Український фермер виростив найбільший у світі ананас

Про це пише Агро-Центр.

Зазначається, що на своїй «диво-фермі» чоловік виростив найбільший у світі ананас, кожен плід якого важить більше 15 кілограмів.

Крім найбільшого у світі ананаса, фермер вивів маленький банан.

«Усе тільки природним шляхом, без хімікатів», - говорить фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топові напрямки інновацій та розробок у сфері агробізнесу

Очільник SmartFarming та один із менторів MHP accelerator Артем Бєлєнков в ексклюзивному інтерв‘ю AgroReview розказав про топові напрямки інновацій та розробок у сфері агробізнесу, як війна на сході країни стала технологічним пушем, а також про те, як зупинити «інтелектуальний відтік» з України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індекс млинця: скільки коштує святкова страва

Теґи: 

Рум'яні, зелені, рожеві, помаранчеві - перед 40-денним постом українці тиждень ласують млинцями. Кореспонденти «Сьогодні» дізналися, скільки коштує святкова страва у різних містах України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фінал молочного експерименту: чи вдалося запровадити у школах "склянку молока на день"

У межах унікального проекту ТСН.Тиждень два місяці перевіряв вплив молока на дитячий організм. Аналізи засвідчили: кальцію в кістках дітей критично не вистачає. На Вінниччині та у Львові вдалося знайти громади, які зголосилися самостійно впровадити молоко в школах. Готові лабораторні аналізи після двох місяців експерименту вразили навіть депутатів міськради, які вирішили – виділяти гроші на молочну програму в міському бюджеті чи ні. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні виробляють еко-курей

Містяни вирішили повернути життя старій фермі під Києвом, але так захопилися, що створили сучасну компанію з еко-виробництвом і переробкою, пише НВ.

Село Лукаші. Всього 60 кілометрів від столиці. Тут функціонує господарство Фермерський двір. Це підприємство постало на руїнах колишньої радянської ферми п'ять років тому. Власники тоді не думали про попит чи заробіток – хотіли вирощувати екологічно чисту птицю.

Однак, щоб реалізувати таку ідею, компаньйонам довелося інвестувати у проект понад $1 млн.

Перебудова і нова компанія

Спочатку відновили один пташник, почали там вирощування, потім другий, а згодом і третій, на якому почали вирощувати качку. Зазвичай люди поділяють курок на два типи: смажена та жива. Однак виявляється, що існує промислова, фермерська та органічна курка. Вони відрізняються одна від одної рівнем екологічності.

На цій фермі живе приблизно 12 тис. фермерських курчат. Усі вони – на спеціальному раціоні. Без антибіотиків та прискорювачів росту.
Щоб виростити екологічно чисту курку, треба докладати неабияких зусиль. Наприклад, не можна брати промислові корми. Потрібно за власною рецептурою замовляти їх у виробника. "Ми самі балансуємо, виводимо ті речовини, які ми не хочемо бачити в них, – якісь прискорювачі, підсилювачі. І цей корм привозять з комбікормового заводу до нас", – каже Валерій Власенко, співвласник господарства Фермерський двір.

На таких кормах фермерські курчата ростуть значно довше, ніж їхні родичі, які виховуються у промислових умовах.

На промисловій фермі птицю забивають на 35-40 день і відправляють до супермаркету. Та на цій фермі курка росте ще декілька тижнів – у цьому і полягає різниця між промисловою та фермерською птицею.

Та виростити курку – половина справи. Її треба правильно забити. "Птицю починають забивати на різних підприємствах на 36-38 день. Ми забиваємо на 60-й. А з вигулом буде десь до 75 днів", – каже Віталій Дзюба,  співвласник господарства Фермерський двір.

Переробний підрозділ

За день забійний цех на фермі переробляє до 2 тис. курок, це приблизно 1 тонна живого м'яса. Важка робота, але все тут робиться як за годинником. Стандарти і стерильність на високому європейському рівні.

Припустимо, якщо знаходять якийсь домішок у курці. Відповідно, зупиняється забій. "Тоді перебирається повністю партія забитої курки. І знову поновлюється процес роботи, а предмет, який міг вплинути на те, що туди потрапляє, вилучають", – розповідає Руслан Дзюба, співвласник господарства Фермерський двір.
Після усіх процедур курка потрапляє до охолоджувальної камери. Потім все це перевантажується у свіжому вигляді та потрапляє на полиці супермаркетів. В основному фермери реалізують продукцію у великих мережах супермаркетів по всій Україні, а також у ресторанах.

Знайти цю курку можна на полиці разом із звичною нам продукцією, хоча коштує вона у півтора раза більше, ніж звичайна. Тому люди купують їх не так часто. Зазвичай на великі свята або для того, щоб себе потішити. Тим не менш, попит на еко-курку стабільно зростає. За рік господарство вже реалізує майже 1 тис тонн курятини.

Та усі зароблені гроші бізнесмени вкладають у розвиток. Щоб українська екологічна птиця змогла вийти на європейські ринки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Електростатичне обприскування с/г культур набирає популярність

Електростатичне обприскування сільськогосподарських культур стає все більш популярним. Суть такої обробки культур у тому, щоб індукувати статичний електричний заряд у кожну краплю, що змушує його притягатися до рослини, що має нейтральний заряд. Повітряний потік аерозолю й заряд змушує краплі досягати рослини до того, як вони випаруються, повідомляє kurkul.com.

На практиці це означає більш високу ефективність розпилення, економію на використанні пестицидів і, як наслідок, більшу ефективність в обслуговуванні обладнання, оскільки потреба в дозаправленні бака обприскувача теж стає нижче. Крім того, завдяки скороченню кількості використовуваних пестицидів, технологія не шкодить навколишньому середовищу.
Якщо порівняти два розміри краплі: 220 мікрон і 80 мікрон то з 1 л пестициду ми можемо отримати 180 млн крапель діаметром 220 мікрон або 3,8 млрд крапель із 80 мікрон, що дозволить продукту покрити набагато більшу площу. Якби ми зрошували плоску поверхню, то при використанні 220 мікрон ми змогли б окропити площу лише в 6,8 м кв., а з краплею в 80 мікрон вийде вже 18,7 м кв. У такий спосіб, площа покриття збільшується втричі.

Дрібні краплі випаровуються, легко переносяться вітром і схильні до термічної інверсії. Дослідження стверджують, що до 75 % звичайного розпилення втрачається через вітер або стікаючи на землю. Краплі з електричним зарядом потрапляють у ціль швидше, що зменшує втрати при випаровуванні. Сила тяжіння настільки велика, що вона може подолати навіть сильний вітер.
Одна з компаній, яка займається таким видом запилення, SPE, пропонує електростатичні системи розпилення в Бразилії і працює з цією технологією вже три роки. SPE вже встановила тисячі цих систем у Південній Америці. Вартість такої установки на техніку John Deere становить близько $ 1000 (US $ 330) за сопло. З цією системою потрібно 30 л/га, перш ніж бак спорожніє, тоді коли раніше використовувалося 70 л/га.

Українська компанія Kray Technologies у 2018 р. планує впровадити внесення пестицидів за допомогою електростатичного заряду. Воно може бути двофазним і однофазним. У першому варіанті дрон спочатку летить і розпорошує воду. Ці краплі заряджені електростатично. Потім летить дрон, який розпилює добрива або хімікати, які заряджені протилежним зарядом. Передбачається, що дрони будуть йти з інтервалом у кілька секунд. Завдяки цьому маленькі краплі хімікатів розподіляються дуже рівномірно по всьому листу, навіть знизу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.