Український садівник популяризує вітчизняну селекцію за кордоном

Засновник підприємства Сергій Новосад також активно популяризує досягнення української селекції за кордоном. Він вважає, що українська селекція не така прогресивна та законодавчо захищена, як у розвинутих країнах, наприклад, Нідерландах, пише growhow.in.ua.

— Я багато їздив закордон і бачив різку відмінність ягідництва, наприклад, польського і нашого, українського. У першу чергу, приходило на думку те, що, може, люди не вміють працювати. А основна причина була в тому, що Захід користувався селекцією всього світу, а до нас вона не доходила в Україну. Наші відставали, бо не мали можливості побачити успіхи того ягідництва. Але зараз у мене мета — продати досягнення наших селекціонерів на Захід. Але за три роки активного рекламування наших сортів жодного такого великого інтересу не бачив до наших досягнень, тому що селекція у всьому світі дуже прогресивна і конкурентна, щороку дуже багато сортів виходить, — розповідає фермер.

Сергій Новосад зазначає, що на даному етапі нідерландці зацікавилися садивним матеріалом із розсадника в Бахмуті, тож цей садовий матеріал тепер успішно продають у Нідерландах.

Також, за словами фермера, нідерландське відділення у Сербії нещодавно виявило зацікавлення яблуком Семеренка, яке дуже гарно зберігається при сучасних методах зберігання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Озимі в Україні знаходяться у доброму або задовільному стані

Про це повідомляють у Національній академії аграрних наук України.

Обстеження полів перед зимівлею показало, що у найкращому стані знаходяться посіви озимої пшениці, засіяні протягом 10 вересня – 5 жовтня після гарних попередників (чорний пар, горох та ін). Такі рослини знаходяться у фазі кущення, нараховують в середньому 2-5 пагонів та мають листки довжиною 18-28 см. Рослини, засіяні 10-25 жовтня, знаходяться на початку фази кущення або у фазі 3-х листків.

На посівах ранніх термінів сівби (до 10 вересня) зафіксоване незначне переростання рослин, яке надалі не матиме негативного впливу на зимостійкість або врожайність озимої пшениці, хоча може викликати розвиток хвороб та появу мишовидних гризунів на таких полях.

Озимий ячмінь, засіяний в оптимальні терміни, розпочав зимівлю у фазі кущення. Висота рослин складає 12-14 см, вони в середньому мають по 2-3 пагони.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд дозволив Держгеокадастру не відкривати дані про землю

Про це повідомляє платформа відкритих даних Опендатабот, пише kurkul.com.

Відмову відкривати дані про землю суд пояснив технічними питаннями. 

«У Державному земельному кадастрі зареєстровано біля 19,5 млн земельних ділянок, що технічно унеможливлює надання такої інформації у запитуваному позивачем вигляді», – ідеться у рішенні суду. 

Поки кадастр не відкрито, контролювати стан земельного банку може лише держава. 

В Опендатабот вважають, що така непрозорість залишає великий простір для зловживань. Інформація щодо земельних ділянок, їх призначення та власників, за законодавством, має бути відкритою.

«Є схеми, які б ми легко могли виявити за допомогою відкритих даних про землю.

Наприклад, у тексті проекту закону про ринок землі є заборона одній особі володіти більш ніж 0,5% земель сільськогосподарського призначення України (200-250 тис. га). Це потрібно, щоб запобігти надмірній концентрації земель в обмеженої кількості людей», — прокоментував засновник Опендатабот Олексій Іванкін.

За його словам, окрім цього, деякі ділянки належать одним і тим же людям через фіктивні фірми та підставних осіб. У частини ділянок незаконним шляхом змінено призначення. На деяких ділянках, де згідно реєстру немає нічого, крім степу чи лісу, ведуться нелегальні розробки корисних копалин. 

«Усі ці явища могли б аналізувати громадяни, якби дані про землю були відкритими», — підсумував Олексій Іванкін. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Черговий рекорд прибутковості виробництва молока оновлено

Про це повідомив на своїй Фейсбук-сторінці економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

"Протягом останніх трьох років в листопаді індекс умовної прибутковості молока зростав в середньому на 7,7%. Але в 2019 році до листопада він набрав вже такого позитиву, що важко було очікувати зростання. До речі, воно могло б і відбутися, бо ціни на молоко в середньому зросли на 1,2% за місяць, але зростання вартості кормового міксу було значнішим, що і відбилося на погіршенні загального показника УМІ", - зазначив Андрій Ярмак.

Він також навів основні цифри:

- УМІ в листопаді 2019 року все ще майже в півтора рази перевищував минулорічний.
- УМІ в листопаді 2019 був на 24,4% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.
- За перші одинадцять місяців поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 26,5%
- УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 18,4% і був найкращим за всю історію спостережень. Отже, черговий рекорд прибутковості оновлено, правда на фоні неприємних новин про скорочення внутрішнього виробництва молока.

"В останній місяць 2019 року, враховуючи глобальні тенденції та місцеві проблеми, закупівельні ціни на сире молоко, ймовірно, знову зростуть. Відповідно, якщо корми не подешевшають, що досить імовірно, варто очікувати і зростання прибутковості виробництва молока, щоб завершити рік на позитиві. Він вже точно буде рекордним за рівнем УМІ", - підсумував експерт.

Довідка: УМІ – це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР надасть «Кернел» $56 млн кредиту на будівництво заводів з переробки біомаси

Про це повідомляється на сайті Європейської бізнес асоціації (EBA).

«Кредит буде використано для фінансування будівництва чотирьох заводів з переробки біомаси сукупною потужністю 47 МВт на наявних виробничих майданчиках позичальників, розташованих в Україні, щоб використовувати лушпиння соняшнику (залишкову біомасу, що утворюється в процесі подрібнення) як біопаливо для виробництва електроенергії», – йдеться в повідомленні.

Таким чином ЄБРР допомагає «Кернелу» реалізувати свою довгострокову стратегію інвестування в енергоефективність. Проєкт є частиною ініціативи компанії з обладнання заводів сучасними електростанціями з переробки біомаси для виробництва «зеленої енергії», що дозволяє диверсифікувати джерела доходу та зробити вагомий внесок у забезпечення енергетичної незалежності України, а також у захист та зменшення забруднення навколишнього середовища.

Також повідомляється, що підготовку та погодження фінансових документів, підписання документів забезпечення, проведення обмеженої юридичної перевірки позичальників та українських поручителів, а також активів, які були передані у забезпечення кредиту, збір документів, які були необхідні для завершення транзакції, та надання юридичного висновку з питань законодавства України здійснювала компанія Redcliffe Partners.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська лохина продавалась на внутрішньому ринку дорожче, ніж на експорт

За даними «Інфо-Шувар», на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку «Шувар» середня вартість  української  лохини  з червня по серпень становила 135 грн/кг ( 5,13 EUR/кг). Для порівняння середня експортна вартість української  лохини в цьому сезоні становила 4,35 EUR/кг.  В 2019 році Україна по серпень включно експортувала більше 2 тис. тонн лохини, за рік обсяг зовнішніх продажів збільшився на  50% .

«У 2019 році з усіх культурних ягід тільки лохина показала зростання експорту. Купували нашу лохину переважно країни ЄС, серед покупців також були ОАЕ, Гонконг та Малайзія. До Білорусії ми відправили менше 500 тонн лохини. А от по суниці та черешні ми зафіксували зниження обсягів зовнішньої торгівлі, і майже весь обсяг цих ягід було експортовано до Білорусії та Молдови», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар»

За словами пані Гетьман, експорт лохини міг бути в цьому році значно більший, але через погодні негаразди та брак агрономічного досвіду  ягоди експортної якості було зібрано менше, ніж прогнозувалось на початку сезону.

Кожного року середні ціни на лохину в Україні знижуються на 20-25 % завдяки збільшенню пропозиції на внутрішньому ринку і назовні. При цьому збільшується і розрив в цінах в залежності від якості ягоди. За даними «Інфо-Шувар», в розпал сезону мінімальна вартість ягоди крупного калібру на майданчику ринку «Шувар» не опускалась нижче позначки 100 грн/кг ( 3,8 EUR/кг), тоді як ціни на дрібну лохину  впали до 70-80 грн/кг ( 2,6-3,0 EUR/кг). В ту саму ціну на ринку продавалась  чорниця лісова

ціниекспорт

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview