Уряд оприлюднив стратегію земельної реформи

Уряд оприлюднив своє бачення розвитку земельних відносин в Україні. Згідно з даними прес-служби Кабміну, повна назва документу ― «Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Документ складається із 50 сторінок.

Одне з головних завдань урядової Стратегії ― удосконалити процес управління земельними ресурсами завдяки використанню стратегічного менеджменту та підвищенню прозорості під час формування та реалізації земельної політики. А також підвищити рівень обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого їх використання.

Передбачається, що Стратегія допоможе виконати низку завдань: використання земель с/г призначення державної власності та територіальних громад; актуалізує дані Держгеокадастру; оптимізує структуру, площі земель державної власності й систему землекористування; дозволить провести консервацію деградованих, забруднених та малопродуктивних земель і рекультивацію порушених с/г земель; удосконалить механізм управління у сфері використання охорони земель.

Так, МВФ вимагає від української влади відкрити ринок землі до 2018 року. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, навпаки, притримується думки, що основою концепції земельної реформи в Україні має стати запровадження купівлі-продажу та застави прав оренди земельної ділянки.

Натомість голова уряду Володимир Гройсман та автор земельного закону, перший зам аграрного міністра Максим Мартинюк наполягають на моделі запуску ринку продажу землі та 200 га в одні руки українцям. Наразі невідомо, чи встигнуть депутати проголосувати за земельний закон до літніх канікул.

За матеріалами AgroPolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кабмін затвердив фінансовий план «Аграрного фонду» з чистим прибутком понад 91 млн грн

Кабінет міністрів затвердив фінансовий план ВАТ "Аграрний фонд" на 2017 рік з чистим доходом 8,31 млрд грн і чистим прибутком 91,45 млн грн.

"У відповідності з фінансовим планом на 2017 рік чистий дохід від реалізації продукції очікується в сумі 8,31 млрд грн. Загальна сума прибутків становитиме 9,22 млрд грн", - йдеться в повідомленні.

Також наголошується, що за підсумками діяльності у 2017 році компанія планує отримати 91,45 млн грн чистого прибутку, 24,36 млн грн планується направити на виплату дивідендів.

План капітальних інвестицій на 2017 рік становить 141,27 млн грн.

Раніше повідомлялося, що "Аграрний фонд планує здійснити залучення кредитних коштів в обсязі 6,7 млрд грн.

Довідка. ПАТ "Аграрний фонд" створено 2013 року. В його функціональні обов'язки входять форвардні закупівлі врожаю для підтримки українських сільгоспвиробників. Крім діяльності у сфері купівлі-продажу зерна, підприємство також займається реалізацією продуктів його переробки.

За матеріалами "БизнесЦензор"

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гройсман: аграрний сектор демонструє зростання

Сфера агропромислового комплексу демонструє найбільше зростання. Про це заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету міністрів України в середу, 21 червня.

"Всі сектори економіки демонструють зростання, особливо аграрний сектор", - сказав Гройсман. При цьому він зазначив, що потрібно продовжувати підтримку АПК. "Ми будемо все робити для того, щоб і далі підтримувати сектор",- додав глава уряду.

Нагадаємо, раніше міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий повідомив про те, що з початку 2017 року українські аграрії отримали дотації в розмірі майже 322 млн гривень. У свою чергу, Гройсман доручив Раді підприємців розробити пропозиції щодо встановлення ринкових цін на добрива, а також пообіцяв збільшити державну фінансову підтримку АПК на 50% у 2017 році.

За матеріалами РБК-Україна

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє села – за об’єднанням в кооперативи та створенням малих сімейних ферм

Мінагрополітики шукає шляхи відмови від молока другого сорту, але це може стати серйозним ударом по приватним домогосподарствам, які його виробляють, вважає Віталій Луй, директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Тернопільської ОДА.

За словами чиновника, майже в усіх країнах світу вже давно відмовилися від такого молока й Україна також повинна це зробити. Щоправда, спершу таке рішення обов’язково обговорять з фермерами та експертами. Адже це серйозний соціальний удар для населення, яке традиційно виробляє молоко вдома. Наразі ж дана ініціатива міністерства лише на рівні обговорень, але вона залишається абсолютно правильною та доцільною в середній і далекій перспективах.

«Молоко другого сорту, тобто молоко, яке невчасно охолоджується і не проходить фільтрацію після доїння, є сировиною, яку важко переробляти в якісну продукцію. При цьому, всі сучасні переробники, які оновили устаткування й виробляють молоко екстра ґатунку, тобто європейських стандартів, не можуть «працювати» з молоком другого сорту. Саме тому, гадаю, що в межах 8-10 років «домашнє» молоко повністю заборонять продавати на переробку. Утім, це не стосується реалізації на ринках, якої не заборонятимуть», – зазначив Віталій Луй.

Водночас він зауважив, що всім селянам, які тримають вдома корів, потрібно вживати певних заходів. Серед таких – це об’єднання в кооперативи або створення мінімальних молочних сімейних ферм, за якими, власне, й майбутнє.

«Ціна на молоко залежить лише від двох показників – якості та кількості. Якість – це доїльні апарати, а кількість дозволить забезпечити об’єднання в кооперативи. Саме тому до цього потрібно прагнути і над цим працювати», – наголосив Віталій Луй.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада закликала Європарламент розширити квоти для українських виробників

Сьогодні, 21 червня, Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Звернення до Європейського Парламенту щодо запровадження додаткових торговельних преференцій ЄС товарам, походженням з України". За відповідне рішення проголосували 230 парламентарів.

Це політичне рішення ухвалили для того, щоб закликати євродепутатів підтримати пропозицію Європейської комісії щодо надання додаткових квот на українські товари, зокрема, на томати та кукурудзу, адже після надходження до Європарламенту цей перелік був урізаний.

"Тут Україна є топ-виробником, де працює середній бізнес, який особливо потребує підтримки", - зазначила нардеп Олена Сотник, яка представляла постанову.

Отже, Рада закликала Європарламент "не виключати жодних товарів і нульових тарифів" зі списку розширених квот для України, який запропонувала Єврокомісія, що таким чином підтримує нашу державу у ситуації втрати російського ринку та ринків країн країнах Середньої Азії. Нові розширені квоти будуть діяти три роки.

За матеріалами: Depo.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські виробники наростили виробництво цукру першої категорії – профільна асоціація

За сприяння Ради з питань експорту продовольства відбулась зустріч Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» із заступником міністра аграрної політики та продовольства України Ольгою Трофімцевою в рамках якої обговорили експортний потенціал цукрової галузі та вектори співпраці. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу асоціації.

Бурякоцукрова галузь України, за словами керівника аналітичного відділу «Укрцукор» Руслани Бутило, останнім часом здійснила неймовірний прорив в підвищенні якості продукції, зокрема цукрові заводи активно модернізують виробництво і для виготовлення однієї тонни цукру потрібно все менше і менше буряків.

Що стосується експортного потенціалу галузі, вітчизняні виробники за останній рік зуміли повністю змінити географію поставок та наростити виробництво цукру І-ої категорії, який користується попитом на міжнародній арені.

«За 2016/2017 МР реалізували на зовнішні ринки 732 тис. т цукру і лідером з імпортерів є Шрі-Ланка. Проте, ринок ЄС є пріоритетом номер один для виробників, тому ми неодноразово наголошували на необхідності збільшити квоти на поставки цукру в ЄС в 15 раз до 200 тис. т», — пояснює Бутило. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview