Уряд підвищив мінімальні роздрібні ціни на алкоголь

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з постановою, яка прийнята в ході засідання уряду в середу, мінімальні роздрібні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищаться з 348,9 грн до 397,76 грн / літр 100% -го спирту. Оптово-відпускні ціни на цей вид продукції підвищуються на 19,4% - до 268,67 грн / літр 100% -го спирту.

Мінімальні ціни на вина натуральні будуть підвищені на 12% - до 37 грн за пляшку 0,7 л у роздрібній торгівлі, на кріплені вина і вермути - на 7%, до 45 грн, на шампанське за пляшку 0,7 л - на 13,3 %, до 79,19 грн.

Крім того, передбачено збільшення мінімальної оптово-відпускної ціни коньяку "три зірки" з нинішніх 336,22 грн за 1 літр 100% -го спирту до 386,98 грн, роздрібної - з 524,5 грн до 597,3 грн, "чотири зірки ", відповідно, з 352,24 грн до 412,85 грн і з 599,5 грн до 645,17 грн," п'ять зірок ", відповідно, з 384,29 грн до 495,95 грн і з 599,5 грн до 692,6 грн.

Постанова набуде чинності з дати її публікації.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 3-4 рази дорожче: як відрізняються ціни на продукти в регіонах України

При цьому це може пояснюватися не тільки реальним станом речей, але і прогалинами в моніторингу і статистикою, пише Страна.ua

"На жаль, картина сумна, і говорить про те, що справжнього ринку у нас немає, або немає державних органів, які це вважають", - написав експерт.

За даними Державної служби статистики, станом на кінець липня зі списку соціальних продуктів в шести найменуваннях різниця в ціні становить понад 15 гривень за кілограм між різними областями країни.

Беззаперечним лідером цього рейтингу є сало, яке в Києві коштує в три рази більше, ніж на Тернополі. Різниця в ціні - 61 гривня. У Києві середня ціна складає 91,4 грн., а на Тернопільщині - 29,8 грн. за кіло.

Різниця в ціні на вершкове масло складає майже 39 гривень. Найвища вартість масла в Київській області - 163,2 грн., а в Тернопільській області - 124,4 грн. за кіло.

Максимальна і мінімальна ціна за м'який сир в Україні відрізняються на 31 гривню. У Волинській області ціна 101,6 грн., в Житомирській області - 124,4 грн. за кіло.

Різниця в цінах на яловичину - 30 грн. У Чернівецькій області кілограм коштує 123,2 грн., а на Полтавщині - 93,2 грн. за кг.

Замикає п'ятірку "соціальна" ковбаса з різницею в майже 19 гривень. Найвища ціна в Одеській області - 76,7 грн., а найнижча у Чернівецькій - 58,1 грн. за кг.

"Викликана така велика різниця в цінах не тільки, а може і не стільки, реальним станом речей, як повною катастрофою органів статистики та моніторингу. Уряд повинен взятися за галузь статистики, тому що всі економічні кроки засновані на цифрах, які надає Держстат. Якщо на таких елементарних речах можна показати некомпетентність людей, які працюють у відомстві, то що можна говорити про складні розрахунки Кабінету Міністрів і економічних реформах, заснованих на недостовірній інформації ", - заявив експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні виробники не скористаються «яєчною» кризою в Європі

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Теоретично українські підприємства мають право експорту столових яєць в ЄС ще з 2015 року, ‒ зазначив глава Держпродспоживслужби Володимир Лапа. ‒  Однак на практиці жодне з них ще такою можливістю не скористалося».
 
За його словами, для початку поставок до ЄС українське підприємство повинно подати в Держпродспоживслужбу відповідну заявку на інспектування, після чого Єврокомісія вносить його до переліку експортерів.

«Зараз ми здійснюємо експорт тільки яєчних продуктів», ‒ уточнив Володимир Лапа.

Керівник відомства зазначив, що, згідно з інформацією системи оповіщення RASFF, до України забруднені фіпронілом яйця не поставлялися.

«Український ринок насичений яйцями власного виробництва. До того ж імпортувати таку продукцію з країн ЄС економічно невигідно, ‒ підкреслив Володимир Лапа. ‒ Тому завезення зараженої продукції на ринок України за визначенням малоймовірний».

Як повідомлялося, Бельгія повідомила про зараження яєць фіпронілом 20 липня. Згодом про це заявили Нідерланди, Німеччина. Також повідомляється про експорт потенційно заражених яєць до Великої Британії, Франції, Швейцарії та Швеції.

У центрі цього скандалу ‒ нідерландська компанія Chickfriend, що спеціалізується на ліквідації паразитів ‒ курячих вошей. Вона використовує препарат Dega 16, до складу якого входить небезпечний для здоров'я фіпроніл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явився новий тіньовий ринок пива

Теґи: 

Про це  повідомив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко, пише golos.ua

«Наша держава постійно створює нові тіньові ринки, одним з яких є ринок пива», - зазначив експерт.

На думку Олексія Дорошенко, коли 90% населення порушує закони держави, в якій живе, то в цьому винне насамперед держава, що створює такі умови.

«Найяскравішим показником того, як можна змушувати бізнес і людей працювати в тіні, є податки і відрахування з зарплати. Якщо ми рухаємося до європейських стандартів, то повинні керуватися ними у всіх галузях. Галузь пивоваріння, як і всі інші, є показником того, як важко малому і середньому бізнесу співіснувати поруч з великим бізнесом. Весь світ звик до крафтового пивоваріння, а в Україні воно фактично поза законом. І причина лежить на поверхні - виробництво пива падає вже кілька років, доля найбільших виробників скорочувалася через зміни смаків покупців, які віддають перевагу місцевим напоям», - пояснив аналітик.

За його словами, пивне лобі у нас виявилося більш потужним, ніж повинно. Ліцензію на оптовий продаж вина Верховна Рада для невеликих виробників взагалі скасувала, вивівши з тіні кілька десятків гравців.

Олексій Дорошенко наводить приклад, що в середньому пивоварня при пабі або ресторані може виготовляти від 60 до 180 півлітрових келихів пива в день, але для цього необхідно отримати ліцензію на виробництво.

«Для роздрібної торгівлі алкоголем ліцензія коштує 8000 грн, а ліцензія на оптовий продаж алкоголю для пивоварів раніше коштувала 500 тис. грн. Таким чином, виробник, якому належить 20% пивного ринку України, і той, хто має маленьку пивоварню, були в «рівних» умовах. Вартість ліцензії в 2017 році для крафтового виробників пива знизили з 500 тис. грн до 30 тис. грн. Але це не вирішило проблему, так як вартість такої ліцензії робить рентабельним виробництво, розраховане на 500 або 1000 л пива. Ліцензію отримали всього кілька десятків компаній. Інші виробники залишилися поза законом, і будь-який поліцейський може приходити до них за даниною, яку тепер платять власники маленьких пивоварень», - підсумував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт сільськогосподарської продукції помітно зріс

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, майже на 60% збільшився експорт живих тварин (на 4625 тонн), на 46% збільшився експорт м’яса та субпродуктів.

Тільки експорт свинини за 6 місяців 2017 року перевищив відповідні показники 12 місяців 2016 року – 3567 тонн у 2017 проти 3161 тонн у 2016 року. За даними Державної фіскальної служби за результатами експорту за період до 01.07.2017 у порівнянні з 12 місяцями минулого року тільки до Грузії експорт свинини збільшився на 47% (2565 тис. дол.. США у 2016 – 4812 тис. дол. США у 2017).

Також спостерігається збільшення експорту молокопродуктів - на 22% (на 11727 тонн) та яєць птиці (на 5681 тонну), на 95% - експорт меду (на 14466 тонн), на 140% - жирів і масел тваринного походження. У даному контексті варто звернути на експорт жиру ВРХ – збільшення на 3484% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

На 303% збільшився експорт ковбас (у порівнянні із 12 місяцями 2016 року спостерігається збільшення експорту на 51%), на 30% - готової чи консервованої продукції з м’яса (збільшення на 299 тонн), на 81% - готових харчових продуктів з риби та ракоподібних (на 1010 тонн). Крім того, митні органи констатують збільшення експорту шкур ВРХ, овець та ягнят на 21% (15-8 тонн) та хутросировини на 77% (на 206 тонн).

Щодо продукції рослинного походження, то за 6 місяців 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року спостерігалося збільшення обсягів експорту за найменуваннями: живі рослини та продукти квітництва (на 28%), овочі, рослини та коренеплоди (на 90%), зерно, злаки (на 21%), продукція борошномельно-круп’яної промисловості (на 37%), насіння олійних культур (на 21%), солома та корми для тварин (на 100%), матеріали рослинного походження (на 9%), олія (на 29%), інші жири рослинні або тваринні (на 183%).

Як зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, кількість українських підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження, збільшилася до 728.

У тому числі за ‎2016-2017 роки було відкрито та відновлено експорт до країн ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїлю (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднаних Арабських Еміратів (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього), Королівства Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипту (яловичина), Гонконгу (столове яйце), Чорногорії (м'ясо птиці, мед), Сербії (м'ясо птиці), Боснії та Герцеговина (м'ясо птиці), Лівану і Танзанії (м'ясо птиці та продукти з нього).  

Володимир Лапа нагадав, що Держпродспоживслужба та компетентний орган КНР підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Зараз опрацьовується питання щодо визначення переліку підприємств, які експортуватимуть яловичину до Китаю.

На даний час Україна може здійснювати експорт продукції до країн-членів ЄС з 281 українського підприємства. Із цієї кількості 100 підприємств – виробники харчової продукції (молоко та молочні продукти -16, м'ясо птиці - 7, продукти з м'яса птиці - 2, риба та рибопродукти - 20, яйця та яйцепродукти - 2, мед бджолиний - 52, кишкова сировина та коллаген - по 1. Також з 2016 року 5 українських підприємств мають право експортувати до країн Європейського Союзу живих виноградних равликів (охолоджених).

Разом з цим Держпродспоживслужбою веде перемовини з 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вже п’ять областей завершили збирання ранніх зернових культур

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

В цілому по країні ранніх зернових зібрано 33,4 млн тонн зерна з 8,8 млн га (91% від прогнозних 9,7 млн га) при середній врожайності 37,9 ц/га.

Зокрема, зібрано:
- пшениця - 24,0 млн тонн з 5,9 млн га (92% від 6,4 млн га) при середній урожайності 40,9 ц/га;
- ячмінь - 7,9 млн тонн з 2,4 млн га (94% від 2,5 млн га) при середній урожайності 33,4 ц/га;
- жито - 313 тис. тонн з 107 тис. га (64% від 169 тис. га) при урожайності 29,1 ц/га;
- овес - 183 тис. тонн з 69 тис. га (35% від 198 тис. га) при урожайності 26,5 ц/га;
- горох - 1,1 млн тонн з 404 тис. га (99% від 410 тис. га) при середній урожайності 26,5 ц/га.

Крім того, намолочено 2,1 млн тонн зерна ріпаку з 745 тис. га (95% від 786 тис. га) при врожайності 27,6 ц/га.

Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур - у господарствах Хмельницької (56,1 ц/га), Івано-Франківської (52,9 ц/га), Львівської (49,2 ц/га), Тернопільської (49,0 ц/га), Чернівецької (48,9 ц/га) та Вінницької (48,9 ц/га) областей.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview