Український молочний індекс є найгіршим за три роки

Український молочний індекс (УМІ) показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами. Порівняно з груднем 2018-го року УМІ в січні 2019 року впав на пів відсотка, та був нижчим на 8,3% за минулорічний. Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст ФАО на своїй сторінці у Facebook.

«Чому ж УМІ знизився, адже ціни на молоко зросли? А вся проблема в наших кормах — дорожчають і дорожчають. А без кормів, як відомо, молока не буде. Цього разу подорожчали кормові зернові культури, а от шроти лишалися дешевшими», — зазначив Андрій Ярмак.

Він підкреслив, що УМІ для січня 2019 року був на 11% нижчим, ніж середній за попередні сім січнів. Але все не так погано, як було в дуже кризові 2015−2016 роки — сьогоднішній УМІ на 18−20% вищий ніж тоді.

«У лютому наш УМІ завжди йде вниз. 7 з 7 разів в мінус. В середньому на 9%. Але я не вірю в технічний аналіз, тому не дуже зважайте на це. А якщо ж брати тенденцію по кормах, то думаю, що все-таки УМІ в цьому році в лютому теж впаде, адже корми дорожчають», — підкреслив експерт.

«Зверну увагу також на укріплення гривні. Це негативний фактор для молочних експортерів, адже він робить наш продукт менш конкурентним. Відповідно, потрібно уважним бути з цінами на молоко. Та ми ж знаємо, що експортні товари у нас виробляють переважно з весни до літа, тому це теж не дуже великий чинник. А от імпортні сири можуть трошки подешевшати», — підсумовує Андрій Ярмак.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на огірок знижуються через збільшення пропозиції та низький попит

Українські продавці огірка вимушені знижувати ціни на продукцію, про що свідчать дані щоденного моніторингу проекту EastFruit. Згідно з інформацією аналітиків, ця продукція в Україні стала дешевшою в середньому на 5%.

Сьогодні огірок на українському ринку пропонується великими партіями від 47 до 50 грн / кг ($ 1,74-1,85 / кг) в залежності від якості товару. Тижнем раніше постачальники погоджувалися відвантажувати огірок не дешевше, ніж 50 грн / кг ($ 1,85 / кг).

Негативний ціновий тренд експерті галузі пояснюють помітним збільшенням обсягів імпорту огірка з Туреччини. Але до цього ринок просто виявився не готовим, адже попит на цю продукцію в середині країни вкрай невисокий. Гуртові компанії та роздрібні мережі скоротили обсяги закупівлі огірка до мінімуму: вони купують цю продукцію виключно для поточних продажів, посилаючись на низьку зацікавленість з боку кінцевих споживачів.

В результаті вже зараз на складах гуртових компаній накопичуються обсяги нереалізованого огірка, через що галузеві експерти впевнені, що ціни на цю продукцію продовжать падати. Проте варто зазначити, що наразі ця продукція в Україні коштує в середньому на 30% дорожче, ніж у першій половині лютого 2018року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий рекорд: Україна збільшила імпорт цибулі у 54 рази

Про це повідомляють аналітики EastFruit.

Згідного з даними офіційної статистики, у січні в Україну біло ввезено 9 тис. тонн цибулі на $ 2,1 млн. Таким чином, у порівнянні з груднем імпорт цибулі на український ринок збільшився у 1,5 рази.

До речі і середня ціна на імпортний цибулю також була рекордно високою. А ось експорт знизився за місяць в три рази, до 171 тонни і був також в три рази менше, ніж січні 2018 року.

«Зазвичай Україна імпортує істотні обсяги цибулі лише в ті рідкісні роки, коли власне виробництво не покриває потреб внутрішнього ринку. При цьому імпорт зростає, як правило, в кінці сезону, а саме в квітні – травні, в той час як в зимові місяці імпорт цибулі практично нульовий. Тому сезон-2018/19 є унікальним в усіх відношеннях: імпорт вже в вересні був досить великим і з тих пір тільки зростав. При цьому і експорт залишався порівняно високим у вересні – листопаді 2018 року», – коментує ситуацію Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Оскільки цибуля є культурою з низькою еластичністю попиту, тобто в споживанні його практично неможливо нічим замінити, ціни на нього можуть рости практично безмежно. Однак, падіння ціни на цибулю також не сильно стимулює його споживання, якщо потреба задоволена, тому і падати ціни на цибулю можуть буквально до нуля, за умови, що і експортний попит відсутній», – пояснює експерт.

Унікальність сезону-2018/19 експерти пояснюють незвичайної ситуацією на світовому ринку цибулі. Лідер по виробництву і експорту цибулі в Європі, яким є Нідерланди, різко знизив виробництво внаслідок посухи і екстремально високих температур повітря влітку. Подібна ситуація спостерігалася і в інших країнах Європи, включно з Україною. І практично повсюдно виробництво цибулі істотно знизилося, що призвело до ефекту доміно на світовому ринку: ціни на цибулю почали рости в Африці на Близькому Сходу, в Азії та інших регіонах. Зокрема в Туреччині, яка також є великим експортером, ціни оновили всі рекорди.

У той же час, досить нетиповою єситуація з цибулею в Росії, яка завжди була великим імпортером. Поки в Європі ціни на цибулю оновлювали рекорд за рекордом, в Росії цибуля була дешевшою і ціни не росли. Тому в кінці 2018 року РФ навіть почала експортувати цибулю в Євросоюз, що стало великою несподіванкою для всіх, особливо польських виробників, які продовжують ностальгувати про втрату ринку Росії. До речі, саме Польща була однією з перших країн ЄС, куди Росія експортувала цибулю в кінці 2018 року.

Найдешевшою цибула була в країнах Центральної Азії: в Казахстані, Таджикистані та Узбекистані. Однак дуже дорога логістика до України і ЄС не дозволяла цим країнам нарощувати ціну на продукцію, не дивлячись на зростання цін в інших країнах. Уже в листопаді цибуля з Казахстану почала пробиватися на ринок ЄС, зокрема в Польщу. У грудні і січні логістика була відпрацьована, і обсяги експорту в країни Євросоюзу, Україну та Молдову значно зросли. Однак ціни так і залишилися низькими: навіть зараз цибулю в Таджикистані можна купити всього за 8 центів США за кг, в той час як в ЄС оптові ціни перевищили рівень 50 центів/кг.

Подальший розвиток ситуації з цінами на цибулю складно прогнозувати, тому що подібного ніколи раніше не було. Уже зараз ціни в Україні почали слабшати під впливом зростання поставок з Центральної Азії. Найближчим часом варто очікувати зростання поставок цибулі з Єгипту, особливо на тлі заборони поставок цибулі з цієї країни в Саудівську Аравію, куди відправлялося щомісяця від 30 до 70 тис. тонн цибулі. Досить імовірно, що значна частина цього обсягу буде запропонована на ринок Європи. Також незабаром почнуться поставки цибулі нового врожаю з країн Південної Півкулі, в т.ч. і з Нової Зеландії. Перші партії новозеландського лука потраплять на ринок Євросоюзу вже в кінці лютого – початку березня, що також може мати негативний вплив на ціни.

Однак найбільшою загадкою продовжує залишатися інформація про реальні запаси цибулі в сховищах в Україні та ЄС. Цілком можливо, що додаткові обсяги імпортної цибулі з Нової Зеландії і Єгипту лише знизять напругу на ринку, але не зможуть істотно вплинути на зниження ціни на ринку, адже до початку збирання цибулі нового врожаю ще залишається дуже багато часу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти висловилися про нового міністра АПК

6 лютого в.о. міністра АПК Максим Мартинюк віддав своє крісло заступнику з питань євроінтеграції Ользі Трофімцевій.

Виникає питання – наскільки на міністерській посаді буде ефективною людина, яка займалася тільки міжнародним співробітництвом і посада якої, по суті, була суто представницькою?

"Я про неї почув, коли вона приїхала в 2016 році в Україну з Німеччини з одним з грантових проектів у сфері агробізнесу. У тому ж році стала заступником міністра, і ось тепер – фактично міністр. Теоретична база у неї є. Але від приставки в. о. їй не позбутися – через нинішній парламент не пройде. А восени все вже буде по-іншому", - говорить голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

На думку заступника комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка, той факт, що Ольга Трофимцева займала посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції – безсумнівний плюс: «У неї хороші зв'язки, що може сприяти збільшенню експорту. А це дуже важливо – аграрний сектор приносить Україні більше 40% валютної виручки. Як профі – вона людина дуже грамотна, як організатор – подивимося».

"Дай боже їй впоратися, і поставте знак оклику! – просить директор із зовнішніх зв'язків аграрної компанії Allseeds Сергій Стоянов. – А взагалі, чому не впоратися? Звичайна чиновницька робота, є апарат, помічники...Якихось новаторських рухів від нового в. о. міністра очікувати не варто. Як і Мартинюк і його попередники, вона буде слідувати вектору, заданому урядом. А куди діватися? Але у неї голова на плечах є. Розумна, і знає мови".

Нагадаємо, Ольга Трофімцева озвучила першочергові напрямки роботи на посаді в.о. міністра аграрної політики України.

Джерело: lenta.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці споживають більше цитрусових

Про це йдеться в повідомленні Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Відсутність власного виробництва стимулює до імпортних поставок цитрусових, а саме мандарин, апельсин, лимонів та грейпфрутів, що і спостерігається на вітчизняному ринку у 2018 році.

Згідно з даними Державної фіскальної служби, імпорт цитрусових до України зріс на 27% у порівнянні з 2017 р. (337,87 тис т. проти 265,48 тис т.). Проте, розглядаючи динаміку 2013-2018 р.р. варто відзначити , що піком цитрусових був 2013р. (443,46 тис т.), тоді як 2015 рік відзначився рекордно низьким з імпорту – 232,11 тис т. у зв’язку з не врожайністю цитрусових у головних топ імпортерів.

«Розглядаючи 2018 рік можна відзначити позитивну динаміку і говорити про поступове відновлення імпорту цитрусових . В структурі імпорту основну частку 71% займають мандарини та апельсини, лимони – 22%, грейпфрути – 6%.  Головними постачальниками цитрусових є Туреччина – 56,02%, Єгипет – 14,48% та Італія – 5,68%. Цікаво що український ринок є привабливим для Італії, що стимулювало дану країну нарощувати поставки і витіснити з топ-трійки Іспанію»,  – зазначає аналітичний відділ UFEB.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінсільгосп США підвищив прогноз експорту кукурудзи з України

Згідно з повідомленням на сайті американського відомства, прогноз врожаю кукурудзи також підвищено на 0,5 млн тонн - до 35,5 млн тонн. Згідно з документом, підвищення прогнозу виробництва кукурудзи базується на свіжих даних офіційної статистики, пише Інтерфакс-Україна.

Американський Мінсільгосп у лютому знизив прогноз виробництва ячменю до 7,4 млн тонн (-200 тис. тонн до грудневого прогнозу), прогноз експорту - до 4,2 млн тонн (-300 тис. тонн).

USDA зберіг прогноз експорту пшениці з України у 2018/2019 МР на рівні 16,5 млн тонн, прогноз врожаю - 25 млн тонн.

Загалом американське відомство підвищило прогноз врожаю зерна в Україні майже до 69 млн тонн (+300 тис. тонн), експорту - до 49,4 млн тонн (+200 тис. тонн).

Водночас USDA знизив прогноз експорту сої до 2,95 млн т (-150 тис. тонн), пояснивши це збільшенням обсягів переробки в Україні (за всіма олійними прогноз переробки збільшено на 250 тис. тонн, до 15,8 млн тонн). Прогноз експорту олійних збільшено до 5,28 млн т (+130 тис. тонн), експорту масел - до 5,92 млн т (+70 тис. тонн).

За прогнозами USDA, у 2018/19 МР виробництво насіння соняшнику в Україні збільшиться на 9,5% порівняно з попереднім маркетинговим роком - до 15 млн тонн, шроту - на 6%, до 5,98 млн тонн, масла - також на 6%, до 6,2 млн тонн.

Експорт насіння соняшнику в 2018/2019 МР має зрости в 2,6 рази - до 100 тис. тонн, шроту - на 8,5%, до 4,6 млн тонн, масла - на 5%, до 5,6 млн тонн.

Прогноз глобального виробництва олійних USDA знизило цього місяця до 593,3 млн тонн (-6,3 млн тонн до грудневого прогнозу).

Нагадаємо, валовий збір зерна в 2018 році становив 70,1 млн тонн проти 62 млн тонн минулого року. Експорт зернових 2018/2019 у маркетинговому році прогнозовано становитиме 47,2 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview