Укрзалізниця ініціювала введення страхування вантажів від крадіжок

Про це повідомив директор з фінансів УЗ Андрій Рязанцев, пише Новое Время.

"Потрібно визначити вартість продукту. Розраховую, що в перші місяці 2018 роки вже отримаємо пропозиції з боку страхових компаній", - сказав він.

При цьому Рязанцев наголосив на необхідності визначити, скільки вантажів викрадається на залізниці і з якою періодичністю. При цьому, вважає він, для такого дослідження знадобиться трохи часу.

У той же час він підкреслив: "Поки жодним чином не говоримо, що платити буде клієнт".

Представник Укрзалізниці та представники бізнесу констатували неефективність існуючої системи охорони вантажів і боротьби з крадіжками за участю воєнізованої охорони та правоохоронних органів, так як представники ВОХР і правоохоронців часто самі є учасниками таких діянь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«НІБУЛОН» провів тестове днопоглиблення Дніпра

Роботи на «Дніпродзержинських воротах» проводили за допомогою судна «Миколаївець», побудованого компанією на власному суднобудівно-судноремонтному заводі.

За словами генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», Олексія Вадатурського, судновий хід у районі Кам'янського – один з найбільш складних і небезпечних для судноплавства через скелясті породи на дні річки.

«Україна взяла на себе зобов'язання перед Європейським Союзом щодо підтримання глибини суднового ходу по водному шляху Е40 від гирла Дніпра до Києва на рівні 3,65 м. Сьогодні глибина становить 3,2 м, зокрема й через скелясті породи на дні в районі від Кременчука до Запоріжжя, де таких «воріт» різної глибини близько 14», – зазначає заступник голови держпідприємства «Укрводшлях» Євген Бачев.

Експеримент в Кам'янському дозволить перевірити технічні можливості нового судна і визначити реальну вартість дроблення 1 кубічного метра скельних порід для оголошення тендеру компанією «Укрводшлях» на поглиблення всіх проблемних ділянок Дніпра. Всього «НІБУЛОН» у рамках експерименту за власні кошти поглибив ділянку шириною 15 і довжиною 50 метрів, площею 750 кв. м на глибину близько 40 см. Територію в 600 кв. м вдалося обробити протягом тижня. Усього ж виконати комплекс днопоглиблювальних робіт на всіх 14-ти проблемних ділянках Дніпра можна за півроку. І тоді Дніпро від пониззя й до Києва матиме паспортні, оголошені Україною, глибини  – 3,65 м, підрахував О. Вадатурський.

За оцінками О. Вадатурського, проведення днопоглиблювальних робіт уже в найближчі кілька років дозволить збільшити вантажоперевезення Дніпром: із сьогоднішніх 3–4 млн т до 10–15 млн т на рік, а в середньостроковій перспективі – разом з активізацією розвитку економіки і міждержавних перевезень – повернутися на кращі показники радянського періоду, коли річкою перевозили до 60 млн т вантажів на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які щорічні збитки України від недостатнього зрошення землі

Такі дані повідомив аналітик з питань аграрного бізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Василь Говгера, передає УНІАН.

За його словами, в Україні зрошуються менше 1% орних земель, тоді як, наприклад, в США - 5,5%, у Франції - близько 5% орних земель.

"Що означає відсутність зрошення для України? Є простий економічний показник - скільки валової продукції ми не виробляємо через відсутність зрошення в нашій країні. Сьогодні це можна приблизно оцінити в 10 мільйонів тонн зернових культур, що означає близько $1,5 млрд виручки, які ми втрачаємо щорічно. Це $1,5 млрд щорічних валютних доходів в економіку нашої країни ", - сказав Говгера.

Аналітик ЄБРР зазначив, що для реалізації повного потенціалу зрошення в Україні (розширення зрошення на 1,5-2 млн га земель) необхідно $2-4 млрд інвестицій.

Говгера також підкреслив, що сьогодні існують три основні чинники, які стримують інвестиції бізнесу в зрошення: доступність до ефективного фінансування, невизначеність із земельним питанням, труднощі з фізичним доступом до води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євросоюз продовжив реєстрацію гліфосату

Єврокомісія продовжила ліцензії на використання гліфосату ще на 5 років. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Дебати щодо використання даного гербіциду в Європі тривали понад два роки. За продовження ліцензії на гліфосат, що є одним з найбільш поширених гербіцидів в світі, висловилися 18 членів Євросоюзу. У Європі не існує еквівалентної альтернативи цій діючій речовині, тому заборона могла мати негативні наслідки не лише для європейських фермерів, але й для українського сільського господарства, адже українські виробники широко використовують продукти гліфосату у своїй діяльності.

«Європейські політики об’єктивно оцінили реалії ведення сільського господарства та прислухалися до побажань аграріїв з усього світу, у тому числі з України. Заборона гліфосату могла би поставити під загрозу діючі торгові угоди України, що стало б ударом по аграрному сектору України», - коментує Ольга Кухар, координатор комітету з агрохімії Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші імпортери українських яєць

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, лише за січень-жовтень 2017 року Україна експортувала 71517 т цього виду продукції проти 50676,1 т торік.

Найбільше українських свіжих яєць у шкаралупі за 10 місяців 2017 року закупили країни Азії та Африки, зазначила експерт.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних яєць у шкаралупі вже кілька років поспіль утримують Об’єднані Арабські Емірати. Ця країна, яка 2012 року закупила лише 1125 т українських яєць, найбільш швидкими темпами нарощує обсяги імпорту цього виду вітчизняної продукції. За п’ять років ОАЕ збільшили обсяги імпорту майже у 20 разів і 2016 року закупили в Україні вже 20915 т яєць. Обсяги експорту яєць до цієї країни 2017 року можуть сягнути рекордної позначки, адже з початку року поставки яєць до ОАЕ становили 34031 т. Частка країни у загальному експорті цієї продукції у січні-жовтні 2017 року – 47,6%, зазначила експерт.

До п’ятірки найбільших імпортерів яєць українського виробництва також входять Ірак (18,0% загального експорту яєць), Катар (8,0%), Ліберія (4,9%) та Сьєрра-Леоне (4,9%).

Сукупно ці п’ять країн забезпечили близько 85% вітчизняного експорту яєць у шкаралупі.

Наразі Україна має підстави для відновлення поставок до країн, які торік тимчасово ввели обмеження на імпорт української продукції птахівництва, і надалі нарощувати обсяги поставок українських яєць на світовий ринок.

При цьому слід взяти до уваги, що протягом останнього року світові ціни на яйця впали. Середня ціна експортованих з України яєць свіжих в шкарлупі у січні-жовтні 2017 року становила 721 дол. США за тонну: у перерахунку на українську гривню – близько 12-13 грн за десяток. Зважаючи на більш високі ціни внутрішнього ринку, він є більш привабливим для вітчизняних виробників, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують змінити ставки земельного податку

"Бюджети сільських громад тримаються на трьох стовпах: бюджеті, комунальному майні та землі. Саме тому наша земля повинна виконувати три функції на селі: створювати робочі місця, приносити дохід не тільки її власникам, а й бути джерелом фінансової підтримки місцевого бюджету. Саме за кошти місцевого бюджету має розвиватися сільська інфраструктура: будуватися дороги, встановлюватися вуличне освітлення, водогони, розвиватися дошкільна освіта тощо. Не буде доходів від землі – намарне чекати активного розвитку села", — зазначає Олег Барна.

Щоб не допустити корупції з боку представників місцевого самоврядування та органів виконавчої влади при встановленні ставки земельного податку, збільшити надходження до бюджетів громад, Олег Барна своїми законопроектами пропонує зміни до Податкового кодексу України, що стосуються ставки земельного податку. Депутат пропонує:

- встановити однакову ставку податку для сільськогосподарських угідь, нормативно грошову оцінку яких проведено, в розмірі 1% (тепер ставка від 0,3% до 1%);

- встановити мінімальний розмір ставки земельного податку (тепер мінімального розміру ставки податку немає) за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) в розмірі 1%. Наразі ставка становить від 0% до 12%);

- зменшити різницю між мінімальним і максимальним розмірами ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, від 1% до 3% (тепер — від 0.3% до 5%);

- відмінити пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

- Такі зміни дадуть можливість збільшити надходження саме до сільських бюджетів, а це створюватиме умови для соціально-економічного розвитку сіл і селищ, зменшить корупційні ризики при розпорядженні землями, забезпечить її ефективне використання. Дуже важливо, що в результаті таких змін зросте суспільна відповідальністьсті власників і користувачів земель перед своїми громадами, селами, в яких вони проживають, — переконаний народний депутат.

Законопроекти, які розробив Олег Барна, — результат його напрацювань у часи роботи на посаді нагірянського селищного голови та спільної співпраці народного депутата із представниками сільських громад. А це означає, що вони продумані практиками й базуються на досвіді, тож їх впровадження матиме добру перспективу для сільських громад.

Джерело: 7days-ua.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview