Український молочний індекс став найкращим за останні роки

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

За словами Андрія Ярмака, це був один з найкращих квітнів для виробників за останні роки, тому що:

- УМІ був у квітні 2019 року на 28,1% вищим, за минулорічний в тому ж місяці;
- УМІ в квітні 2019 року був на 14% вищим, ніж в середньому за останні 7 років для цього місяця;
- УМІ в квітні 2019 року був найвищим з далекого 2012 року;

Крім того, кумулятивно за перші 4 місяці року:

- УМІ був вищим за минулорічний на 5,8%;
- УМІ був ідентичним середньому за останні 7 років за такий же період.

Але при цьому експерт зауважив, що УМІ таки знизився в квітні порівняно до березня, що буває майже завжди в цей період. Щоправда зниження цього року склало всього 0,8%, тоді як в 2018 році в квітні УМІ обвалився відразу на 13,3%.

«УМІ в середньому в квітні за останні сім років падав на 6,6%, отже в цьому році падіння було меншим. А це теж позитив», — зазначив Андрій Ярмак.

Також експерти ФАО відмічають, що на УМІ основний вплив мало зниження ціни на сире молоко, щоправда воно було частково компенсоване черговим позитивом на ринку кормів, які трошки здешевшали.

«А травень та червень — це найважчі місяці для нашого індексу. В цей час УМІ завжди впевнено рухається вниз, бо сезон «великого молока». Середнє зниження в травні, як правило, сягає 7,5%. Минулого року було менше, бо УМІ впав вже в квітні. В цьому році також маємо сподівання на краще завдяки позитиву на світових ринках», — прогнозує Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК запевнили, що українцям вистачить цукру

Перехідні запаси цукру минулих років на початок цього маркетингового року оцінюються у обсязі 390 тис. тонн, що відповідає 4-х місячній потребі внутрішнього ринку, повідомляє МінАПК.

З урахуванням власного виробництва цукру з цукрових буряків та перехідних запасів, внутрішній ринок в повному обсязі забезпечений буряковим цукром власного виробництва. Одночасно створено експортний потенціал в обсязі щонайменше 600 тис. тонн.

За оперативними даними регіонів, станом на 13 травня 2019 року цукрові буряки посіяні на площі 218 тис. га, що складає 89% до прогнозу.

Навіть за песимістичними прогнозами, враховуючи велику кількість опадів, тільки з посіяної площі можна буде отримати (при найнижчій урожайності та цукристості сировини за останні три роки відповідно у 475 ц/га та 16,2%) у межах 10,0 – 10,5 млн т цукрових буряків і виробити у межах 1,3 – 1,35 млн тонн цукру , що повністю задовольнить потреби внутрішнього ринку на сезон 2019/2020 МР.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні загрози та можливості українських виробників лохини

Перша українська лохина з’явиться на ринку України в третій декаді червня, а масові збори в господарствах розпочнуться ближче до середини липня. Але українські виробники вже переймаються ціновими перспективами цього року. Приводами для турботи є дешева імпортна ягода, яка вже присутня на ринку і незрозумілі перспективи експорту української лохини, пише Інфо-Шувар.

Деякі виробники налаштовані досить оптимістично, надія зміцнилася після появи інформації про втрати врожаю лохини в Польщі. Але на думку експертів, незрозумілі перспективи експорту несуть набагато більше загроз, ніж можлива конкуренція із імпортною ягодою на внутрішньому ринку.

«Перспективи експорту в нас не дуже чіткі і це велика загроза для наших виробників. В країні приблизно 500 виробників лохини, з них лише 5 мають сертифікати Globl Gap, тобто, експортувати в країни ЄС зможуть не більше 1% фермерів. Інші розраховують на ринок Молдови і, особливо, на ринок Білорусі, в цю країну в минулому році ми продали майже третину врожаю нашої лохини. Чи буде експорт в ці країни можливим, поки що, ніхто не може точно сказати. У разі виникнення проблем із експортом, українські виробники залишаться на внутрішньому ринку і, в такому випадку, в кінці липня українська лохина може коштувати 40-60 грн/кг (1,36-2,04 EUR/кг)», - каже Олег Босий, співзасновник розсадника «ФруТек».

Через прохолодну весну, сезон збирання лохини в Україні затримується приблизно  на 1 тиждень, але врожайність ягоди обіцяє бути вищою, ніж в минулому році. За прогнозами пана Босого, в 2019 році Україна збере близько 4,6 тис. тонн лохини, тобто на 20 % більше, ніж в 2018 році. В попередні роки ми експортували 40-60 % врожаю цієї ягоди, Білорусь була головним зовнішнім покупцем нашої лохини. Внутрішній ринок лохини за останні роки теж зростає, але, перш за все, за рахунок зниження ціни. При цьому, виробництво української лохини зростає набагато швидше, ніж внутрішній попит на неї.

«В 2018 році лохина увійшла в ТОП-3 рейтингу ягід, ціни на які знизилися за рік більш за все. Середня за сезон, ціна лохини становила 177грн/кг (6,02 EUR/кг) , тобто, ягода була на 25% дешевша, ніж в 2017 році. Щороку тенденція до зниження внутрішньої ціни посилюється і це цілком прогнозована ситуація, адже на ринок виходять дрібні виробники, які самостійно сформувати експортний обсяг не в змозі. Таких продавців стає дедалі більше. Споживання лохини безумовно збільшується, втім, лохина - це все ще найдорожча літня ягода і зниження ціни є головною умовою зростання попиту на неї», - каже Тетяна Гетьман, керівник департаменту аналітика ОРСП «Шувар».

В умовах зростаючої конкуренції, вимоги до самої ягоди будуть теж зростати, продавати неякісну лохину буде все важче, навіть на місцевому ринку. Ціни поточного сезону можуть особливо розчарувати українських виробників, які запропонують ринку ягоду із високою собівартістю або ягоду низької якості.

«Я не виключаю, що в 2019 році деякі виробники почнуть пропонувати лохину переробним підприємствам. Можливо, це дивно звучить, але при оптимізації виробничих витрат, зокрема механізації збору продукції, це може бути досить перспективним напрямком. Українські переробні підприємства вже не перший рік говорять про готовність заморожувати лохину, але поки їх стримувала висока ціна сировини. Ціна ж на заморожену лохину на ринку ЄС досить стабільна і останнім часом знаходиться в межах 2,2-2,5 EUR/кг» , - розповів Олег Босий.

За даними «Інфо-Шувар», на гуртовому ринку «Шувар» у Львові імпортна лохина пропонується від початку року. Ціни на неї почали дуже швидко знижуватись ближче до середини весни, коли почалися поставки з Марокко та Іспанії. За останні 4 тижні імпортна лохина подешевшала на 40%, оператори «Шувару», сьогодні пропонують цю ягоду по 200-400 грн/кг (6,81-13,61 EUR/кг), в залежності від країни походження. Рік тому, в середині травня лохина коштувала в 1,5 рази дорожче.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гривня зміцнюється завдяки аграріям

Значне зміцнення національної валюти зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Про це повідомив голова  Ради НБУ, доктор економічних наук, професор Богдан Данилишин, пише landlord.ua.

Чинниками укріплення курсу гривні експерт вважає:

- збільшення інвестицій нерезидентів у облігації внутрішньої державної позики України у понад 5 разів від початку року;
- продовження у 2019 році експорту агропродукції рекордного врожаю 2018-го та відносно вдала кон’юнктура, що склалася на зовнішньому ринку для сільгосптоварів, які експортує Україна, – кукурудзи, соняшникової олії, пшениці;
- активізацією експорту металопродукції;
- залученням боргового капіталу.

За інформацією Богдана Данилишина, інфляція на споживчому ринку у квітні цього року порівняно з попереднім місяцем становила 1%.

Розглядаючи у розрізі інфляції продукцію АПК, експерт наводить приклад зростання ціни на овочі.

Вартість овочів у квітні порівняно з березнем збільшилася на 12,6%. Причинами стали зниження запасів продукції минулорічного врожаю, сезонне зростання цін на овочі нового врожаю та збільшення сукупних витрат на сільгоспвиробництво.

«Найбільше зросли ціни на капусту (на 43,9%), цибулю – на 29,1%, буряк – на 16,8%, моркву – на 14,9%, картоплю – на 5,7%. Це відбулося через незвично високий попит на зазначені продукти харчування та їх обмежену пропозицію», – коментує Богдан Данилишин.

Збільшення пропозиції овочів та фруктів голова Ради НБУ відносить до чинників, які можуть призупинити зростання інфляції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівники закликають припинити антиукраїнську кампанію

Про це повідомляє прес-служба організації.
 
"Асоціація «Союз птахівників України» прагне внести правки до протоколу, що містить неточності та непорозуміння щодо продукції українського птахівництва, після його розсилки членам Європейського Парламенту та іншим зацікавленим сторонам.

Цей протокол розглядається як спроба підірвати переговори між Європейським Союзом та Урядом України щодо квот на продукцію птахівництва, які є частиною торговельної угоди між двома сторонами", - йдеться у повідомленні.

Асоціація «Союз птахівників України» висловлює співчуття щодо антиукраїнського порядку денного дебатів, сформованого напередодні виборів в Європейському Союзі, що мають відбутися наприкінці цього місяця.

Асоціація хоче скористатися цією можливістю, щоб внести ясність до наступних положень:
 
-       українські виробники продукції птахівництва ніколи не порушували Угоду про Асоціацію;
-       Україна завжди діяла у повній відповідності до законодавства ЄС;
-       українська продукція, що експортується до ЄС, як і вся інша продукція, що експортується до Європи, повністю відповідає всім вимогам законодавства ЄС щодо безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, і класифікована належним чином;
-       Угода є стратегічним партнерством для обох сторін, що несе користь як ЄС, так і Україні, а також гарантує усім виробникам впевненість щодо обсягів торгівлі продукцією птахівництва в ЄС.

«Торговельна угода між Європейським Союзом та Україною створює рівні умови для усіх виробників і гарантує підтримку справедливої та здорової конкуренції. Це добре для споживачів. На жаль, ми спостерігаємо зростання антиукраїнської риторики напередодні виборів до Європарламенту, які відбудуться наприкінці цього місяця. Нам дуже прикро, що фейки, дезінформація та навмисні неточності наразі вільно застосовуються в дебатах щодо європейської птахівничої галузі.

Ми звернулися до авторів цього брифінгу з метою виправлення неточностей у протоколі, розповсюдженого в ЄС та серед зацікавлених сторін. Якщо вони цього не зроблять, це буде свідчити про застосування тактики неприкритої дезінформації з метою впливу на результати виборів.
 
Якщо ми збираємося постачати споживачам якісні продукти птахівництва за доступними цінами, захищати плюралізм в галузі і задовольняти зростаючий попит, нам потрібні дебати, основою яких будуть конкретні свідчення та факти», - заявив Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціація «Союз птахівників України».
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні є нелегальний ринок м'яса, інфікованого АЧС

Висока собівартість живих товарних свиней призводить до перевитрат на виробництво свинини в Україні у розмірі до 8 мільярдів гривень щорічно, і, як наслідок, підвищення цін на цей вид м'яса в роздрібному продажу та зниження споживання свинини українцями у два рази менше фізіологічної норми.

Про це повідомив генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко на прес-конференції в УНІАН.

"За даними асоціації "Свинарі України", фактична собівартість живих товарних свиней становить 37-41 гривня/кілограм. Ці дані підтверджують і наші розрахунки. На корми та препарати для вирощування свиней щорічно витрачається на 8 мільярдів гривень більше, ніж потрібно", - сказав Бабенко.

Він підкреслив, що висока собівартість свинини привела до підвищення цін в магазинах, і як наслідок, недоїдання українцями цього виду м'яса. Так, за словами експерта, українці споживають молока і м'яса у 2-3 рази менше фізіологічної норми.

Ще однією проблемою, за словами Бабенка, є нелегальний ринок м'яса, інфікованого небезпечним вірусним захворюванням - африканською чумою свиней (АЧС).

"Чи є в Україні нелегальний ринок інфікованої АЧС свинини? Так, є. І дуже великий. З 2012 року в Україні зареєстровано 477 випадків АЧС. У сусідніх країнах вже з першого року появи АЧС реєструють тисячі випадків на рік. Тому насправді випадків в Україні набагато більша і більша їх частина офіційно не реєструється", - зазначив Бабенко.

Він додав, що поширення АЧС в Україні призводить до величезних збитків власників свиней, оскільки, хоч це захворювання і не несе небезпеки для людини, в разі реєстрації АЧС в господарстві всіх свиней на фермі знищують, а власнику виплачують компенсацію за ринковою ціною на живу вагу. При цьому, за словами експерта, за сім років зареєстровані втрати свинокомплексів від знищення свиней склали понад 150 мільйонів гривень, з яких було компенсовано менш як 1%.

"У разі підозри на АЧС власник може прийняти рішення - швидко розпродати все поголів'я, яке потенційно заражений вірусом АЧС - великих свиней на забій, малих на вирощування на менші ферми та у приватний сектор. Для галузі це значить ще більше поширення АЧС", - наголосив Бабенко.

Ще однією причиною зростання собівартості продукції та, як наслідок, перевитрат, за словами Бабенка, є несумлінність і зловживання з боку постачальників ветпрепаратів та кормів.

"Асоціації забрали собі постачання ветпрепаратів, кормових добавок та послуг через афілійовані приватні компанії. Як наслідок, перевитрати на кормах становлять 30-50%, на ветпрепаратах - до п'яти разів", - наголосив Бабенко.

Водночас він додав, що значно знизити собівартість виробництва свинини можна, використовуючи спеціальні системи контролю та обліку. Серед них - розроблена Центром підвищення ефективності у тваринництві програма "ПигЦентр", яка дає можливість дізнатися собівартість вирощеної партії свиней одразу після продажу її на м'ясокомбінат.

"Продаючи партію свиней на м'ясокомбінат, свинарі, як правило, не знають її собівартості. У лютому, після закінчення року, коли будуть підраховані всі витрати та всі доходи, може виявитися, що вирощування свиней минулого року було збитковим", - зазначив Бабенко.

Він підкреслив, що контроль витрат на виробництві протягом усього року та інші заходи зі зниження собівартості свинини дозволять залишити ціни на свинину на рівні існуючих або навіть значно їх знизити. Таким чином, підсумував Бабенко, виробники свинини почнуть заробляти не за рахунок зростання цін на свою продукцію, а за рахунок низької собівартості, як це відбувається в країнах Європейського Союзу, а також у США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview