150670

Українську картоплю хочуть стандартизувати по-європейські

Українська асоціація виробників картоплі передала Міністерству аграрної політики та продовольства України повний пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавства в галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України. Але запропоновані документи, це не 100-відсоткова копія європейського законодавства, а враховують специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Йдеться, зокрема, про порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного ДСТУ 4013:2001 та Директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» до чинного ДСТУ 8243:2015. До них подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також головному аграрному відомству передано готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів, які не готові повністю скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України.

«У зв’язку з прогресуючою тенденцією до потепління та зростання посушливих періодів під час вегетації картоплі пришвидшується процес екологічного та вірусологічного виродження насіннєвого матеріалу, що обумовлює різке зниження  його продуктивності. Сукупна дія погіршення фітосанітарної ситуації насаджень картоплі, зміна кліматичних умов, відсутність уніфікації системи сертифікації насіннєвої картоплі з країнами ЄС  є вагомою передумовою до зменшення кількості польових поколінь з дев’яти (Положення  імплементуючих Директив ЄС 2014/20 та 2014/21 по насіннєвій картоплі), які практикуються в схемах класифікації країн ЄС до шести  польових поколінь, за рахунок зниження числа  поколінь у добазовому насінництві,  тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі до 2 років. Відповідно норм національного стандарту  ДСТУ 8243:2015 «Картопля насіннєва. Оздоровлений вихідний матеріал. Технічні умови» (чинний від 2017.04.01) вихідний матеріал, отриманий у закритому грунті дозволяється репродукувати  максимум до другого покоління. Враховуючи значні відмінності агрокліматичних та фітосанітарних умов України в місцях традиційного розміщення основних площ садіння картоплі  пропонуємо кількість польових поколінь добазового насіння  зменшити до двох поколінь», - зазначила заступник директора Інституту картоплярства, канд. с.-г. наук Тетяна Олійник.

За інформацією виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, чимало країн, що не є членами ЄС, не скопіювали 100-відсотково європейське законодавство. Відмінності в регулюванні стандартів до картоплі мають Македонія, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо, які почули мотивацію власних виробників і зуміли відстояти їхні інтереси перед європейськими колегами.

«Урахування думки українських науковців і виробників ніяким чином не погіршить стосунки України та ЄС, а навпаки продемонструє нашу готовність і надалі дотримуватися доволі жорстких стандартів до насіннєвої картоплі, які наразі в Україні є суттєво суворішими, ніж європейські. Українські картоплярі не вважають за прийнятне понижати вимоги до насіннєвої картоплі, щоб не опустити агрономічний рівень фахових господарств. Ми сподіваємося на допомогу Мінагрополітики в відновленні експорту до ЄС. Прискіпливість до якості українського та імпортованого насіння картоплі – одна із головних складових виробництва якісного товару, який, упевнені, буде гідним потрапити на європейський ринок», - наголосили в УАВК.

Джерело: agrarii-razom.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим корисні вертикальні ферми – інноваційні "грядки" для вирощування городини

У світі багато країн уже зараз відчувають нестачу орних земель, інших ця проблема чекає в недалекому майбутньому – через виснаження родючих ґрунтів та збільшення попиту на продовольство, пише 24tv.ua.

Думка про це наштовхує людські "уми" на пошук альтернативних рішень для вирощування городини. Одним із таких, який, як вірять його прихильники, врятує планету від ймовірного голоду, є так звані "вертикальні ферми".

Переваги цього методу виглядають багатообіцяльними: заощадження води до 95%, порівняно з традиційним господарством; повна відсутність пестицидів та гербіцидів; у десятки, а то й сотні разів, вища ефективність – завдяки економії площі: полиці, на яких вирощують овочі, можна складати одну над одною у височезні стелажі.
Такі ферми не потребують ґрунту, а сонцем їм слугують світлодіодні лампи. Увесь процес максимально автоматизований, можливість регулювати температуру, вологість (незалежно від погодних умов) пришвидшують процес дозрівання, а відсутність прив’язки до сезону дає змогу збирати по декілька врожаїв на рік.

За принципом вирощування розрізняють загалом три види:
– на гідропонних фермах рослини висаджують у продірявлені горщики, заповнені гравієм чи іншим нейтральним субстратом, і занурені у басейн з поживними речовинами;
– аквапоніка відрізняється тим, що передбачає додатково розведення риб, продукти життєдіяльності яких власне і слугують поживою для рослин;
– і є ще аеропоніка, коли поживні речовини у вигляді аерозолю подають просто до коренів рослин.

Такий інноваційний підхід відкриває широкі можливості для ринку: скажімо, великі супермаркети зможуть вирощувати овочі і зелень просто під боком, не витрачаючись на доставку та зберігаючи максимальну свіжість продукту.

На вертикальних фермах вирощувати екологічно чисту й поживну городину можна буквально посеред пустелі, використовуючи для цього енергію сонця; а також у цехах колишніх фабрик і складських приміщеннях, і навіть у закинутих автомобільних тунелях; та, зрештою, у себе вдома на кухні, контролюючи увесь процес за допомогою смартфона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчовісубпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.

Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:

-  насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);

-   горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);

-   овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);

-  плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);

-  кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);

-  соя – на $11,7 млн (на 7,5%);

-  шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);

-  яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в 19,9 раз);

-  соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.

«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські садівники солідно заробили на експорті волоського горіху

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

У 2017 році було висаджено 1843 га горіхових садів. У 2018 році ця цифра перевищила 2400 га. Загальні площі горіхових садів в Україні на сьогодні становлять понад 18 тис. га (або 8,1% від загальної площі садів).

Найбільше Україна експортує волоський горіх в країни ЄС (61.7 млн.дол в 2017 році), на другому місці країни Азії (23.2млн.дол.)

«При цьому, даний продукт має чудові перспективи як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Незважаючи на те, що горіхи є алергеном, вони вважаються невід’ємною частиною здорового харчування в розвинутих країнах. При цьому, лише 7% території нашої планети є придатними для вирощування волоського горіху, і нам пощастило бути частинкою цих 7%», — зазначає Ольга Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування нуту стає прибутковою справою

Врожайність українського нуту завдяки природно-кліматичним умовам значно вище середньосвітового рівня і становить близько 2,2 т/га, пише УкрАгроКонсалт.

Завдяки високій маржинальності нуту, яка сьогодні вище, ніж соняшнику або сої, дана культура все більше знаходить застосування в українських аграріїв. Рентабельність продажів оцінюється на рівні 52%.

Всі ці фактори вплинули на високі врожаї нуту в 2018 році. Так, за оцінками, в Україні в цьому році урожай цієї бобової культури майже в два рази вище, ніж у попередньому. Ціна на крупносім'яний нут залишається стабільно високою і становить $1000 за тонну.

Український нут користується попитом у таких країнах, як Індія, Пакистан, Туреччина, Йорданія, Єгипет і Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Масове отруєння селян: агропідприємство може обійтися лише штрафом

Винуватцю — компанії ТОВ “Агрополіс” (агрохолдинг “Кернел”) може загрожувати лише адмінштраф. Про це у коментарі УНН розповів начальник відділу комунікації ГУ НП у Тернопільській області Сергій Крета.

За його словами, 26 вересня поліція отримала результати перевірки від Держпродспоживслужби.

“У документах йдеться про те, що поля оброблялися препаратом „Ураган форте“. І ця речовина міститься у відібраних зразках соняшнику. Але вміст „Урагану форте“ у відібраних зразках не перевищує гранично допустимих норм. Відтак, прокуратура району не вбачає підстав для відкриття кримінального провадження”, — сказав він.

Читайте також: Масове отруєння хімікатами на Тернопільщині: після обробки полів постраждали 252 людини

Також контролери встановили, що ТОВ “Агрополіс” протиправно розпилювало отрутохімікати на поля, які розташовані на відстані 550 м від житлових будинків, додав Крета.

“За цим фактом можливо буде проводитися додаткова перевірка і, можливо, буде притягнуте до адмінвідповідальності керівництво підприємства”, — додав речник поліції.

Додамо, що “Кернел” виробляє соняшникову олію відразу під кількома брендами: “Стожар”, “Чумак”, “Щедрий дар”. Власники “Кернел” — мільярдер Андрій Веревський та народний депутат, член комітету ВР з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview