Tempo950x100

Tempo300x100

Українському фермеру є куди рости та розвиватися

Українському фермеру є куди рости та розвиватися

Саме формування продуктивних ланцюжків доданої вартості – один з найефективніший спосіб розвитку малого і середнього бізнесу в аграрній сфері. На це і спрямовані зусилля Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP. Детальніше про це розповість Камран Абдуллаєв, міжнародний менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP і технічний директор менонітської Асоціації Економічного Розвитку MEDA (Канада).

 

– Пане Камран, чому MEDA працює в аграрному секторі?

– Це пов’язано з історією створення асоціації. MEDA – організація економічного розвитку, яка створювалася менонітами. Вони були дуже хорошими фермерами, працьовитими людьми і успішними підприємцями. Найперший проект MEDA реалізувала в Перу 60 років тому саме в галузі сільського господарства. Група канадських менонітів вирішила допомогти своїм соратникам з Перу. Канадці вивчили всі сектори, які могли б потенційно стати поштовхом для розвитку економіки, і прийшли до висновку, що саме будівництво підприємства з переробки молока та виробництва молочної продукції дозволить створити додаткові робочі місця і надасть можливість розвиватися іншим фермерам, адже вони отримають новий канал збуту молока.

За всю історію MEDA працювала в більш ніж 60-ти країнах світу, звичайно, це країни, в яких економіка перебувала на стадії трансформації, країни зі зниженим рівнем доходу населення. Основними географічними цілями MEDA є країни з економіками, що розвиваються.

– Яка мета проекту UHBDP, який реалізується в Україні?

– Офіційна мета проекту – розвиток області плодоовочівництва, розвиток ринкового ланцюжка, таким чином, щоб малі та середні фермери, підприємці, які працюють в цій сфері, отримали вихід до різних ринків, могли диверсифікувати канали продажів і, таким чином, збудували весь ланцюжок плодоовочівництва. Мета і в тому, щоб малі та середні фермери в сільськогосподарській сфері отримали можливості для розвитку. В процесі реалізації проекту наша команда в Україні працює з декількома компонентами, щоб домогтися успішних результатів. Ми знаємо: щоб розвивати якийсь сектор, потрібно надавати послуги в областях технічного прогресу, фінансового розвитку, пошуку ринків збуту і зв’язків з ними.

Учасники проекту, в першу чергу, розвиваються як особистості, як підприємці. Під час тренінгів і семінарів люди нарощують свої ділові зв’язки. Головне, що відбувається – люди бачать, що в області плодоовочівництва вони не одні, у них схожі проблеми, діляться один з одним рішеннями цих проблем, в результаті підвищується впевненість у собі, з’являються сили йти вперед.

Найголовніший актив людини – це сама людина. Як він підійде до вирішення проблеми, до розвитку якої-небудь галузі, так ця галузь і буде формуватися. Основний очікуваний результат проекту – розвиток фермера як особистості, як підприємця.

– На Ваш погляд, чому український фермер відрізняється від фермерів інших країн? Які специфічні проблеми українського фермера Ви бачите?

– Український фермер сильно відрізняється від фермерів тих країн, в яких працює MEDA, він набагато грамотніший, що, напевно, характерно всім підприємцям з республік колишнього Союзу. Мале фермерство – це частіше сімейне господарство. В Україні соціальні норми, соціальні зв’язки між людьми, між сім’ями відрізняються більшою свободою. Жінки і чоловіки на рівних позиціях, вони допомагають один одному, разом вносять свій внесок в розвиток підприємства, і так само, на рівних, приймають серйозні рішення, пов’язані з веденням господарства. Звичайно ж, Україна має свої географічні особливості, вона є частиною Європи і межує з іншими традиційними ринками (республіками колишнього Союзу). Чому ми їх називаємо традиційними ринками? Продати продукцію на ці ринки легше, ніж до Європи, тому що вимоги до товару невисокі. Найбільший традиційний ринок закритий. Фермери повинні розвиватися як підприємці, як особистості, щоб орієнтуватися в ситуації і урізноманітнити канали збуту продукції. Ситуація, що склалася в Україні – це виклик для фермерів.

– Цікавим є той факт, що MEDA працює, минаючи державу: не зверху вниз, а навпаки.

– MEDA, дійсно, працює безпосередньо з приватним сектором: з фермерами, переробниками сільськогосподарської продукції, трейдерами та іншими учасниками сектора. Творці MEDA були успішними підприємцями, вони вірили в те, що ініціатива повинна виходити від людини, не варто покладатися на державні органи. Допомога держави, звичайно, потрібна, якщо воно мудро підходить до вирішення проблем своїх громадян. Добре, якщо є допомога і з інших країн. Але, якщо людина сама не стане заповзятливим, сама не захоче вирішити свої проблеми, будь-яка допомога не буде мати великого значення. Меноніти демонструють на особистих прикладах і прикладах своїх проектів, що всюди має бути присутня підприємницька ініціатива. Якщо людина буде активною, небайдужою до проблем своєї країни, то тоді ця країна буде розвиватися.

– Обличчям до обличчя обличчя не розгледіти. Як аграрна Україна виглядає зі сторони?

– Для мене як людини, яка бачить сектор поверхнево, важко судити. В Україні я бачу багато можливостей. Дуже багато землі, і фермери мають до неї доступ. Так, в Канаді теж багато землі, але вона не підходить для вирощування овочів і фруктів. Асортимент плодоовочевої продукції в Україні постійно розширюється, але тим не менш ринок виглядає порівняно бідно, багато продуктів тут не представлено. Чому? Незважаючи на величезний ринок збуту в Україні, ще є багато можливостей, і все-таки є ніші, які пустують. Україна – країна величезних можливостей.

Клієнтка нашого проекту, яка займається переробкою та продажем часнику, каже, що часник – це типовий український продукт. Дивимося торговий баланс по цій товарній одиниці: часнику вирощують більше, але він все одно в дефіциті. Українці їдять китайський часник – це парадокс! Є ресурси, можливості на ринку, але при цьому присутній дефіцит. І це приклад тільки внутрішнім можливостям. Україна знаходиться в Європі – це величезний, інтегрований ринок. Українському фермеру є, куди рости, куди розвиватися.

– У чому, на Ваш погляд, полягає допомога проекту українським фермерам?

– Те, що проект проводить технічне навчання – це важливо. Проект працює з виробниками і переробниками, намагається зв’язати їх в один ланцюжок – теж істотно. Проект працює в сфері консолідації малих фермерських господарств, щоб вони стали більш конкурентоспроможними на ринках – це також має велике значення. Але головне – проект допомагає людям розкритися. Фермер-підприємець повинен побачити, що у нього є величезний потенціал. Саме віра в себе, розуміння, що людина не один, що є такі ж, подібні до нього, які своєю тяжкою працею розвивають і зміцнюють не тільки своє господарство, а й економіку країни – все це об’єднує людей і допомагає розкрити свій потенціал.

Зараз багато хто знає, як вирощувати продукцію, навіть знають, як її продавати. Але через те, що вони це роблять індивідуально, що не є об’єднані в якісь групи, вони втрачають великі можливості. Саме проект показує фермерам, що є виробники, які працюють на більш високому рівні, хоча вони не сильно відрізняються від інших: у них аналогічна освіта, такий же сімейний стан, у них подібна ділянка землі, але чомусь вони більш успішні. Значить, є у кого повчитися.
 

– Які проекти можуть претендувати на отримання гранту від UHBDP?

– Інвестиційний грантовий компонент UHBDP виділяється тим підприємствам в секторі плодоовочівництва, які в результаті реалізації грантового проекту стануть сприяти розвитку хоча б кількох десятків фермерських господарств. Ми також оцінюємо об’єкт фінансування і з точки зору розвитку всього ланцюжка. Який потенціал з’явиться у підприємства, якщо воно отримає грант? У якої кількості фермерів з’явиться новий ринок збуту? Другий критерій оцінки проекту – потенціал створення додаткової вартості. Чим вища додана вартість, тим більша ймовірність, що ми будемо фінансувати цей проект грантовим компонентом. Ми вважаємо, що чим більше додана вартість, тим більше потрібно людської праці, і тим більше людей будуть залучені до роботи. Значить, грантовий компонент отримують ті підприємства, які, реалізувавши грантовий проект, зможуть купувати більше сировини у більшого числа фермерів і створять більше робочих місць.

Але в той же час грантоотримувачем може стати і підприємство, яке виробляє якусь сільськогосподарську технологію і пропонує її фермерам. Ми схвалили грант і профінансували проект компанії, яка займається виробництвом крапельної трубки для зрошення. Підприємство мало лінію для виробництва крапельної трубки, UHBDP профінансував встановлення обладнання для вторинної переробки використаних крапельних трубок. В результаті понад двадцять осіб отримали роботу на утилізаційній лінії. Крім того, це екологічний проект. Зазвичай фермери викидають використану трубку. Але ж вона містить пластик і шкідлива для навколишнього середовища. Тепер фермери можуть здавати старі трубки і за це отримувати від підприємства знижку до 20% при придбанні нової крапельної трубки. В даному випадку і підприємство в прибутку, оскільки використовує стару трубку для виробництва нової продукції, і фермери отримують користь від проекту, і навантаження на навколишнє природне середовище знижується.

Інший приклад. Компанія АГРО-ПАТРІОТ отримала грант UHBDP на придбання обладнання для логістичного центру зі зберігання та переробки часнику. Підприємство має свої землі, вирощує часник, чистить і упаковує продукцію. Грант дозволить підприємству розширити свої виробничі потужності. Якщо раніше компанія займалася передпродажною підготовкою, то тепер зможе здійснювати передпродажну підготовку і переробку. АГРО-ПАТРІОТ планує купувати більше часнику у дрібних фермерів, і для останніх це ще один канал збуту продукції. Більш того, підприємство будує тренінговий центр і готове навчати фермерів вирощувати часник певних сортів, які користуються попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ми бачимо тут не просто ринкові відносини (купив – продав), але і відносини між виробником і переробником – більш продуктивні і перспективні. Дрібні фермери завдяки такій співпраці можуть розвивати нові галузі виробництва – виробляти затребувані сорти часнику.

– Про який обсяг фінансування йде мова?

– На сьогоднішній день сума виданих грантів становить $ 531,848.00. Вже схвалено фінансування нового проекту, ще два проекти в стадії розгляду.

– У Канаді починається новий фінансовий рік. Чи плануються якісь нововведення, зміни, нові гранти, програми в рамках UHBDP?

– На початку квітня тут, в Україні, проходила триденна нарада з командою проекту. Ми обговорювали, які нові компоненти можемо запропонувати нашим клієнтам. У нас є плани щодо розширення компонента грантових програм, але поки вони не затверджені головним донором – Міністерством міжнародних справ Канади. Ми хотіли б і далі підтримувати екологічні проекти. UHBDP вже профінансував 4 проекти, які сприяють збереженню навколишнього середовища. Слово за донорської організацією. Крім того, ми плануємо протестувати гендерний грантовий компонент, який буде направлений на розвиток і зміцнення підприємств, фермерських господарств, якими керують жінки. Основна мета таких малих грантів – зміцнення ролі жінки в управлінні підприємством.

– Малі гранти обчислюються якою сумою?

– До 10 тисяч канадських доларів. Але знову ж таки, це наші наміри, але вони ще не затверджені донором! UHBDP також співпрацює з Мегабанком. Ми плануємо зробити великий акцент на розвиток цього компонента. Проект на своєму сайті uhbdp.org створив сторінку, на якій фермерські господарства та інші учасники плодоовочевого сектора можуть заповнити та подати онлайн заявку на кредитування. Є певна кількість підприємств, які вже отримали кредитування, фінансування від Мегабанку, але ми б хотіли, щоб таких підприємств було більше.

Банки України неохоче кредитують плодоовочевий сектор, тому що це пов’язано з великими ризиками, Мегабанк завдяки взаємодії з UHBDP це робить. Однак ми сподіваємося, що успішні результати кредитування фермерських господарств надихнуть працівників банківської сфери і вони адаптують свої продукти під фермерів.

У цій області UHBDP співпрацює з IFC і спільно реалізують проект CLARA. Це програмний продукт для українських банків, який дозволить їм оцінювати бізнес фермерів, зайнятих в плодоовочевому секторі. У чому полягає проблема банківських структур? Вони вважають, що фермерські господарства відсталі, не ведуть бухгалтерію, тому банківським працівникам складно прорахувати всі банківські ризики, оцінити кредитоспроможність фермерів.

Інструмент CLARA дозволяє проаналізувати доходи і витрати фермерського господарства, оцінити адекватність наданої інформації для отримання кредиту. Досить ввести дані заявника: що вирощує, в яких кліматичних умовах, в якій області, розмір земельної ділянки – і програма розрахує зразкові грошові потоки бізнесу. Отримані дані допоможуть визначити кредитоспроможність фермера.

– Чи буде змінюватися географія дії проекту?

– Поки ми будемо працювати в чотирьох областях півдня України: Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій.

– На чому буде сфокусована діяльність проекту в цьому році?

У минулому році проект приділяв більше уваги технічному розвитку, знайомству з інноваційними агротехнологіями. На наступних стадіях проекту ми плануємо робити упор на розвиток підприємницьких здібностей самих виробників, розширення їх знань і навичок в області продажів, в області знаходження нових ринків та інших супутніх послуг.

Розмовляла Наталія Рубан

 

Перегляди: 5
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/ukrayinskomu-fermeru-ye-kudy-rosty-ta-rozvyvatysya
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати