Українські яблука жителі країн Азії вважають найсолодшими

Фермерське господарство «Гадз», що у Бучачі, є одним із  лідерів виробництва фруктів в Україні. Сади підприємства займають площу 600 гектарів. Вирощують понад півсотні сортів яблук, груш та слив. Господарство щорічно проходить міжнародну сертифікацію «Global GAP», яка підтверджує якість та безпечність продукції, – розповідає директор з садівництва фермерського господарства «Гадз» Тарас Мельник, пише gazeta-misto.te.ua.

"Цьогоріч у вересні господарство взяло участь у найбільшій фруктовій виставці світу «ASIA FRUIT LOGISTICA», яка відбулася у Гонконгу. Там нашими яблуками зацікавились представники країн Китаю, Індії, Малайзії, Пакистану, В’єтнаму та Індонезії. Ми вже досить давно співпрацюємо з європейськими країнами, зокрема, зі  Швецією  і Норвегією. Туди вже відправлені перші партії продукції, а також підписані попередні контракти щодо співпраці протягом цілого року. Загалом, 50 відсотків вирощених на Тернопільщині яблук ми цьогоріч експортуємо, – розповідає Тарас Мельник.

Аби українські яблука потрапили на прилавки закордонних супермаркетів, вони проходять суворий контроль. Спеціальний апарат сканує кожен плід та калібрує його. Найменша подряпина – брак. Після сортування бучацькі яблука зберігають у холодильних складах, що дає змогу покупцям отримувати яблука протягом року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як працює єдина форелева ферма в Запорізькій області

Майже у 19 кілометрах від Запоріжжя розкинулася екологічно чиста форелева ферма, до речі, єдина в Запорізькій області.

В рік тут продають близько 10 тонн риби. Як там все працює і що форель забула в Запорізькій області дивіться у сюжеті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий експорт України: устриці, равлики, чорна ікра і мармурова яловичина

В ставках поблизу ТЕЦ,  усього в декількох км від столиці прямо в воді плавають мільйони гривень.

В занедбане рибгосподарство вдихнули нове життя. Тут вирощували: осетрових, коропових і навіть форель. Однак, нові власники ставку зробили на цар-рибу – осетрових, повідомляють ФактиICTV

Сучасні технології дозволяють самку риби залишати живою та неушкодженою. Видобуток ікри взагалі більше схожий на справжні пологи. Навіть ультразвукову діагностику використовують.

На заході України, у Львівській області вирішили вирощувати ще екзотичніший продукт – равликів. Це звісно, не жаби, яких ще за так званого совка експортували до Франції, але теж вражає.

За сезон, з травня по жовтень збирають до 10 тон вже готових до продажу равликів.  Ці молюски зовсім невибагливі. Корм раз на день, і захист від сонця. От і всі умови.

Ймовірно, саме через це равлики першими з продуктів лакшері-сегменту, тобто, предметів роскоші, і стали експортуватись до Європи.

Україна відносно нещодавно почала експортувати равлики, та інші екзотичні види продукції.

5 найбільших равликових господарств України сумарно поставили на експорт понад 350 тон цього молюска, а це $350 тис. Хоча для світового ринку – це копійки. Втім, виробники твердять, це тільки початок.

В чорноікорному бізнесі теж далекоглядні плани. Головне, що гальмує у реалізації далекоглядних планів – сама природа. Від малька до першої ікри повинно пройти мінімум 6 років.

Однак, попри довгий процес вирощування, падіння економіки України на бізнес не впливає. Та і для тих, хто постійно споживає чорну ікру, криза не страшна. Мрія вартістю 3 тис грн за 100 гр.

Є ще один продукт, вироблений в Україні, з розряду екзотики, котрий цілком міг би зайняти місце на світовому ринку. Один з найбільших експортерів устриці в Україні Сергій Стахов впевнений, вирощувати устрицю у нас можливо, але дуже затратно.
Вода в таких басейнах повинна циркулювати цілодобово. Обов’язкове охолодження і насичення фітопланктоном.  В якому живе більше 80 видів корисних морських бактерій.

Та смакові вподобання українців далекі від заморських дивацтв сильних світу цього. Так, у Львові устричний бізнес не пішов. Але в столиці культура споживання морських молюсків робить цілком впевнені кроки. Головне – правильно подати.

Один з найвідоміших рестораторів країни Дмитро Борисов українську устрицю в своїх ресторанах подає давно. Улюблений смаколик французів та італійців – равлики, і на Галичині пішло на ура. Кажуть, вся справа в соусі.

Ціна кусається, але і в Європі це коштує дуже недешево. Там і звичні для нас продукти, такі, наприклад, як білі гриби, можуть коштувати стільки, як наша місячна зарплатня.

Ще один делікатес – мраморна яловичина. В світі їдять більше американську мраморову яловичину, яка магетонами робится і по всьому світу розпродається. В Україні її вирощують на Черкащіні.

Єдине проблема для виходу на експорт – маленькі об’єми виробництва. Оскільки якість вже дуже високого рівня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ветеран АТО збудував успішний бізнес на равликах

Слимаків успішно почав розводити 36-річний ветеран АТО. Боєць воював у 72-й бригаді. З пораненнями й контузією повернувся додому і вирішив щось робити, аби не втратити глузд. Тоді й виникла ідея розводити равликів. Тепер має замовлення і в Україні, і навіть з-за кордону, йдеться у сюжеті ТСН.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Синя, червона, бузкова – українська картопля на будь-який смак та колір

Всесвітній бум на кольорову картоплю докотився і до України. Різнокольорова картопля не ліки, але попереджає судинні хвороби і створення пухлин та незамінна при діабеті і надмірній вазі, пише fakty.ictv.ua.

Синя, червона, бузкова. Незвичайну картоплю цінують за поживні властивості, низьку калорійність і мінімальний вміст крохмалю. У Миколаєві – її вирощує ціле фермерське господарство. Наталія Чернохатова уже 4 роки щосезону вирощує понад 20 тонн кольорової картоплі. Більшість врожаю купують на західноукраїнській території. Жителі Миколаєва поки придивляються.

Батьківщина кольорової картоплі – гори Південної Америки. Українські сорти Хортиця, Солоха, Гурман – місцевої селекції, адаптовані до клімату півдня. Проте, виростити синю бульбу все одне непросто. Тому вона і коштує вдвічі дорожче за звичайну.

В Україні кольорова картопля коштує від 10 грн за кілограм. В європейських країнах з синіх бульб вже виробляють чіпси. Натуральну картопляну фарбу додають у косметику і мило.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Європі стали популярними ферми на дахах

Двоє студентів не тільки вирощують овочі та фрукти, але навіть розводять рибу на своєрідній висотної фермі в Гаазі. Про це йдеться у сюжеті Сегодня.

Прямо в центрі Гааги в Голландії на шостому поверсі на висоті 20 метрів розташована незвичайна ферма. Помідори, перець, баклажани, огірки та інші овочі зріють не на грядках, а в спеціальних контейнерах. Площа "городу" - 2 тисячі квадратних метрів. А дивляться за всім цим господарством всього 2 людини. Практично всі процеси автоматизовані.

"У кожного кущика - індивідуальне зрошення. Вода подається на грядки кожні 6 хвилин. У теплиці підтримується постійна температура в 26 градусів. Урожай збираємо двічі на тиждень. За рік виходить близько 50 тонн овочів", - розповідає одна з працівниць ферми Ярелі Мондір.

Створити таку ферму зважилися двоє студентів зі Швейцарії. Ідея так сподобалася місцевій владі, що ті дали їм близько 3 мільйонів євро. Під проект виділили будівлю, яку планували знести. А тепер тут крім теплиці є ще і рибна ферма. За рік в резервуарах вирощують близько 18 000 коропів. А водою, в якій вони плавають, поливають овочі.

Риба збагачує воду. І таким чином рослини отримують натуральні добрива. Ніяких пестицидів. Тому такі овочі можна навіть не мити перед вживанням в їжу.

Придбати всі продукти можна на виході з ферми. Два баклажани стоять 3 євро (близько 90 гривень). Це майже в півтора рази дорожче, ніж в звичайному магазині. В основному на фермі закуповуються місцеві ресторани, однак і звичайні городяни також користуються їх послугами.

Весь прибуток йде на обладнання ферми. Творці вже отримали замовлення на будівництво таких же теплиць на дахах в Німеччині, Бразилії і США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview