Український агрохолдинг ввів моніторинг емоцій співробітників

Агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт”, з метою підвищення продуктивності праці ввів моніторинг емоцій співробітників. Про це повідомив голова правління компанії Юрій Косюк на V форумі “Диригенти змін”, пише agroinsider.com.ua.

“Ми моніторимо емоції. Всі знаходяться під камерами… По 70 пунктам калібруємо емоції. Дивимося за щасливими і нещасними”, – сказав Ю. Косюк.

Він зазначив, що дослідження довели, що щасливі люди більш продуктивні.

З тими співробітниками, які більш схильні до негативних емоцій, щільно працюють психологи та працівники HR, намагаючись щось запропонувати цим людям, для виправлення ситуації, але у разі відсутності змін цих людей замінюють.

Ю. Косюк навів два приклади такого підходу. У першому камера протягом півроку показала, що працює на досить високій позиції співробітник набирає вагу. У спілкуванні цей співробітник зізнався, що щастя для нього – “поїсти і все”, а, значить, він демотивований і займає позицію, на якій людина може домогтися набагато більшого.

Іншого співробітника, який займав свою позицію близько 6-7 років, перевели на іншу позицію, де він став “літати”, а його колишні підлеглі, яких він міг “отруїти”, також піднялися духом, навів інший приклад Ю. Косюк.

“Вибачте за такі экспериментики. Але перевірте на собі, що це працює”, – підкреслив голова правління “МХП”.

Говорячи про своїх менеджерські помилки, серед ключових він назвав кілька несвоєчасних кадрових рішень і порадив учасникам форуму своєчасно змінювати співробітників, які не справляються зі своїми обов’язками (але не намагаючись при цьому змінити для них роботу). На думку Ю. Косюка, досвід показує, що завжди знаходиться людина, яка зробить їх роботу краще.

Довідка

“Миронівський хлібопродукт” є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП поставляє напівтуші охолоджені курей, які переробляються, в тому числі, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині. Земельний банк агрохолдингу станом на кінець 2017 року становив близько 370 тис. га.

Чистий прибуток МХП в 2017 році зросла в 3,3 рази – до $230 млн порівняно з 2016 роком, виторг – на 13,4%, до $1,288 млрд За перше півріччя 2018 року чистий прибуток МХП скоротилася на 10% – до $190 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року, виторг зріс на 16% – до $694 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На гектарі солодкої кукурудзи можна заробити 100 тис. грн прибутку

Для цього потрібна виважена маркетингова стратегія та чітко прорахований конвеєр збирання врожаю, пише журнал «Овочі та фрукти».

Аби забезпечити тривалий період збирання, фермери сіють відразу декілька гібридів різного терміну дозрівання — ранні, середні та пізні. Або один гібрид через кожні декілька тижнів. Завдяки цьому свіжий врожай можна отримувати протягом декількох місяців.

Проте солодка кукурудза вимагає чимало ручної праці, як у процесі самого збирання, так і під час сортування. Учасники ринку вважають, що це є головним стримуючим фактором для розвитку виробництва. Тому ніша зайнята переважно малими фермерами, які загалом висівають приблизно 6 тис. га.

Є також інші технологічні нюанси. Наприклад, температура качанів при збиранні має не перевищувати 15 градусів, тому зламувати їх краще вночі або зранку.

Продавати солодку кукурудзу можна у свіжому вигляді, замороженому, вареному чи консервованому. Канали збуту — оптові ринки, заклади харчування, готелі. Також можна налагодити прямі поставки в овочеві магазини.

Самі виробники зазначають, що зиск від прямих продажів набагато вищий, ніж від оптової торгівлі. Але при цьому збільшується частота відвантажень продукції.

Загалом на старті та в кінці сезону ціни на качан свіжої кукурудзи становлять 8-10 грн, нестандартні чи дефектні продають по 2-3 грн. А в розпал сезону оптові ціни падають до 2-2,5 грн/шт.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Примхи погоди не дошкулятимуть фермерам

Сільське господарство залишається надзвичайно вразливим від погодних умов.  Саме через погоду аграрії втрачають урожай у всьому світі. Єдиний спосіб захиститися від погоди є агрострахування, яке допоможе компенсувати збитки.

Аграрний сектор на сьогоднішній день є одним з ключових в економіці України, але, незважаючи на це, через низку факторів система страхування урожаю досі не розвинена до належного рівня. У передових країнах, таких як Іспанія та Канада, застраховані 60-80% сільгоспкультур, в Україні ж цей показник коливається у межах 5%.

Як зазначають експерти, страхування серед українських аграріїв поки що мало популярне. Так, за минулий рік в Україні було зафіксовано лише 957 договорів агрострахування на суму 69,5 млн грн, а загальна площа застрахованих територій склала 661 тис. га.

Вартість страхування (страхова премія) знизилась порівняно з минулим роком з 3,4 до 3,1%.

Якщо говорити про розподіл застрахованих сільгоспкультур по регіонах України, у зимовий період 2017-2018 рр. найбільшу кількість договорів було укладено у Черкаській (55), Чернігівській (52), Сумській (52), Вінницькій (45) та Хмельницькій (44) областях. За показником застрахованої площі першість належить Хмельницькій області (99,4 тис.га, або 15,8%), далі йдуть: Харківська (78,8 тис.га, або 12,5%), Полтавська (57,6 тис.га, або 9,1%), Чернігівська (55,6 тис.га, або 8,8%) та Тернопільська (40,3 тис.га, або 6,4%) області.

Лідерами серед застрахованих культур, так само як і в минулі роки, залишаються озима пшениця та озимий ріпак.

На озиму пшеницю припадало 73% застрахованих площ, озимий ріпак — 12,6% і озимий ячмінь — 1%. Також у великих обсягах страхували посіви кукурудзи (6% площ) і соняшнику (5% площ).

В 2018 році  найдешевше було страхувати соняшник ( 1,6%), а найдорожче -  цукровий буряк ( 7,1%).

«Агрострахування є основним фінансовим інструментом управління ризиками, котрий допоможе українським агровиробникам керувати та протидіяти сільськогосподарським ризикам і тим самим сприяти збільшенню виробництва та розвитку сільського господарства в цілому. Аграріям слід пам’ятати, що Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства, а це означає, що ризик небезпечних природних явищ та несприятливих погодних умов є доволі високим. Вплив цих ризиків на сільгоспвиробництво призводить до значних втрат врожаю», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, агрострахування спрямоване на поліпшення фінансового становища сільськогосподарського виробника з точки зору його кредитоспроможності. «Справа в тому, що кредитні організації всіх типів — банки, кредитні спілки, приватні особи — віддають перевагу тому сільськогосподарському виробнику, у якого є гарантії збереження певного рівня доходу при настанні стихійних лих і втрати врожаю. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Читайте також: Чому банки не поспішають кредитувати фермерів

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих.

«Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. Позиція компанії щодо відшкодування страхових виплат проста: згідно договору з клієнтом відшкодування гарантовано відбувається в тому випадку, коли це має бути», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«Збитки в сільському господарстві є завжди, незалежно від того, наскільки сприятливими були погодні умови. Посуха в південних регіонах, урагани і шторми в західних, північних і центральних областях, проливні дощі, сніг навесні — все це лягає непередбаченими витратами на плечі аграріїв. З урахуванням посилення впливу кліматичних змін на виробничий процес у сільському господарстві на тлі високої конкуренції на світовому ринку, підвищення потреби агровиробників у фінансових ресурсах, страхування в сільському господарстві, як показує приклад країн, де цей інструмент працює в повній мірі, може стати гарною підмогою для фермера», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через відсутність контролю в Україну постачають неякісні продукти

Проте часто європейці пропонують нам «неліквідний», за їхніми мірками, товар.

Про це заявив телеканалу «Київ» генеральний директор Української асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

«Європейська система безпеки продуктів харчування покладає відповідальність, перш за все, на виробника. Якщо ж виробник виготовляє продукцію неправильно, з порушеннями, і це потім виявляється на будь-якій стадії, то на такого виробника буде накладений дуже великий штраф, і, ймовірно, він закриється. Виходячи з цього, виробник розуміє, що не може виробляти неякісну продукцію», – розповів він.

«Натомість, розуміючи, що в Україні не працюють системи безпеки (з боку держави) і ми не контролюємо навіть власну продукцію, то імпортери гадають: навіщо дотримуватися цих норм? Тому європейці, коли в них є можливість відправляти на експорт продукцію, яка не відповідає стандартам, це роблять», – пояснив експерт.

«Бізнес є бізнес у будь-якій країні. І працює він чесно лише тоді, коли на нього є громадський контроль, контроль з боку ЗМІ та держави. А в нас з боку ЗМІ та громадськості цей контроль є, а з боку держави він відсутній вже 4 роки!» – зауважив Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-менеджерів Хліба України судитимуть за хабар у 200 тис.грн

Київська місцева прокуратура №7 порушила кримінальне провадження щодо групи посадових осіб підприємства ДАК "Хліб України" і їх пособників за вимогу і отримання хабара від підприємця у розмірі 200 тис.грн за нерозірвання договору оренди державного майна, повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Так, на лаві підсудних опинилися виконуючий обов'язки голови правління ДАК "Хліб України", директор дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Чернівецький комбінат хлібопродуктів", заступник міського голови м.Чернівці та юрист ДАК "Хліб України", - повідомляє прес-служба прокуратури Києва.

Слідство встановило, що зазначені особи, змовившись між собою, вимагали від бізнесмена щомісячну плату в сумі 100 тис. грн за нерозірвання договору оренди приміщень майнового комплексу дочірнього підприємства "Хліб України".

Як зазначається, 4 травня 2018 року прокуратура спільно з СБУ під час слідчих дій на території Києва та Луцька затримала вищевказаних осіб при отриманні 200 тис.грн неправомірної вигоди, які були передані їм двома траншами.

Наразі прокуратура направила обвинувальний акт по відношенню до всіх чотирьох підозрюваних за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, до Печерського райсуду столиці для розгляду по суті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дорожчає молочка

"Є тенденція до сезонного подорожчання. До кінця місяця сир у Вінниці коштуватиме 90 гривень. Навіть уже зараз проскакує 85 гривень. Таку ціну тримають ті, хто не спішить додому. Якщо не продасть сьогодні, то продасть завтра", - розповіла Gazeta.ua продавець Лариса Коваль.

Сир з усіх молочних продуктів дорожчатиме найбільше до січня. Після Нового року більшає продукції. Тоді ціна впаде.

"Але поки сир тримає ціну. Щоб вийшло кілограм сиру, треба дві 3-літрові банки молока. Це сто гривень. Щоб його відігріти, треба витратити газ або дрова. То ж собівартість сиру виходить 120 гривень. За такі гроші ніхто його не візьме", - пояснює продавець.

Якщо раніше брали по кілограму, то зараз лише до 500 грамів до чаю.

Молоко теж дорожчає. Прогнозують, що 1,5-літрова пляшка коштуватиме 30 гривень. Зараз 20-25. Люди торгуються постійно, скільки б воно не коштувало. Зараз просять продати молоко за 22 гривні.

Півлітра сметани коштує 25-35. Може здорожчати ще більше перед Новим роком.

Серед покупців стало популярне домашнє масло. З вершків коштує 250 гривень, а з сметани – 180 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview