178171

Український солод йде за кордон на ура!

Як повідомляє АПК-Інформ, поточний показник відвантажень перевершує підсумкові дані кожного з попередніх сезонів. Приріст забезпечений початком відвантажень солоду з України до Бразилії, яка в поточному МР вже імпортувала 10,5 тонн українського продукту, що дозволило країні вийти на третє місце в рейтингу покупців солоду з України.

Крім того, істотно наростили імпорт Туреччина і Буркіна-Фасо — на 7,6 тис. тонн і 5,5 тис. тонн відповідно. У той же час, лідер минулого сезону, Ангола, скоротила в 2017/18 МГ закупівлі на 8,2 тис. тонн, до 25,1 тис. тонн.

Всього український солод в поточному сезоні відвантажувався в 37 країн світу.

Джерело: agroinsider.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

Відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль  взяв участь у програмі  «Київ-LIVE», що на телеканалі ТРК «Київ».

Йшлося про  актуальну  проблему: «Чому вмирають українські ґрунти?»  На думку Павла Коваля, питання якості землі – багатосистемне. З 2011 року  процес зниження якості чорноземів дещо уповільнився і на сьогодні Україна втрачає 130 кг гумусу на 1 га. До цього призвели декілька факторів. Зокрема, різкі кліматичні зміни, які перетворюють наш південний степ на напівпустелю. За словами Павла Коваля, в Україні близько 15 млн га – а це третина  із наявних майже 42 млн га - підлягають зрошенню й на державному рівні потрібна ефективна інвестиційна програма із впровадження зрошувальних систем.

Аграріям також необхідно змінювати систему землеробства, за якої відбувається природне відтворення чорнозему.  До слова, 33% світових запасів чорнозему – це українські землі, які почали втрачати запаси гумусу ще за радянських часів, коли рівень інтенсифікації аграрного виробництва був найвищим. На жаль, Україна за останні десятиріччя вже втратила 0,1% гумусу. На перший погляд цифра не значна, але це можна буде відтворити лише протягом 100 років раціонального використання земель. Загалом, відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів, - переконаний Павло Коваль.

Джерело: УАК

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні планують уніфікувати інформацію на етикетці харчових продуктів

Запровадити вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти повинен проект закону зареєстрований у Верховній Раді України № 8450 від 07.06.2018 року «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», пише LANDLORD.

«Проект Закону сприятиме уніфікації правил щодо надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти», — йдеться у пояснювальній записці документу.

Також автори законопроекту, пропонують заборонити використання інформації, що може ввести споживача в оману, особливо у частині властивостей і характеристик харчових продуктів та наслідків їх споживання, а також у частині приписування харчовим продуктам лікувальних властивостей. Зазначена заборона поширюється також на рекламування та представлення харчових продуктів.

Передбачається, що споживачеві буде надана інформація про допоміжні речовини при переобці.

«З огляду на те, що певні інгредієнти або інші речовини або продукти (такі як допоміжні речовини для переробки) можуть спричинити в деяких людей алергічні реакції або непереносимість, що становить небезпеку здоров’ю цих людей, проектом Закону передбачено надання споживачам інформації про вміст у харчових продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, які, як свідчать дані проведених наукових досліджень, спричиняють алергічні реакції або непереносимість, так щоб споживачі могли зробити свідомий вибір, який є безпечним для них», — йдеться у законопроекті.

Німеччина стала головним імпортером українського меду

Найбільшим імпортером українського меду стала Німеччина. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Зокрема, за даними ДФС, протягом п’яти місяців Україна відправила на експорт меду на суму 33,9 млн доларів.

Найбільше українського меду купували Німеччина (32% на 10,9 млн доларів), Польща (17% на 5,8 млн доларів) і Бельгія (13,3% на 4,5 млн доларів). До інших країн експортовано меду на 12,7 млн доларів.

За цей же період імпортовано меду на 12 млн доларів, найбільше — з Чехії.

Нагадаємо, обсяг експорту натурального меду в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем збільшився на 3,8%.

Агровиробники потрапили під приціл податкової

Сільгоспвиробники втратили право використовувати спецрежим з ПДВ і тут же потрапили на приціл чиновників.

Про це розповіла партнер аудиторської компанії Сrowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова, пише UBR.ua.

За її словами, основний вал позапланових документальних перевірок в пошуку фіктивних угод і контрагентів торкнувся саме сектора АПК.

«В минулому році тільки 40% заблокованих податкових накладних стосувалися реального сектора. На 2018 рік у перевірочних планах Державної фіскальної служби, які вже тричі коректувалися в цьому році, знову значаться підприємства сфери АПК», — коментує Ольга Богданова.

Вона зауважила, що до цього податківців підштовхують два фактори: остання можливість перевірити роботу аграріїв на спецрежимі у попередні роки (і звичайно ж провести податкові донарахування), а також безлад в документах та звітності, що дозволяє контролерам донараховувати великі суми.

«Перш за все ПДВ. Податкова дуже швидко пише акти перевірок часто знімаючи податковий кредит», — говорить Богданова.

Джерело: milkua.info

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна очолила рейтинг країн з найдоступнішим м'ясом птиці

Про це повідомляє УНН з посиланням на "The National Provisioner".

Вартість 1 кг курячої грудки в середньому в Україні становить 2,6 дол. (68 грн), 1 кг курячих ніжок — 1,9 дол. (49 грн).

Друге місце в списку країни з найдешевшим м’ясом птиці займає Тайланд, де 1 кг курячої грудки коштує 2,8 дол. (73 грн), 1 кг курячих ніжок — 2,7 дол. (70 грн).

У першій п’ятірці рейтингу також опинилися Малайзія, Єгипет і Індія.

При цьому наголошується, що із 50 країн найдорожче м’ясо птиці продається в Швейцарії та Норвегії. 1 кг курячої грудки обійдеться швейцарцю в 27,1 дол. (700 грн), норвежцю — в 13, 6 дол. (355 грн). За 1 кг курячих ніжок житель Швецарії заплатить 11,3 дол. (295 грн), Норвегії — 9,5 дол. (248 грн).

Нагадаємо, в світі зростає попит на курятину. Передові країни вже заявили про збільшення обсягу виробництва цього продукту і зміцнення своїх експортних позицій. Україна теж має вагомі досягнення в сфері експорту курятини — на сьогодні країна в ТОП-10 світових лідерів.