Український молочний бізнес стає професійним

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

"В цьому році встановлено абсолютний рекорд - середньомісячне відхилення УМІ не перевищувало 3,2%! Отже, у нас, падає сезонність - ця страшна для молочного бізнесу штука, що робила неможливим стратегічне або навіть,середньострокове планування", - зазначив експерт.

Більше того, за його словами, протягом літнього періоду (період "великого молока"), УМІ лишався майже абсолютно стабільним, коливаючись в межах 1,5 відсотка.

"В цілому ж поточний сезон дозволив професійним виробникам молока заробити на 36% більше в середньому, ніж попередній, або на 9% більше, ніж в середньому за останні п'ять років за цей самий період, або на 19% більше, ніж за останні три роки.

А щодо серпня 2017, то він був найприбутковішим за останні чотири роки, і на 54,7% прибутковішим, ніж аналогічний місяць минулого року", - підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, у вересні очікується зростання УМІ. В останні три роки в вересні УМІ зростав в середньому на 13-14%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто володіє сільгоспугіддями в Україні?

Про це пише propozitsiya.com.

Зокрема, Джон Шморгун нагадав, що сільгоспугіддя є найбільшим активом України. У 1999 році держвласність на землі була передана працівникам фермерських господарств - із обмеженнями за обсягом, який вони могли б особисто обробити або здати в оренду. Продаж сільгоспземель була заборонена. Мораторій на продаж було прийнято в січні 2001 року терміном на 3 роки, поки не буде прийнято Закон про ринок сільгоспземель і Закон про державний земельний кадастр. Відтоді в Україні діє мораторій на продаж землі.

Зараз невеликі земельні ділянки (паї) в 1-5 га, успадковані співробітниками колгоспів, реконсолідовано менеджерами агропідприємств, укладено безліч угод із пайовиками у вигляді довгострокових договорів оренди, що дозволяють зберігати цілісність полів. З 2004 року в Україні почався процес консолідації агропідприємств у корпоративні холдингові структури - агрохолдинги, які придбали основні фонди фермерських господарств (сховища, устаткування тощо). Це дало поштовх до утворення більш великих сільгосппідприємств, які стали називати агрохолдингами.


Дж.Шморгун розповів, що ці ТОП-70 компаній працюють на 6 млн га (20% орних земель). Також сільгоспугіддя в Україні арендуть близько 39 тис. дрібних фермерських господарств та індивідуальних фермерів, які працюють на 4,4 млн га (14% від загальної площі орних земель). Решта 68% сільськогосподарських земель розподіляються між власниками дрібних земель і фермерами або державною владою.

«Цікава демографія власників паїв. Їх загальна кількість оцінюється приблизно в 6,9 млн осіб - 16% від усього населення України! Переважна більшість цих землевласників живуть у селах. Згідно з опитуванням USAID в рамках проекту «АгроІнвест», приблизно 24% власників паїв старше 70 років. Середній власник паю -57-річний мешканець сільської місцевості з вищою освітою», - зазначає Дж. Шморгун і додає, що саме ця категорія людей буде основними продавцями сільгоспугідь, оскільки «більшість власників вступають у пенсійні роки і будуть розглядати продаж землі як можливість забезпечити гідну пенсію».

Керівник агрохолдингу передбачає, що мораторій на землю буде скасовано в 2018 році, якщо Україна буде дотримуватися рекомендацій МВФ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 помилок власників паїв, через які виникають конфлікти

З іншого боку обманюють самі фермери, які користуючись довірою селян, підсовують їм на підпис договори оренди, пише delo.ua.

Олена Сукманова, заступник міністра юстиції з питань держреєстрації сформулювала головні помилки, які допускають власники паїв при укладанні договорів оренди, і поради, як їх уникнути.

Іноді люди просто не реєструють договори оренди. Можливо власники паїв не хотіли платити податок на землю. А в результаті виникають конфлікти.

Крім цього є люди, які двічі підписують договори оренди на одну ділянку. Приходить одне підприємство і пропонує 100 грн в місяць платити, і людина підписує з ними договір. Потім приходить друге і пропонує 200 грн, люди і з ним підписують, навіть не розуміючи, що самі створюють конфліктну ситуацію. Тільки вона стосується вже не власника земельної ділянки, а цих двох орендарів: вони обидва заходять на поле і починають з'ясовувати, чий урожай.

Є випадки, коли людям пропонують підписати договір під виглядом якогось іншого документа. Наприклад, в Херсонській області привозять зерно, дають якийсь документ і просять розписатися за "отримане зерно". Громадянин підписує, в дійсності ж ставить підпис під додатковою угодою про оренду до 2027 року за зниженою ставкою.

І звичайно ж є випадки крадіжки врожаю. Вночі на поле заганяються комбайни і просто збирають чужий урожай.

Також однією з головних причин агрорейдерства стала плутанина з реєстрами прав на землю, що призвело до реєстрації подвійних договорів оренди. До 2013 року не було реєстру майнових прав в існуючому зараз вигляді, і реєстрація оренди земельних ділянок відбувалася у відповідних відділеннях земельних кадастрів. Якщо зараз фермер приходить до реєстратора або нотаріуса з наміром зареєструвати оренду земельної ділянки, то реєстратор повинен отримати виписку від Держгеокадастру, переконатися, що не було попередньої реєстрації, і тільки після цього вносити дані до реєстру. Але не всі реєстратори це роблять. Таким чином виходить подвійна реєстрація - в новому (Мін'юсту) і старому (Держгеокадастру) реєстрах.

Що слід зробити власникам паїв, щоб не стати жертвою рейдерства

- Потрібно зареєструвати в новому реєстрі своє право власності або оренди. Для цього потрібно звернутися до реєстратора - голові сільради чи комунальному підприємству, акредитованому Мін'юстом, або до будь-якого нотаріуса.

- Як мінімум читати те, що підписуєте.

- Якщо є питання, то дзвонити в Управління юстиції або в Центр безкоштовної правової допомоги.

Зараз депутатами та експертами обговорюється ініціатива укладення договорів оренди землі виключно через нотаріуса. Тут є свої плюси і мінуси. Плюс в тому, що нотаріус повинен бачити обидві сторони, переконатися, що це живі люди з паспортами і т.п.

З іншого боку, нотаріуси, на відміну від реєстраторів, знаходяться далеко не в кожному селі. До того ж нотаріуси не будуть робити це безкоштовно. А не всі власники паїв готові платити нотаріусам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині випускатимуть органічну рослинну олію

Про це повідомляє Думская.

На підприємстві, яке з 2010 року виробляє методом пресування лляну, кукурудзяну та соняшникову олію, встановили нову виробничу лінію, що дозволило в два рази наростити обсяги переробки насіння — до 120 тонн на добу. Створено додатково 65 робочих місць.

Продукція Березовського заводу йде в основному на експорт. Підприємство виробляє органічну продукцію, тобто використовує сировину, вирощену без синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна здійснила прорив у експорті борошна

За словами Сергія Сакіркіна (ПАО “Аграрний Фонд), зусилля українських борошномелів за останні п'ять років дали свій результат. При цьому, українські експерти прогнозували набагато менший результат – на рівні 370 тис. тон. Обсяг у 400 тис. тон прогнозували іноземні експерти, і вони мали рацію.

Таким чином, обсяги експорту борошна в 2016/17 МР виявилися вищими за торішні 344,2 тис. тон на 16%. За останні роки експорт борошна збільшується з року в рік приблизно на 15-20%.




Джерело малюнку: “АПК-Інформ”
 
Щомісячні обсяги відвантажень були помітно вищими за попередній сезон, за винятком вересня і жовтня 2016 року. Тим не менш, грудень і червень минулого сезону ознаменувалися небувалими обсягами, що перевищили 42 тис. тон – незадоволений попит на українське борошно, що спостерігався на ринку в останні місяці, дав результат.

При цьому, основним продуктом експорту було переважно борошно вищого ґатунку, з різними якісними показниками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Турки побудують борошномельний комплекс для "Аграрного фонду"

Про це повідомляє прес-служба ПАТ "Аграрний фонд".

"Ми отримали від турецького виробника — компанії Alapala Group, однієї з двох найбільших світових компаній в борошномельної промисловості, — пропозицію про постачання млинового обладнання. Фінансування буде здійснюватися турецьким "Ексімбанком" за ставкою EURIBOR (зараз нульовій) плюс 2,5%. Тобто, банк фінансує компанію Alapala, а вони з розстрочкою на п'ять років поставляють нам обладнання. Мова йде про кредит в 4,5 млн євро ", — розповів голова ПАТ "Аграрний фонд" Андрій Радченко.

Голова правління також зазначив, що наразі ще вирішується питання, де саме буде розпочато будівництво борошномельного комплексу: «Місце розміщення майданчика - питання відкрите. Теоретично, це може бути Київська область, де дуже висока концентрація хлібопекарських підприємств».

Керівник Аграрного фонду також додав, що передбачувана потужність майбутнього борошномельного комплексу - 150 тонн переробки зерна на добу: «Зараз в Україні діє близько 900 млинів, з яких лише близько 20 промислових, з обсягом переробки понад 100 тонн зерна на добу. Решта - локальні, які найчастіше заточені на приватні підприємства, мають локальний ринок збуту, а іноді і зовсім заточені під одного покупця».

За словами Радченка, окрім ефекту для підприємства, проект будівництва борошномельного комплексу матиме позитивний вплив для галузі і загального бізнес-клімату в державі, оскільки дасть сигнал міжнародним компаніям, що Україна залишається привабливою країною для інвестицій.

Варто зазначити, що наразі ПАТ «Аграрний фонд» не має власних виробничих потужностей, однак це не завадило Товариству зайняти 12% ринку борошна в Україні.

Довідка: Alapala Group (Туреччина) включає в себе 7 компаній, які працюють в промисловості, виробництві продуктів харчування, зовнішній торгівлі і будівництві.
Alapala Makina заснована в 1954 р, є найстарішим і головним підприємством Alapala Group. Компанія спеціалізується на будівництві об'єктів харчової промисловості та виготовленні обладнання для виробництва, транспортування та переробки зернових культур. Alapala Makina займає друге місце серед найбільших світових підприємств у сфері виробництва та будівництва обладнання для борошномельної промисловості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview