Українськими бізнес-моделями користуються в Європі та США - Юрій Косюк

Про це заявив голова ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк під час 48-ї щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, передає УНН.

За словами бізнесмена, ще 20 років тому ніхто й подумати не міг, що українськими моделями ведення бізнесу будуть користуватися на Заході. Але на сьогоднішній день це реальність.

“За ці роки ми настільки просунулись в технологіях і розробках, що не нас вчать, а ми вчимо, як вести справи”, — зазначив він.

Ю.Косюк зауважив, що сьогодні Україна може запропонувати світу наукові розробки, експериментальні технології, успішні кейси та реальні готові бізнес-моделі, які працюють і дають результат в агросекторі.

“Зараз моделі бізнесу напрацьовані МХП і запроваджені, скажімо в Польщі, показують високі результати і викликають занепокоєння серед європейських конкурентів”, — підсумував Косюк.

Нагадаємо, восени минулого року за фінансової підтримки голови правління МХП було запущено акселератор аграрних інновацій “MHP Accelerator”, створений технологічним кластером Radar Tech і проектом Agrohub.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують заборонити реалізацію домашнього м'яса

Відповідний законопроект №7489 зареєстрований у Верховній Раді 16 січня 2018 року, повідомляє НВ.

Так, пропонується заборонити забій домашніх тварин, птиці, кролів, нутрій не в бійні, яка має експлуатаційний дозвіл, з 1 січня 2020 року. Ця норма не стосується обсягів забою до 10 голів домашньої птиці, кролів, нутрій у день.

На думку авторів документа, це дозволить упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження поширення особливо небезпечних хвороб, зокрема, африканської чуми свиней (АЧС).

Документ також передбачає жорсткість умов простежуваності харчової продукції тваринного походження: за порушення вимог щодо її забезпечення пропонується запровадити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн).

При цьому оператори ринку мають надавати документ, який містить повну інформацію про продукт: назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки, назва й адреса потужності з виробництва та/або обігу з зазначенням номера експлуатаційного дозволу або реєстраційного номера, номер і обсяг (вага) партії, термін придатності, посилання на санітарні заходи, умови зберігання, транспортування та інші умови утримання, дата видачі, ім'я, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, що видала документ, і іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські інтерактивні столи Ukrainian Smart Cafe стали хітом на форумі в Давосі

У рамках тематичної експозиції світова громада може ознайомитись з передовими досягнення науки й технологій, таких як Ukrainian Smart Cafe з інтерактивними столами українського виробництва, повідомляє Національний Промисловий Портал, з посиланням на facebook-сторінку CEO компанії Kodisoft Дмитро Костика.

Саме такі столи використовує кіпрський ресторан Oshi, визнаний найбільш технологічним рестораном у світі. На Всесвітньому економічному форумі у такий спосіб представлять продукти українського виробництва, а також українську кухню.

"Столи Interactive Restaurant Technology (IRT) дозволяють власникам закладів зменшити кількість персоналу. Так, замість восьми осіб, достатньо мати двох, робота яких більш ефективна. Автоматизація дає змогу спрямувати зусилля на підвищення якості надаваних послуг і розширення асортименту", – каже Дмитро Костик.

Якщо дивитися на новинку глобально, то вона може докорінно змінити ресторанний бізнес – одну з найбільш прибуткових і консервативних галузей в світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європа знижує використання пестицидів

Про це пише latifundist.com.

Відзначається, що продажі ЗЗР в Німеччині для виробництва сільгосппродукції в 2017 р. склали €1,385 млрд. Найбільша частка продажів — 43 % — припадала на гербіциди, єдиний сегмент, який все ще демонструє невелике зростання (+2,1 %). Максимальне падіння продемонстрували фунгіциди з часткою ринку 41% та інсектициди (9%). Тут продажі «просіли» приблизно на 5 % кожен.

«Європейський ринок ЗЗР знаходиться на стабільно низькому рівні протягом останніх 5 років 2018 р. обсяг продажів у ЄС складе $12,9 млрд, у всьому світу — $53,4 млрд. Зростання ринку відбуватиметься виключно за рахунок використання ЗЗР в Росії, Україні та Румунії. Передумови — зростаюча самодостатність, наслідки зміни клімату і економічне значення експорту сільгосппродукції, особливо в Україні, що збільшить інтенсифікацію виробництва і, відповідно, необхідність посилення захисту рослин», — стверджує експерт ринку Буркхард Клеффманн.

Повідомляється, що IVA закликає реформувати систему реєстрації ЗЗР в Німеччині, максимально спростити та прискорити її. Замість чотирьох німецьких федеральних органів влади, залучених до схвалення нових препаратів, в майбутньому ці компетенції доцільно делегувати лише одному інституту, який буде підпорядкований Міністерству сільського господарства.

«Реєстрація нових ЗЗР повинна бути політично незаангажованою та науково обґрунтованою. Після схвалення Єврокомісією використання гліфосату на 5 років IVA сподівається, що дебати стануть більш об'єктивними і суспільство зможе тверезо подивитися на потреби фермерів», — зазначив президент IVA Хельмут Шрамм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як домашнім господарствам перейти на виробництво якісного молока

Але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, пише agropolit.com.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий сорт — до 300 тис./см3, перший сорт — до 500 тис./см3, другий сорт — до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см3, першого сорту — ≤ 600 тис./см3, другого сорту — ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-імпортерів українського цукру

«Експорт цукру за результатами календарного року збільшився майже на 30%. Також, змінилась і його географія – найбільшими імпортерами цього року стали Шрі-Ланка – 69,03 тис. т, Туреччина – 49,1 тис. т, Азербайджан – 44,9 тис. т, Судан – 40,0 тис. т, Лівія – 39,9 тис. т та Кот-д'Івуар – 34,5 тис. т, в той час як минулоріч основними країнами-покупцями були Шрі-Ланка, Грузія, Туніс, Румунія, Єгипет», - пояснила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Окрім того, за грудень експортовано 46, 6 тис. т цукру. Таким чином, за 4 місяці поточного маркетингового року 174,0 тис. т цукру уже поставлено на зовнішні ринки, що вдвічі менше ніж на аналогічний період минулого року – 343,9 тис. т.

«Цей рік був не надто сприятливим для вітчизняних експортерів, адже ціни на зовнішньому ринку були нижчими. Окрім того погодні умови відіграли визначальну роль на якості цукрового буряку, в результаті чого маємо нижчу цукристість. Проте, Україна змогла все ж реалізувати всі заплановані контракти», - підсумувала експерт.

Нагадаємо, станом на 23 січня виготовлено 2,05 млн т цукру та перероблено 14,26 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview