150670

Уряд дозволив великим агрохолдингам отримувати компенсацію за кредитами

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, раніше програма здешевлення кредитів була спрямована на виробника з річним обігом до 20 млн грн. Оскільки обсяг використаних коштів за програмою здешевлення кредитів становив 64% "через відсутність у багатьох областях дрібних позичальників", Міністерство аграрної політики та продовольства запропонувало відмовитися від цього обмеження.

Згідно з пояснювальною запискою, доступ до цієї програми для всіх сільгоспвиробників, незалежно від їхнього річного обігу, надасть можливість використовувати всі кошти, виділені на здешевлення кредитів для аграріїв.

Як наголошується в записці, видатки з держбюджету-2018 на здешевлення кредитів в АПК передбачені на рівні 66 млн грн, що становить 20% річної потреби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Актуальні ціни на зернові та олійні культури на біржах

Про це повідомляє "ПроАгро Груп".

На біржовому кукурудзяному ринку було зафіксовано ведмежий тренд. Так, грудневий кукурудзяний ф’ючерс на СВоТ у вівторок за підсумками торгів подешевшав на 0,31 долар за тонну або на 0,21%. Такі настрої обумовлені намаганнями спекулянтів позбутися коротких позицій напередодні чергового звіту USDA по виробництву та запасам.

В Україні станом на 6 листопада врожай кукурудзи зібрано з 79% посівних площ або з 3,633 млн га. При цьому отримано 26,468 млн тонн зерна. Середня врожайність станом на 6 листопада зросла протягом доби з 72,4 ц/га до 72,8 ц/га. Найвищий показник врожайності демонструють аграрії Вінницької (102,ц/га) та Хмельницької (104,1 ц/га) областей. Середня врожайність в зоні Лісостепу складає 85,6 ц/га, в зоні Полісся 78 ц/га, а в Степу лише 47,5 ц/га відповідно. Наразі потенційний врожай кукурудзи в Україні на сезон 2018/19 МР складає 34 млн тонн зерна.

Ринок сої та соєвого шроту був різноспрямованим. Так, за підсумками торгів січневі соєві ф’ючерси подешевшали на 0,52 долара на тонні, або 0,16%, натомість грудневі ф’ючерси на соєвий шрот додали в ціні 4,19 долара на тонні, або 1,22%.

В Україні станом на 6 листопада збирання соєвих бобів вже майже завершено. Так, наразі врожай отримано з 97% посівних площ або з 1,66 млн га посівів. Отримано 4,233 млн тонн соєвих бобів, при середній врожайності 25,5 ц/га. Насіння соняшнику зібране з 99% зареєстрованих посівних площ що складає 5,932 млн га. Наразі отримано 13,292 млн тонн врожаю, при середній врожайності 22,4 ц/га проти 19,76 ц/га на аналогічну дату рік тому.

Посівні площі під озимим ріпаком становлять 1,023 млн га проти 857 тис. га рік тому.

Біржовий ринок пшениці завершив торги в зеленій зоні. Так, вартість грудневого ф’ючерса, на SRW пшеницю в Чикаго, зросла на 1,76 долара на тонні або на 0,94%, натомість на HRW пшеницю в Канзасі - на 1,24 долара на тонні або на 0,67%.

Біржова вартість пшениці на Паризькій біржі MATIF вчора зросла через підтримку яка надійшла з боку Чикаго. Так за підсумками торгів вартість грудневого ф’ючерса на європейську пшеницю додала в ціні 1 євро на тонні або на 0,5%.

Станом на 6 листопада в Україні озимими зерновими засіяно 98% від прогнозу або 7,057 млн га. З них посіви пшениці склали 6,062 млн га, або 98% від прогнозу, ячменю - 877,5 тис. га, що становить 101% від попереднього прогнозу і жита - 117,6 тис. га, або 80% від прогнозованих площ.

Біржові ціни на основні зернові та олійні культури на біржах CBOT, KCBOT та Euronext:

Культура

Біржа

Вартість ф"ючерса за тонну

До попередніх торгів

+/-, за тонну

?, %

Кукурудза

CBOT

Грудень

$146,93

-$0,31

-0,21%

SRW

CBOT

Грудень

$188,12

+$1,76

+0,94%

HRW

КСВОТ

Грудень

$186,65

+$1,24

+0,67%

Соя

CBOT

Січень

$324,88

-$0,52

-0,16%

Соєвий шрот

CBOT

Грудень

$346,57

+$4,19

+1,22%

Кукурудза

Euronext

Січень

€172,25

+€0,50

+0,29%

Пшениця

Euronext

Грудень

€201,25

+€1,00

+0,50%

Ріпак

Euronext

Лютий

€374,00

-€0,75

-0,20%

Ріпакова олія

Euronext

Грудень

€698,50

€0,00

0,00%

Ріпаковий шрот

Euronext

Грудень

€226,00

€0,00

0,00%

P.S. Всі ціни по торгах на Чикаго (СВОТ) і Канзас-Сіті (КСВОТ) перераховуються в USD за метричну тонну.

Детальніше читайте в огляді  ПроАгро Груп

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Масове вирощування соняшника перед пшеницею виснажило український чорнозем

Хоча такого попередника немає ані в старих, ані в нових наукових рекомендаціях. Проте сьогодні це доконаний факт.

Про це пише академік НААН Олександр Іващенко в журналі The Ukrainian Farmer, повідомляє AgroTimes.

«Результати традиційно сумні, – констатує він. – Насамперед посіви соняшнику добряче попередньо висушили ґрунт на глибину майже 2 м. Майбутні посіви пшениці реально й традиційно не отримали необхідного основного внесення ані мінеральних, ані органічних добрив. Це питання важливе, тому що особливо розраховувати протягом десятків років лише на природну родючість виснажених чорноземів не доводиться».

Олександр Іващенко наголошує, що реальне падіння вмісту гумусу в орному шарі по країні від такої виробничої практики лише за останні 20 років становить понад 0,5% – це більше за сьому частину всіх його запасів.

Нагадаємо, українські аграрії скорочують посіви пшениці.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Приголомшливі цифри: скільки врожаю приховують аграрії

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Досить часто я відповідаю, що якщо хочете отримати точні дані щодо виробництва аграрної продукції в Україні, то звертайтесь до Міністерства сільського господарства США. Вони мають не тільки супутники, але й можливість обробляти результати. У них навіть є люди, які відповідають за розрахунок виробництва сільськогосподарської продукції в нашій країні. Наша ж офіційна статистика, а слід за нею Уряд та Міністерство аграрної політики, оперує сумнівними цифрами. На їх підставі рахується не тільки виробництво, але й споживання українцями та експортні можливості", - зазначає Олексій Дорошенко.

"Давайте розберемо це на прикладі Білоцерківського району в 2016 році. Тоді Інститут космічних досліджень Академії наук України отримав доступ до супутникових даних декількох районів України. З'ясувалося, що різниця між тим, що аграрії декларують офіційно та тим, що виробляється насправді складає до 145%! Так кукурудзи в 2016 році в цьому районі було фактично засіяно 25,8тис га, а державі відзвітували лише про 10,5тис га. Менша різниця складає по соняшнику -115%, коли Держстат отримує дані щодо 6,5тис га, а насправді засіяно 13,9тис га. Площа під озимою пшеницею того року була фактично 23,7тис га, а «до документах» лише 13,7тис га. Різниця складає 73%. По інших культурах різниця менша. А цукрового буряку задекларовано навіть більше, ніж фактично засіяно. Але ні по одній культурі дані не співпадають. Це є і тіньовий сектор української економіки, який в середньому складає 40%. Ця продукція реалізується на внутрішньому ринку за готівку, або йде за тіньовими схемами на експорт", - підкреслює Олексій Дорошенко.

За словами експерта, в Україні неможливо зробити точні прогнози на рік по вартості продуктів. "Тому що ніхто не знає скільки було вироблено, зібрано та зберігається на сьогодні. А оскільки вартість визначається попитом та пропозицією, то яка буде пропозиція точно встановити неможливо. І лише репресивними мірами зі сторони держави нічого не зробити. Необхідно спочатку ослабити податковий тягар та зробити прозорим розподілення аграрних субсидій, а потім отримати зустрічний жест у вигляді сплати податків та відкритості роботи", - зазначає Олексій Дорошенко..

"Зараз є супутники, які надають безкоштовні знімки, чого раніше не було. Це Sentinel-1, із 2014 року, який знімає площу - 250x250км квадратних кожні 12 днів, або Sentinel-2, із 2015 року, полосою по 100 км кожні 10 днів, або Landsat-8 та Proba-V. Тобто можливість доступу вже є, але обробляти та розшифровувати треба самим. Україна на це поки не здатна. Стільки політичних питань треба вирішити, що до економіки дійдемо не скоро", - резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи здатні на більше: місце України на світовому ринку ягід

Тому країни, клімат яких дозволяє вирощувати широкий асортимент якісних ягід, мають значний і зростаючий щороку потенціал по їх експорту на міжнародний ринок. Україна якраз є однією з таких країн, однак її можливості з виробництва ягід все ще залишаються в значній мірі нереалізованими. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на частку нашої країни в світовому зборі різних видів ягід.

Найбільше у нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2-5% на рік. Однак, в світовому обсязі наша полуниця займає всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж в три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію займає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як все та ж Польща збирає 16,2%, а лідер - Росія - 20,7%.

Наша країна знаходиться в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але і відставання від лідерів по цій ягоді дуже велике, оскільки займають перше і друге місця - Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Ну а найгірше у нас справи зі збору лохини. Тут в України всього 0,2% світового виробництва. А лідирують по лохині США і Канада з 48,7% і 32,4% відповідно.

У тому, що Україна може вирощувати і продавати на міжнародному ринку значно більше різних ягід свідчить приклад Польщі, яка має налагоджену систему вирощування і збуту продукції. Таким чином, наш західний сусід є одним з лідерів ягодництва в Європі і світі, а ми поки дуже відстаємо від нього.

Головним фактором, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не тільки виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає. Перешкодами до її розвитку є недостатня державна підтримка і малий потік зарубіжних інвестицій внаслідок нестабільної політико-економічної ситуації в країні.

Джерело: Pro-Consulting

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд відпустив екстрадованого екс-керівника агрохолдингу "Мрія"

Про це "Економічній правді" повідомив прес-секретар Генеральної прокуратури Андрій Лисенко.

"Вчора Шевченківський райсуд прийняв рішення відпустити під особисте зобов'язання щойно екстрадованого з Швейцарії до Українии гр. Миколу Гуту", - повідомив він.

"Слідство буде вести Слідче управління ГУ НП м.Києва, а процесуальне керівництво - за столичною прокуратурою", - зазначив Лисенко.

В той же час у заяві Шевченківського суду наголошується, що слідчий Нацполіції і не просив про арешт Гути.

"На розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м.Києві, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно Гути Миколи Івановича - підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (Шахрайство)", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за результатами розгляду слідчим суддею зазначене клопотання було задоволено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

"Звертаємо увагу на те, що слідчий суддя виходячи із загальних засад кримінального провадження, принципів змагальності сторін та диспозитивності, не має права виходити за межі клопотання та застосовувати більш суворий запобіжний захід ніж про це просить сторона обвинувачення у своєму клопотанні", - заявили в суді.

Нагадаємо, в січні 2015 року Микола Гута за запитом української сторони був оголошений Інтерполом в міжнародний розшук. Гуту підозрюють у заволодінні шахрайським шляхом грошей восьми іноземних інвестиційних фондів на загальну суму понад 100 млн доларів.

Агрохолдинг "Мрія" заснований в 1992 році Іваном і Клавдією Гутами. Микола Гута приєднався до Групи "Мрія" у 2002 році. Групою компаній "Мрія" володіла компанія Mriya Agro Holding Plc, яка була зареєстрована на Кіпрі.

У свою чергу 80% кіпрської компанії володіла ще одна закордонна структура — HF Assets Management Limited, якою володіла сім’я Гут. Йдеться про Івана, Клавдію, та їхніх синів —Андрія і Миколу Гутів.

Група компаній "Мрія" потрапила в складне фінансове становище — в серпні  2014 року агрохолдинг оголосив технічний дефолт. Загальний борг компанії становив близько 1,3 мільярда доларів.

У лютому 2015 року контроль над агрохолдингом перейшов кредиторам, які обрали нове керівництво компанії.

5 листопада стало відомо, що компанія, якою володіє Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, завершила угоду з купівлі агрохолдингу "Мрія".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview