186395

Укрзалізниця планує припинити навантаження зерна на 170 станціях

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу компанії.

Ще семи станціям пропонується надати можливість протягом кількох місяців збільшити середньоденне навантаження і вийти на беззбиткову діяльність. Крім того, роботу ще 177 станцій буде оптимізовано шляхом реструктуризації, санації, тимчасового або повного закриття для вантажних операцій.
Проаналізувавши роботу зернових вантажних станцій спеціалісти «Укрзалізниці» дійшли висновку, що близько 300 із 528 станцій на сьогоднішній день обробляють до двох вагонів зерна на добу, але при цьому потребують витрат на своє утримання і здійснюють навантаження на залізничну інфраструктуру.
Такі заходи, на думку відомства, дадуть змогу  зменшити витрати на утримання малодіяльних станцій до 350 млн грн на рік і приблизно на таку ж суму зменшаться витрати на формування поїздів за рахунок зменшення відстані між станцією навантаження та станцією формування поїздів.

На даний момент спеціалісти «Укрзалізниці» розробляють механізм цінового стимулювання, щоб клієнти переходили на більш потужні станції з навантаження.

Укрзалізниця запрошує учасників ринку та експертів долучитися до обговорення своєї ініціативи щодо подальшої роботи малодіяльних зернових вантажних станцій.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Масштаби земельної корупції становлять декілька сотень мільйонів доларів на рік

Про це в інтерв'ю AgroPolit.com розповів доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

На думку експерта, поки існує безоплатна приватизація земель, яка на практиці у більшості випадків є формою ручного перерозподілу державних і комунальних земель, земельні відносини залишатимуться чи не найбільш корумпованою сферою державного управління.

Я б оцінив масштаби земельної корупції у декілька сотень мільйонів доларів на рік – це те, що втрачає держава та змушений платити бізнес через штучні складнощі із оформленням прав на землю, непрозорість адміністративних процедур та відверту недоброчесність більшості «навколоземельних» чиновників", - зазначає Мартин.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Відсутність опадів позначиться на врожайності озимих

Про це йдеться в агрометеорологічному огляді Національної академії аграрних наук (НААН) України, пише agroinsider.com.ua.

«В першу чергу це стосується озимих, які вирощуються після непарових попередників на низькому фоні мінерального живлення. Навіть при помірному температурному режимі і достатньому зволоженні грунту протягом наступних етапів органогенезу рослини не зможуть компенсувати недостатню кущистість, розвиток надземної маси і кореневої системи, які є запорукою продуктивності озимих зернових культур», — уточнюється в огляді.

При цьому, згідно з даними НААН, стан посівів озимих зернових культур в цілому слід оцінити як добрий та задовільний.



Посівна-2018: Буряком засіяно вже 263 тис. га

Теґи: 

Окрім того, посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 2,2 млн га або 90% до прогнозу. Зокрема, посіяно:
- ячменю – на площі 1,4 млн га або 91% до прогнозу;
- гороху – 398 тис. га або 94% до прогнозу;
- вівса – на площі 174 тис. га або 85% до прогнозу;
- пшениці – на площі 152 тис. га або 86% до прогнозу.
Також проведено посів кукурудзи на зерно –на площі 2,3 млн га або 49% до прогнозу, гречки –на площі 5 тис. га або 4% до прогнозу, проса –на площі 5 тис. га або 9% до прогнозу.
Триває посів соняшника, який проведено на площі 3,3 млн га або 59% до прогнозу, сої посіяно на площі 439 тис. га або 23% до прогнозу.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Фермери зможуть компенсувати втрату відшкодування ПДВ на олійні за рахунок переробників - Южаніна

Дрібні фермери не постраждають від втрати відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті олійних у разі прийняття законопроекту №7403-д про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України олійних культур, оскільки зможуть компенсувати його за рахунок переробників, вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

"За останні три роки я отримала багато листів від представників підприємств, які вклали інвестиції в будівництво потужностей із переробки культур і не можуть їх завантажити ... Ми здійснили розрахунки: за останні п'ять років ціна переробника не була менша за ціну на експорт з урахуванням відшкодування ПДВ, тому малі фермери не втратять", - сказала вона в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Як повідомлялося, Н.Южаніна стала ініціатором законопроекту №7403-д, який пропонує не поширювати скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та рапсу на сільськогосподарські підприємства, які самостійно виростили зазначені культури.

Правки до Податкового кодексу України на 2018 рік передбачають тимчасове скасування відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, рапсу - з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

"Я не ховаюся, я розмовляю з аграріями відкрито. Всім активістам (які протестують проти зазначеної норми - ІФ) висловлюю свою думку. Пояснювала: вас використовують у своїх іграх. Наголошувала: якщо не зможете експортувати невеликі партії вирощеної продукції, вам переробники точно дадуть таку саму ціну", - зазначила Н.Южаніна.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українці можуть купити на зарплату все менше сала

Теґи: 

Такими розрахунками на своєму Facebook поділився Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж, пише agroday.com.ua.

«Ми порахували, скільки можна придбати національного продукту за середню зарплату в кожній області України, — розповідає Дорошенко. — Для розрахунку взяли дані офіційної статистики за березень 2017 і 2018 років».

Фахівець звертає увагу на велику нерівномірність у розмірі середньої зарплати між регіонами України і ціною сала. Окрім того, сало стало соціальним продуктом №1 за рівнем зростання вартості минулого року: за результатами 2017-го сало додало в ціні 67% і лише цьогоріч за рахунок імпорту дещо подешевшало.

«Розрахунки показали, що за рік купівельна спроможність впала на 30%. Якщо в березні минулого року українець на середню заробітну плату міг купити 168 кг продукту, то в березні 2018 – 117 кг. Це при тому, що середня зарплата в Україні за цей період часу зросла на 24%, тобто з 6752 до 8382 грн», — зазначає Дорошенко.

У регіональному розрізі найбільше сала можуть придбати жителі Волинської і Рівненської областей – по 145 кг за середню зарплату регіону, а також Запорізької області – 137 кг.

Найменше сала можуть дозволити собі купути жителі Чернігівщини – 92 кг, а також Одещини, Харківщини та Херсонщини – по 94 кг у кожній області.

Ваш вибір 'Подобається'.