186395

Українські виробники курятини реалізують м'ясо українцям дорожче ніж в Європу, незважаючи на держдотації

Про це йдеться у публікації "Покупці курятини "Наша ряба" годує 70 країн світу" видання "Бізнес медіа".

"У наведеному вазі середня ціна на курятину зросла на 33% рік до року. Ціни МХП на внутрішньому ринку зросли на 31%, а на експорт – на 30% рік до року... В доларах США середня ціна на курятину МХП в 4 кварталі 2017 зросла на 29% рік до року, а за 12 місяців – на 21% рік до року", - йдеться в опублікованому виданням документі.

При цьому, автори публікації наводять дані, згідно з якими вартість 1 кг тушки курки ПАТ "Миронівський хлібопродукт" ("Наша ряба") в 2014 році становила на внутрішньому ринку 20 грн, в 2015 – 31,5 грн, а в 2017 – 55 грн. При цьому, за розрахунками видання, курятина українцям продається за цінами вищими, ніж для зарубіжних споживачів. "Виявляється, ціна на курятину в Україні дорівнює ціні м'яса на експорт! А враховуючи, що в експортній ціні закладена також дорога логістика, виходить, що м'ясо в Україні коштує дорожче, ніж на експорт! В інших країнах Косюку доводиться конкурувати з Америкою і Бразилією і, відповідно, пропонувати покупцям більш привабливі ціни, а в Україні монопольне становище дозволяє компенсувати втрати за рахунок високої ціни", - йдеться у публікації.

У той же час, саме МХП залишається головним споживачем державних дотацій на підтримку АПК в Україні. У 2017 році ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша ряба") отримав 1,4 млрд гривень – 40% від усієї суми державних дотацій, виділених у бюджеті для всього українського АПК.

При цьому, отримуючи держдотації і продаючи курятину по світовим конкурентним цінам, компанія отримує надприбутки і постійно виплачує дивіденди акціонерам, які сплачують податок з дивідендів на території Люксембургу. Так, у 2014 році отримавши прибуток у 555 млн дол, компанія виплатила акціонерам 50 млн дивідентів, а в 2016 із 415 млн прибутку вже 80 млн дол дивідендів.

"Не всі знають, що компанія не зобов'язана виплачувати дивіденди щороку, акціонери заробляють на зростанні вартості акцій, а не на дивіденди. Це по суті своїй "зайві" відсотки від надприбутків, які компанії вже нікуди вкладати. Таким чином, факт виплати щорічних дивідендів красномовно показує, що "Миронівський хлібопродукт" має в достатній мірі і оборотні засоби, і гроші на інвестиції в розвиток своїх активів", - йдеться у публікації.

Джерело: Українські новини

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В США будують найбільш технологічну в світі вертикальну ферму

Як стверджують в компанії, ферма стане найбільш технологічною в світі серед закритих виробництв, пише agroday.com.ua.

Завдяки унікальному способу вирощування, продукція ферми буде постачатися клієнтам в найсвіжішому вигляді і з найкращими смаковими якостями, повідомляє Fortune.

Відзначається, що в травні минулого року Bowery на будівництво нової ферми зібрала $20 млн з залучення таких інвесторів як General Catalyst, GGV і GV (раніше Google Ventures).

У вирощуванні своєї продукції ферма застосовує робототехніку, машинне навчання і аналітику. Власно розроблена програма з мережею датчиків приймає дані про рослини в реальному часі і визначає їх якість, текстуру, колір і смак.
В результаті ферма пропонує покупцям так звану пост-органічну продукцію в розпал її свіжості і смаку. Контрольоване внутрішнє рослинне середовище дозволяє вирощувати продукцію цілий рік, без застосування пестицидів.

«Програмне забезпечення – це мозок ферми», – говорить Ірвінг Файн, засновник і генеральний директор Bowery.

Програма контролює всі зміни – потік води, інтенсивність світла, температуру і вологість, що впливає на смак рослини. «Ці зміни автоматично надходять в нашу систему, — каже Файн. — Точність і рівень контролю не мають собі рівних».

За його словами, ферма Bowery в 100 разів ефективніша, ніж квадратний фут (або 9,3 га) традиційних сільськогосподарських угідь — багато в чому тому, що стартап може вирощувати продукцію цілий рік незалежно від сезону в повністю контрольованому середовищі.

Відкриття другої ферми планується на кінець весни. Відзначимо, що перша ферма Bowery була відкрита наприкінці лютого 2017 року. Зараз на ній вирощують понад 80 видів зелені і трав. Продукція продається в супермаркетах Whole Foods і продуктових магазинах Foragers.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна збільшила експорт малини та ожини

У грошовому вимірі експортна виручка за цією категорією у 2017 році склала 0,94 млн доларів США проти 0,8 млн роком раніше.

Про це повідомила прес-служба МінАПК.

Найбільшим покупцем українських малини та ожини (як і у 2016 році) стала Польща – туди було експортовано 961,3 тонн на $799,1 тис.

Також ці ягоди купували Білорусь (238,3 тонн на $115,2 тис.), Румунія (32,6 тонн на $11,8 тис.), Ізраїль (2,7 тонн на $10,6 тис.), Естонія (2,6 тонн на $2,5 тис.) та Молдова (0,5 тонн на $0,3 тис.).

У 2017 році було ввезено в Україну малини та ожини 54,5 тонн на $34,8 тисяч. Таким чином зовнішне торгівельно сальдо за цією групою склало $0,9 млн.



Китай прокоментував порушення Україною зернового кредитного договору

Теґи: 

Про це у коментарі УНН повідомила перший радник посла КНР в Україні Чжен Вей.

"Якщо ми говоримо про цю ситуацію (кредит ДПЗКУ та порушення умов договору), то я - оптиміст. Проекти між нашими країнами мають добре просуватися", - сказала вона.

Радник посла КНР також додала, що питання кредитування КНР українських проектів не зовсім належить до її компетенції, але, так чи інакше, вона має сподівання на успішне вирішення ситуації.

Нагадаємо, Україна порушила кредитний договір, підписаний ДПЗКУ та Експортно-імпортним банком Китаю. Сталося це за сприяння органів прокуратури в інтересах Мінагро. У судовому порядку правоохоронці позбавили ДПЗКУ права власності щонайменше на 19 майнових комплексів корпорації, чим зменшили її статутний капітал. Хоча умови кредитування України з боку КНР цього не допускають.

Додамо, в Мінагро не змогли пояснити, навіщо виводять активи з-під управління ДПЗКУ.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Індекс салбургера: як змінилася вартість обіду "по-українськи"

Видання "Сегодня" традиційно публікує "індекс салбургера". Йдеться про сезонний моніторинг цін на основні продукти, де сало відіграє далеко не останню роль.

Нагадаємо,  салбургер-меню – це обід на чотирьох, основа якого салбургер – сендвіч з чорного хліба з "генеральським" салом, тобто з тоненькими прошарками м'яса, плюс зелень і приправи. Крім бутерброда, до індексу увійшли три страви: картопля по-селянськи, овочевий салат і курячі нагетси з сиром.

Експерти Української аграрної конфедерації (УАК) підрахували для "Сегодня", у скільки родині з чотирьох осіб обійдеться такий набір і як змінилася ціна порівняно з початком зими. Варто зазначити, що зараз салбургер-меню обійдеться в 212 грн, а ще в грудні такий обід можна було приготувати за 191 грн. Тобто за зиму індекс пішов вгору на 11,7%. Аналітики УАК вважають, що основними причинами подорожчання салбургера є зростання цін на борошно, сало, яйця, молочку, овочі. Вартість цих інгредієнтів вдарила по гаманцях через валютні коливання і низький сезон, адже доводиться завозити, наприклад, імпортні помідори і огірки, а також враховувати падіння виробництва молочних товарів.

Ціни в зростання: салат і сало

Обід "по-українськи" продовжує дорожчати. За три місяці вартість обіднього меню з салбургера, картоплі по-селянськи, овочевого салату і курки фрі піднялася на 11,7%. Якщо в грудні за них потрібно було заплатити 191 грн, то зараз – 212 грн. За рік ціна такого обіду злетіла на цілих 47 грн, або на 28,4%.

"Найдорожчою стравою залишається курка фрі, хоча вартість тушки курки за зиму збільшилася всього на гривню, – каже аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко. – Ціна курятини дійсно така ж, як і три місяці тому, крім того, сир подешевшав на 3,5 грн/кг, або на 1,9%, і цю тенденцію можна пояснити відсутністю передноворічного ажіотажу, який спостерігався в той час. Але подорожчали інші продукти, насамперед зросла вартість інгредієнтів для кляру. Борошно подорожчало на 31,4%, і тепер за кілограм потрібно заплатити майже 13 грн, вартість яєць зросла в середньому на 13,4%, до 27 грн за десяток, ціна літра молока піднялася на 17,9%, до 21,4 грн. Таким чином, за рік ціна готової страви зросла значно. Якщо на початку минулої весни покупцеві потрібно було віддати за неї 87 грн, то зараз – 110 грн. За рік спостерігаємо зростання цін на всі продукти, в тому числі на курку – на 26,2% і на сир – на 19,9%.

Вартість салбургера дорівнює 67,4 грн, що на 31% більше, ніж в грудні. На початку зими салбургер коштував 51 грн, тоді як рік тому – 46 грн. Найдорожчим інгредієнтом залишається сало, яке за три місяці додало в ціні 32%, або майже 22 грн. Тепер за кіло потрібно віддати 90 грн, а ще рік тому за ці гроші можна було купити 2 кг сала. На 13,6% подорожчав хліб, насамперед через зростання ціни на борошно. Листя салату подорожчали вдвічі, що можна пояснити сезонністю виробництва, але за рік ціна салату знизилася на 78,6%, або 55 грн.

На 5 грн дорожче, ніж три місяці тому, обійдеться українцям і овочевий салат "ЗСЖ". Любителям свіжих овочів наприкінці зими за 1 кг салату потрібно заплатити 24 грн. Найдорожчими інгредієнтами залишаються огірки за ціною 43 грн/кг (подорожчали на 6,1%) і помідори за ціною 40 грн/кг (подорожчали на 66,7%). Вартість картоплі по-селянськи за зиму майже не змінилася і становить 11,3 грн, але за рік страва подешевшала майже на 1 грн.
 

Прогноз цін до літа

Ще через три місяці експерти прогнозують подальше подорожчання окремих інгредієнтів салбургер-меню. Так, Онищенко прогнозує, що сало може подорожчати на 2 грн/кг, трохи (до 1 грн за кіло або літр) подорожчають молоко та молочні продукти – про це вже сьогодні свідчить зростання оптових цін виробників. Вартість овочів також зросте на 1-2 грн/кг через витрати на зберігання і транспортування. Водночас експерт очікує сезонне зниження цін на яйця (навесні і влітку кури несуться активніше), але яким воно буде, покаже ринок.

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко також говорить, що ціни на продукти зростатимуть протягом всього року, причому найбільше подорожчають м'ясо та овочі. За його оцінками, в березні ці продукти подорожчають приблизно на 1,5% (м'ясо +1,5-2 грн/кг, овочі +10-20 коп./кг), а за рік – на 18-25%. Тобто до грудня м'ясо і сало коштуватимуть 115-125 грн/кг, що зробить дорожчим і наше салбургер-меню. Також Дорошенко очікує подорожчання борошна приблизно на 1 грн/кг. А ось ціни на овочі, на його думку, зупиняться до квітня, оскільки вже повинні з'явитися українські продукти нового врожаю – тепличний редис, капуста, огірки, які хоча і будуть дорожче торішніх овочів, але знизять попит на них, відповідно і ціни на капусту-моркву підуть вниз.

"Продуктова інфляція стане штовхати вгору загальну інфляцію в країні, і ця тенденція не зміниться до кінця 2018 року", – підсумував Дорошенко.

А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко впевнений, що сало в найближчі три місяці подешевшає на 20-30% (на 20-30 грн/кг), яйця також впадуть в ціні на 2-3 грн/десяток.

"Через піст попит на м'ясо і сало падає, а пропозиція домашньої свинини, навпаки, зростає, тому і ціни йдуть вниз кожну весну, – аргументує Охріменко. – Курятина подорожчає в березні-квітні на 10-12%, або на 5 6 грн/кг через зростання вартості кормів та електроенергії. Ціни на борошно залишаться стабільними, бо маємо його перевиробництво, молоко може додати до 1 грн/л".

 

Ваш вибір 'Подобається'.


У парламенті утворили «Аграрну раду»

Про це повідомила заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. пише AgroTimes.

Створення цього об'єднання ініціювала Всеукраїнська аграрна рада.

Співголовами МДО обрано народних депутатів Дмитра Лінька (Радикальна партія), Вадима Підберезняка (Народний фронт), Сергія Лабазюка (Воля народу), Івана Мірошниченка (Самопоміч), Вадима Івченка (Батьківщина), Сергія Хланя (БПП).

Народні обранці у складі «Аграрної ради» проводитимуть консультації, узгоджуватимуть власні позиції та здійснювати спільні заходи з аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства.

Робота «Аграрної ради» сприятиме прискоренню розгляду та прийняття парламентом законопроекту № 7403-2, яким передбачається відміна дискримінаційних норм щодо невішкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку.

Крім того, робота МДО буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу держпідтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі.

Зазначається, що наступними кроками в роботі «Аграрної ради» стануть активізація боротьби із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації сільгоспземель, підтримка законодавства, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив.

 

Ваш вибір 'Подобається'.