Українські порти звільняють працівників через конфлікт в Азовському морі

Про це написав міністр інфраструктури Володимир Омелян на своїй Facebook-сторінці.

"Як ми й очікували, Москва здійснює ручне регулювання доступу торговельних суден в українські морські порти Азовського моря за давнім принципом Кремля: "хочу/не хочу", - заявив він.

За словами Омеляна, про дотримання свободи судноплавства та "не перешкоджання проходженню Керченською протокою навіть не йдеться".

"Працюємо з союзниками по антиросійській коаліції з повернення окупованих територій, звільнення захоплених моряків і кораблів, відновленню міжнародного права та припинення економічної блокади Азовського регіону України", - підсумував міністр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Орендарі страждають від рейдерських захоплень землі

Орендарі часто страждають від рейдерських захоплень землі. Тут також існує багато різних схем. Це відбувається, зокрема, коли підприємці своєчасно не слідкують за пролонгацією договорів оренди, не цікавляться єдиним державним реєстром судових рішень щодо боржників, не проводять інвентаризації майна, у тому числі зібраних врожаїв і техніки, своєчасно не звертаються до правоохоронців та юристів у випадку найменших проявів рейдерства.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Зоя Борисенко, д.е.н., професор. За її словами, коли за спиною цих підприємців рейдери встигають оформити документи на захоплене майно, то буває вже запізно.

"Повернути втрачене виявляється неможливим. Крім невміння своєчасно орієнтуватися в сучасних умовах нецивілізованого ведення бізнесу, причиною рейдерства часто є те, що нечітко визначено межі між ділянками. Багато ще колізій у чинному законодавстві. Є також суттєві проблеми в організації різного роду бюрократичних послуг", — підкреслює експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До кінця року в Україні подорожчає хліб

Про це повідомив виконавчий директор Українського дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі кореспонденту УНН.

"До кінця цього року ще додайте 1,5% - максимум 2% по хлібу", - зазначив експерт, відповідаючи на запитання, на скільки до кінця року подорожчає хліб в Україні.

За його словами, відповідно подорожчають і крупи зернової групи, оскільки їх вартість залежить від росту цін на пшеницю і зернові, які спостерігаються на світових ринках (з 5950 грн за т в минулому році до 6200 грн/т цього року). Втім, за словами О.Пендзина, гречка дорожчати найближчим часом в країні не буде, оскільки накопичився надлишок цієї крупи.

При цьому економіст додав, що також на ціну зерна в Україні вплинуло підвищення тарифів на газ і електроенергію, які потрібні для його зберігання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

В Україні робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян. Про це йдеться у відкритій заяві Громадської коаліції за скасування мораторію на землю з приводу внесення законопроектів щодо продовження мораторію, опублікованій на "Економічній правді".

"Складається ситуація, що політики, які прийшли до влади із гаслами дотримання громадянських прав та європейського курсу, продовжують практику правового нігілізму, яку провадили їх "попередники".

Хочемо наголосити, що європейські цінності, які обстоювали на Майдані українські громадяни, – це не лише запровадження безвізового режиму. Це також і конституційні права всіх без винятку громадян України; це також і відповідальність влади (і кожного посадовця зокрема) за дотримання цих прав", - йдеться у заяві.

"У зв’язку з ухваленим 22 травня 2018 року рішенням ЄСПЛ, маємо наголосити на тому, чим відрізняється нинішня ситуація від тієї, яка була рік тому, та попередити про головні наслідки, до яких тепер може призвести рішення механічно продовжити мораторій.

По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет.

Намагаючись продовжити мораторій, його прихильники фактично намагаються спровокувати в Україні "бюджетний Чорнобиль" - штовхнути на шлях мільярдних фінансових збитків. При цьому звинувачувати громадян, які обстоюють свої конституційні права у міжнародних судах, не враховуючи "політичну доцільність" мораторію, було б некоректно.

Читайте також: У Раду внесли п'ять законопроектів про продовження мораторію на продаж землі

По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). Ті посадовці, які регулярно звітують міжнародним партнерам про здійснені реформи, повинні будуть знайти пояснення, чому Україна ігнорує рішення ЄСПЛ.  

По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить Ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що " Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини … карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років".

Першими уже задокументували свій намір залишити все, як було, всупереч рішенню ЄСПЛ, автори законопроектів №9355 від 30.11.2018 та 9355-5 від 04.12.2018. Наступними, окрім авторів інших аналогічних законопроектів, будуть члени профільного Комітету, які поставлять підписи на підтримку їх внесення на розгляд ВР. Далі – депутати, які голосуватимуть поіменно. Потім – спікер та президент, які підпишуть закон.

Закликаємо:

голову Верховної Ради Андрія Парубія - не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що порушують конституційні права громадян, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення;

президента Петра Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення;

прем’єр-міністра Володимира Гройсмана – внести до 7 грудня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених;

народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни і для них особисто, до яких неминуче призведе їх голосування за продовження мораторію", - підкреслили у Громадській коаліції за скасування мораторію на землю.

Нагадаємо, серед ініціаторів та членів Коаліції – Центр економічної стратегії, Український клуб аграрного бізнесу, Незалежна асоціація банків України, Українська Гельсінська спілка за права людини, Асоціація "Укрсадпром", Спілка українських підприємців, Насіннєва асоціація України, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR), Нова Країна, CASE Україна, Dragon Capital, VoxUkraine, ГО State Watch, ВО "Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України", Українське товариство економічних свобод, Центр ефективного законодавства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на основні продукти в Україні продовжують зростати

"Сегодня" традиційно публікує щоквартальний індекс салбургера. Йдеться про сезонний моніторинг цін на основні продукти, де сало – один з ключових продуктів в меню українців. Нагадаємо, наше салбургер-меню – це обід на чотирьох, основа якого салбургер – сендвіч з чорного хліба з "генеральським" салом, тобто з тоненькими прошарками м'яса, плюс зелень і приправи. Крім бутерброда, до індексу увійшли три страви: картопля по-селянськи, овочевий салат і курячі нагетси з сиром.

Експерти Української аграрної конфедерації (УАК) підрахували для "Сегодня", в яку суму родин і з чотирьох осіб обійдеться такий набір і як змінилася ціна порівняно з початком вересня. Зараз салбургер-меню коштує 285 грн, а ще три місяці тому такий обід можна було приготувати за 246 грн. Тобто за осінь індекс пішов вгору на 16%, після того як півроку тому він впав на 12%. Рік тому такий обід коштував на 25,5% дешевше, або 227 грн.

Аналітики УАК вважають, що основним чинником подорожчання є підвищення цін на курятину, сир і овочі. Причиною експерти називають сезонний фактор: наприклад, огірки і помідори, що входять до складу салату, до кінця осені дорожче вп’ятеро, ніж були влітку. Подорожчало і сало, але трохи, адже його ціна практично зрівнялася з вартістю м'яса. Експерти кажуть, що в найближчі півроку індекс салбургера ще зросте.

Зростання цін: курка, сир і овочі

За розрахунками аналітика УАК Нелі Онищенко, найбільшу частину у вартості нашого обіду займає курка фрі – 57,5%. За три місяці страва стала дорожче на 14,2%, або на 20 грн. Цьому сприяло зростання цін на інгредієнти, які займають вагому частину у вартості страви – курятини (+13,7%), сиру (+23,8%) і молока (+21,4%).

"Частково ціна на ці продукти залежить від сезонності як виробництва, так і споживання: влітку українці менше вживають м'яса і молочки, тому виробникам немає сенсу піднімати ціну, але коли проходить сезон овочів і населення знову повертається до цих продуктів, то зростає і ціна, – каже Онищенко. – До того ж зараз спостерігається збільшення попиту на курятину, вартість якої нижча інших видів м'яса. Користуючись цією ситуацією, багато виробників, а також торгові посередники можуть незначно підняти ціну на курятину в майбутньому. Радує зниження ціни на борошно на 2 грн, або на 16%, порівняно з серпнем. Головний фактор – ціни на зерно. Аналізуючи зміну цін на пшеницю з кінця літа до кінця листопада, бачимо, що після зльоту в середині серпня, вже у вересні ціна в Україні почала трохи знижуватися у відповідь на світові тенденції. Це частково вплинуло на те, що ціна на борошно трохи впала. Але вже з жовтня ціна на пшеницю почала зростати, і це може призвести до подорожчання борошна взимку. Ціна на хліб не наслідувала цю тенденцію, а продовжила підніматися".

Хоча хліб коштує в рази менше сала, але тому, що його в салбургері майже вдвічі більше, ніж сала, він є одним з ключових продуктів, які вплинули на зміну вартості бутерброда: за три місяці буханець додав в ціні 1 грн (+5%). А ось за рік хліб зріс в ціні на 105%, тобто вдвічі. Салбургер подорожчав за квартал на 2 грн (або 2,6%) за рахунок здешевлення салату, але порівняно з кінцем листопада 2017-го – на 34,85 грн (або 67,7%). На 4,4% за три місяці додало в ціні сало, яке дорожчає слідом за свининою, а річне подорожчання цього "українського делікатесу" становило 74,6%. Овочі надчутливі до сезонності, і з закінченням сезону в Україні їх вартість починає менше радувати покупця. Поки за три місяці картопля по-селянськи подорожчала на 0,71 грн, а ось салат "ЗСЖ" – на 15,5 грн. Порівняно з 2017-м, ціни також зросли: на 5 грн подорожчав салат "ЗСЖ" і на 0,36 грн картопля.
 

Прогноз цін до весни

Аналітики кажуть, що подорожчання продуктів – світова тенденція.

"У сільгоспкомплексі країни виробничі витрати зросли за рік на 12-13% через зростання вартості сировини, кормів, міндобрив та палива, багато з яких, насамперед добрива і паливо, імпортуються, – аналізує Онищенко. – Тобто їх ціна залежить від курсу гривні до долара, який останнім часом зміцнів. Цього року додався і фактор зростання тарифів на газ, тому очікуємо подальшого підвищення цін. А напередодні новорічних свят до перерахованих факторів додасться передноворічний ажіотаж".

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, що салбургер-меню за зиму ще подорожчає, і його вартість може перевищити 300 грн. Крім підвищення з 1 січня мінзарплати, від якої залежить собівартість будь-якого товару, великий внесок до зростання ціни внесуть свіжі овочі: вони можуть подорожчали в 1,5 раза через імпорт.

На думку експерта, на 10-15% (2,5-3,5 грн за десяток) за зиму підніметься ціна на яйця, що збільшить вартість салбургера ще на 1,5-2 грн. А ось ціна сала практично не зміниться, оскільки в цей час зростає його пропозиція. Це може стримати зростання цін на курятину, хоча куряче філе все одно підросте в ціні на 3-4% (на 4-5 грн/кг).

За прогнозами Дорошенка, ціна салбургер-меню навесні залишиться приблизно на рівні зимової через те, що вже почнеться зниження цін на свіжі овочі, але серйозне здешевлення всього меню можемо побачити тільки наступного літа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оновлений європейський закон посилив контроль за антибіотиками у тваринництві

Основні зміни стосуються двох ключових напрямків – ветеринарних лікарських засобів і виробництва та обігу ветеринарних медичних кормових добавок. Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації, пише pigua.info.

Прийняття даного законодавства є важливим і для України, оскільки ним посилюється контроль за використанням антибіотиків у тваринництві. Однак, дана сфера в нашій державі наразі не врегульована, що може призвести до ускладнення експорту продукції тваринництва з України до ЄС.

«Європейське законодавство є рамковим. І якщо країна прагне завозити продукцію тваринного походження – молоко, м’ясо тощо, її національне законодавство має відповідати європейському. Тому, на сьогодні, для бізнесу та економічного розвитку країни в цілому надзвичайно важливим є його оновлення. Повертаючись до питання антибіотиків, їх використання в нас майже не регулюється. А в ЄС встановлені досить жорсткі норми їх використання. Так, для профілактики та стимулювання росту вони повністю заборонені», — пояснив координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Дмитро Кирилюк.

Держпродспоживслужба спільно з Мінагрополітики розробляє нову редакцію Закону «Про ветеринарну медицину». Бізнес очікує, що ще цього року фінальний документ буде опубліковано для його подальшого обговорення.

Крім того, бізнес-спільнота сподівається, що в оновленій версії національного Закону будуть міститись ТОП-5 ключових змін, які дозволять врегулювати такі питання. Варто наголосити, що наразі 4 з 5 пунктів в Україні не врегульовані взагалі.

По-перше, процедура реєстрації та перереєстрації ветеринарних лікарських засобів є занадто забюрократизованою. Так, до прикладу в Європі препарат потрібно зареєструвати, а через 5 років здійснити його перереєстрацію. Подальша перереєстрація потрібна, лише, коли, до прикладу, є зміни у складі препарату тощо. В Україні ж перереєстрацію потрібно здійснювати кожній 5 років, що однозначно не спрощує умови для ведення бізнесу.

По-друге, необхідно посилити контроль за обігом та використанням антибіотиків в тваринництві.

По-третє, необхідно врегулювати питання використання автогенних вакцин (використовується як альтернатива антибіотикам).

По-четверте, важливо привести до єдиного знаменника профільну термінологію, до прикладу, що таке «ветеринарний лікарський засіб», «кормова добавка», «медична кормова добавка».

І, по-п’яте, вдосконалити процедуру профілактики та лікування інфекційних захворювань в сільському господарстві, особливо в галузі птахівництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview