Український виробник заморожених овочів та фруктів експортуватиме продукцію до Канади та Ізраїлю

Про це повідомляє agravery.com

Наразі розробляється контракти на експорт продукції до Ізраїлю та Канади.

«До 2014 року існували як сировинний придаток у межах потреб російського ринку. Утім зараз переорієнтовуємося. Підприємство за останніх два з половиною роки пройшло необхідну сертифікацію, аби мати змогу власну продукцію експортувати до інших країн. Зараз комерційна служба відпрацьовує контракти, пов’язані з поставками до Ізраїлю, Канади», — розповіла директор підприємства Ірина Павленко.  

За її словами, підприємство також активно працює над збільшенням своєї присутності на українському ринку.

«Цей процес не швидкий, однак реальний», — зауважила Павленко.

Довідка:

«Фрау Марта» було засновано у 2003 році із залученням іноземних інвестицій. Першу продукцію випустили у 2005 році. Зараз виробнича база підприємства охоплює понад 6 тис. га землі в Черкаській області. Виробничий цикл містить усі технологічні етапи виготовлення кінцевого продукту — від обробки земель до збору врожаю і його переробки і заморозки. Основу асортименту компанії складають горошок і кукурудза. Також на підприємстві заморожують цибулю, перець, баклажани, гарбуз, цвітну капусту і брокколі. З 2014 року тут запустили фруктову лінійку, яка включає п'ять видів фруктів: яблука, полуницю, чорницю, вишню і смородину.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін створить регіональні штаби для недопущення рейдерства врожаю у фермерів

Таке рішення було ухвалене членами уряду на засіданні за пропозицією міністра юстиції Павла Петренка, передає  УНН.

"Є пропозиція прийняти протокольне рішення уряду, яким доручити головам ОДА спільно з територіальними підрозділами МВС, Держземгеокадастру, Мін'юсту, аграрними асоціаціями створити оперативні штаби на місцях. Зараз відбувається збирання врожаю. Щороку з цього приводу іноді бувають, на жаль, форс-мажорні обставини, захоплення врожаю і землі з боку не чистих на руку ділків в наших селян. Тому є пропозиція ухвалити системне рішення, яким дати доручення створення таких штабів по всій країні", - сказав він.

За словами міністра, голови ОДА інформували кожні два тижні про оперативну ситуацію в областях.

"На рівні уряду ми сформуємо робочу групу під керівництвом Прем'єра, куди ввійде Мін'юст, МВС, Мінагрополітики, прокуратура за її згодою, профільний комітет, де будуть даватися оцінки і жорстке реагування на будь-які прояви рейдерства в аграрному секторі", - наголосив Павло Петренко.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман підтримав ініціативу створення оперативних штабів по всіх областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна побила антирекорд з кількості спалахів АЧС

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

У цифрах це:

- знищені майже 130 тисяч свиней — понад 13 тис. у присадибників і близько 117 тис. з ферм, лише за поточний рік.
- на компенсацію збитків, завданих АЧС країна витратила понад 15 млн гривень, виплати тривають.

Від появи хвороби у 2012-му, в Україні було вилучено і знищено понад 120 тисяч голів свиней (2014-й — 339 тис., 2015-й — 67,8 тис., 2016-й — 51,9 тис.). На відшкодування збитків витрачено більше 136 млн гривень (присадибним та спеціалізованим свинарським господарствам).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перекинутий зерновоз заблокував рух на трасі Київ-Одеса

ДТП сталася в Одеській області біля  с. Жовтень, пише kurkul.com.

Водій вантажівки не впорався з керуванням, збив близько 50 м відбійника, виїхав на зустрічну смугу, де перекинувся набік.

В результаті були заблоковані всі смуги руху в напрямку Києва. Через що  утворився багатокілометровий затор.

На місці події працювали співробітники правоохоронних органів і рятувальники.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: Як створити розплідник і що вигідніше вирощувати

Про те, скільки коштує закладення розплідника в Україні і на які культури варто звернути увагу, розповідає фермер Віталій Забудько, повідомляє Пропозиція.

Процес створення розплідника не є особливо складним. Для старту необхідно мати $1,5-2,0 тис. / га на насіння для майбутніх підщеп. Плюс до цього потрібно врахувати витрати на воду і полив, які розраховуються індивідуально, і на роботу окулірувальників. Так, оплата праці українських фахівців за окулірування 240 тисяч сіянців складе в районі 10 тис. доларів. Зарубіжні окулірувальники, наприклад з Туреччини, коштуватимуть дорожче.

Але це того варте. Так, один гектар розплідника саджанців волоського горіха в умовах України може приносити своєму власникові від одного до п'яти мільйонів доларів доходу в рік за грамотної організації і ведення господарства.

Потрібно тільки визначитися з рослинами, проаналізувавши, які культури затребувані на внутрішньому і зовнішньому ринках, які плодово-ягідні культури експортуються, що вирощують у Європі.

«Серйозні розплідники, які працюють на світовому або локальному ринку, як правило, пропонують своїм клієнтам комплексні пакети - від закладення садів і насаджень до технічної і технологічної підтримки», - пише Забудько.

Більшість таких розплідників або співпрацюють з науковими селекційними центрами, або самі проводять роботу із селекції, або роблять і те й інше.

На думку Забудька, у найближчому майбутньому в Україні та світі будуть затребувані такі культури:

1. Вся горіхова група (від фундука та волоського горіха до фісташки і мигдалю і підщепи для них);

2. Кісточкова група (черешня, вишня, слива, абрикос, персик і нектарин). Підщепи для кісточкової групи, особливо для черешні і диплоїдної сливи;

3. Зерняткова група тільки в клубних сортах яблук і груш. Загалом цей напрямок зараз не має великої перспективи розвитку;

4. Ягідна група з орієнтацією на сорти, придатні до механізованого збирання;

5. Вересковая група і нішеві культури: обліпиха, аронія, горобина, калина, ірга, актинідія, бузина, глід, айва, шипшина;

6. Медоносні рослини, чагарники і дерева;

7. Посадковий матеріал лікарських й ефіроолійних культур;

8. Посадковий матеріал для заліснення територій.

Останні дві позиції особливо цікаві з урахуванням посилення загальносвітової тенденції до здорового способу життя і великого попиту в ЄС на посадковий матеріал для лісів. У цій специфічній ніші зараз лідирують німці й австрійці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

ЄС вводить мито на зерно

Про це повідомляє agropolit.com з посиланням на Reuters.

Так, із листопада 2014 року в ЄС діяло нульове мито на імпортні поставки кукурудзи.

Основною причиною є зміцнення євро на тлі низьких світових цін на кукурудзу через надлишок світової пропозиції.

Попри те, що Європейський Союз виробляє понад 60 млн тонн кукурудзи, він є одним з основних імпортерів даної культури, оскільки його споживання у 2017/18 МР оцінюється на рівні 74,7 млн  тонн за останнім прогнозом USDA.

Згідно з чинними в ЄС правилами, імпортне мито вводиться у випадку, якщо імпортні ціни, які розраховуються на основі експортних цін США з урахуванням вартості фрахту, опустяться нижче від позначки у  €157 за тонну, та триматимуться на такому рівні не менше 10 діб. Мито покриває різницю між ціною поточного імпорту та запровадженим у Європейському Союзі граничним значенням і може бути скорегованим із зміною цін імпорту.

Варто зазначити, що розмір квот на безмитне постачання в рамках асоціації Україна—ЄС залишається без змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview