Український фермер вирощує унікальних виставкових курей бійцівських порід

Фермер Сергій Клименко з Василькова вирощує курей бійцівських порід. У його господарстві – птиці практично з усього світу. Деякі з них вражають кольором шкіри й оперення, а деякі – незвичайним кольором яєць, пише uatv.ua.

“Моя земля – це моє життя. З самого дитинства люблю працювати на землі, люблю бачити плоди своєї праці. Це як нагорода за неї, ростиш курчат від моменту її появи на світ і до дорослої особини, бачиш плід своєї роботи. Це найбільше зворушує душу”, – зізнається Клименко.

За його словами, кури всіх порід дуже розумні. Фермер підкреслює, що для того, щоб виростити здорову птицю, її треба любити, а також любити те, чим ти займаєшся.

Сергій згадує, що ще в дитинстві розводив голубів.

“Одного разу мій товариш подарував мені птицю однієї з порід, яких я зараз тримаю – орпінгтон. Мені вони дуже сподобалися і я почав цікавитися не тільки орпінгтоном, але і всіма породами птиці, яка існує в Україні і за її межами”, – зазначає фермер.

Клименко їздить за кордон на спеціалізовані виставки. Він сподівається, що незабаром і в Україні будуть проводитися подібні заходи.

“Я починав з 2 порід: це юрловська голосиста і орпінгтон палевий, і з кожним навіть не роком, а місяцем я купував нових курей. Адже кожна порода по-своєму особлива і цікава. Кури породи ухей-люі примітні тим, що несуть яйця зеленого кольору. А колір їх шкіри та м’яса абсолютно чорний”, – розповідає Сергій.

Зараз у нього є птиця більше 30 порід, 10 з них – бійцівські кури. В “колекції” Сергія – пернаті з усього світу. Наприклад, кубалая з Куби, суматра – з острова Суматра (Індонезія).

Породу ошамо раніше не можна було вивозити з Японії, але тепер цю птицю можна розводити і в Україні, і в будь-якій іншій країні.

Бійцівські птиці, яких вирощує фермер, не беруть участі в півнячих боях. Їх вирощують для виставок.
За його словами, бійцівська курка несе набагато менше яєць, адже у неї зовсім інше призначення.

“Якщо звичайна несучка несе до 300 яєць в рік, то курка бійцівської породи несе максимум 100, а деякі з них несуть 20-30 яєць за сезон. Із цих 20 можна отримати 3-5 курчат”, – пояснює фермер.

Курка дуже багато їсть. У раціоні бійцівських птиць повинен переважати протеїн, оскільки тварина дуже рухлива, висока, з добре розвиненими м’язами. Кожна птиця за добу з’їдає 120-150 грамів корму.

На фермі Клименко дорослі птахи харчуються збалансованим кормом. Це суміш зернових. Курчатам купують спеціальний корм, адже правильно підготувати харчування для курчат в домашніх умовах практично неможливо.

“Всі вольєри та зимові приміщення для птахів, все це я зробив своїми руками – з любов’ю, з думкою, щоб їм було максимально зручно”, – говорить Сергій.

Він підкреслює, що українці можуть досягти великих успіхів у вирощуванні курей бійцівських порід.

“Моя задача, як заводчика – дати споживачеві дійсно якісну птицю, яка буде відповідати всім нормам“, – підсумував фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Угіддя, ферма і переробка в одному місці: новий молочний завод на Вінничині

Уже не копіювати, а конкурувати з іноземними виробниками молока, сирів та йогуртів можуть українські заводи, пишуть fakty.com.ua.

Нове підприємство на Вінниччині не лише працює за міжнародними стандартами, а й за своїми технологіями натуральності. Там за добу обробляють лише 5 тонн молока. Але це молоко, яке надоїли від власних корів, які вигодували кормом, що росте на власних полях.

Біля ферм для двох сотень корів вирощують кукурудзу, пшеницю й сіно. Склад корму розробляли довго. Все для великих надоїв.

Молочний комплекс – чи не перший в Україні, де все поряд. Свої угіддя, ферма і переробка – цей замкнений цикл заради безпеки молочки. Від приватних господарств молока не приймають. Сировина не контактує з повітрям, а відтак не хапає шкідливих бактерій. І жодних стабілізаторів і барвників. Продукція натуральна.

На підприємстві планують збільшити поголів’я корів, які даватимуть молоко на м’які сири і масло. Розширення асортименту потребуватиме додаткових робочих рук. Працюють тут місцеві. Оплата погодинна – в середньому щодня люди заробляють по 400-500 грн.

Якісний продукт доступний і за ціною. Літр молока чи кефіру коштує до 35 грн. Незабаром комплекс доповнить готель, влаштовуватимуть екскурсії на натуральне виробництво.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Двадцятиметрові дерева вирощує фермер з Рівненщини

Фермер з Рівненщини почав вирощувати двадцятиметрові іноземні дерева. Таких маштабів рослина досягає лише за п'ять років, пише rivne1.tv.

Декілька місяців і на земельній ділянці видніються двометрові красені. Пан Антон зовсім нещодавно почав займатися вирощуванням Павловнії Clone In Vitro 112. Саме таку назву має ця рослина. За словами фермера, дерева лише за 5 років можуть досягти висоти 15-20 метрів.

Стовбур дуже міцний, каже пан Антон. Наразі - це перший технічний зріз рослини. В планах отримати ділову деревину. Завдяки своїй стійкості і легкості, вона широко застосовується в меблевій промисловості.

Фермер додає, на ґрунтах, які схильні до ерозії, рослина може бути використана як відновник. А завдяки глибокій кореневій системі, вона насичує ґрунт азотом.

В подальшому фермер планує збільшувати посадкові зони. Адже умови для вирощування цієї рослини у нашій місцевості сприятливі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер перетворив покинутий сад-смітник на Черкащині на успішне господарство

Борис Кукунін з Монастирища на Черкащині заснував господарство “Золота ягода” і дає роботу всьому селу, пише shotam.info.

5 років тому чоловік кинув успішне деревообробне підприємство і вирішив почати таку справу, аби все містечко прогодувала. Почав з 5 га покинутого саду-смітника на околиці села, а тепер у нього 18 га з малиною та 2 га з лохиною.

Тепер з Монастирища більше не їдуть на заробітки, бо всі збирають по 80 тонн ягоди на рік. “Золота ягода” працевлаштувала 75 робітників. Кожен з яких отримує 8-10 тисяч на місяць.

“Мої діти не їдуть на чужину заробляти гроші, робітники обирають моє господарство”, – каже Борис Кукунін.

Сам забирає і розвозить по домівках робітників. Платить по 14 грн за кілограм зібраної ягоди. До 2021 року планує засадити 40 га і дати роботу 150 селянам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фруктові сади у зоні ризику. Чи витримають дерева заморозки

Різка зміна температури може суттєво вплинути на плодові дерева, пише ТСН.

У Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка вже зацвіли абрикоси, персики та ранні черешні. Про ризики, які можуть загрожувати фруктовим деревам розповів заступник директора ботанічного саду Микола Шумик.

"Я пам’ятаю, почали квітувати магнолії, і сніг випав. І прямо от білий сніг оцих квітів, і білий сніг з неба, усе це поєдналося. Зараз є оці різкі зміни клімату і отакі явища дуже часто спостерігаються", - розповів він.

Читайте також: Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

І якщо від магнолій чекають лише гарних квіток, інша річ - плодові дерева. "Одної ночі при мінус два достатньо для того, щоб плід опав. Замерз і опав. В цьому випадку врожаю практично немає", - пояснює заступник директора ботанічного саду.

Нагадаємо, урожай абрикосів на Півдні України практично знищений через нічні заморозки до мінус 7 градусів за Цельсієм.

«Рання весна – це завжди тривожний період для аграрія, адже часто теплі сонячні дні раптово змінюються заморозками, завдаючи значної шкоди майбутньому врожаю. Вберегти врожай, наприклад, від граду чи від заморозків практично неможливо. Буря здатна «викорчувати» насадження, що родили багато років. І ризики для аграріїв зростають, бо клімат змінюється динамічно. Зменшити негативні наслідки від несприятливих погодних умов практично неможливо. Але є шанс покрити свої збитки, завдані негодою. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Саме агрострахування сприяє сталому розвитку агробізнесу», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український фермер заснував унікальне господарство з вирощування грибів

Микола Лелет вирішив вирощувати гриби ще 22 роки тому, коли в Україні про цей бізнес було мало відомо, пише uatv.ua.

“В інтернеті інформації майже не було. Я був змушений на своєму досвіді, на своїх же помилках вчитися. Потім почали переймати європейський досвід: їздили в Польщу подивитися, як там вирощують”, – розповів фермер.

Сьогодні за місяць в господарстві виростає близько 120-140 тонн грибів. За словами Миколи Лелета, щоб отримати дозрілий гриб, потрібно 32-34 дні, максимум – 36.
“Печериці ростуть в темряві, їм світло не потрібне, – ділиться секретами фермер. – На кожному етапі грибу необхідні різні температура і вологість. У середньому він росте при 18 градусах. Це контролюється автоматично. При наявності холодильного обладнання на виробництві печериці можна вирощувати протягом всього року. Якщо його немає, то вирощування починається в серпні і закінчується в травні”.

За своїми якісними характеристиками печериці займають друге місце після білого гриба.

Цей продукт також містить антиоксиданти. Цікавий факт: печериці виводять з організму радіонукліди в 3-4 рази швидше, ніж будь-які інші продукти.

“Гриби є чудовим акумулятором і сорбентом мікроелементів. В грибах міститься рідкісний селен, який вважається прекрасним антиоксидантом, – зазначає доктор біологічних наук Ніна Бисько. – Вони також включають в себе близько 20 мінеральних елементів”.

Вирощуванням грибів, за словами фермера, сьогодні займатися вигідно. Споживання печериць з кожним роком зростає.

У планах Миколи Лелета розширити виробництво, щоб експортувати продукцію за кордон. Пропозиції з цього приводу вже надходять.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview