Український лідер з виробництва добрив та засобів захисту рослин отримав міжнародні сертифікати відповідності вимогам стандартів ІSO

Найбільший український виробник ЗЗР і мікродобрив ТОВ "Фабрика агрохімікатів", що входить до ГК Ukravit, шляхом успішного проходження сертифікаційного аудиту виробництва, підтвердив відповідність вимогам міжнародних стандартів ІSO в галузі менеджменту якості, охорони навколишнього середовища та охорони праці.
13 березня представники компанії BUREAU VERITAS – світового лідера із незалежної сертифікації, провели урочисте вручення сертифікатів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015 та OHSAS 18001:2007 керівництву підприємства ТОВ "Фабрика агрохімікатів". Це означає, що системи управління якістю, екологічного менеджменту та охорони праці ТОВ "Фабрика агрохімікатів" приведено у відповідність до вимог вище зазначених стандартів. Це слугує вагомим доказом стабільної роботи та високого рівня якості виробництва продукції черкаського виробника і значно розширює його можливості виходу на міжнародні ринки.
"Сьогодні ми маємо ще більше підстав впевнено стверджувати всьому світу, що наша продукція – якісна, бо вона – українська, - переконаний директор ТОВ "Фабрика агрохімікатів" Володимир Ільченко. - Продукція, яку ми виробляємо, уже сьогодні зацікавила аграріїв у різних країнах, а отримання міжнародних сертифікатів робить її ще більш конкурентоспроможною на світовому ринку".
"Впровадження таких стандартів – досить складний і відповідальний крок в становленні успішної системи менеджменту кожного підприємства, незалежно від сфери діяльності і серед хімічних підприємств України зовсім небагато підприємств, хто спромігся на впровадження жорстких вимог міжнародних стандартів, - констатує представник компанії BUREAU VERITAS Ukraine Дмитро Фєфєлов. – Проте, така готовність свідчить не лише про належну якість виробництва, але й про високий рівень соціальної відповідальності виробника".

Довідка: ISO 9001 – це один із найпопулярніших стандартів, розроблених Міжнародною організацією зі стандартизації. Це система управління якістю, сертифікація за якою гарантує, що підприємство може випускати продукцію на стабільному рівні якості та постійно його підвищувати.
OHSAS 18001 – міжнародний стандарт системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Мета впровадження — підвищити безпеку виробництва, ефективно керуючи пов'язаними з ним ризиками для людини.
ISO 14001 – перший крок компанії, що вирішила йти шляхом турботи про навколишнє середовище. Впровадження цього стандарту на підприємстві означає, що виробник прагне мінімізувати власний негативний вплив на навколишнє середовище.
Аграрії погрожують провести страйк під стінами ВР
Про це повідомив представник громадської організації "Всеукраїнська аграрна рада" Володимир Хвостов в Facebook, передає УНН.
За його словами, він представляє інтереси дрібних і середніх фермерів Херсонської області, які вкрай незадоволені "правками Хомутинніка" до Податкового кодексу України щодо скасування повернення ПДВ дрібним і середнім експортерам олійних культур.
"Парламент щороку під ялинку нам підносить сюрприз. Цього разу ми отримали "подарунок" у вигляді скасування ПДВ при експорті олійних. І ми вийшли сьогодні, щоб відстояти свої права", - зазначив він.
В.Хвостов пояснив, що податкові нововведення принесуть колосальні збитки дрібним фермерам і збагатять великі агрохолдинги.
"Якщо говорити про сою, то ми втратимо 2 тис. грн на кожній тонні, Херсонська область виробляє понад 300 тис. тонн - можете порахувати, які це великі гроші. У масштабах країни ми втрачаємо 10-12 млрд грн. Кому це вигідно?
Це вигідно великим аграрним холдингам, які мають власну переробку. Після переробки нашої сировини, вони отримають ті гроші, які ми втрачаємо", - підкреслив він.
В.Хвостов попередив, що наступний страйк пройде під стінами Верховної Ради.
"Бережіться парламентарі, хомутинніки, ми вийшли на попереджувальну акцію, наступна через 5 днів під стінами парламенту", - резюмував він.
Нагадаємо, сьогодні в дев'яти областях аграрії перекрили траси. У такій спосіб вони намагаються донести до влади свій протест проти змін до Податкового кодексу України в частині скасування для дрібних і середніх фермерів скасування ПДВ.
Вони вважають, що ініціатива належить народному депутату від партії "Відродження" Віталію Хомутинніку, члену Податкового Комітету ВР, який за сумісництвом є бенефіціаром великого агрохолдингу "Кернел", що спеціалізується на переробці олійних культур.
Скорочення свинопоголів’я «б’є» по забоям

Про це зазначають у аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» із посиланням на дані ДССУ.
Так, згідно з офіційними даними статистики, за перші два місяці 2018-го на забій надійшло 75,2 тис. т свиней, що на 12% менше ніж у січні-лютому 2017-го. «Ця зміна відбулася на тлі п’ятивідсоткового скорочення чисельності свиней у сільськогосподарських підприємствах. Зменшення кількості свиней у промисловому секторі на 193,5 тис. голів (до 3,36 млн гол. станом на 1-ше березня 2018-го) „відгукнулося“ на обсягах пропозиції свиней на забій. Зокрема, бійні та м’ясокомбінати за зиму 2018- го забили менше 700 тис. голів. Це на 87,5 тисяч менше ніж роком раніше. Крім цього, середня жива маса реалізації товарного поголів’я на забій на кілограм поступається показнику аналогічного періоду 2017-го і в середньому по Україні становить 108 кг/гол.», — додають аналітики АСУ.
Проте експерти запевняють, що це — не привід вважати, що Україна залишиться без власновирощеної свинини. «Скорочення обсягів вирощування свиней має менші темпи. За два зимових місяці сільськогосподарські підприємства отримали 82,5 тис. т приростів живої маси свиней — мінус 3,8% порівняно з січнем-лютим минулого року. Водночас, з них на забій направили 91% вирощеного проти понад 98% торік, що слугує позитивним індикатором для галузі. На додачу, статистика зовнішньої торгівлі фіксує суттєвий майже п’ятиразовий приріст імпорту живих свиней до України. Тож вітчизняні свиногосподарства досить активно посилюють племінний потенціал поголів’я за рахунок чистопородних та гібридних тварин, що неодмінно матиме позитивний вплив внутрішнього виробництва свинини», — запевняють в АСУ.
Вчені назвали ключові складові успіху в управлінні фермерським господарством

Вчений виділяє важливу роль інтуїції в досягненні успіху сільгоспвиробника, пише Зерно.
Професор переконаний, що інтуїція може допомогти в конструюванні та розвитку добробуту аграрія. Згідно з останніми дослідженнями, результати яких представив Натхолл, всього 4% успіху фермера полягають в його умінні планувати, 20% — в умінні втілювати плани в життя, а 76% — це інтуїція.
Машини все ще не здатні приймати геніальні рішення, вони не мають таланту, говорить професор. Як стверджує Натхолл, інтуїція є критично важливим компонентом прийняття рішення аграріями, це основа людського капіталу. У фермерській справі талант є чистим прибутком. Концепція інтуїтивного прийняття рішень має особливе значення для малого, а часто і для сімейного бізнесу.
Для досягнення цілей інтуїтивні здібності, пов'язані з базовими управлінськими якостями (планування і застосування навичок) відіграють дуже важливе значення. Передумовами хорошої інтуїції є досвід, практичні і теоретичні знання, і навички очікування.
Результати досліджень, проведених на різних фермах, показують, що в окремих керуючих фермою інтуїція і процес прийняття рішень працюють краще, ніж у їх колег.
Професор Натхолл розглядає і саму механіку шостого почуття. Перш ніж виробити реакцію на правильне рішення, інтуїція сільгоспвиробника повинна спершу відстежити і зрозуміти поточний стан речей, а також ймовірні майбутні умови (читання ситуації), після чого пізнавально проінтерпретувати і проаналізувати інформацію, а потім, нарешті, вибудувати висновок, що б відповідав вирішенню поточної проблеми.
Вчений стверджує, що ключовими складовими успіху в управлінні фермерським господарством є інтуїція, здатність до формального планування, а також здатність до імплементації планів.
Українцям припало до душі грузинське вино

Про це пише УНН з посиланням на Національне агентство вина Грузії.
Перше місце належить РФ. За два місяці поточного року Росія імпортувала 7,4 млн пляшок грузинського вина. На другому місці - Україна. Імпорт грузинського вина Україною за 2 місяці склав 973 тис. пляшок. Замикає трійку лідерів Китай. За два місяці поточного року Китай імпортував 501,2 тис. пляшок грузинського вина. Також повідомляється, що в січні-лютому поточного року Грузія поставила на експорт 10,8 млн пляшок вина в 38 країн світу, перевищивши показники 2017 року на 23%.
Разом з тим вітчизняні експерти попереджають про те, що в Україні зростає кількість псевдоімпортного вина.
Так, згідно з даними Української корпорації з виноградарства і виноробної промисловості "Укрвинпром", близько 30% "іноземних" вин на полицях вітчизняних магазинів - зроблені у нас.
Зазначимо також, що на початку року АМКУ вилучив партію вина, що продавався під виглядом грузинського. На підставі звернення Національного агентства вина Грузії до компанії "KAMYANKA GLOBAL WINE" були застосовані санкції у вигляді штрафу в розмірі 7,1 млн гривень і заборони на продаж імітаційного грузинського вина.
Додамо, що, за оцінками експертів, вітчизняне виноробство має гарні шанси виходу на міжнародну арену.
"Зазначу, що вітчизняне виноробство має гарні шанси для розвитку та виходу на міжнародну арену. У разі державної підтримки цього процесу хоча б на рівні тієї ж податкової політики наша галузь може конкурувати за споживача і з грузинським, і з італійським виробником. Деякі наші вина за якістю вже не поступаються "іноземцям". "Коктебель", наприклад, представляє досить якісні сортові вина "Мерло", "Каберне", "Шардоне". Тому експерти дійсно сходяться на думці, що цей ринок "приречений" на успіх, проте для цього потрібен час і розуміння з боку регуляторів ринку", - зазначила генеральний директор компанії Eastern Beverage Trading Ольга Івушкіна.
В Україні може з'явитись ще одна нішева культура

Про це пише superagronom.com.
«Наша мета — адаптувати культуру до вітчизняних умов вирощування, розробити оптимальну технологію та досягти максимальної урожайності у нашій кліматичній зоні. Тоді кіноа може зацікавити наших агровиробників, ставши ще однією перспективною нішевою культурою», — розповідає Володимир Ільченко, доцент кафедри рослинництва СНАУ.
За його словами, потрібно ще 2-3 роки щоб виділити адаптивну технологію передусім для Лісостепу, адже університет знаходиться саме у цій зоні.
Він зазначає, що науковці мають у роботі декілька різних сортів кіноа, отриманих у рамках партнерської співпраці із зарубіжними колегами. Оскільки в Україні не зареєстровано жодного сорту цієї культури, одним із завдань кафедри рослинництва є визначення найбільш придатних сортів для наших умов вирощування та рекомендація їх до введення у виробництво.