150670

Українську картоплю хочуть стандартизувати по-європейські

Українська асоціація виробників картоплі передала Міністерству аграрної політики та продовольства України повний пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавства в галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України. Але запропоновані документи, це не 100-відсоткова копія європейського законодавства, а враховують специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Йдеться, зокрема, про порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного ДСТУ 4013:2001 та Директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» до чинного ДСТУ 8243:2015. До них подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також головному аграрному відомству передано готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів, які не готові повністю скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України.

«У зв’язку з прогресуючою тенденцією до потепління та зростання посушливих періодів під час вегетації картоплі пришвидшується процес екологічного та вірусологічного виродження насіннєвого матеріалу, що обумовлює різке зниження  його продуктивності. Сукупна дія погіршення фітосанітарної ситуації насаджень картоплі, зміна кліматичних умов, відсутність уніфікації системи сертифікації насіннєвої картоплі з країнами ЄС  є вагомою передумовою до зменшення кількості польових поколінь з дев’яти (Положення  імплементуючих Директив ЄС 2014/20 та 2014/21 по насіннєвій картоплі), які практикуються в схемах класифікації країн ЄС до шести  польових поколінь, за рахунок зниження числа  поколінь у добазовому насінництві,  тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі до 2 років. Відповідно норм національного стандарту  ДСТУ 8243:2015 «Картопля насіннєва. Оздоровлений вихідний матеріал. Технічні умови» (чинний від 2017.04.01) вихідний матеріал, отриманий у закритому грунті дозволяється репродукувати  максимум до другого покоління. Враховуючи значні відмінності агрокліматичних та фітосанітарних умов України в місцях традиційного розміщення основних площ садіння картоплі  пропонуємо кількість польових поколінь добазового насіння  зменшити до двох поколінь», - зазначила заступник директора Інституту картоплярства, канд. с.-г. наук Тетяна Олійник.

За інформацією виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, чимало країн, що не є членами ЄС, не скопіювали 100-відсотково європейське законодавство. Відмінності в регулюванні стандартів до картоплі мають Македонія, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо, які почули мотивацію власних виробників і зуміли відстояти їхні інтереси перед європейськими колегами.

«Урахування думки українських науковців і виробників ніяким чином не погіршить стосунки України та ЄС, а навпаки продемонструє нашу готовність і надалі дотримуватися доволі жорстких стандартів до насіннєвої картоплі, які наразі в Україні є суттєво суворішими, ніж європейські. Українські картоплярі не вважають за прийнятне понижати вимоги до насіннєвої картоплі, щоб не опустити агрономічний рівень фахових господарств. Ми сподіваємося на допомогу Мінагрополітики в відновленні експорту до ЄС. Прискіпливість до якості українського та імпортованого насіння картоплі – одна із головних складових виробництва якісного товару, який, упевнені, буде гідним потрапити на європейський ринок», - наголосили в УАВК.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні почали вирощувати фундук на шпалері

Делегація Української горіхової асоціації відвідала хорватський розплідник Gospodarstvo Moulis для ознайомлення з 6-річним досвідом вирощування фундука на шпалері, який запатентований цим розплідником в декількох країнах. Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив віце-президент ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадій Юдін.

За його словами, традиційна технологія вирощування фундука передбачає два типи формування — кущ або дерево, при якій на 1 гектар висаджується від 500 до 1000 саджанців фундука.

«Хорватський горіховод застосував іншу схему висаджування фундука 3м х 0,7 м і подальшого формування його на шпалері. При цьому висаджується до 5 тис. саджанців на 1 га, що при урожайності Vlado Moulis — 2 кг фундука з куща дає до 10 тонн з 1 га», — констатує Геннадій Юдін.

Варто зазначити, що в Україні в агропідприємстві «Філберт» вже закладено 7-ми гектарну ділянку фундука за шпалерною технологією його вирощування.

«У нас (в саду «Філберт») вже використовується приблизно однакова схема посадки, — каже агроном самого великого фундукового саду в нашій країні Наталя Власенко, — проте ми зробили крок ще далі, ніж хорватська методика, ми посадили весь цей обсяг саджанців на гарантоване споживання води — на крапельне зрошення, з яким можливо використовувати інтенсивну підгодівлю необхідними добривами».

Підсумком відвідин Хорватії стало підписання меморандуму про спільне співробітництво між Українською горіховою асоціацією та розплідником Gospodarstvo Moulis.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Украгролізинг» готують до приватизації

Про це повідомив в. о. глави Фонду державного майна України Віталій Трубаров, пише Укрінформ.

“Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» в найближчий час буде передано в управління Фонду для подальшої приватизації. Відповідний проект рішення Кабінету міністрів було прийнято на засіданні Урядового комітету з економіки”, - зазначив Трубаров.

Він додав, що 23 жовтня буде проведено конкурс з відбору інвестиційного радника щодо “Украгролізингу”, і до цього часу компанія має бути передана в управління Фонду держмайна.

Фонд державного майна розраховує у цьому році отримати від приватизації понад 22 млрд грн. До переліку великої приватизації на 2018 рік включено 26 об'єктів, в тому числі НАК “Украгролізинг”.

НАК “Украгролізинг” була створена Кабінетом міністрів в 2001 році для забезпечення аграріїв сільгосптехнікою за лізинговими схемами. Статутний капітал компанії оцінюється в 1,09 млрд грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У проекті держбюджету-2019 на аграрну сферу запланували понад 13 мільярдів

Ці суми зазначені в додатку №3 до проекту держбюджету, розміщеного на Офіційному веб-порталі Верховної Ради України, повідомляє Укрінформ.

Згідно з документом, видатки на Міністерство аграрної політики та продовольства України передбачено в розмірі 13,12 млрд грн по загальному фонду.

Найбільший обсяг фінансових ресурсів у 2019 році буде спрямовано на державну підтримку галузі тваринництва - 4 млрд грн.

На фінансову підтримку сільгоспвиробникам заплановано виділити 1,38 млрд грн.

Допомога фермерським господарствам планується в розмірі 800 млн грн.

Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників запланована в обсязі 400 млн грн.

На фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів закладається 127,16 млн грн.

Забезпечення діяльності Аграрного фонду передбачає витрати в розмірі 94,75 млн грн.

Національна академія аграрних наук України має отримати 486,1 млн гривень, з них 429,3 млн передбачено на фундаментальні дослідження та виконання робіт за державним замовленням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні майже все качине м'ясо виробляється населенням

Про це свідчать підрахунки ФAO, які базуються на спеціальній методиці, пише журнал «Наше птахівництво».

 
Близько 90% його виробляють у присадибних господарствах. Деяку кількість качиного м’яса в Україні виробляють племінні качині господарства, зорієнтовані на задоволення потреб населення в добовому молодняку качок і для яких цей вид продукції є побічним.

В Україні не ведеться державний статистичний облік обсягів виробництва качиного м’яса, як і м’яса гусей та індиків. У даних Держстату їх враховують загалом як м’ясо птиці.

Джерело: AgroTimes

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За українськими яблуками приїдуть баєри з Азії

Про це повідомив директор УПОА Федір Рибалко в ході заходу Ukrainian Food Valley KMBS «Українська продукція на ринках Азії: від пробних поставок до системного експорту», пише AgroPortal.ua.

“Українським виробникам вкрай необхідно нарощувати експорт яблук, адже рівень внутрішнього споживання буде знижуватися. Наразі фермери отримують 70%від роздрібної ціни, але можливо, що невдовзі в Україні буде як в Європі — закупівельні ціни від роздрібних будуть відрізнятися утричі”, – зазначає пан Рибалко.

За його словами, у найближчих планах української плодоовочевої асоціації — організувати торгові місії до Нової Зеландії та Чилі для вивчення ринків, а також — запросити азійських імпортерів до України та організувати для них зустрічі з українськими постачальниками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview