Український агрохолдинг приховує своє фінансове становище через імовірний дефолт перед кредиторами

Про це пише "112 Україна".

Корпоративний дефолт української компанії перед ЄБРР завдасть шкоди репутації України як держави і як члена Європейського банку реконструкції та розвитку.

Економічні експерти стурбовані нинішнім становищем "Нібулону" - аграрної компанії, що належить номеру 12 у списку найбагатших людей України Олексію Вадатурському, називаючи агрохолдинг "колосом на глиняних ногах". Компанія ретельно приховує свій фінансовий стан і не звітує публічно через можливий корпоративний дефолт перед кредиторами, пише видання.

"Олексій Вадатурський стабільно входить до десятки найбагатших українців, і його компанія вже впродовж багатьох років є збитковою. За 2017 рік компанія отримала 20 млн доларів збитків. Загальний обсяг позик у минулому році досяг 360 млн гривень. Нові кредити йдуть на погашення старих, при цьому власник "Нібулона" Олексій Вадатурський протягом минулого року збільшив власні доходи на 326%. Кредиторами ТОВ "Нібулон" у різні роки виступали ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, французький банк BNP Paribas, голландські банки ING і Rabobank та інші", - пише видання.

При цьому, як зазначає ЗМІ, компанія "Нібулон" роками працювала за схемами, які дозволяли мінімізувати податки на території України: "Нібулон" постачав зерно своїм дочірнім компаніям в Швейцарії та Нідерландах за заниженими цінами. "Експерти підрахували, що заниження ціни призвело до втрат не менше 50 млн доларів податків на рік. А директор швейцарської дочки "Нібулона" Девід Кларк був звільнений після того, як 2016 році під час міжнародного офшорного скандалу, відомого як "Панамагейт", засвітився в якості директора в офшорних фірмах російських зернотрейдерів".

"Ретельно приховуючи свій фінансовий стан, "збиткова" компанія постійно перекредитується. Як стверджує головний редактор Національного Порталу Промисловості Павло Волошин, кредитна заборгованість компанії перед ЄБРР складає близько півмільярда доларів", - заявляє видання.

"Ймовірний корпоративний дефолт української компанії перед ЄБРР може завдати шкоди репутації України як держави і як члена Європейського банку реконструкції та розвитку, а також може стати проблемою для всієї української економіки", - резюмує ЗМІ.

Джерело: УНН
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завод Порошенко збирається побудувати крохмальний цех

Про це йдеться в повідомленні підприємства, оприлюдненому в єдиному реєстрі оцінки впливу на навколишнє середовище, пише dnepr.news.

Як випливає з повідомлення, на існуючих потужностях підприємства в селищі Дніпровському Дніпропетровської області заплановано будівництво та експлуатація цеху по виробництву сухих нативного і модифікованого крохмалю з рослинної сировини. Продуктивність цеху – 250 тонн на добу.

Термін будівництва цеху – 34 місяці. Площа будівельного майданчика – 0,58 га.

При цьому в компанії відзначають, що нове виробництво буде мати вплив на навколишнє середовище. Воно полягає в необхідності відведення земель під складування відходів виробництва і випадання забруднюючих речовин з атмосферного повітря.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Двох службових осіб найбільшого виробника цукру судитимуть

Співробітниками податкової міліції Офісу великих платників податків ДФС під процесуальним керівництвом прокурорів Генеральної прокуратури України, у жовтні поточного року спрямовано до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 КК України за підозрою двох службових осіб одного з найбільших виробників цукрової продукції. Про це повідомляє прес-служба ДФС.

Встановлено, що протягом 2014 – 2016 років фігуранти з метою приховування об’єкту оподаткування, документально здійснювали реалізацію цукрової продукції в адресу фіктивних підприємств за підробленими документами, а фактично реалізовували її за готівку, чим умисно ухилились від сплати податків на суму понад 10 млн. грн.

В ході слідства на нерухомість одного з підозрюваних, вартістю понад 900 тис. грн., накладено арешт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна виробляє все менше легальної горілки

Про це повідомила Державна служба статистики, передає УНН.

Поряд з цим, за рік Україна наростила виробництво коньяку та бренді - на 2,8%. Зокрема, у січні-вересні було вироблено 1 млн 470 тис. дал. відповідної продукції.

Також, було зафіксовано збільшення виробництва лікерів. У січні-вересні, порівняно з аналогічним періодом минулого року, виробництво лікерів зросло на 22,1% - до 5 млн 482 тис. дал.

Нагадаємо, сьогодні представник сірого алкогольного ринку з однієї проданої пляшки горілки заробляє в 100 раз більше, ніж легальний виробник.

І така ситуація, схоже, влаштовує українську владу, говорить експерт Ольга Івушкіна.

За її словами, на стагнацію алкогольної промисловості вітчизняні регулятори не реагують вже кілька років поспіль.

"Ніякої зацікавленості з боку вітчизняних регуляторів в тому, щоб український горілчаний ринок розвивався і приносив додаткові надходження в бюджет, на жаль, не спостерігається вже щонайменше останніх років зо три.

На нашому ринку легальні "білі" виробники, котрі справно платять податки, сьогодні виживають. Обсяги виробництва якісної горілки за підсумками 2017 року впали на 20%, за підсумками перших 6 місяців цього року - вже на 17%. І поки немає ніяких передумов вважати, що ця негативна тенденція зміниться на позитивну", - пояснила вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерські дотації-2019: основні програми та вимоги до учасників

Але доступ до них зможуть отримати тільки ті фермери, які вийшли з “тіні”. Про це повідомив генеральний директор “Українського клубу аграрного бізнесу” Тарас Висоцький, пише УНН.

Він зауважив, що цьогоріч себе виправдали такі напрямки держпідтримки, як закупівля вітчизняної сільськогосподарської техніки, розвиток садівництва і тваринництва.

“Підтримка закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки дає кумулятивний ефект. Єдине - немає потреби у виділенні великої кількості грошей, тому ми підтримуємо пропозицію бюджетного комітету щодо скорочення фінансування програми. А загалом ми бачимо дієвість цієї програми, вона забезпечує переоснащення аграрних виробників, і вона потрібна.

Щодо садівництва: фінансування на наступний рік треба не тільки зберігати, а й можна збільшити, оскільки потенціал садівництва в Україні не реалізований навіть на 50%. Можна збільшувати насадження, зокрема — вирощувати продукцію на експорт. А ще - підтримка садівництва сприяє надходженню валютної виручки.

З точки зору задіяння людської праці, це ще й формування великої кількості робочих місць і оплати праці. Загалом це все — інвестиції у внутрішню економіку”, — зазначив Висоцький.

Також доцільно збільшити бюджет на розвиток тваринництва, вважає він.

“Майже повністю використані виділені кошти на підтримку корів, тому тут фінансування можна збільшити. Ми бачимо, що поголів’я ВРХ зростає. А збереження поголів’я — це важливо у контексті зайнятості та дохідності фізосіб”, — пояснив Висоцький.

Разом з тим, за його словами, цьогоріч себе не виправдала реалізація різного роду компенсацій через банки.

“Тут треба глобально реформувати саму систему, оскільки немає історії співпраці із банками, немає застави, оскільки немає ринку землі. Найближчим часом такі програми не запрацюють в Україні, потрібно почати із реформування банківської системи, а потім вже — підходити до кредитування”, — вважає експерт.

Але найголовніше питання у галузі — “тіньові” фермери, які не хочуть працювати легально, а тому не мають доступу до державних коштів і можливості розвиватися, зазначив Висоцький.

“Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально.

Фермер має збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію”, — зазначив він.

І якщо середні та великі фермери працюють вже переважно легально, то дрібні — а це ті, які і потребують найбільшої підтримки — залишати “тінь” не хочуть, каже експерт.

“Середній і великий бізнес у більшості випадків прозорий, а якщо говорити про дрібних фермерів — то там приблизно 70% працює в „тіні“. Історично це склалось через те, що не було знань, не було розуміння, як вести бухгалтерію, як це правильно оформлювати.

Прозорість — це сплата податків, а моделі ведення бізнесу дрібними фермерами не є досить ефективними, щоб сплачувати податки. Тому треба спочатку вивести фермерів у правову площину, а потім говорити про їхню держпідтримку”, — пояснив експерт.

Водночас важливою умовою державних програм має бути їх незмінність впродовж 3-5 років.

“Наприклад, інвестиції у тваринництво окуплять себе через 5-7 років, однорічна підтримка не гарантує успішності проекту.

Щодо садівництва — галузь починає повноцінно плодоносити через 3-5 років. Потенційні внутрішні та зовнішні інвестори будуть зацікавлені у розвитку галузей лише за наявності довгострокових державних програм”, — резюмував Висоцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Морква нарешті почала дешевшати, а цибуля обновила абсолютний ціновий рекорд

Про це розповіла Тетяна Гетьман, аналітик плодоовочевого ринку, пише agroday.com.ua.

Гуртові ціни на моркву, за даними «Інфо-Шувар», нині сягають максимально 9 грн/кг, а в середньому знаходяться на рівні 7 грн. Митий вітчизняний овоч продається по 8-13 грн/кг.

Ціни на звичайну імпорту моркву фіксуються на рівні від 9,5 до 13 грн/кг.

До слова, активний імпорт моркви в Україну, як не дивно, цього року розпочався у вересні.  На той час овоч стабільно лідирував у списку найдорожчих продуктів «борщового набору» і цим скористалися білоруси.

Щодо інших овочів, то столовий буряк за тиждень подешевшав на 5%. З’явилось більше пропозиції по 6,6 і навіть 6 грн/кг. Середня ціна спустилась з 7 до 6,8 грн/кг.

Ціни на білоголову капусту лишились без особливих змін, хоча на початку тижня намітилась тенденція до зниження, але потім вони повернулись на позначку 6-7 грн/кг.

Незначне зростання ціни було зафіксовано по картоплі, на 5% піднявся середній показник цінового діапазону, а більшість картоплі на гуртових ринках продається по 3-3,5 грн/кг.

Цибуля цей раз продемонструвала черговий ціновий стрибок. Її вартість підскочила відразу на третину, до 8-11 грн/кг, оновивши тим самим абсолютний рекорд ціни по Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview