182818
178171

Український агрогігант запустить крохмальний завод

Про це повідомив операційний директор агрохолдингу Андрій Григоров, пише НВ.

"У складі компанії є власний крохмальний завод. Ми маємо намір довести площу під картоплею в наступному році до 2 тис. га і акцент хочемо зробити на крохмальних сортах. У 2019 плануємо запускати цей завод в роботу", - сказав він.

За його словами, в цьому році Мрія вирощує картоплю на 630 га.

"Навіть при 2 тис. га під культурою завод буде недозавантажений, тому ми розглядаємо на майбутнє варіант залучення додаткового картоплі з ринку. Зараз це питання на рівні бізнес-моделі", - сказав Григоров.

Він уточнив, що попередньо суттєвих капітальних інвестицій для запуску заводу не потрібно.

"У нас достатньо сучасний крохмальний завод. Він побудований кілька років тому, в робочому стані", - повідомив Григоров.

Мрія - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році Іваном Гутою. На сьогодні його земельний банк становить 165 тис. га. Потужності елеваторів і зерносховищ агрохолдингу оцінюються в 380 тис. тонн.

У серпні 2014 року агрохолдинг Мрія допустив технічний дефолт. У лютому 2015 року контроль над активами компанії перейшов до кредиторів, які призначили новим генеральним директором Саймона Чернявського. До кінця 2015 року борг перед кредиторами склав $1,1 млрд.



Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У тіньовому обігу половина із 32,5 млн га земель с/г призначення

Про це заявив народний депутат України, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко, повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації.

«Уповноважені органи часто порушують порядок внесення даних у реєстр про зміну майнових прав на землю, що дає можливість проявів рейдерства. Всі ці законодавчі прогалини й перешкоджають розвитку територіальних громад зокрема і України в цілому», — стверджує народний депутат.

За його словами, наразі в парламенті зареєстровано  11 законопроектів, які регулюють питання власності на землю.

«Нині у Верховній Раді є широке поле для дискусії з цього питання. Але постійні доопрацювання законопроектів та прозорість цього процесу  лише дають можливість прийняти оптимальне  рішення на користь територіальних громад», — наголосив він.

На його думку, сьогодні Україні потрібно активно передавати повноваження на місця і готувати фахівців, які їх ефективно реалізують, використовуючи всі наявні законодавчі можливості.

«Штат Техас, не маючи в своєму арсеналі таких  потужних природних і людських ресурсів,  як у нас,  виробляє  $1,7 трлн ВВП. А Україна  лиш $104 млрд. До прикладу, одна з відомих українських  аграрних компаній захотіла  побудувати в ЄС завод. І тепер керівники деяких польських і словацьких міст змагаються за його будівництво, пропонуючи  безкоштовно відвести воду, електроенергію та інші бонуси. Вони розуміють, що підприємство дасть не лише  80 робочих місць, а й платитиме значні податки, які підуть на розвиток цієї громади. Я прикладів такої боротьби за інвестора в Україні не знаю», — підсумував Леонід Козаченко.

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


«РОСТОК-ХОЛДИНГ» завершив посівну

«Будь-яка посівна — напружена пора для аграріїв. Цьогорічна кампанія виявилася напрочуд складною: всі операції співпали в часі. Закриття вологи, передпосівна підготовка, внесення основних добрив, підживлення озимих та посів усіх культур здійснювалися одночасно, що є безпрецедентним в історії холдингу.
 
Відповідно, навантаження на техніку теж було значним. Рішення про оренду додаткових 10 тракторів було прийнято вчасно, що дозволило закінчити всі польові роботи в оптимальні терміни.

Паралельно з основними роботами закладаємо експериментальні ділянки. В 2018 році до 400 га буде засіяно кукурудзою зі змінними нормами внесення добрив та густоти посівів. Це будуть товарні посіви в двох локаціях — в Глухівському та Новгород-Сіверському кластерах», — говорить виконавчий директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитро Купавцев.
 
Нагадаємо, у 2018 році посівні площі під основними культурами групи розподілені наступним чином: озимою пшеницею засіяно 6,8 тис. га (осінь 2016 р.: 7,7 тис. га), кукурудзою — 22,5 тис. га (в 2017 р.: 21,5 тис. га), соєю — 9,6 тис. га (в 2017 р.: 5,2 тис. га), соняшником — 9,6 тис. га (в 2017 р.: 12,4 тис. га). Ячмінь посіяно на 5,2 тис. га (в 2017 р.: 3,3 тис. га), горох — на 1,2 тис. га (в 2017 р.: 1,0 тис. га). Площа під кормовим клином та паром становить близько 1,4 тис. га.
 
Валовий збір культур очікується на рівні близько 350 тис. тонн (у 2017 р. зібрано 336 тис. тонн).
 
Довідка: «РОСТОК-ХОЛДИНГ» — вертикально-інтегрована агропромислова група, що спеціалізується на вирощуванні та реалізації зернових культур, а також виробництві та продажу молока. Під контролем групи близько 60 тис. га. До групи також належать 5 тваринницьких ферм, 3 елеваторні комплекси та ряд торгових компаній.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Чому не можна забороняти пальмову олію

На думку олігарха, запропонований законопроект є популізмом, пише agropolit.com.

Нагадаємо, днями Рада ухвалила в першому читанні законопроект №3871 "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів".

Деркач зазначає, що якщо транс-жири є якісними, а споживання їх - помірне, вони не зашкодять людському організму. Хоча ініціатори законопроекту вважають, що пальмова олія провокує рак і важкі захворювання серцево-судинної системи.

Олігарх впевнений, якщо заміщати молочні жири дорогими рослинними, економії не буде.

«У нас в Україні вже давно діють норми, згідно з якими, виробник зобов'язаний вказувати на упаковці наявність в продукті рослинних жирів. І в цьому випадку масло називати не маслом, а спредом, а сир не сиром, а сирним продуктом. Інакше це буде вважатися фальсифікатом і криміналом. Чи мають продукти з заміщеними жирами право на існування? На мою думку, мають. Це питання і можливостей і персонального вибору людини. Хтось може дозволити собі ковбасу за 50 гривень, а хтось за 200», - говорить Деркач.

На думку експерта, після заборони використання пальмової олії споживання молочних продуктів зменшиться.

"Всі розмови про заборону «пальмових олій», це звичайний популізм. Від цього споживання молочних продуктів не збільшиться, я в цьому впевнений. Навпаки. Люди будуть купувати їх ще менше і відповідно, менше отримувати білка та інших корисних речовин, на які трансжири ніяк не впливають і їх не заміняють", - додає Деркач.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Верховна Рада підтримала відміну державного регулювання ринку цукру

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Даним документом скасовуються норми закону «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», яким визначається обмеження на поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») та встановлюються мінімальні ціни на цукор та цукровий буряк, як такого, що не виконав поставлених завдань.

У зв’язку зі змінами, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках цукру за останні роки, необхідність в адміністративному регулюванні, запровадженому чинним Законом України, втратила актуальність. Саме тому, Національна асоціація цукровиків України не раз наголошувала на необхідності прийняття даного законопроекту.

«Укрцукор висловлює вдячність аграрному комітету та народним депутатам, які як ніколи вчасно підтримали цукрову галузь, адже наразі ситуація критична – мінімальні ціні вищі за ринкові. Тому сподіваємось, що дане рішення допоможе в скорому часі виправити ситуацію», - пояснив голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун.

НАЦУ "Укрцукор" висловлює вдячність фракціям, які підтримали прийняття даного законопроекту, зокрема: Блоку Петра Порошенка, Народному фронту, Опоблоку, Об'єднанню "Самопоміч", Батьківщині, Радикальній партії Олега Ляшка, позафракційним депутатам та ряду депутатів групи "Воля народу".

Окрім того, прийняття законопроекту сприятиме подальшому розвитку галузі, оскільки тепер виробників не стримує змінна ситуація по квотам і вони можуть вільно здійснювати інвестиції довгострокового характеру.