Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом

Україна не відповідає визначенню аграрно-сировинної економіки. Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявила в.о. міністра агрополітики Ольга Трофімцева.

«Якщо порівнювати з деякими аграрно-сировинними країнами Африки чи Азії, то Україна точно не відповідає цьому класичному визначенню», — додала вона.

Трофімцева зазначила, що український АПК за останні років п’ять почав досить швидко наздоганяти європейські країни.

«Якщо подивитись на АПК України і порівняти його з АПК Польщі, іншої європейської країни, то по багатьох параметрах ми вже попереду. Особливо, якщо говорити про технології та технологічність, про рівень виробничої ефективності наших аграрних підприємств», — заявила в.о. міністра.

За її словами Україна вже почала експортувати аграрні технології (агротех) до західних країн.

«Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом», — резюмувала Трофімцева.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вивезти зерно в порт швидше та дешевше – досвід «Кернел»

Про досвід побудови логістичної системи потужного холдингу, про унікальну платформу для об’єднаних вантажних перевезень розповів Landlord директор з логістики «Кернел» Микола Мірошниченко.

«Компанія постійно нарощує обсяги експорту, і нам потрібно було транспортувати набагато більше зерна, ніж раніше. Успіх логістики будується на якісній роботі з контрагентами і партнерами, тож ми зосередилися саме на цьому», - зауважив Микола Мірошниченко.

На початку року одразу декілька підприємств заявили про участь в організації ступеневих маршрутів, запроваджених «Кернел».

««Укрзалізниця» працює із загальним парком вагонів лише в моделі маршрутних перевезень з маршрутних елеваторів. А що робити тим вантажовідправникам, що мають обсяги на немаршрутних елеваторах і не можуть своїми потужностями навантажити повний маршрут? Вихід є: об’єднатися з іншими вантажовідправниками, з якими збігається станція призначення, та разом сформувати ступеневий маршрут. Transithub — це взаємодія кількох власників вантажу з однією метою: вивезти зерно в порт якомога швидше та дешевше наскрізним поїздом. Ідея дуже проста: сформувати та здійснити маршрутну ступеневу відправку зерна з декількох елеваторів, які розташовані у зоні дії однієї станції. У нашому кейсі ми об’єднуємо в маршрут кількох вантажовідправників. Наприклад, у одного є 25 вагонів зерна, в іншого — 15, у когось є 14 вагонів. Якщо вони об’єднаються у маршрут, ми отримуємо маршрутну ступеневу відправку, що рухається point-to-point значно швидше.

Ця нова для ринку залізничних перевезень ідея дала нам можливість вже самим зробити достатній обсяг перевезень завдяки цій платформі. У цілому модель розрахована як на власників зерна, так і на експедиторів», - розповів Микола Мірошниченко.

За його словами, компанія «Кернел» вже отримала гарний відгук на цю ідею і від агрохолдингів, і від дрібних фермерів та експедиторів.

«Для «Кернел» це виключно оптимізація власних перевезень зерна, а для аграрних компаній та фермерів — можливість «їхати», використовуючи загальний парк вагонів ЦТЛ (за їх наявності). І ми на цифрах сьогодні готові обґрунтувати, що це працює, що маршрутна відправка при формуванні її на найближчій до кількох елеваторів станції набагато ефективніша в першу чергу для самої «Укрзалізниці»», - підкреслив Микола Мірошниченко.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Кернел» планує збільшити елеваторні потужності

Як побудована робота елеваторного напрямку в найбільшій агрокомпанії України, розповів в інтерв'ю elevatorist.com директор з управління виробничими активами «Кернел» Юрій Пугач.

«Зараз наша мета — це перехід до технологічних підприємств з високим ступенем автоматизації. За результатами 2018 маркетингового року обсяг заготівлі склав 3,3 млн т. Найбільш результативним був елеватор в Балине (470 тис. т, 3,7 обороту), а за станом на березень 2019-го - команда підприємства може похвалитися рекордом — 520 тис. т при проектних потужностях 250 тис. т зерна. Лазірки — 395 тис. т, 3,1 обороту, Веснянка — 385 тис. т, 3,2 обороту. В цьому році плануємо збільшити обсяги до 3,9 млн т, що на 18% більше», - повідомив Юрій Пугач.

Він підкреслив, що компанія «Кернел» активно працює над збільшенням потужностей.

«У нас реалізується програма будівництва, реконструкції та модернізації елеваторів. До кінця маркетингового року плануємо збільшити елеваторні потужності одноразового зберігання на 245 тис. т, а також збільшимо пропускну здатність по прийманню, сушінню та відвантаженню на 5 різних ділянках, щоб отримати додатково понад 750 тис. т щорічної пропускної спроможності внутрішніх елеваторів вже до осені цього року. Одним словом, робимо акцент на оборотність елеватора, щоб ми могли три-чотири рази обернути його за сезон», - розповів Юрій Пугач.

«Ми вже зараз відкриваємо кілька нових елеваторів в західному і північному регіонах. На осінь 2019 плануємо відкриття нового зернового термінала. Ще 5-6 елеваторів будемо модернізувати: плануємо повністю перебудовувати об'єкт в Ярмолинцях, збільшити сушарку в Гутянському елеваторі. На якихось об'єктах будемо збільшувати відвантаження, десь нарощувати приймання. Загальна ціль — підвищувати оборотність наших активів», - заявив Юрій Пугач.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для запуску ринку землі вже майже все готово - МінАПК

Про це повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

"З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року", - сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

"Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями - не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи", - пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду - поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання. "Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску", - додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Діджіталізація принесла Kernel додаткових $25 млн

Про це в інтерв'ю журналу «Новое время» розповів Ігор Чикін, директор Агробізнесу компанії Kernel.

«Важливим чинником, який дозволив Kernel досягти рекордних показників EBITDA, стали digital-технології. Зараз ми дивимося на реальність через «цифру», це дозволяє, використовуючи Big Data, сформувати базу для детального і повного аналізу процесів і прийняття рішень. Підтвердженням правильності нашої стратегії є рекордні показники EBITDA в 2018 році – $170 млн, з яких $25 млн ми отримали завдяки впровадженню діджіталізації», - заявив Ігор Чикін.

Він підкреслив, що всі технологічні процеси в компанії були консолідовані в єдину інноваційну екосистему сучасного агровиробництва DigitalAgriBusiness.

«Сьогодні 100% полів покриті якісними RTK-сигналами, які є основою для точного землеробства. 100% полів вкрите метеомоніторингом. Ми розширили базу власних метеостанцій, організували спільний проект з іншими компаніями. 100% полів ми моніторимо з допомогою супутникових знімків, коптерів, а також ІТ-інструментів, з якими працюють агрономи безпосередньо у полях. Дані цього моніторингу автоматично зберігаються в базі даних і в подальшому стають основою для аналітичного GIS-порталу. У ньому зібрана вся інформація про процеси, що відбуваються в полях. Це дозволяє максимально якісно та швидко аналізувати процеси, які відбуваються у виробництві», - розповів Ігор Чикін.

Також в Kernel розробили власний унікальний алгоритм прогнозування врожайності на основі аналізу результатів супутникового моніторингу. Він дозволяє з високою точністю одержати прогноз валового виробництва зернових, побудувати якісну логістику і керувати реалізацією продукції за форвардними контрактами. У 2018 році алгоритм був протестований на всіх полях компанії і довів свою ефективність.
 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

Компанія «Дельтафрут» отримала 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат від СК «АСКА» за втрачений через погодні умови врожай яблук. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку.

Своїм досвідом агрострахування  в інтерв’ю Аgroreview.com поділився директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

- Сільське господарство дуже залежить від природних та кліматичних умов. Чи потрібне фермерам агрострахування?

- Ризикований бізнес завжди потребує страхування. Агрострахування – це не зайві витрати, а, в першу чергу, фінансовий інструмент для  зменшення ризиків у сільгоспвиробництві. Якщо погодні умови будуть несприятливими, агропідприємство матиме ресурс для подальшої роботи. Дивлячись на зміну клімату, на ті катаклізми, які були в минулому році не тільки в нашому господарстві, а в Україні та Європі, розумів, що необхідно мінімізувати ризики. Саме тому ми вирішили застрахувати врожай яблук у 2018 році.

- Від яких погодних ризиків страхували?

- Якщо розглядати багаторічні насадження, то існує два чинника, які можуть привести до знищення та пошкодження врожаю – це весняні заморозки та град. І якщо проти граду існують системи захисту, наприклад, противоградова сітка, то захистити квітки від морозу може активне дождування. З точки зору фінансів - це дуже затратно, а іноді неможливо технічно зробити. Як альтернативу всім цим заходам, ми вирішили укласти страхову угоду, яка б забезпечувала нашим садам захист від заморозків, урагану та граду.

- Якою була загальна площа застрахованих садів?

- Застрахували 65 гектарів садів. У липні 2018 року на площах компанії «Дельтафрут» у Вінницькій області пройшов дощ з грозою і градом. Після граду значну частину врожаю яблук, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена. Страховий договір мав дві частини. Згідно з умовами контракту, врожай страхувався за кількістю, і, що не менш важливо, за якістю.

- Чи виникли труднощі з отриманням страхових виплат?

- Страховий випадок стався у середині липня, але по процедурі ми мали дочекатися збору врожаю, і по факту визначити відсоток ушкоджених та неушкоджених яблук. Після цього в листопаді страховій компанії були передані всі необхідні документи: заяви, журнали обліку, технологічні карти. Ніяких труднощів з цим не виникло, належним чином все це засвідчили. Першу виплату ми отримали на початку січня, а до кінця місяця була перерахована друга частина компенсації. 

- Як обирали страхову компанію? Що можете порадити фермерам, які вперше хочуть застрахувати свій врожай?

- Самостійно знайти страхову компанію можна, але треба дуже уважно дивитися на договір страхування, який вони вам пропонують. Цим мають займатися люди, які розуміються на цьому та мають відповідний досвід. Я пішов по шляху обрання страхового брокера, а саме "Аграрної Агенції АГРОС". Я їм розповів про умови, важливі для нашого сільгосппідприємства, а їхня задача була знайти надійну страхову компанію з гарною репутацією на ринку. Спільно зі страховою компанією вони розробляють договір. Далі страховий брокер  надає інформацію про  те, чи існують ризики по договору агрострахування. Також страховий брокер повністю контролював процес оцінки збитку. Я співпрацюю з «Аграрною Агенцією АГРОС» вже другий рік. До речі, це мені не коштує ні копійки, так як винагорода цій компанії резервується західноєвропейськими перестраховиками. Тобто, українська компанія, страхуючи мій ризик, продає його в іншу страхову компанію. І коли настає страховий випадок, більшу частину компенсації виплачує західноєвропейський перестраховик. І це також є для мене 100% гарантією того, що гроші будуть сплачені. Тому, безумовно, при виборі страхового партнера,  треба звертати увагу на те, чи перестраховуються ризики в іноземних компаніях. Коли страхова компанія розуміє, що більшість грошей виплачує перестраховик, навряд чи виникне якась юридична казуїстика.

- Чому, на Вашу думку, вітчизняні аграрії досить скептично ставляться до можливості застрахувати свій урожай?

- Це, в першу чергу, наша ментальність. Фермери зазвичай думають: «авось пронесе, це в сусіда буде, а не в мене». Можливо,  аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов’язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється. На мою думку, така цьогорічна рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недаремно старі люди кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов.  До речі, у 2017 році в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки. Але якщо ми візьмемо садоводів, то минулий сезон був вкрай невдалим для нас. Приблизно 98% господарств закінчили сезон з дуже великими збитками внаслідок вкрай низьких цін на яблука. І може в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає обігових коштів.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

- Агрострахування часто через брак коштів залишається недоступним для фермерів. Що робити у такій ситуації? Хто має сказати своє вагоме слово – держава, страхові компанії?

- Було би дуже доречно програму підтримки з боку держави поширити не тільки на компенсування відсотків за кредитами, а й на часткову компенсацію вартості агрострахування. Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита.

У 2017 році, коли було тотальне знищення через весняні заморозки врожаю у багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат. Якщо держава звернула би на це увагу і започаткувала програму компенсації 50 або ж навіть 30 % страхового внеску, це сприяло тому, що фермери активніше страхувалися. У аграріїв була б впевненість у тому, що держава контролюватиме виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше. Взагалі, агрострахування – це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Аграрний сектор повинен розглядатися державою як основа продовольчої безпеки країни.

- Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

 - Напевно, одну з вирішальних. Можу пояснити на прикладі цифр. У 2017 році в одному з господарств в Черкаській області, яке мало в обробітку більше 100 гектарів саду, був заморозок, внаслідок чого втрачено урожай близько 5000 тонн яблук. Якщо взяти ціну за кілограм яблука близько 6 грн, то загальні втрати підприємства сягнули більше 30 млн грн. Але необхідні виробничі витрати у вигляді орендної плати за землю, заробітної плати працівникам, догляд за деревами у такому господарстві сягають як мінімум 300 тисяч доларів на рік. Починається наступний сезон, треба вкладати кошти в тару, логістику, зберігання. Через погодні негаразди підприємство  може зазнати колосальних фінансових збитків. Застрахувавши врожай, компанія працюватиме у  нормальному режимі. А без страхування ви можете залишитися ні з чим. В умовах глобальних кліматичних змін, коли погодний чинник з року в рік щораз більше впливає на результати сільгоспвиробників, агрострахування стає оптимальним рішенням для АПК, забезпечуючи сталість та прибутковість агропідприємствам.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview