182818
178171

Українські садівники вирощуватимуть фісташки

Про це на своїй сторінці у Facebook написав фахівець із закладки лісосадів Валерій Го, пише kurkul.com.

«Високогірна фісташка точно витримує температуру до -30 гадусів, любить світло, не любить сильного зволоження. До грунту невибаглива, може рости і на каменях. Садити її треба на відстані 8-10 м, обов'язково групами по кілька дерев», — ідеться в повідомленні.

За словами спеціаліста, плодоносити фісташки починають на 7-8 рік. Одне дерево може давати близько 25 кг очищених горіхів, що при нинішній ціні реалізації в 400-900 грн/кг може приносити хороший прибуток садівникам.

Фісташки вважають одними з кращих горіхів, бо 80-90 % фісташок  (смажені і солоні) споживають як закуску чи снек. Несмажені, лущені фісташки мають солодкий смак і широко використовуються в кулінарії.

Раніше директор Академії горіхівництва, співзасновник Української горіхової асоціації Олена Івченко повідомляла, що через зміну місць зростання горіхів, пов'язану з глобальним потеплінням клімату, зовсім скоро виробники горіхів зможуть вирощувати в Україні мигдаль, пекан і фісташки.

«Статистика торгівлі сухофруктами і горіхами між країнами залишається стабільною відносно стабільна з року в рік - збільшується виробництво і ціни на продукцію, але потоки залишаються без змін. Але найближчим часом ми можемо стати свідками змін місць зростання горіхів через глобальне потепління. І вже через кілька років ми зможемо вирощувати мигдаль, пекан і фісташки», — зазначила Олена Івченко.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Винайшли агроробота, який замінює агронома

Автономно просуваючись по міжряддям, пристрій за допомогою системи датчиків і камер зчитує характеристики рослин по мірі їх росту та передає цю інформацію в реальному часі на телефон фермера або портативний комп’ютер, пише agroday.com.ua.

Роботом можна керувати за допомогою віртуальної реальності або GPS. Розробники назвали свій винахід TerraSentia. Він налаштовується і вчиться новому. Наприклад, TerraSentia можна навчити виявляти й розпізнавати захворювання рослин, оцінювати стан врожаю.

«Такі роботи кардинально змінять спосіб збору та використання даних з полів», — вважає Гіріш Чоудхарі, професор інженерної та біологічної інженерії, який очолює команду проекту.

Вага TerraSentia становить близько 11 кг, а висота — 33 см. Так як робот досить легкий, він може прокотиться по молодим рослинам, не пошкодивши їх.

Робот компактний, легко переміщується. Агроном може просто покласти його в багажник автомобіля і відвезти в поле.
За словами Чоудхарі, дані, зібрані роботом, допоможуть селекціонерам ідентифікувати генетичні лінії, які забезпечать найвищу якість і максимальну врожайність.

Очікується, що TerraSentia заповнить «розрив» між масивними машинами, які швидко засівають або обробляють сотні гектарів, і працівниками, які продовжують виконувати точні ручні роботи, але роблять це набагато повільніше.

Цієї весни в США проведуть польові випробування перших 20 агророботів. Для фермерів пристрої стануть доступними приблизно через три роки. Деякі моделі коштуватимуть до $5000.



Чому інвестори не зацікавлені у приватизації Аграрного фонду

Міністерство аграрної політики і продовольства повідомило, що Аграрний фонд, який Фонд держмайна вніс до списку пріоритетних компаній до приватизації на 2018 рік, провів переговори з інвесторами, які могли б потенційно зацікавитися його приватизацією. Ніхто з інвесторів не виявив інтересу до придбання компанії.

Про це йдеться в матеріалах Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, пише 112.ua.

"Щодо приватизації ПАТ "Аграрний фонд", Мінагропрод інформує, що товариством були проведені переговори з потенційними інвесторами, у ході яких стало відомо, що через відсутність активів, виробничих потужностей і складських приміщень, товариство не викликає інвестиційного інтересу", - сказано в проекті рішення комісії.

У документі йдеться про те, що, згідно з висновками Мінагропроду, приватизація Агрофонду не дозволить забезпечити мету приватизації держмайна, встановлену законом "Про приватизацію держмайна", та забезпечити виконання його основних принципів: "Товариство не має власного виробництва, а основні активи – це кошти на рахунках, дебіторська заборгованість і запаси зерна на інших елеваторах, тому така приватизація пропонує майбутньому інвестору по факту купити кошти за кошти".

У матеріалах ФДМУ вказується, що головний напрям діяльності Агрофонду – торгівля зерном і продуктами його перероблення на внутрішньому і зовнішньому ринках. Ринок збуту – борошномельні та хлібопекарські підприємства. Компанія орендує офісні приміщення для розміщення регіональних відділень по Україні, також для співробітників головного офісу в Києві. Число працівників – 202. До приватизації пропонуються 100% акцій компанії. Чистий прибуток Агрофонду зменшився з 666,4 тис. грн у 2014 році до 48,7 тис. грн в 2016 році.

"Агрофонд" створювався як ціновий регулятор на ринку зерна. Планувалося, що він буде гасити цінові стрибки на зерно і борошно за допомогою товарних інтервенцій.

Ваш вибір 'Подобається'.


Які продукти подорожчають до Великодня

Про це розповів директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише agro-business.com.ua.

"Найбільше за минулий рік подорожчало м'ясо та сало. На другому місці овочі. Цього року м'ясо продовжить бути рекордсменом подорожчання. В першу чергу подорожчають елітні сорти м'яса. Наприклад, куряча грудка зросте в ціні більше, ніж цілий бройлер. Теляча вирізка та ошийок також суттєво зростуть в ціні, десь на 45 відсотків, а економ- сегмент подорожчає десь на 30%. Найбільше подорожчання почнеться восени. Єдине, що за моїми прогнозами впаде в ціні це сало", - каже експерт.

З квітня в супермаркетах пройдуть перевірки держспоживслужб на якість продукції. Це також призведе до незначного зростання ціни. Виробникам доведеться більше дотримуватись своїх же стандартів.

Українці з'їдають 90% продукції українського виробництва. Цього року зросте попит на дешеві та дорогі продукти, зникне середній сегмент.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українцям повернули 6 млн грн за неякісні товари

Про це заявив Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, пише agroday.com.ua.

Зазначається, що 39% заяв зі скаргами від споживачів були задоволені. Зокрема, з приводу якості продовольчих товарів, було задоволено майже 43% розглянутих звернень від громадян.

В результаті споживачам повернули 6 млн грн за неякісні товари та надані послуги. Ця сума у 2 рази перевищує показник попереднього року.
Лапа говорить, що кількість звернень від споживачів до Держпродспоживслужби останнім часом значно зросла, що свідчить про зростання обізнаності вітчизняних споживачів щодо своїх прав. Однак якість підготовки звернень вказує на низький рівень юридичної грамотності українських громадян у сфері захисту своїх прав.

За словами чиновника, служба активно працює над підвищенням рівня освіти вітчизняних споживачів. Зокрема, затверджений план заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів до 2020 року, спрямований на вирішення цього питання.

Загалом за порушення законодавства у сфері захисту споживачів до адміністративної відповідальності у минулому році було притягнуто 1376 осіб на суму 189,7 тис. грн. Крім того, на 644 суб’єкта господарювання було накладено санкції на суму понад 4,3 млн гривень.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Агрохімічний ринок України на порозі чергового шоку

Про це повідомляє infoindustria.com.

«І це незважаючи на те, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгове імпортне мито на російську аміачну селітру зросло втричі з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а на карбамід та КАС встановлена ставка 31,84%», — йдеться у повідомлені.

Так, на виконання доручення уряду, Мінекономіки працює над проектом постанови щодо внесення  відповідних змін до своєї ж постанови від 30 грудня 2015 р. № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», яка була доповнена  20 грудня 2017 року рішенням про заборону ввезення в Україну сульфату амонію, вапнякової селітри. Список хімічних продуктів, які заборонено імпортувати з Російської Федерації, пропонується доповнити добривами групи 3102 і 3105. Це так звані азотні та NPK добрива, які містять азот, фосфор та калій. Вважається, що росіяни збільшивши обсяг імпорту цих добрив, обходять антидемпінгове мито на азотні добрива та шкодять вітчизняному виробникові.

На думку експертів «Інфоіндустрії», такі кроки можуть призвести до гострого дефіциту NPK-добрив на ринку України, оскільки в Україні вони не продукуються, а Білорусь, яка їх виробляє, може перекрити лише 20% потреби українських аграріїв.

«Це величезна загроза для АПК, бо ці зміни відбуваються в сезон, напередодні комплексу весняних польових робіт. В цей період не можна відмовлятися від цієї групи добрив. Замість того, щоб відкрити дискусію, в ході якої знайти розумне рішення, Уряд намагається заборонити повністю імпорт російських добрив в закритому режимі», — додають експерти.

Заборона російського імпорту все одно не вирішує проблему вітчизняних виробників хімічних добрив, оскільки азотні добрива на весну були закуплені, і в разі активного виробництва вітчизняними компаніями, на ринку спостерігатиметься надлишок продукції, тож вони не зможуть реалізувати їх за тими цінами, якими хочуть.

Проблему, яка турбує вітчизняних виробників, слід було б вирішувати іншим шляхом, визначивши на законодавчому рівні, які саме продукти слід відносити до добрив нітратної групи, наприклад, так, як це зроблено в країнах ЄС, де азотними добривами (селітрою) вважаються такі, які містять більше 28% нітрату. Але забороняти імпорт російських NPK, через те, що вони містять азот, просто нерозумно, це вбивче рішення, яке може призвести до серйозних втрат врожаю, підірве фінансовий стан аграріїв.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.