Укрзалізниця презентувала бізнесу механізм прозорого формування ціни перевезень

Про це повідомила прес-служба ПАТ "Укрзалізниця", пише Укрінформ.

"Менеджмент ПАТ «Укрзалізниця»  в Європейській Бізнес Асоціації презентував бізнес-середовищу етапи і механізми прозорого та ринкового визначення вартості перевезень у власних вагонах ПАТ «Укрзалізниця». Процедура нарахування плати за користування вагонами товариства запрацює у зв’язку із уведенням в дію дерегуляції вагонної складової тарифу", - йдеться у повідомленні.

В.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов, зокрема, ознайомив учасників із складовими формульного розрахунку щоденної оплати за послугу перевезення у вагонах акціонерного товариства, а також розповів про наміри запровадження електронних торгів у системі «Prozorro. Продажі» для визначення ціни для всього парку вагонів та отримання зворотного зв’язку від ринку перевезень. Крім цього, він поділився планами щодо залучення компанії-консультанта для визначення індексу вартості послуг з перевезення.

"Нам важливо мати зворотній зв'язок з ринком. Ми пропонуємо інвестиційно привабливі умови, зрозумілі та прогнозовані принципи і очікуємо залучити  у цей сектор економіки широке коло інвесторів. Запропонований підхід до нарахування плати за користування вагонами враховує інвестиційну привабливість та окупність вагону, що може спонукати різних учасників ринку вкладати кошти в будівництво та придбання вагонів, стимулювання економіки України. Укрзалізниці такий механізм дозволить забезпечити відновлюваність вагонів, замінити зношені новими», - зазначив Кравцов.

Правління товариства 17 січня затвердило процедуру визначення плати за використання власних вагонів Укрзалізниці. Таким чином завершено процес дерегуляції вагонної складової тарифу для парку власних вагонів компанії. Відповідні кроки ПАТ «Укрзалізниця» здійснило на виконання Розпорядження Кабінету міністрів України від 1 лютого 2017 року №64 та наказу Міністерства інфраструктури України від 7 грудня 2017 року №425 «Про внесення змін до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги». У повному обсязі зміни наберуть чинності з 19 лютого 2018 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні не вдасться заборонити пальмову олію при виробництві молочки

Таку думку висловила керівник відділу тестувань науково-дослідного Центру Незалежних Споживчих Експертиз “ТЕСТ” Ніна Кільдій, пише УНН.

“У нас ситуація така, якщо ми не можемо виконати вимоги одного закону, ми починаємо придумувати і вписувати вимоги до іншого закону. І, на жаль, виходить так, що боротьба з порушеннями часто закінчується саме на папері. Тому що приймаються правильні, в загальному -то, вимоги, тому що в молочних продуктах традиційного асортименту і не повинно бути рослинних жирів, в тому числі і пальмової олії. У законі про молоко так і було написано, там уже була заборона на використання будь-яких немолочних жирів. Не має значення, пальмова олія, кокосове масло, маргарин, будь-який інший замінник, це і так було вже заборонено”, — прокоментувала вона.

Н.Кільдій зазначила, що контроль виробництва українських молочних продуктів в Україні здійснюється Держспоживслужбою і низкою громадських організацій, в тому числі і НДЦ НСЕ “Тест”. Порушення трапляються дуже часто, додала вона.

“Якщо говорити, наприклад, про вершкове масло, яке є жирним продуктом, там високий вміст жиру спочатку, і там є великий економічний інтерес фальсифікувати цей продукт, там частка підробленого масла становить 60%. В інших продуктів харчування це може бути і 30%. тобто це дійсно дуже високий відсоток фальсифікації молочних продуктів”, — розповіла Н.Кільдій.

У категорії молочних товарів найчастіше підробляють вершкове масло, уточнила експерт.

“Масло — це заміна жиру. Тобто, молочний жир замінюють якимось іншим жиром, дешевшим. Чим продукт сам по собі жирніший, тим більше виробник може заощадити. Жирність молока — 2,5%, сметани — близько 20%, вершкове масло — це вже 72,5%. тобто, звичайно, чим жирніше продукт, тим чисто економічно доцільніше для недобросовісних виробників робити фальсифікат”, — пояснила вона.

Н.Кільдій додала, що на сьогодні вітчизняний виробник не захищений від покупки фальсифікату. При чому, мова йде як про товари внутрішнього виробництва, так і зарубіжних.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, протягом сезону 2017/18 Україна наростила імпорт пальмової олії до небачених раніше обсягів.

Зокрема було імпортовано близько 78 тис. тонн пальмової олії, що є найбільшим показником за останні сім сезонів.

“За фактом дворазове збільшення кількості пальмової олії на українському ринку, щонайменше, свідчить про значне погіршення якості молочної та кондитерської продукції. Також таке стрімке зростання показників імпорту „пальми“ я вважаю і наслідком дії мораторію на перевірки. Тому сукупність таких чинників, як відсутність контролю, зростання курсу долара і бідність споживача „спонукають“ виробника шукати шляхи здешевлення готової продукції”, — заявив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ветерани АТО збудували бізнес на переробці меду

500 тис. грн на старт бізнесу інвестував соціальний підприємець Василь Міракін. Поки кооператив виробляє подарункові набори з меду, проте вже в цьому році вони мають намір розширювати виробництво, в тому числі виготовляти продукцію для хворих на діабет. Максим Петрик розповів Delo.UA, як ветерани прийшли в бізнес і як планують його розвивати далі.

Від теорії до практики

Ми повернулися додому з АТО восени 2015 року. Майже відразу виникла ідея робити свій бізнес, хоча до цього такого досвіду у нас не було, згадує Максим Петрик. У мого партнера Вадима теж не було досвіду ведення бізнесу, тому влітку 2017 роки ми стали учасниками школи апітерапії (лікування бджолами та продуктами бджільництва) в селищі Антоніни Хмельницької області.

Школа проходила під патронатом посольства Польщі в Україні з липня по вересень 2017 року. Три місяці ми вивчали економіку, фінанси, також проходили практичні заняття на пасіках. Головне - під час школи ми склали бізнес-план нашого бізнесу. Всього ж в результаті навчання виникли два підприємства - "Медокрай" і "ФронтМед". Перше підприємство займається виробництвом меду, ми ж ( "ФронтМед") спеціалізуємося на його переробці.

Наше підприємство організовано як кооператив. У нього входить 40 сімей учасників АТО і біженців з Донбасу. Наша головна мета - не заробляння грошей, а забезпечення робочими місцями ветеранів АТО. Хоча, звичайно, ніхто не відміняв і головну задачу будь-якого бізнесу - отримання прибутку.

Для початку бізнесу нам було необхідно 500 тис. грн. Однак учасники кооперативу цих грошей не мали. Нам допоміг запуститися соціальний підприємець Василь Міракін, який вклав в "Фронтмед" 500 тис. грн. Також він допоміг нам з фахівцями - економістами, юристами та лікарями-дієтологами.

Подарункові набори і продукти для хворих на діабет

На відміну від "Медокрая", ми займаємося переробкою меду. Це, в першу чергу, різні види меду - мед з різнотрав'я, мед гречаний, горіхи з медом, сухофрукти з медом, трав'яні чаї.

Поки-що наша продукція продається тільки у вигляді подарункових наборів. Нещодавно ми запустили продаж нашої продукції окремо. Тепер мед, чай і інші продукти з меду можна замовити на нашому сайті.

Згодом плануємо розширювати наш асортимент як за рахунок нових подарункових наборів, так і за рахунок продукції з медом. Це продукти харчування на медовій основі для спортсменів, а також ласощі для дітей. Також ми плануємо випустити серію продуктів для хворих на діабет, тому що мед - єдині солодощі, які їм можна.

Плануємо робити напої і креми на основі меду, а також компонувати різні продукти - часник з медом, цибулю з медом, різні витяжки. Зараз наші дієтологи працюють над цими всіма нюансами.

Де виробляють

Зараз наш головний цех по переробці меду знаходиться в приміщенні Громадського Хаба Шепетівки.

Всього ж у нас на виробництві працює 14-15 осіб. Це дружини учасників АТО і кілька ветеранів. У кожного є свої обов'язки - хтось розливає мед, хтось займається реалізацією, хтось - управлінням. За місяць ми виробляємо 1500 подарункових наборів.

При цьому треба враховувати, що наш бізнес є соціальним. 10% від прибутку йде на навчання воїнів АТО, їх реабілітацію та на соціалізіцію.

Чого бракує

Оскільки у нас переробне підприємство, головна проблема для нас - де брати сировину. Медом нас забезпечує "Медокрай", проте ми не обмежуємося медом. Для нас також важливо мати надійних постачальників горіхів, сухофруктів, чаїв. Поки у людей немає звички заготовлювати сухофрукти в великих кількостях. Якщо заготовляють, то трохи для себе. Люди ще не звикли, що на цьому можна заробляти, що це хтось може купити. Також нам не вистачає тари для упаковки наборів.

Що далі

У наші плани входить розширення бізнесу. Ми не плануємо залишатися тільки в Шепетівці. До нас вже звертаються ветерани-учасники АТО з Чернігівщини та з Черкащини. Також плануємо розширювати географію продажів. Також плануємо продавати мед за кордон. Для цього ми зараз проходимо сертифікацію. Щоб пройти сертифікацію потрібно приблизно півроку.

Незважаючи на це, нас уже знають в Німеччині - ми туди відправили кілька подарункових наборів. Німецькі бізнесмени були здивовані. Вони сказали, що у них вже давно не виробляють таких речей. Тому по-перше, мед у нас повністю натуральний. Крім того, їм сподобався наш дизайн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Американська компанія хоче придбати українського зернового гіганта

Раніше зазначалося, що активами компанії Bunge Ltd цікавився швейцарський Glencore, але немає точної інформації про те, наскільки далеко зайшли переговори.

Невідомі також і умови сторін, пише ubr.ua.

Однак відомо, що капіталізація українського зернового гіганта становить 9,87 мільярдів доларів. При цьому ADM – 22 мільярдів доларів, а Glencore – 11 мільярдів доларів.

Bunge – це одна з найбільших компаній трейдерів. Компанія займається купівлею і продажем зернових і олійних культур, переробкою олійних кульутр. Також компанія виробляє цукор і етанол. Велику частку у виробничому процесі компанії займає переробка кукурудзи і пшениці, а також займається реалізацією добрив в країни Південної Америки.

Крім того, Bunge є найбільшим експортером російського і українського зерна. На території України компанія є частиною Дніпропетровського олійноекстракційного заводу. Українцям ця компанія знайома за торговельними марками «Олейна» і «Розумниця». Також сюди входить мережа елеваторів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

5000 домогосподарств на сході України отримають корми для сільськогосподарських тварин

5000 домогосподарств отримають допомогу в рамках програми ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях і відновлення постраждалих від конфлікту територій у східній Україні, в результаті якої загальна кількість одержувачів допомоги в рамках цієї програми складе 45 000 чоловік.

Цього разу 5000 малих фермерських господарств з 32 населених пунктів Донецької області і 17 сіл Луганської області отримають допомогу від ФАО у формі кормових наборів для сільськогосподарських тварин. Всі обрані для надання допомоги населені пункти розташовані в межах 5-10 кілометрів від лінії розмежування.

Кожне домогосподарство-одержувач отримає 125-кілограмовий набір концентрованого корму для забезпечення збалансованого харчування своєї домашнього худоби. Зокрема, кожне домашнє господарство отримає 50 кілограмів подрібненої кукурудзи, 50 кілограмів пшениці та 25 кілограмів соєвого шроту - для підтримки достатнього рівня відгодівлі великої рогатої худоби, свиней та свійської птиці.

Всі сільськогосподарські ресурси, що розподіляються в рамках проектів ФАО в Україні, закуповуються на території України і проходять процедуру відкритих тендерів.

ФАО планує продовжити надання сільськогосподарських ресурсів у 2018 році. Крім того, організація буде продовжувати надавати обладнання сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для спільного використання фермерськими господарствами на сході України.

Поточний розподіл кормових наборів для тварин вже розпочато і буде тривати до середини лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селяни не здають молоко на переробку, щоб не втратити субсидії

Річ у тім, що якщо одноосібник-господар корів офіційно продає видоєне молоко заводу, то він частково зменшує собі субсидію, або взагалі її позбавляється. Коли ж везе на ринок або здає посереднику — нічого не втрачає, пише Голос України.

Як розповіли в асоціації «Укрмолпром» (об’єднує виробників і сировини, і готової продукції), за таких умов господарі корів відмовляються офіційно продавати молоко на промислові підприємства. І це логічно. Адже у фізичних осіб виручка від продажу домашнього молока зараховується до сукупного доходу. Це впливає на зменшення або скасування їм субсидії на житлово-комунальні послуги. Якщо ж неофіційно продавати молоко посереднику чи реалізувати на ринку, це не зараховується до сукупного доходу і субсидію можна отримати у повному розмірі.

Тож на допомогу господарям корів приходять сумнівні посередницькі структури, що з’являються нині наче гриби після дощу. Саме таким неофіційним фірмочкам, які здебільшого працюють у тіні й не платять податки, селяни, котрі претендують на субсидію і не зацікавлені в збільшенні офіційного доходу своєї родини, і збувають видоєне.

Щоб розв’язати проблему, в «Укрмолпромі» пропонують внести зміни до методики нарахування субсидій — для господарів, які поставляють незначні обсяги молока від своїх корів на промислову переробку, виручку від його продажу не включати до сукупного доходу. І наголошують: нинішня ситуація є несправедливою, адже отримані від заводів кошти не можна вважати прибутком власника корови, бо вони значною мірою йдуть на виробництво сировини — витрачаються на корми, електроенергію, воду, інвентар, устаткування, ветеринарно-санітарні, зоотехнічні та інші заходи. А тут здавачам ще й доводиться думати, як реалізувати видоєне, щоб не втратити пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Як підрахували в асоціації, нині частка незадіяної молочної сировини в індивідуальному секторі, яку промислові підприємства могли б переробити на своїх потужностях — майже три мільйони тонн, що становить 38% від загальних обсягів виробництва. Якщо офіційно на заводи додатково надійде навіть половина цієї кількості, тобто 1,5 млн тонн молока, то це сприятиме поповненню бюджету країни: тільки у вигляді ПДВ від реалізації готової молокопродукції — до 1,5—2 млрд грн на рік. З кожного кілограма сирого молока, приміром, при закупівельній ціні 5,3 грн/кг до держскарбниці спрямовується 1,09 грн ПДВ. До того ж підприємства додатково сплатять податок на прибуток та відрахування до соціальних фондів.

Такий крок дасть змогу перекрити для селян ту частку субсидії, яка у них відбирається, зацікавити господарів утримувати корів та офіційно продавати молоко на переробні підприємства, а не посередникам. Це сприятиме і забезпеченню споживачів якісною продукцією. Адже молоко — продукт, який швидко псується і потребує термінової обробки та переробки передусім на промислових підприємствах.

Заводи мають достатньо потужностей для очистки: відповідне обладнання для бактофугування, механічної очистки, пастеризації, термізації сировини. До речі, молоко з індивідуального сектору йде на виробництво продукції, технологічний процес якої передбачає підвищені температурні режими. На всіх заводах запроваджено НАССР (тобто системи аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках), тож там спроможні виготовляти  товари, що не зашкодять здоров’ю споживача. Таких умов не мають тіньові посередники.

У підсумку виграють власники корів, держава, переробні підприємства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview