178171
182818

Українські трактори відправляють на експорт в навіть в Нову Зеландію

Теґи: 

Як повідомило керівництво ХТЗ, завдяки приходу нового інвестора в особі групи DCH Олександра Ярославського підприємство працює стабільно і розвивається в плановому темпі, передає УНН.

"Після вимушеного простою в 2016 році виробництво було відновлено в найкоротші терміни. Уже в лютому 2017 року з конвеєра зійшов перший трактор, а до кінця року було випущено 794 одиниць техніки", - повідомляють на заводі.

Продукція підприємства реалізується як в Україні, так і за кордоном: в Молдові, Казахстані, Вірменії, Болгарії, Польщі, Новій Зеландії, Білорусі та ін. Пошук нових ринків збуту триває.

Як відзначають на заводі, ключовим заходом 2018-2019 рр. повинні стати оновлення парку обладнання і модернізація виробничих приміщень. Інвестор - Олександр Ярославський - виділив на це більше 300 млн грн. При цьому генеральний директор ХТЗ Андрій Коваль зазначає, що в поточному році завод ставить на чільне місце вдосконалення виробів, що випускаються відповідно до переваг споживачів.

"Обсяг виробництва варіюється від 80 до 150 тракторів на місяць. Пікова потужність ХТЗ дозволяє випускати до 180 машин на місяць. У 2018 році завод планує випустити понад 800 тракторів. Наразі підприємство вже сформувало портфель замовлень, що має на увазі реалізацію близько 300 тракторів на внутрішньому і більше 500 тракторів на зовнішньому ринках", - підкреслює керівництво заводу.

Підприємство бере участь у реалізації держпрограми, в рамках якої вітчизняному сільгосппідприємству з лютого 2018 року  має компенсуватися від 25 до 40% вартості тракторів виробництва ХТЗ. Раніше компенсація становила 20%, за цією програмою у другому півріччі 2017 року завод реалізував 87 тракторів на загальну суму 127,7 млн ​​грн.

Як повідомлялося раніше, найбільше машинобудівне підприємство, що веде свою історію з 1930 року, було придбано Олександром Ярославським в 2016 році. На той момент завод перебував у стані затяжної кризи, однак завдяки активності та інвестицій бізнесмена підприємство змогло відновити роботу. Після машинобудівного гіганта бенефіціар групи DCH придбав ще цілу низку промислових активів. Загальна сума інвестицій бізнесмена в проекти різної галузевої приналежності тільки по харківському регіону перевищила 1 млрд дол. (зокрема 300 млн дол. у соціальний проект підготовки Харкова до Євро-2012). Олександр Ярославський входить в ТОП-10 українських підприємців за версією Forbes.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Більшість фермерів не зможе отримати компенсацію з фермерського мільярда

Про це розповів голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця в інтерв’ю AgroPolit.com.

Нагадаємо, що уряд нещодавно оприлюднив порядок розподілу цих коштів.

Загальний розподіл коштів виглядає так: 160 млн грн – на кооперативи, 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки.

    Ідея хороша. Але, на мою думку, програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем, тому навряд чи вона буде ефективною", - говорить Перепелиця.

Зокрема, на думку голови асоціації Драбівської районної організації АФЗУ, є декілька ключових проблем у цій підтримці, одна з яких - відсутність ліквідної застави у фермерів.

    Саме половина з цього мільярда йтиме на відшкодування відсоткової ставки. Пропонується наступний механізм: 500 тис. грн у вигляді кредиту для фермера на поповнення оборотних коштів та 9 млн грн на середньостроковий кредит до 3 років. Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на цю програму", - пояснює Перепилиця.

Зі знаком питання і перелік банків, які будуть компенсувати ставку по кредитам. За словами фермера, погано, що обмежилися тільки державними банками.

«До цієї програми залучені тільки державні банки. А інших учасників немає. Наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, чому б не підключити їх до цього процесу? Це ж розвиток тієї ж кооперації! То чому не підтримати фінансову кооперацію?», - деталізує він.

Зі знаком питання і позиція щодо кооперативів. «Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже – у тваринницькому напрямку», - розповідає Перепелиця.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Одещині з’явиться підприємство з перероблення гороху і проса

Наразі завершується установлення обладнання, розповів АПК-Информ CEO компанії Дмитро Коваленко, пише AgroTimes.

За його словами, збільшення внутрішнього перероблення бобових культур – досить перспективний напрямок.

Дмитро Коваленко підкреслив, що перспективним є перероблення нуту та сочевиці, однак воно стане можливим лише тоді, коли їх валовий збір перевалить за 100 тис. тонн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Укрзалізниця планує почати виробництво покращених зерновозів на власних заводах

Про це повідомив директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев, передає прес-служба відомства.

«Наразі розробляється проектна документація щодо започаткування проекту будівництва зерновозів нового модельного ряду. Сподіваюся, що на початку наступного року вже почнемо їх будувати», - розповів Андрій Рязанцев. За його словами, нові зерновози матимуть перший клас антивандального захисту, щоб унеможливити крадіжки зерна, та матимуть більшу місткість, що є зручним для клієнта.

За словами Андрія Рязанцева, інвестування в зерновози стало можливим завдяки запровадженню вагонної дерегуляції. «При встановленні ринкової вартості за користування вагонами Укрзалізниці стало економічно вигідно вкладати кошти в будівництво зерновозів. Раніше ми будували лише універсальні вагони, що використовуються цілий рік та для різних видів вантажів, але вже зараз плануємо інвестувати і в спеціальні вагони», - зазначив Андрій Рязанцев.

Раніше повідомлялося, що під час брифінгу з зернотрейдерами директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» запросив компанії до спільних проектів з придбання рухомого складу. «Маємо пропозиції спільно з клієнтами долати дефіцит рухомого складу. Придбані клієнтами нові вагони та локомотиви можуть бути надані Укрзалізниці через механізм фінансового лізингу. І цей рухомий та тяговий склад буде обслуговувати потреби клієнта. Укрзалізниця готова до переговорів щодо умов таких операцій та запрошує до співпраці», - зазначив Андрій Рязанцев.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Через 10-15 років дві третини Криму перетвориться в пустелю

Про це в інтерв'ю "Громадське радіо" розповів колишній директор Нікітського ботанічного саду в Криму, доктор технічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Валерій Єжов.

"У Криму зараз активно пропагують, що вони беруть воду з-під землі – бурять свердловини. Але це скінчиться тим, що весь грунт буде засолений і все перетвориться на солончаки. З тієї простої причини, що вода, яка видобувається з глибин, тягне за собою мінеральні солі. І ми на поверхні побачимо сіль. Це згубно для рослин, вони не будуть там рости. Потім треба проводити меліорацію, тобто промивати водою багато разів цю землю для того, щоб її знову можна було використовувати", - пояснив він.

Фактично, за його словами, через 10-15 років кримські землі повернутися до того стану, в якому вони перебували до 1954 року, коли півострів приєднали до України.

"Адже в 1954-му році, коли сталося це приєднання Криму, там ніякої політичної складової не було, там було головне питання – степ був голий та безлюдний. Приєднання відразу ж і передбачало, що туди прийде дніпровська вода. І була програма зробити Крим півостровом садів і виноградників. І вона непогано реалізовувалася", - сказав він.

Валерій Єжов також додав, що сади Криму поступово вмирають, а виноградарство знаходиться в пригніченому стані.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Конференція "Аграрний експорт": нові ринки і перспективи

Україна досягла нового рекорду в об'ємах експорту зернових, олії та олійних, нарощує обсяги виробництва і покращує якість бобових. За даними Міністерства агрополітики та продовольства України наш експорт за січень - листопад 2017 року зріс на 19% і склав $16,4 млрд. Проте, географічну присутність українських агропродуктів є куди розширювати. За рахунок оптимізації логістичних процесів, підвищення якості продукції можна збільшувати прибутковість і розвивати нові ринки, які потребують якісне продовольство.


Конференція Аграрний експорт дозволить проаналізувати вже наявні обсяги експорту, вивчити нові ринки і перспективи, дослідити фактори і процеси, що підвищують швидкість поставок та якість продуктів, мінімізувати цінові ризики бізнесу при експорті.

Основні питання, що будуть винесені на обговорення:

- аналіз експорту української агропродукції;

- перспективи українського експорту зернових;

- експорт української олії і насіння олійних культур;

- експорт українських бобових;

- особливості виходу на іноземні ринки.

Конференція Аграрний експорт
Дата: 20 березня 2018 р.;
Тривалість: 10:00 - 16:00;
Місце зустрічі: БЦ "Кристал", Conference hall, Харківське шосе, 175, Київ
Контакти організаторів: +380 97 900 63 27, [email protected]

Сайт конференції: https://meetprofessionals.biz/ua/event/agroexport-2018/

Ваш вибір 'Нічого сказати'.