174499

Уряд не запропонував фермерам дешевих грошей для купівлі землі

Уряд поки не презентував дієвого механізму фінансування фермерів на купівлю землі. Про це в ефірі «UA:Перший» заявив виконуючий обов’язки міністра аграрної промисловості і продовольства у 2018-2019 роках Максим Мартинюк.

«Дивлячись на те, куди веде нас уряд, я можу порадити фермерам лише одне – збирайте гроші поки є час і купуйте землю», - каже Мартинюк. 

За його словами, найбільш далекоглядні селяни уже почали готуватися до купівлі землі.
«У тваринництві ми уже бачимо, що іде вирізання худоби. Люди хочуть зібрати достатньо коштів, щоб мати змогу купити землю», - зазначає екс-в.о. міністра.

Водночас, Мартинюк наголошує, що уряд має передбачити ефективні програми кредитування фермерів.

«Крім закону про обіг земель потрібен іще і закон про фінансове забезпечення ринку землі. Треба не просто передбачити 4 чи 5 млрд  грн в бюджеті, щоб компенсувати відсоткові ставки, потрібно прописати механізми», - переконаний він, і додає, що кредити на купівлю землі повинні видаватися простіше, ніж звичайні кредити. 
«При нинішній політиці Нацбанку і стані банківської системи – ці кредити не те, що ніхто не компенсує, ці кредити ніхто не отримає. Про які  озвучені прем’єр-міністром 11% кредитної ставки можна говорити, якщо зараз іде тенденція до зростання депозитних ставок? Кредити не можуть даватися дешевше, ніж коштують депозити», - зазначив Мартинюк.

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

 

 

Уряд не виконує завдання Президента щодо ринку землі, - Мартинюк

Про це в ефірі телеканалу «UA:Перший» заявив виконуючий обов’язки міністра агропромислової політики і продовольства у 2018-2019 роках Максим Мартинюк. 

«Законопроект, який уряд оприлюднив, не відповів на найболючіші питання, які хвилюють суспільство. І він іде в розріз з тим завданням, яке озвучував Президент», - говорить він і нагадує, що Президент говорив про те, що землю зможуть купувати лише українці, а натомість урядовий законопроект передбачає зовсім інше. 

«Іноземці зможуть купувати українську землю виконавши формальну умова – зареєструвати юридичну особу на території України. Це абсолютно не буде проблемою для них», - зазначив екс-в.о. міністра.

Крім цього, за його словами, законопроект не гарантує й захисту від монополізації землі невеликою кількістю людей. 

«Там виставленні певні обмеження щодо площі, але їх настільки легко обійти, що можна говорити, що їх немає. Якщо хтось захоче купити мільйон га землі  – він зможе це зробити», - говорить Мартинюк.

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

 

Розпочинає роботу міжнародна агропромислова виставка AGROEXPO-2019

Організатори заходу – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Торгово-Промислова Палата України, Кіровоградська ОДА, Федерація роботодавців України, Асоціація Агромаш, Асоціація аграрних інженерів.

Виставка «AGROEXPO» займає площу в 125 000 м² та входить до ТОП-10 найбільших вистaвок Європи. Так, минулого року вистaвку відвідaло понад 35 тис. відвідувaчів, а кількість експонентів склaлa 592 компaнії.

Ділова програма виставки передбачає проведення низки панельних дискусій, конференцій, семінарів та форумів у павільйоні виставкового комплексу «AGROEXPO». Зокрема, 25 вересня відбудеться панельна дискусія за участі представників Уряду України, Національного комітету з розвитку промисловості, провідними експертами та лідерами аграрного бізнесу «Аграрне майбутнє країни: Яка перспектива розвитку АПК?». Проект ділової програми виставки – за посиланням

Під час виставки усі зацікавлені зможуть ознайомитися з останніми досягненнями у сільськогосподарській галузі за такими тематичними розділами: рослинництво – техніка і технології, тваринництво – техніка і технології, транспорт і спецтехніка, тара і упаковка, будівництво в АПК, альтернативна енергетика в АПК, екологія і переробка відходів, присадибне господарство, лісове господарство.

Також кожного дня на спеціалізованому полігоні, загальною площею 60 000 м², демонструватимуть весь технологічний процес – від обробки ґрунту та висіву до збирання врожаю. Відвідувачі ознайомляться з роботою дискових борін, сівалок, плугів, культиваторів, обприскувачів, розкидачів добрив та інших.

Традиційно в рамках виставки «AGROEXPO» працюватиме спеціальна експозиція тваринництва та птахівництва, а також спеціалізована виставка «AUTOLAND» з демонстрацією автомобілів відомих світових брендів і тест-драйвом позашляховиків і кроссоверів.

Серед розважальних заходів – проведення «Покровського ярмарку», у якому щорічно беруть участь понад 500 учасників. Відвідувачі матимуть можливість придбати продукти від фермерських господарств, сувеніри та вироби майстрів з усіх куточків України та взяти участь у майстер-класах і розвагах для дітей та дорослих. Також в рамках виставки відбудеться «Фестиваль вуличної їжі: кухні народів світу», на якому кращі ресторани та кафетерії Кропивницького будуть частувати відвідувачів найвідомішими стравами різних країн світу.

Місце проведення: м. Кропивницький, вул. Мурманська, 8, виставковий комплекс «AGROEXPO».

Уряд залишив лазівки для купівлі української землі росіянами

Про це в ефірі телеканалу «UA:Перший» заявив виконуючий обов’язки міністра агропромислової політики і продовольства у 2018-2019 роках Максим Мартинюк. 

 «У формулюванні «будуть позбавлені права купувати землю  іноземні громадяни і країни, які знаходяться під санкціями»  -  закладена невдала спроба захиститися від російського капіталу. От скажіть, «Газпром» у нас під санкціями? Ні. Все», - каже експерт. 

Мартинюк зауважив, що  таке розмите формулювання може створити багато лазівок для купівлі української землі компаніям, які містять російський капітал, але не перебувають під санкціями. 

Нагадаємо,  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Також президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Нагадаємо, законопроект про ринок землі опубліковано на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

 

 

Чому максимальний урожай в Україні не призведе до зростання доходів аграріїв

Згідно звіту міністерства сільського господарства США USDA, Україна в поточному році збере 75 млн т зерна. З них у засіках вже знаходиться 40,4 млн т. Це історичний рекорд, що перевищує попередній максимум, встановлений в минулому році: в 2018-му Україна зібрала близько 70 млн т. З урахуванням олійних культур Українська зернова асоціація очікує врожай на рівні 95,1 млн т, пише focus.ua.

Такий результат досягнуто за рахунок зростання врожайності при збереженні розмірів посівних площ. Велика продуктивність зафіксована по всім культурам, крім сої, але і по ній ситуація може змінитися в міру просування збиральної кампанії, так як поки прибрано менше чверті посівних площ під цією олійною.

За даними Мінагропроду, за підсумками прибирання 67% посівних площ середня врожайність по країні становить 39,4 ц/га проти 35 ц/га у минулому році. Найвищі показники врожайності — у Черкаській області (55,2 ц/га), Хмельницькій (54,9 ц/га) і Вінницькій (54,4 ц/га).

Цікаво, що на тлі глобальних змін політичної ситуації в країні аграрії, які традиційно знаходять привід поскаржитися і вимагати уваги влади, у цьому сезоні ведуть себе показово скромно. Зараз навіть традиційний вересневий експортний колапс на залізниці проходить тихо, і розбиратися з проблемами представники сільгоспсектора воліють у вузькому колі. Причина — в явній невідповідністі масштабу галузевих питань перед загальнодержавними, а також міцність нервів і стійкість влади до критики аграрних асоціацій, продемонстрована при ліквідації Мінагропроду, односторонньої заміні системи держдотацій на АПК на компенсацію відсоткової ставки кредитів і в директивному форматі моделі ринку землі.

Експортний потенціал, виходячи з оцінки врожаю в 75 млн т, становить 50-55 млн т. Це приблизно відповідає рівню попереднього сезону, коли на зовнішні ринки Україна поставила близько 50 млн т зерна. Представники зернотрейдерів озвучують ще більш високі цифри — 54 млн т зернового експорту за минулий сезон.

"У цьому році ми очікуємо врожай ще вищий, відповідно експорт у нас теж буде вище", — говорить Микола Горбачьов, голова Української зернової асоціації, при цьому додаючи, що логістика на залізниці не еволюціонує і залишається одним з найбільш проблемних ділянок українського аграрного циклу. Зокрема, трейдери нарікають на нові правила плати за використання вантажних вагонів (вони припускають погодинну ставку і компенсацію Укрзалізниці у разі перенесення наступного вантажної операції, починаючи з 49-ї години користування вагоном), а також дефіцит тяги, який призводить до утворення заторів і затримки з відправленням вантажів.

Директор з розвитку УЗ Андрій Рязанцев впевнений: підвищити ефективність залізничних перевезень зерна можна, лише дотримуючись чітко графіка руху поїздів. Компанія останні два роки б'ється над зміною парадигми відносин з трейдерами, намагаючись змусити їх підлаштовуватися під графік УЗ і відійшовши від виконання перевезень за заявочним принципом. Згідно з прогнозом, залізниця забезпечить вивезення майже 80% врожаю зернових. Природне обмеження, що не дозволяє підвищити цей показник, — пропускна можливість портових станцій, які можуть відпрацювати максимум 2 тис. вагонів на добу.

Зерновий експорт з початку цього сезону вже виріс в півтора рази порівняно з першими двома місяцями минулого маркетингового року. Це дозволяє голові правління "Укрзалізниці" Євгену Кравцову стверджувати, що у залізниці "немає проблем з перевезеннями зерна", а торішня реформа перевезень — організація маршрутів по 55 вагонів — підвищила ефективність зернової логістики. За липень — серпень і перші кілька днів вересня з України було експортовано 10 млн т зерна проти 6,8 млн т за аналогічний період 2018-го. Зокрема, вже вивезено 6,1 млн т пшениці (з цього обсягу продовольчої — 4,3 млн т), ячменю — 2,2 млн т, кукурудзи — 1,7 млн т. Перевищення показників спостерігається і по олійним: їх експортовано 1,8 млн т проти 1,2 млн т за липень — серпень 2018 року.

Однак у частині вартості українського врожаю ситуація гірша, ніж в минулому році, — очікується зниження експортних цін всієї зернової групи. Олександр Вонсович, аналітик компанії "Украгроконсалт", пояснює, що по ряду зернових культур на ціни тисне збільшення світових врожаїв — у світі зростає виробництво пшениці. А по ячменю і зовсім зібраний найбільший врожай за останні 10 років. "Експортна виручка зернової групи, за винятком кукурудзи, в цьому сезоні буде зростати лише за рахунок обсягів", — вважає він.

У частині олійних культур ситуація протилежна — у світі скорочується виробництво сої, що підігріває ціни на цю культуру, а ціни на ріпак зростають внаслідок попиту з боку Євросоюзу.

За рік кількість збиткових сільгосппідприємств зросла вчетверо

Решта, 55,2% суб’єктів господарювання були прибутковими. Сума прибутку – 137 млн грн. Таким чином негативне сальдо становить 61 млн грн.

Для порівняння, за аналогічний період минулого року кількість збиткових підприємств становила 11% проти 89% прибуткових. Сума збитку становила 117,1 млн грн, а прибутку – 611,4 млн грн (позитивне сальдо 494,3 млн грн).

Як розповідають аграрії в приватних розмовах, зниження рентабельності агровиробництва земовлене в першу чергу подорожчанням матеріально-технічних ресурсів та зниженням вартості основних видів продукції сільгоспвиробництва на тлі зміцнення гривні.

Джерело: AgroTimes