«Укрзалізниця» відклала підвищення тарифів на вантажні перевезення

Про це заявив директор з економіки та фінансів «Укрзалізниці» Андрій Рязанцев, пише agravery.com.

«Нам не дали впровадити підвищення тарифів вчасно. Тепер ми плануємо перенести підвищення на 1 березня. Впровадження проекту застопорилося на державному рівні», — уточнив Рязанцев.

Він додав, що проект підвищення тарифів внесений на розгляд до Міністерства інфраструктури України. І тепер все залежить від державної влади: тільки вони можуть прискорити процес.

Фінансовий план «Укрзалізниці» на 2019 рік передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на індекс цін товаровиробників.

«Ми хотіли впровадити прогресивну систему, щоб нам не довелося вибивати щороку зміни тарифів. Державні і приватні представники галузі могли б регулювати їх самостійно», — пояснив Рязанцев.

Уточнюється, що фінплан УЗ на 2019 рік передбачає підвищення тарифів в чотири етапи: з 01 лютого — на 16,6% (індексація за підсумками 2018 роки), з 01 квітня — на 2,5%, з 01 липня — на 2,5 %, з 01 жовтня — ще на 2,5%.

Фактично мова йде про підвищення тарифів на 25,5% до кінця року. В середньому за рік, тарифи на залізничні перевезення зростуть на 19,6%, в порівнянні з показником 2018 року.

За розрахунками аналітиків, для всієї економіки такі ініціативи УЗ означитимуть втрати в 16,7 млрд грн ($560 млн за прогнозним курсом долара на 2019 рік). Це навантаження на промисловість, сільське господарство, будівельну галузь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Темпи підвищення вартості мінімального продуктового кошика вдвічі випередили зростання прожиткового мінімуму

Про це свідчать дані Економічного дискусійного клубу (ЕДК), пише milkua.info.

Так, для для працездатної особи вартість МПК склала 1 684 грн, для особи, яка втратила працездатність — 1 351 грн.

Зростання вартості мінімального набору продовольства наприкінці минулого року, переважно, відбулося за рахунок сезонного збільшення вартості картоплі, яка зросла на 18,2%, що у абсолютному виразі склало 9,74 грн.

Ще у межах 1,4−1,8% піднялася вартість харчових продуктів у групах «овочі», «хлібопродукти» та «молокопродукти», що у абсолютному виразі додало до кошика 13,23 грн.

Вартість групи «риба та рибопродукти» залишилася без змін.

До основних змін у вартісній структурі МПК, які відбулися у грудні, слід віднести збільшення частки групи «овочі» на 0,6% за рахунок скорочення питомої ваги груп «м'ясопродукти», «фрукти», «олії».

У минулому місяці майже 63% від загальних витрат на харчування у межах МПК становили витрати на продукти тваринного походження, серед яких найвища питома вага у груп «молокопродукти» (29,5%, або 498 грн) та «м'ясопродукти» (24,9%, або 419 грн). Третю позицію зберегла група «овочі та баштанні» з показником 11,5% (194 грн). Найнижчу питому вагу утримують групи «олія і рослинні жири» (1,8%), а також «інші» (1,4%).

За розрахунками експертів, упродовж року (порівняно із груднем 2017 р.) вартість МПК зросла: для працездатної особи — на 230 грн, або на 15,8%; для особи, яка втратила працездатність — на 229 грн, або на 20,4%.

Водночас протягом минулого року прожитковий мінімум підвищився для працездатної особи на 159 грн, для особи, яка втратила працездатність — на 124 грн.

«Таким чином, у 2018 році темпи підвищення вартості мінімального продуктового кошика практично вдвічі випередили темпи зростання прожиткового мінімуму», — підсумували в ЕДК.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочні ріки коштують дорого

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

В молочну кошик увійшло по кілограму сиру і сметани, літр молока і 200 грам вершкового масла. Розрахунок вартості кошика зроблено на підставі даних державної статистики.

Динаміка зростання ціни продуктів, що входять до молочного кошику:

Сметана, кілограм

    В грудні 2017 - 51грн
    В грудні 2018 - 56,6 грн
    Рост за рік на 11%, або на 5,6 грн.

Масло, 200грамм

    В 2017 - 35,4 грн
    В 2018 - 39грн
    Індекс зростання - 10%, або + 3,6 грн.

Молоко, літр

    В кінці 2017 - 21,8 грн
    В кінці 2018 - 23,7 грн
    Купляємо на 9% дорожче, або на 1,9 грн.

Кисломолочний сир, кілограм

    Грудень 2017 - 89,9 грн
    Грудень 2018р - 97,8 грн
    Ціна зросла на 9%, або на 7,9 грн.

Дані альтернативного дослідження Асоціації постачальників торговельних мереж з першого березня 2018 року по 1 січня 2019 показують, що за останні десять місяців поточного року молочний набір подорожчав на 14%. Всі продукти демонстрували зростання: молоко і вершкове масло виросли в ціні на 21%, сметана + 12%, сир + 6%.

За словами експерта, вже більше року деякі молочні продукти в Україні коштують дорожче, ніж у Польщі. Це стосується молока і сметани. В минулому році, коли вартість вітчизняних сирів почала зростати шаленими темпами, в Україні почали масово завозитися польські сири, які, за рахунок конкуренції, допомогли збити ціну. Але оскільки молочна галузь, єдина з агросектору, знаходиться в кризі ще з 1991 року, то проблему відсутності достатньої кількості сировини та її якості вирішити не вдається.

"Тому ціна на молочну продукцію короткого терміну зберігання, тобто молока, кефіру, сметани і сиру, буде продовжувати зростати. Але це зростання буде до 10%, тобто трохи більше інфляції, яку уряд обіцяє в 7%. Раніше значному зростанню ціни в країні на вершкове масло сприяв попит на наше вітчизняне масло, яке активно експортувалося. 2018 показав, що попит на українське масло впав, що також сприяло стриманому зростанню його вартості. У той же час виробники скаржаться на низький попит на молочні продукти з боку споживачів", - зазначає експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Банки розповіли про можливості кредитування після відкриття ринку землі

Чергове засідання робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин з напрацювання пропозицій щодо проведення земельної реформи було присвячене питанню можливих шляхів надання довгострокових пільгових кредитів на придбання земельних ділянок с/г призначення після скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, повідомляє прес-служба УКАБ.

На засіданні було представлено результати опитування дев’яти найбільших банків України, що працюють у сфері аграрного кредитування, які показали, що лише декілька банків готові фінансувати с/г виробників, що обробляють менш ніж 100 га. «Переважна більшість банків починають розглядати с/г виробників як потенційних позичальників, якщо ті обробляють від 500 гектарів. До основних факторів ризику надання кредитів належать: недосконалість законодавства, яка в першу чергу пов’язана з мораторієм на продаж, відсутність вільного ринку землі, а відповідно і чіткого механізму визначення цін купівлі-продажу с/г земель та недостатня прозорість умов приватизації і наявність спекулятивних операцій», - зазначив Дмитро Глінський, координатор проектного офісу Незалежної асоціації банків України.

Вахе Варданян, експерт Світового банку, презентував різні моделі можливого кредитування аграрних підприємств під купівлю с/г земель. Зокрема, часткове гарантування кредитів державою, компенсація відсотків по кредитах (для виробника), створення іпотечного банку та пряме субсидіювання аграріїв. Найбільш доцільним на думку експерта є модель часткового гарантування кредитів державою. За словами експерта, надавати гарантії повинно спеціальне новостворене агентство із відповідною корпоративною структурою, змішаним типом власності та наглядовою радою. Пропонується надавати гарантії банкам до 50% від суми позики з максимальною тривалістю 7 років. Право на такі гарантії планується надавати господарствам з площею в обробітку менше 100 га. Передбачається, що кожні 100 млн гривень інвестицій в програму фінансуватимуть приблизно 30 тис. га землі (якщо середня ціна 1 га складатиме 28 тис. грн).

«Часткове гарантування кредитів для сільського господарства України можливе за допомогою створення агенції або компанії, яка буде забезпечувати державні гарантії комерційним банкам, що надають кредити с/г підприємствам, - прокоментував Вахе Варданян.

«Банківська спільнота зазначає, що навіть для розгляду можливості надавати кредити під купівлю землі, майбутній закон про обіг земель сільськогосподарського призначення повинен передбачати можливість юридичних осіб набувати землю у власність (що наразі є одне із найбільш дискусійних питань). Також зазначається, що банки повинні мати можливість отримувати землю в якості предмета стягнення застави, а строк на обов’язкове відчуження набутої ділянки повинен складати не менше 24 місяців. Враховуючи важливість кредитування для повноцінного функціонування ринку землі, законодавці повинні мати на увазі згадані положення та врахувати їх.

Окрім цього, викликом для держави стане необхідність збільшення привабливості кредитування банками дрібних господарств (до 500 га). В цьому випадку буде складно обійтись без залучення бюджетних коштів під програми часткового гарантування кредитів, компенсації відсоткової ставки, субсидіювання чи навіть створення спеціальної інституції – Земельного банку», - прокоментував Роман Граб, заступник генерального директора зі взаємодії з органами державної влади УКАБ.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинина в Україні вже дорожча, аніж в ЄС

Про це на своїй сторінці у Facebook написав нардеп Сергій Тригубенко, передає УНН.

"За даними globalprice.info, 1 кг свинини у Литві коштує 127-175 грн, у Латвії - 102-127 грн, у Польщі - 111-134 грн, у Словаччині - 127-160 грн, у Чехії – десь 159 грн. І нарешті в Україні – від 102 до 199 грн за кг. Хоча, з власного досвіду мушу сказати, що свинини за 102 грн за кіло давно ніде не зустрічав.

Виходить, що ми навіть трохи випереджаємо окремі країни ЄС за цінами на суто "український продукт", - повідомив політик.

За словами Тригубенка, серед факторів, які зумовили таку сумну картину: інфляційні процеси та епідемія африканської чуми свиней (АЧС).

"Хвороба зумовила знищення більш як 32 тис. голів свиней, і це лише за офіційними даними.

На цьому фоні рекордно зріс імпорти свинини в Україну з-за кордону. За минулий рік ми наростили показники імпорту у 5 разів! І думаю, що це ще не межа. Щодо експорту, то через АЧС у цьому контексті ми фактично ізольовані. За минулий рік Україна відправила в інші країни всього 1600 т свинини", - зазначив політик.

Нардеп додав, що висновок з усього цього дуже простий.

"Неспроможність контролюючих органів належно виконувати свої обов'язки та ефективно протидіяти АЧС призвела не лише до значних збитків українських фермерів - свинарів (вони досі не отримали від держави понад 27 млн грн компенсацій), але й до погіршення якості життя кожного українця, якому, у буквальному сенсі цього слова, дешевше скуштувати свинину за кордоном", - резюмував Тригубенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яблуко стало лідером за темпами зростання ціни серед інших фруктів

За перші два тижні місяця, середня вартість яблука на гуртових ринках та в господарствах зросла на 10-20%. Цікавим є те, що зростання ціни на яблуко відбувається на фоні просідання ціни по інших позиціях, які теж займають значні частки в структурі зимового ринку свіжих фруктів.

За даними «Інфо-Шувар», від почату січня в Україні ціни на мандарини просіли на 20%, вартість бананів впала на 10%, на 13% знизились ціни на хурму та імпортні груші. Зростання в межах 5% було зафіксоване лише по апельсинах та дорогих видах винограду.

Ще однією цікавою особливістю можна вважати те, що головне зростання ціни фіксується сьогодні в сегменті відносно дорогого яблука, ціни на дешеве яблуко зростають значно повільніше. Так, від початку січня на ОРСП «Шувар» у Львові, який є найбільшим в Україні майданчиком з гуртової торгівлі фруктами, мінімальна вартість українського десертного яблука зросла з 2,5-3,00 грн/кг (0,07-0,09 EUR/кг) до 3-3,5 грн/кг (0,09-0,11 EUR/кг), а яблуко високої якості подорожчало з 5,5-6,5 грн/кг (0,17-0,2 EUR/кг) до 7,5-8,0 грн/кг (0,23-0,25 EUR/кг).

Сьогодні яблуко залишається найбільш доступним за ціною фруктом на ринку України, його пропозиція є значно більшою, ніж рік тому, а ціни, відповідно, в 1,5-2 рази нижчими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview