної продукції і повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління та контроль у зазначеній сфері.  

Законопроектом №5448-д визначено права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку, органів сертифікації і т.д., встановлено основні засади процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями.

Також цим законопроектом пропонується запровадити чіткий та прозорий механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння.

Зареєстрованим депутатами проектом Закону визначається механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Ним встановлено вимоги до переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва, визначено процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.

Окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення,  реалізації, декларування та маркування  органічної продукції.

«Вважаю законопроект №5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дуже актуальним для сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу в Україні. Він також направлений на гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері і сприятиме нарощуванню експортних потужностей України. Нам є що запропонувати світу, який зараз все більше переходить на органічну модель виробництва, тож ми повинні підтримати цей процес на законодавчому рівні і направити його в потрібне русло!», - резюмує Олег Кулініч.   

 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Львівщині данські інвестори побудують ферму і фабрику з виготовлення кормів

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із інвестиційним кліматом області, агропромисловим розвитком і запевнив, що Львівщина – безпечний регіон для ведення бізнесу.

"За три роки у нас не було фактів, які б свідчили про несприятливий інвестиційний клімат. Якщо ви вирішите розвивати бізнес тут, усі питання, щодо дозволів, виділення землі та інше за нами. Щодо працівників, то в області є кваліфіковані кадри. В регіоні функціонує ветеринарна Академія, яка є найкращим вузом не лише в Україні, але й Європі"- зазначив Олег Синютка.

Власник компанії Медс Расмусен розповів про діяльність своєї компанії і намір побудувати тваринницьку ферму в Україні.

"Ми хочемо створити тваринницьку ферму в Україні, нам потрібна площа 22 гектари, на цьому місці збудуємо першу ферму, як тільки ми її запустимо, розпочнемо будівництво другої. Також ми хочемо запустити фабрику, яка буде займатись виготовленням кормів для тварин. На одній фермі зможемо працевлаштувати до 130 працівників. Ми можемо брати на роботу людей, які мають низький рівень освіти", – зазначив Медс Расмуссен.

Відтак, Львівська ОДА надала перелік земельних ділянок необхідної площі.

Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Ваш вибір 'Подобається'.

Скільки коштує сало в різних регіонах України

Теґи: 

Ціна на сало в Україні в різних регіонах коливається майже на 100 відсотків. Про це заявив директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, передає інтернет-видання UA1.  

За його словами, найвищі ціни на сало саме у столиці. Більш-менш нормальне сало можна купити за 110-115 грн за кілограм. Тоді як таке саме сало в Івано-Франківській чи Тернопільській областях коштує 60-70 грн.

"Можна сказати, що зараз цінова ситуація в Україні стабілізувалась. Але, очевидно, що перед Великоднем ціни виростуть", – зазначив Пендзин.

За його словами, ціни в Україні практично досягли європейських. Деякі продукти у нас коштують дорожче, ніж у наших сусідів – країнах східної Європи. Це в першу чергу стосується молока та курятини. Соняшникова олія в Україні дорожча, ніж в Іспанії практично на 10 відсотків. При чому ця тенденція тримається порядку півроку.

"По всім останнім позиціям у нас продукти дешевші. Але варто враховувати, що в нас значно менші прибутки. Якщо в українців середня зарплата становить близько 240 євро, то у Польщі більше 1100 євро", – додав експерт.

Вчені наблизилися до створення нетоксичних для бджіл та джмелів пестицидів

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Sciencedaily.

Потенційний вплив неонікотиноїдів на здоров'я бджіл є предметом інтенсивних досліджень і значних протиріч, оскільки Європейський союз обмежив використання їх на врожаях, які приваблюють бджіл.

Проте, як бджоли, так і джмелі до різних видів цього класу інсектицидів мають різну чутливість. Дослідники прагнули зрозуміти причину цього явища, щоб допомогти розвитку пестицидів, які нетоксичні для них.

Так само, як і в інших організмах, токсини у бджіл можуть бути зруйновані ферментами, званими цитохромами P450. У дослідженні було виявлено однин підклас цих ферментів у бджіл - CYP9Q - і було встановлено, що він відповідальний за швидке руйнування деяких неонікотиноїдів.

«Ідентифікація цих ключових ферментів надає цінні інструменти для скринінгу нових пестицидів на ранньому етапі їх розвитку, щоб побачити, чи можуть бджоли їх руйнувати», - сказав професор Кріс Басс, який очолював команду в Університеті Ексетера.

«Для створення єдиного пестициду може знадобитися десятиліття і 260 мільйонів доларів, тому ці знання допоможуть нам уникнути витрати часу і грошей», - додав він.

На думку д-ра Ральфа Науена, токсиколога і одного з провідних дослідників Bayer, ці знання також допоможуть їм і регулюючим органам краще зрозуміти, чому деякі інсектициди мають високий ступінь безпеки для бджіл.

«Деякі неонікотиноїди за своєю природою дуже токсичні для бджіл, а інші мають дуже низьку токсичність, але в публічних дебатах вони, як правило, піддаються однаковій критиці», - додав професор Лінь Філд, завідувач відділом біоінтерпретаціі і захисту рослин в Rothamsted Research.

«Кожен інсектицид потрібно окремо розглядати за його ризиками і перевагами, а не тільки за назвою», - підсумував він.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.