Урожай зернових та зернобобових культур у 2017 році склав 61,3 млн тонн

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Найбільше зібрали аграрії Вінницької (4,8 млн тонн), Одеської (4,2 млн тонн), Полтавської (4,2 млн тонн) та Чернігівської (4,0 млн тонн) областей.
 

У розрізі зернових культур було зібрано:

- пшениці – 26,1 млн тонн з 6355,4 тис. га при врожайності 41,1 ц/га;

- кукурудзи – 24,1 млн тонн з 4429,4 тис. га при врожайності 54,4 ц/га;

- ячменю – 8,3 млн тонн з 2499,9 тис. га при врожайності 33,1 ц/га;

- жита - 506,8 тис. тонн з 170,5 тис. га при врожайності 29,7 ц/га;

- вівса – 471,1 тис тонн з 197,6 тис. га при врожайності 23,9 ц/га;

- гречки – 180,4 тис. тонн з 184,8 тис. га при врожайності 9,8 ц/га.

Зернобобових культур у 2017 році було зібрано 1,2 млн тонн з 503,0 тис. га при врожайності 24,6 ц/га.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині фермерське господарство вирощує органічну птицю і тварин на власних кормах

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповіла його власник Олена Безкоровайна, пише AgroTimes.

«Зернову групу (ячмінь, просо, кукурудзу тощо) вирощуємо на своїх полях. Також готуємо кормову суміш із різнотрав’я за допомогою сіно- та зерноподрібнювача, сінорізки й гранулятора, – зазначила вона. – А зимою в корми птиці додаємо так звану «вітамінну підкормку» у вигляді борошна з хвої. Це допомагає підтримувати нормальну життєдіяльність організму птиці та сприяє підвищенню її продуктивності».

Фермерське господарство не використовує сучасні кроси, тому що, за словами Олени Безкоровайної, така птиця не може повноцінно рости й бути високопродуктивною без застосування різних домішок, антибактеріальних й інших хімічних речовин.

Крім того, фермери дотримуються принципу, що господарство має розташовуватися якомога далі від населених пунктів – насамперед задля зниження ризику виникнення небезпечних інфекцій.

«Реалізацію робимо в день забою. Продукцію не охолоджуємо й не заморожуємо», – уточнила Олена Безкоровайна.

Продукція «Безкоровайних» реалізується по всій Україні під торговою маркою Bezkorovayni. Premium organic. Власних магазинів господарство поки що не має.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ситуація з дотаціями в АПК може обернутися банкрутством виробників і ціновим шоком - Юрій Косюк

Євросоюз витрачає на аграрні субсидії третину свого бюджету, що дозволяє європейським фермерам, навіть нічого не заробляючи, мати за рахунок субсидій заробіток від 300 до 700 євро за гектар. В цей же час українські фермери отримують мізер, але повинні бути не гірше європейських на світових ринках - і це положення речей не можна вважати справедливим. Таку думку висловив глава «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк, розмірковуючи для видання «РБК», чому дотації в ЄС допомагають фермерам розвиватися, а в Україні - можуть привести до банкрутства.

«Ми знаходимося на території Європи, ми йдемо в Європу, і ми повинні бути в однакових умовах і стандартах. Або європейці знижують свою підтримку, і Україна тоді знаходиться з ними на рівних позиціях, або Україні потрібно буде визнати, що дуже багато низькоефективних виробників просто збанкрутують. Це може викликати певний ціновий шок і певний сплеск безробіття. Відповідно, державі треба розуміти, чи готова вона підтримувати галузь і яким чином витримувати баланс з ЄС», - зазначив глава  «МХП».

За його словами, на сьогоднішній день в Україні до кінця не встановлений механізм розподілу дотацій, а суми, напрямки та одержувачі змінюються з року в рік. У минулому році в країні діяв принцип, згідно якому сума компенсацій росла при збільшенні податків, сплачених в казну. Але такий підхід «не влаштував популістів, що сидять в «тіні» і претендують на дотації», говорить Косюк.

«Ми таких дуже багато знаємо, чий бізнес перебуває в «тіні», чий бізнес обертається навколо придбання товарів сільськогосподарського призначення через готівкові кошти», - сказав він.

Таким популістам, за словами Юрія Косюка, допомагають окремі політичні сили, які ставить перед собою завдання позбавити пташників, а в більшій мірі великих виробників, держпідтримки. В цьому напрямку у них є якийсь прогрес - така норма вже закладена в законодавстві і повинна вступити в силу в 2022 році. Але глава «МХП» впевнений, що будь-який удар по великим птахівникам зрикошетить на дрібні фермерства, які, не маючи запасу міцності, можуть просто не витримати і зникнути.

«Багато дрібних і неефективних виробників можуть закрити свої виробництва. І, думаю, що в кінці кінців такі речі позначаться на споживачі ціною. Все дуже просто: зменшиться пропозиція - збільшиться ціна. Це буде важко перший-другий рік. Потім бізнес адаптується до цього. Але до цього треба бути готовими, що буде вище ціна, і буде безробіття, і дуже багато можливостей для популістів »- пояснив він.

Це ж стосується спроб роздути скандал в ЗМІ про суму держпідтримки, виділеної «МХП» в минулому році, додав він. Косюк підкреслив, що його компанія є публічною і кожен може подивитися на її фінансові результати. Держпідтримка, каже він, впливає на них, але незначно.

Як буде розподілятися держпідтримка в 2018 році глава «МХП» поки не знає, але стверджує, що така плутанина в галузі вперше за останні 15 років.

«Ще ніхто не бачив філософію розподілу цих грошей. А це найголовніше. Ми боремося з Міністерством економіки, щоб вони підготували якісь зрозумілі правила гри. Поки правила гри ніхто не видав, і я не впевнений, що вони взагалі у них є», - резюмував Юрій Косюк.

Джерело:
comments.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Чумак» звинуватили в обмані споживачів

За результатами розгляду в діях ПРАТ «Чумак» встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Про це повідомляє ХЕРСОН.сity.

Так, відділенням встановлено, що в магазинах і торгових мережах України реалізовується виготовлена ПРАТ «Чумак» майонезна продукція з різним вмістом жиру, зокрема, «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» (далі - майонези).

Таким чином виробник пропонує споживачам в асортименті продукт «майонез» з жирністю 15% і 30%.

При цьому, дослідженням встановлено, що майонезний продукт жирністю менше 50% є «майонезним соусом».

Тобто, при маркуванні продукції «майонез «Апетитний» 30%», «майонез «Французький провансаль 30%», «майонез «Пісний 30%», «майонез «Салатний»15%», «майонез «Справжній Легкий 30%» ПРАТ «Чумак» має вказувати на упаковці, що це «майонезний соус», враховуючи низьку частку жиру в ній.

Враховуючи викладене, в діях «Чумака», які полягають у розміщенні на упаковках вищевказаної продукції написи «майонез» замість «майонезний соус», встановлено ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього підприємства.

У зв'язку з цим, ПРАТ «Чумак» рекомендовано припинити дії, які містять ознаки зазначеного порушення шляхом припинення розміщення на упаковках продукції інформації, що вводить в оману споживачів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська пивоварня у списку кращих у світі

Компанія вже другий рік поспіль потрапляє до списку авторитетного американського видання, пише agroday.com.ua.

Rate Beer щорічно складає рейтинг, в якому беруть участь пивоварні з усього світу. Оцінюють пивоварів незалежні експерти. Важливим чинником для високої оцінки є відгуки споживачів. Зазначимо, що кращим сортом пива визнано Pravda DWIPA.

«Ципа» була заснована у 2015 році у селі Кваси, що на  Закарпатті. Пиво тут варять лише з натуральних інгрідієнтів зі вмістом солоду не менше 50% у пивному суслі. Солод, хміль та дріжджі переважно використовують німецькі та чеські, джерельну воду – закарпатську.

Процес бродіння проходить в спеціальних чанах у формі яєць. «Це і дало назву броварні, адже «Ципа», як пташеня, народжується з яйця», — зазначають у компанії.

Дозріває пиво у старовинному підвалі природнім шляхом не менше 30 діб. А деякі сорти — до декількох місяців. Кінцевий продукт не підлягає пастеризації та фільтрації.

У пиво додають оригінальні гуцульські додатки, приміром яфини (чорниця), карпатські трави або смерекові гілочки.

Нагадаємо, що український ринок пива представлений в основному вітчизняною продукцією. Імпорт становить лише 1-2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Який реальний стан вітчизняного сільського господарства

Може це така хвороба – намагатися говорити про сільське господарство або гарне, або погане, але тільки не правду? Про це пише економіст Олександр Охріменко у своїй статті для 112.ua.

Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком. При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м'яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі і навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

У 2017 році в Україні зібрали зерна менше, ніж в 2016. Все вірно, за минулий рік було зібрано 61 млн тонн зерна, що на 7,3% менше, ніж у минулому році. Дійсно, менше, але це не трагедія, і, тим більше, не говорить про кризу в сільському господарстві України. Менше виростили і насіння соняшнику, але більше картоплі та цукрових буряків. Менше було зібрано сої, але більше ріпаку. Менше зібрали яблук, зате більше винограду. І таких прикладів багато в українському аграрному бізнесі. Сільське господарство завжди залежить від природних, і не тільки природних факторів, тому не буває кожен рік рекордним по урожаю зерна та виробництва с/г продукції. Так, 2017 рік виявився менш вдалим, ніж 2016, але якщо порівняти з іншими роками, то цілком успішним. У 2010 році збір зерна (без урахування Криму) був лише 34 млн тонн. Але хто про це пам'ятає.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби...

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю. Часи сапок і коней на полях вже давно пройшли, але цього не розуміють наші "горе-реформатори". Вони продовжують фантазувати про "вишневі садки біля хати", про серпи і граблі, як головний технологічний уклад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. Для того щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: "давайте кредитувати фермерів і селян" - це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як "кинути" банк.

Що стосується виробництва продукції тваринництва, то тут теж падіння в 2017 порівняно з 2016 роком. І знову не все так однозначно. За 2017 рік було вироблено м'яса (у живій вазі) 3,2 млн тонн, що на 0,7% менше, ніж в 2016 році, але на 0,2% більше, ніж у 2013 році. А ось виробництво молока дійсно істотно знизилося порівняно з 2013 роком (мінус 4%). І поголів'я корів зменшується, як і поголів'я свиней, тільки поголів'я курей зростає. Причиною тому є той факт, що виробництво кормів зменшується, а вартість їх зростає. Тому виробляти продукцію тваринництва не завжди вигідно. Крім того, велика частина молока в Україні, на жаль, виробляється в особистих господарствах, а воно там дуже низької якості і його доводиться додаткового переробляти, щоб отримати дійсно нормальну сировину для молочної промисловості. Без нормальної кормової бази не можна забезпечити нормальну роботу тваринництва. І знову-таки, це має бути не сарай на особистому подвір'ї, а ферми, де більшу частину робить автоматика, де стерильна чистота і висока якість виробленого молока та м'яса.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Запустити ринок с/г землі, зняти всі обмеження на скупку землі великими закордонними холдингами, розширити можливості для будівництва підприємств харчової промисловості і обслуговування сільського виробництва. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло - і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.