Урожайність соняшнику в Україні продовжує погіршуватися

Такі висновки надали аналітики консалтингової компанії Offre & Demande Agricole (ODA), пише propozitsiya.com за матеріалами latifundist.com.

Згідно з останніми даними, середня врожайність соняшнику відстає від торішнього рівня на 13% (18,7 ц/га проти 21,5 ц/га). Отже, коригується оцінка українського виробництва в бік зниження на 600 тис. т до 12,8 млн т, відзначають експерти.

На тлі незадовільних рівнів урожайності в Україні, пропозиція соняшнику в світі все більше віддаляється від торішнього рекордного рівня.

В Європі, незважаючи на сухі погодні умови минулої весни, в літній період випала достатня кількість опадів для розвитку сільськогосподарських культур. Збирання врожаю соняшника вже стартувала на півдні Європи і у Франції, при цьому рівні врожайності є досить високими. У країнах Східної Європи врожайність олійної також виглядає багатообіцяючою. Тому аналітики піднімають оцінку виробництва в країнах ЄС на 350 тис. т до 8,56 млн т.

Збір врожаю соняшника в Причорноморському регіоні стартував зі затримкою і показники врожайності є дуже неоднорідними. У Росії вони кращі, ніж очікувалося, і знаходяться на рекордних рівнях. Тому оцінку російського виробництва підвищили на 190 тис. т до 11,8 млн т.

Що стосується попиту, то оцінка переробки знижена на 600 тис. т в умовах падіння пропозиції на глобальному ринку. У підсумку, кінцеві запаси соняшнику в світі залишаються стабільно низькими - на рівні 3 млн т, констатують експерти ринку.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З наступного року ціни на спирт в Україні будуть регулюватись по-новому

Про це в інтерв’ю 112 розповів в.о. голови «Укрспирту» Юрій Лучечко.

За його словами, зараз розробляється формула утворення ціни на спирт.

«Щодо ціни на спирт. Донині вона складалася буквально на коліні, кулуарно: директор з директором домовлялися.  Зараз ми виходимо з ініціативою запровадження абсолютно прозорої формули ціноутворення. Ми – державна монополія і маємо заробляти. Отже, у формулу буде забита рентабельність, з якою ми маємо працювати. Плюс якийсь має бути прибуток, адже держава вимагає, щоб ми мали прибуток. От зараз я прийшов на посаду як в. о. і бачу, що всі угоди на продаж спирту (з фіксованою ціною, – ред.) укладені до кінця року. У мене просте питання – хто міг у березні, коли вони укладалися, спрогнозувати ціну на газ, на зерно? Як можна заключити з основними партнерами договори до кінця року з фіксованою ціною?

Ми зробимо прозору ціну і формулу на спирт. У ній буде закладена ціна на зерно, ціна на газ, наші адміністративні витрати плюс наша рентабельність. Це проста формула, яка до сьогодні не працювала», – розповів посадовець.

Він анонсував, що вже з наступного року угоди будуть укладатись за новою формулою.

«Так, угоди будуть укладатися з формулою. “Горілчаники”, звичайно, впираються, вони цього не хочуть. Їм простіше було працювати з фіксованою ціною. Але ми хочемо цю ситуацію переламати. І так само, як у нас, усі закупівлі з жовтня переходять на тендери Prozorro. І так же буде із закупівлями газу і зерна (які потрібні для виробництва спирту), щоб усім було зрозуміло, чому ціна така, а не інша. Досі тут (в “Укрспирті”, – ред.) був комітет. Вони робили зріз по ринку і вирішували, за якою ціною купляти», – зазначив Ю. Лучечко.

Формула утворення цін на спирт в Україні, уточнює Юрій Лучечко, вже є:

«Мені треба її тільки погодити з Міністерством аграрної політики і продовольства. Вона дуже проста: тільки кільки складових».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Буковині хочуть реанімувати молокозавод

І ось знайшовся інвестор, який готовий реанімувати підприємство. А це Перший національний аграрний кооператив, членами якого є 14 тисяч осіб у Хмельницькій, Рівненській, Житомирській, частково в Одеській та Вінницькій областях, пише molbuk.ua.

Цей інвестор вже повернув Сторожинецькій райраді 300 тисяч гривень, які свого часу та вклала в побудову молокозаводу. Всього ж з райбюджету в нього було вкладено 800 тисяч гривень. Нині кооператив здійснює моніторинг закупки молока в районі. Спричинився ж до появи тут інвестора перший заступник голови Сторожинецької ОТГ Петро Брижак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейці наклали мораторій на розмноження коней Пржевальського в «Асканії-Нова»

Про це розповів зав. лабораторією збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника Олександр Мезінов, grivna.ks.ua


Причина – цього зникаючого виду, який міститься в заповідниках і зоопарках багатьох країн, на планеті стало цілком достатньо.

Тепер перед вченими стоїть інше завдання – зберегти вид «чистим».

Генотип асканійської лінії коней Пржевальського (всього їх виділяють три: А-лінія (Мюнхен), Б-Лінія (Прага) і лінія Асканія Нова), вважається одним з найчистіших. Тим не менше, тепер у кожної особини перевіряють ДНК. І вже тільки на основі отриманих даних, тварині або підбирають пару, або відбраковують, тобто, «відправляють на м'ясо».

Останній раз в дикій природі цих коней бачили в Монголії, в 1969 р.. І з 1992 р. міжнародне співтовариство розпочало програму з реінтродукції (повернення в дику природу) коні Пржевальського. Асканійські спочатку тварини повернулися в Монголію. Там зараз вже три дикоживущие популяції, в яких налічували 400 особин.

У 1998 р. коней Пржевальського переселили з Асканії в зону відчуження Чорнобильської атомної електростанції. Щоб вони збивали траву, щоб не було пожеж, і радіація не піднімалася в повітря. Завезли близько 28 особин. У 2010 році була зафіксована найбільша їх чисельність, асканійські вчені нарахували там більше 110 особин.

Але потім чисельність тих табунів стала скорочуватися. Як пояснив Мезінов, на коней відкрили полювання браконьєри. Частина тварин загинуло, а частина табунів пішли в більш безпечні місця: перетнули кордон з Білоруссю і оселилися у Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику.

Тепер там живуть вже 16 особин. І білоруські вчені вже починають турбуватися, як їх присутність позначиться на екології Полісся.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені підрахували кількість деградованих ґрунтів в Україні

Теґи: 

Про це повідомив директор Національного центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» академік НААН Святослав Балюк, пише agropolit.com.

«В Україні маємо більше як 800 видів грунтів, більше як 60% з них – чорноземи. Площі деградованих грунтів вражають – за різними це даними від 10 до 15 млн. га. За 130 років склад гумусу у чорноземних грунтах зменшився на 30%», –повідомив Балюк.

Моніторинг якості грунтів має проводити спеціалізований центр, який буде тримати на обліку землі у всіх регіонах України переконаний Балюк.

«До бази даних Інституту ґрунтознавства занесено 18 тисяч польових досліджень, які необхідно провести. Востаннє якісні дослідження ґрунтів по всій Україні проводились більше, як 30 років тому», – сказав академік.

За розрахунками Інституту ґрунтознавства, вартість робіт по моніторингу якості та охорони ґрунтів складе близько 60 млрд грн.

«Необхідно створити ресурсний центр, який буде займатися якістю ґрунтів. Ми уже розробили Національну цифрову карту ґрунтів, куди внесли дані про якість земель, і куди можна вносити нові дані для збереження якості ґрунтів. Карта дозволить працювати спеціалістам по моніторингу якості земель більш якісно», – зазначив Святослав Балюк.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У зразках меду зі всього світу знайдена велика концентрація інсектицидів

Висновки дослідників опубліковані в журналі Science, пише УНІАН.

Через зростаюче занепокоєння з приводу можливого негативного впливу неонікотиноїдів на поведінку і працездатність бджіл, їхнє використання в деяких країнах контролюється: наприклад, у Франції використання неонікотиноїдів для комерційного виробництва меду заборонено. Для того, щоб з'ясувати масштаби поширення неонікотиноїді ву світовій індустрії меду, автори нової роботи склали спеціальну карту, яка показує концентрацію активних речовин неонікотиноїдів в комерційно доступних марках меду. Для цього науковці зібрали 198 зразків меду з різних країн і виміряли у них концентрацію п'яти найпоширеніших активних речовин неоникотиноида: ацетаміприду, клотианідину, імідаклоприду, тіаклопріду і тиаметоксану. Дослідники з'ясували, що 75% зразків меду містили хоча б один з неонікотиноїдів: з них 30% містили один вид, 45% — два або більше, а 10% зразків містили чотири або п'ять неонікотиноїдів. Найвищі показники були у Північній Америці: пестициди були виявлені у 86% зібраних зразків; найменший показник був у країнах Південної Америки — 57%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview