Український мед опинився у центрі скандалу
Україна займає п’яте місце у світі за обсягами виробництва меду і є лідером з його виробництва в Європі – понад 100 тис. тонн солодкої продукції на рік. Понад 70% цього поставляється в 35 країн світу – більшість в США, Німеччину, Польщу і Францію. За даними експертів, у серпні-вересні 2018 року темпи експорту меду суттєво скоротились. За даними ДФС, експорт в серпні склав 3,4 тис.тонн, що на 37% менше, ніж минулого року, пише Agravery.сom.
“У липні-серпні, на світовій медовій арені – як у Європі, так й у США, сформувались великі перехідні залишки, що призвело до падіння попиту на український мед. Відповідно, покупці української продукції почали пропонувати значно нижчу ціну на мед, аніж це було раніше. Якщо на початку 2018 року експортна ціна була у районі 2 євро за кілограм, то у липні-серпні по 1,4 євро за кілограм. У результаті і закупівельна ціна на внутрішньому ринку теж впала до 38-40 грн за кілограм (приблизно 1,16-1,22 євро). Але пасічники продовжують стримувати продажі меду, апелюючи збільшенням витрат на виробництво і зменшенням медового збору у зв’язку із загибеллю бджіл. Хоча, згідно розрахунків, на «ефективній» пасіці собівартість виробництва меду на сьогодні не перевищує 0,5-0,7 євро/кг, а решта – прибутки.
На початку цього року, закупівельні ціни зросли до 50 грн за кілограм, але така ціна сформувалась штучно. Тобто, компанії-експортери, яким в короткі строки треба було виконати контракти, підвищували ціну аби купувати залишки меду на ринку. З іншого боку, можна не сумніватись, що як європейські, так і американські покупці знайдуть інших, більш надійних постачальників. Імпортерам потрібні стабільні, надійні постачальники, імідж країни формується не один рік, а зруйнувати його ми можемо досить легко”, – зазначає Вадим Паньковський, директор Української Асоціації експортерів та переробників меду UAHEP.
“Ситуація складається не на нашу користь, адже всі намагаються нажитись на пасічниках. Ціна у 40-42 грн за кілограм меду на сьогодні не відповідає потребам пасічників. Бджільництво потребує великих капіталовкладень – приміром, для того, аби організувати пасіку на 100 бджолосімей потрібно вкласти близько півмільйона гривень. Вся проблема у тому, що експортом меду почали займатись люди, які не думають про майбутнє галузі, а просто роблять на цьому надрентабельний бізнес. Їм все одно, на чому вони заробляють гроші – сьогодні на медах, завтра на горіхах чи зерні, післязавтра – на металі. Вони не дбають про галузь, уклали невигідні експортні контракти із США та Європою – за моєю інформацією, чи не по долару-півтора за кілограм, і тепер тиснуть на пасічників.Експортери самі збивають ціну на мед. Звичайно, у цій ситуації пасічники не здаватимуть мед, а експортери вимушені будуть платити штрафні санкції. Ми уже ініціювали зустріч пасічницького активу із експортерами меду. Хочемо пояснити їм свою позицію та відстояти права, проте досі не зустрілися. Ми розуміємо, що експорт важливий, проте якщо така низька ціна протримається, перспектив для розвитку галузі я не бачу: пасіки закриватимуть, кількість бджолосімей неупинно скорочуватиметься”, – зауважує Сергій Терентьєв, голова Спілки Пасічників Київщини СПУ.
“У поточній ситуації, операторам ринку (маю на увазі як пасічників, так і експортерів) потрібно шукати компромісні рішення. Драйвером медового ринку все ж являється експортна складова, внутрішнє споживання меду на сьогоднішній момент в країні не настільки велике, як хотілось би. Крім того, ціна на мед, як і на будь-який товар, визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринку. Тому цілком зрозуміло, що профіцит на ринку меду буде тиснути на ціну і навпаки. Чим же це може обернутися для українського ринку? Невиконання контрактів – це збитки та удар по репутації компанії та країни (якщо це носитиме масовий характер). Цілком ймовірно, що за результатами року деякі неефективні компанії можуть зникнути з ринку. У цій ситуації, коли кожна із сторін має рацію, слід сідати за стіл переговорів та шукати компромісні рішення”, – підкреслює Анна Бурка, національний консультант FAO.