178171
182818

Українських фермерів змусять кооперуватись споживачі

Про це повідомив Микола Гордійчук, директор компанії «Агріко Україна», під час виступу на черговій зустрічі Клубу стратегічних партнерів, пише info.shuvar.com.

«Те, що українські виробники не дуже поспішають кооперуватись свідчить лише про те, що в них все більш-менш нормально, суттєвого дискомфорту вони не відчувають. Але це питання часу, досвід розвинутих країн говорить про те, що дрібний виробник може бути успішним лише у форматі об’єднання. А в Україні левову частину врожаю овочів та картоплі вирощують саме дрібні господарства», - розповів пан Гордійчук

На думку експерта, українських фермерів підштовхне до кооперації сам ринок, його вимоги сьогодні швидко змінюються, це далеко не всі розуміють. Українці сьогодні активно подорожують, під впливом цього змінюються звички харчування і, відповідно, вимоги до місцевого продукту теж зростають. При цьому, зміни відбуваються настільки швидко, що українські фермери, швидше за все, вимушені будуть «перестрибнути» певні етапи еволюції, які, свого часу,  проходили їх колеги з країн ЄС.

«Свій шлях розвитку європейські фермери проходили десятиріччями, ми ж змушені бігти значно швидше. Я не здивуюсь, якщо за кілька років, звичайна мита картопля вже буде неактуальною для українського ринку. Споживач захоче бачити в магазинах певні сорти чищеної картоплі та її напівфабрикатів в зручній упаковці», - каже експерт.

На думку фахівця, без кооперації українські фермери не зможуть забезпечити внутрішній ринок цінним продуктом, за який внутрішній споживач захоче заплатити високу ціну. В розвинутих країнах головною місією кооперативів є збільшення заробітку його членів, тому, ціла армія маркетологів об’єднання постійно спілкується із каналами реалізації і відповідає за позиціювання продукції цих фермерів-членів кооперативу на внутрішньому та зовнішньому ринках. Таку систему сьогодні важко збудувати на базі навіть дуже крупного українського господарства.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На українських складах виробників добрив зберігається продукція на 2,5 млрд гривень

Союз хіміків України заявляє, що на складах українських виробників добрив зберігається продукція на 2,5 млрд гривень.

Про це йдеться в повідомленні союзу, передають Українські Новини.

"У 2018 році в порівнянні з 2016 роком ситуація на ринку добрив істотно змінилася. На сьогоднішній день українські аграрії повністю забезпечені добривами вітчизняного виробництва, заявка Міністерства аграрної політики та продовольства щодо забезпечення аграрної галузі добривами до весняної посівної виконується на 100%. На складах вітчизняних підприємств зараз зберігається добрив на більш ніж 2,5 млрд гривень, які готові до відвантаження покупцям ", - прокоментував президент Союзу хіміків Олексій Голубов під час обговорення у проса забезпечення українського агропромислового комплексу добривами.

Повідомляється, що за підсумками 2018 року відбулося зростання внутрішнього виробництва добрив, однак частка імпорту добрив в споживанні становить понад 50%.

За словами генерального директора Федерації роботодавців України Руслана Іллічова, зростання внутрішнього виробництва стало можливим завдяки діям антидемпінгових заходів, а також співпраці українських виробників з "Аграрним фондом", який другий рік поспіль виступає державним замовником добрив.

При цьому рівень споживання імпортних добрив залишається на рівні 60%, що не дозволяє в повному обсязі використовувати виробничі потужності українських виробників.

Зокрема, більше півроку простоює найбільший в Україні виробник добрив - Одеський припортовий завод (ОПЗ, Одеська область), інші виробники через недостатній попит на їх продукцію змушені працювати не на повну потужність.

З метою стабілізації роботи хімічної галузі, а також можливості зниження в перспективі ціни на мінеральні добрива українського виробництва учасники обговорення підготували звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі про продовження дії введених раніше антидемпінгових заходів в комплексі з новими заходами.

Зокрема, на період підготовки до осінньої посівної 2019 року пропонується ввести пілотний проект, який передбачає переробку газу українського видобутку на азотні добрива на вітчизняних потужностях в обсязі, еквівалентному імпорту.

Це дозволить створити нові робочі місця і відновити роботу підприємств, які поки простоюють, а також знизити ціну на вітчизняні добрива для споживачів.

Крім того, учасники круглого столу запропонували в рамках пілотного проекту запровадити механізм компенсації ставок за кредитами для покупців добрив при їх закупівлі в українського виробника.

"Ми підготували економічне обґрунтування і закликаємо ввести державну програму фінансування, яка передбачає часткову компенсацію сільгоспвиробникам вартості витрат на мінеральні добрива, що купуються у вітчизняних товаровиробників, в сумі від 1 млрд гривень до 3 млрд гривень. З них 40% ми пропонуємо направити на закупівлю складних двох - і трикомпонентних добрив з вмістом азоту калію і фосфору і 60% - на закупівлю азотних добрив ", - цитуються в повідомленні слова Іллічова.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна – один зі світових лідерів з експорту аграрної продукції з величезним потенціалом

Про це заявив Андрій Ярмак, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) під час відкриття торгової місії Sweet&Fruit Trade Ukraine в Дубаї (ОАЕ), повідомляє прес-служба УПОА.

«Україна – це майже третина світового чорнозему, дуже сприятливий клімат для вирощування овочів, фруктів та ягід, а також ідеальне співвідношення денної та нічної температур і оптимальна тривалість сонячного дня. В результаті, ті ж українські яблука мають не тільки привабливе забарвлення та підвищенні показники BRIX. Отже, ті, що хоч раз куштував українські яблука стають їхніми справжніми прихильниками», – констатує пан Ярмак.

Теж саме стосується й ягід. Наразі країна демонструє найвищі темпи нарощування експорту свіжих та заморожених ягід. Більш того, Україна вже входить до трійки країн світу з найбільш активним розширенням площі під лохиною. Тож невдовзі слід очікувати і вельми стрімкого збільшення експансії  української продукції світом.

«Отже, наша головна мета – це зробити так, щоб закордонні покупці закохалися в українську продукцію. І нам це вдається! Ми вже провели доволі успішні місії в азійських країнах і наразі вже активно експортуємо в цьому напрямку. На черзі – арабський світ, і з огляду на ажіотаж з боку місцевих байєрів, Україна має тут дуже високі перспективи», – додає експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.


З 1 квітня стартує нерестова заборона на вилов водних біоресурсів

З першого квітня 2019 року в 22 областях України розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Йдеться про Вінницьку, Волинську, Донецьку, Дніпропетровську, Житомирську, Івано-Франківську, Запорізьку, Луганську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Полтавську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Чернівецьку, Черкаську та Чернігівську області.

В Київській області та м. Києві заборона розпочнеться з 29 березня, а у Закарпатській області вона стартувала ще 25 березня. Терміни заборони відрізняються залежно від областей та водойм. З детальною інформацією можна ознайомитися у наказах відповідних територіальних управлінь.

Також з першого квітня встановлено заборону на вилов раків у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Сумській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській. На Запоріжчині заборона діє з 1 квітня на Дніпровському водосховищі, а з 10 квітня – на Каховському водосховищі. В Дніпропетровській області – з 1 квітня на Дніпровському і Кам’янському водосховищах та з 10 квітня – на Каховському водосховищі. На Одещині – з 25 лютого. У Закарпатській області – з 25 березня на річках, притоках і озерах та з 1 квітня – на водосховищах. На Івано-Франківщині, Миколаївщині та Київщині заборону продовжено до 30 червня 2019 року.

Нагадуємо,з 15 лютого по 30 квітня 2019 року також заборонений будь-який вилов камбали (глоси) у північно-західній частині Чорного моря, причорноморських лиманах, Шаболатському лимані та на ділянці Сухого лиману, в межах Овідіопольського району. Заборону встановлено з метою збереження чисельності цього виду водних біоресурсів під час нересту. Відповідні накази видали Чорноморський та Одеський рибоохоронні патрулі.

Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ (межі визначені у наказах). Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову, в тому числі, з перевищенням дозволеної добової норми вилову – три кілограми. Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства та проведення підводного полювання.

В Держрибагентстві наголосили, що під час нересту також забороняється проведення вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів (видобування піщано-гравійної суміші, розчистку русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо).

Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів в даний період.

Порушення правил рибальства карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства згідно КУпАП становить від 34 до 680 грн. За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 ККУ. Штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Повідомити про порушення або отримати додаткову інформацію про нерестову заборону можна за телефоном «гарячої лінії» Держрибагентства: 0 (800) 50-52-50.



Чистота - запорука доходу: як заробляти на вирощуванні органічних ягід

В умовах України добре плодоносить полуниця, малина, смородина та інші менш популярні у виробників ягідні культури, пише Pro-Consulting .

І якщо в минулі роки вирощені в Україні ягоди споживалися в основному на внутрішньому ринку, то останнім часом все чіткіше стала проявлятись тенденція до збільшення їх експорту. Очікується, що через п'ять років грошовий обсяг поставок ягід за кордон збільшиться в три рази в порівнянні з обсягом 2017 року, і це не може не приваблювати інвесторів в ягідний бізнес.

Але ще вигідніше вирощувати екологічно чисті органічні ягоди. Так, це досить трудомісткий процес, але зате дохід від нього можна отримати значно більший. Наприклад, торішні ціни на органічну малину в Україні були в три рази вище, ніж на конвенційну. Світовий ринок органіки сьогодні становить близько $ 90 млрд, а сегмент ягід на ньому росте на 10-15% в рік. Отримати свою частку від цього перспективного ринку можна створивши ягідне господарство за бізнес-планом Pro-Consulting.

Проектом передбачено культивування органічної малини, полуниці і смородини на площі 15 гектарів. Найважливішим елементом плану є правильний вибір ділянки. Її ґрунт повинен мати оптимальний склад для вирощування зазначених ягід і низький рівень забрудненості хімікатами.

Не менш прискіпливо необхідно підійти і до обробки, заморозки і зберігання зібраного врожаю. У виробничих приміщеннях не повинно бути сторонніх запахів і можливості проникнення забруднюючих речовин, паразитів, комах, птахів і тварин. Задіяний персонал повинен бути навченим роботі з органічною продукцією і регламенту використання обладнання.

У структурі інвестицій найбільшу частку займає закупівля саджанців - 45%, на другому місці - проведення підготовчих робіт - 22%, на третьому - закупівля техніки та обладнання - 19%. Так як в перший рік господарство не отримає врожаю, то на фінансування його функціонування протягом цього періоду буде потрібно 14% від загального обсягу витрат.

Всі вкладені в організацію органічного ягідного виробництва кошти повернуться до інвестора у вигляді прибутку протягом п'яти з невеликим років (61,3 місяці) з урахуванням дисконту.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Український рибалка запатентував унікальну блешню за $1 млн

У список володарів найдорожчих патентів України потрапив рибалка Сергій Ульянов. Він запатентував блешню, названу на свою честь «улянка», яка значно полегшує процес риболовлі на щуку та іншу хижу рибу.

Про це пише agroinsider.com.ua.

Вартість патенту на «улянку» — $1 млн. Але це не єдиний патент рибалки, у нього є ще один патент на поверхневу блешню, оцінений в $580 тис.

Як повідомляють спеціалізовані сайти для рибалок, блешня «улянка» претендує на місце однієї з найбільш уловистих саморобних риболовецьких снастей.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.