Уряд планує скасувати мораторій на перевірки компаній у сфері продовольства

Уряд має намір дозволити контролюючим органам проводити перевірки підприємств у сфері продовольства, що сприятиме підвищенню якості українських продуктів харчування.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду, повідомляє УНІАН.

«Сьогодні ми приймемо рішення і дамо право контролюючим органам перевіряти такі об'єкти, особливо там, де діти, люди похилого віку. У нас немає самоцілі когось штрафувати, але у нас є мета змусити кожного думати своєю головою про те, як забезпечити гідний рівень безпеки. Це буде стосуватися в тому числі питань продовольчої безпеки. Ми також дозволимо перевіряти там, де є проблеми з продовольством, щоб українці перебували в якісних умовах і кінець-кінцем отримували безпечне харчування в країні», - сказав він.

Гройсман додав, що контроль таких об'єктів здійснюватиметься в інтересах українських громадян. «Цю розхлябаність має бути припинено. Не так усе просто, але це системна робота, яку ми почнемо й доведемо до системного завершення», - додав прем'єр.

Нагадаємо, у серпні 2014 року Кабінет міністрів України запровадив мораторій на перевірки всіх суб'єктів господарювання, крім фіскальних перевірок.

Контроль за якістю харчової продукції в Україні здійснює Держпродспоживслужба, яку було створено на базі ліквідованих Державної сільськогосподарської інспекції, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби. Центральний апарат Держпродспоживслужба офіційно приступив до виконання своїх функцій 6 квітня 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали їсти менше м'яса

Однак споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 0,7 кг і склало за 8 місяців 31,4 кг у розрахунку на людину.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передає ГолосUA.

«У січні-серпні 2017 українськими господарствами вироблено 1456 тисяч тонн м'яса всіх видів, що на 0,2% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. При цьому зросло виробництво яловичини (+ 1,9%) та птиці (+ 0,1%), а виробництво свинини-зменшилось на 0,4%. За інформацією органів статистики, на 01.09.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів'я ВРХ (велика рогата худоба – ред.) скоротилася на 0,5%, свиней - на 9,2%, а поголів'я птиці зросло на 3,3%», - йдеться в повідомленні.

Аналітики клубу відзначили, що експорт м'яса і м'ясопродуктів за 8 місяців поточного року склав 243 тисяч тонн (плюс 30% до 8 місяців 2016 року), імпорт - 128 тисяч тонн (плюс 16%). Частка м'яса птиці у загальному обсязі експорту становила 79% (192 тисяч тонн, що на 24% більше, ніж роком раніше). Високим попитом українська птиця користувалася в Єгипті, Нідерландах, Іраку. В поточному році відбулося пожвавлення зовнішньої торгівлею вітчизняною яловичиною і свининою, обсяги експорту яких зросли в півтора і два рази відповідно. Основними імпортерами цих видів м'яса є країни колишнього СРСР - Білорусь, Грузія, Казахстан, Молдова. У січні-серпні експортовано 39 тисяч тонн яловичини, що становить 23% від її вітчизняного виробництва.

«М'ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 8 місяців зріс на 40%, а свинини - зменшився на 2%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні-серпні 2017 склала 9%», - додали експерти.

За балансовими розрахунками, за 8 місяців 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 наповнення внутрішнього ринку м'ясом та м'ясопродуктами на 2% менше, ніж роком раніше (яловичина - «мінус» 15%, наповнюваність свининою і м'ясом птиці знаходиться практично на рівні минулого року). Згідно з цими даними середньодушове споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 0,7 кг і склало за 8 місяців 31,4 кг у розрахунку на людину.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки стали мільярдерами

Відповідну роботу в співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за фінансової підтримки уряду Швейцарської Конфедерації весь цей час здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні».

Про результативність аграрних розписок та їх подальшу перспективу розповідає керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

- Завдячуючи аграрним розпискам в аграрний сектор вже залучено 1 млрд. гривень. Багато це чи мало?

- З огляду на потреби АПК в інвестиціях, то це не надто багато. За прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства, цьогоріч озимі будуть посіяні на понад 7 млн. гектарах. Виконання лише цієї роботи потребує значних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Вони обраховуються багатьма мільярдами гривень.
Але з огляду на те, що аграрні розписки в Україні впроваджуються лише 3 роки, то згадана вами сума є доволі суттєвою. Адже ми починали з експерименту. Майданчиком для нього стала Полтавщина. Там відпрацьовувалися механізми роботи з цією кредитною новацією.

Що втішає, так це динаміка поширення аграрних розписок та обсяги залучених за ними коштів. Восени 2015 року пілотний проект розповсюдився на Черкаську, Вінницьку та Харківську області. Торік він вже охопив 8 регіонів: до перелічених також додалися Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Якщо за підсумками першого року завдяки аграрним розпискам в сільгоспвиробництво вдалося залучити близько 40 млн. гривень, то станом на 6 лютого поточного року ця сума вже сягнула 429,9 млн. гривень, а за лічені місяці вона більше ніж подвоїлася.

Аграрні розписки як інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників запозичений в Бразилії. Їх там було запроваджено ще в 1994 році. Нині щороку вони забезпечують потреби місцевих аграріїв в кредитних ресурсах на 25-30 млрд. доларів США. Значною мірою завдячуючи аграрним розпискам Бразилія з країни-імпортера сільськогосподарської продукції змогла перетворитися на її потужного експортера.

Обидві наші країни зіставні за сільськогосподарськими можливостями. Отож можна уявити, скільки додаткових коштів завдячуючи аграрним розпискам зайде у вітчизняне сільське господарство і який поштовх вони здатні надати його подальшому розвитку.

- Скільки наразі виписано аграрних розписок, і як ця статистика виглядає регіонально?

- Станом на 12 вересня оформлено 149 аграрних розписок, з яких 62 – товарні і 87 - фінансові. Загалом успішно виконано та закрито 57 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником. Це ще раз засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами для банків та надавачів матеріально-технічних ресурсів.
Список регіональних лідерів очолила Вінницька область. Тут загалом вже виписали 40 аграрних розписок. Полтавська область за цим показником посідає друге місце – 36 аграрних розписок, а Черкаська – третє - 33.
Решта областей має скромніші результати, проте серед них є й такі, які (хоч як це парадоксально не пролунає) додають оптимізму. Так, тернопільські сільгоспвиробники виписали 10 аграрних розписок. На перший погляд, ніби й небагато, але зважте на дві вагомі обставини. Перша – з аграрними розписками тернопільські сільгоспвиробники працюють лише рік, а друга – до роботи з ними вони пристали не одразу.

Кожному стартовому року властива така особливість - певний час витрачається на знайомство з новим інструментом фінансування, з особливостями роботи з ним, з можливостями кредиторів та потребами позичальників. З цієї причини тернопільські сільгоспвиробники і їх колеги з Хмельницької, Сумської та Миколаївської областей почали виписувати аграрні розписки лише з початку поточного року. І якби не ця обставина, то вони сьогодні мали б набагато ліпші показники.

- Чимало сільгоспвиробників, які вже скористалися аграрними розписками, виписують їх повторно. Як би ви прокоментували цей факт?

- Подібні випадки ми, зокрема, спостерігаємо на Полтавщині, Черкащині, Вінниччині. Вони свідчать про те, що малі та середні сільгоспвиробники високо оцінили можливості нового інструменту фінансування і починають активно використовувати його в своїй практиці. Це те, чого ми, зрештою, і прагнули.

Проте я не хочу оцінювати переваги аграрних розписок винятково з позицій сільгоспвиробників. Останнім часом підвищену увагу до них виявляють і кредитори. Йдеться не лише про банки та постачальників матеріально-технічних ресурсів. У липні до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні союзи. Великі надії ми покладаємо на співпрацю і з іншими інституціями, зокрема, з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Але для того, щоб її розгорнути, треба внести певні зміни до чинного законодавства, провести чималу організаційну роботу.

- Практика використання аграрних розписок виявилася успішною. Це доводять наведені вами факти. Що будете робити дали?

- Проект IFC спільно зі своїми партнерами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції одночасно рухається в двох напрямках. Перший – відпрацьовуємо використання аграрних розписок в інших секторах сільського господарства – в тваринництві, овочівництві, садівництві, ягідництві, а також в органічному землеробстві. Річ у тому, що дотепер аграрні розписки використовується винятково в рослинництві. Отож думаємо не про окремий сектор, а про всі провідні напрямки сільського господарства.

Проте головне для нас – поширити аграрні розписки на всю Україну. Це стратегічне завдання було визначено ще в момент запровадження цього інструменту, але нині ми маємо всі можливості його реалізувати.

- Як ви допомагатимете регіонам, які досі не мали справу з аграрними розписками?

- Для них ми проведемо потужну інформаційну кампанію. До участі в ній залучимо експертів Проекту IFC, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, місцевих органів влади, представників банківського сектору, постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Проведення інформаційних кампаній для нас є звичною практикою. В попередні роки ми проводили їх в усіх без винятку регіонах, які долучалися до нашого пілотного проекту. Тож маємо вагомі напрацювання в цій справі.
Щоправда, цього разу готуємо й певні новації. Я вже говорив про те, що сільгоспвиробники восьми регіонів набули достатнього досвіду роботи з аграрними розписками. Тому хочемо всіляко його пропагувати, а заразом пропагувати й ідею доцільності впровадження нового інструменту фінансування. Адже загальновідомо, що лише теорія, підкріплена практикою, забезпечує максимально високий результат.

Цільовою аудиторією для нас є сільгоспвиробники, нотаріуси та кредитори. В залежності від їх потреб ми і формуватимемо програми заходів, які відбуватимуться в рамках наших інформаційних кампаній. Для нас важливо, аби всі, хто матиме причетність до аграрних розписок, у найстисліший термін навчилися з ними працювати і отримувати від них максимальний зиск.

- Коли аграрні розписки впроваджуватимуться по всій Україні?

- Сподіваємося, що це станеться вже найближчим часом. Аграрні розписки довели, що вони варті того, аби ними могли користуватися сільгоспвиробники не лише окремих регіонів, а цілої країни. Ми ретельно готуємося до того, аби так і сталося.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг областей за виробництвом молока

Про це поінформувала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, у серпні було вироблено 1 млн 28,3 тис. тонн молока усіх видів, що на 47 тис. тонн менше, ніж у липні, що показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із серпнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,9 тис. тонн.

Частка промислово-виробленого молока в загальній структурі склала 26,4%, або 1 млн 895,9 тис. тонн. Це на 1,3% більше, ніж у січні-серпні минулого року. В господарствах населення за аналізований період було вироблено 5 млн 275,8 тис. тонн молока, що на 1,6% менше, ніж торік.

Основними центрами виробництва промислового молока залишаються: Полтавщина (290,2 тис. тонн), Черкащина (205,2 тис. тонн), Харківщина (165,4 тис. тонн), Чернігівщина (162,9 тис. тонн) та Київщина (150,7 тис. тонн).

В той же час, чисельність корів в Україні скоротилася на 2% та склала 2 млн 131,6 тис. Наразі нарощенням поголів’я займається лише Житомирська область - +4,8%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року — 115,9 тис.

В сільськогосподарських підприємствах утримують 481,2 тис. голів корів, що на 3,7% менше, ніж у 2016. Населення при цьому тримає 1 млн 6504 тис. голів. Це на 1,5 менше, ніж торік.

Реалізація промислового молока за вісім місяці цього року склала 1,7 млн тонн, що на 1,9 млн тонн більше, ніж торік. Середня ціна реалізації тонни молочної сировини склала 6,9 тис. грн/т (+38,3%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці в середньому споживають 13 літрів олії на рік

Загалом вироблено 6,5 млн тонн продукції, що на чверть перевищує об’єми минулого сезону, пише Landlord.

Із загального обсягу виробництва близько 9%, або 584 000 тонн спожито всередині країни, решта – 6,1 млн тонн – експортовано.

За оцінками Економічного дискусійного клубу, постачання на зовнішні ринки проти минулого року зросло на 27%. Основний експорт здійснювався до Індії, Китаю та Європейського союзу. Натомість імпортовано 223 000 тонн олії, на 8% більше проти попереднього сезону. 85% – це пальмова олія, яку Україна закупає переважно в Індонезії.

«Найвдалішим сезон став для рафінованого масла. Його експорт виріс на 53%», – зазначає Світлана Купрєєва, аналітик олійного ринку УкрАгроКонсалт. Саме сегмент рафінованої олії є найбільш перспективним, і Україні ще належить вивести свій продукт в ранг національного бренду та завоювати нові ринки збуту, вважають в консалтинговій компанії.

За прогнозами ЕДК, у новому 2017/18 МР очікується зменшення виробництва рослинної олії. Це обумовлено скороченням врожаю відповідних культур. Виробництво становитиме 6,1 млн тонн, в тому числі олії соняшникової олії – 5,8 млн тонн. Відповідно прогнозується скорочення експорту до 5,7 млн тонн. Імпорт залишиться на рівні 2016/17 МР.

Споживання рослинної олії в перерахунку на одного українця нині складає 13 літрів на рік, що відповідає раціональному рівню. Таким же воно лишиться і в наступному сезоні.

Найбільший експортер рослинної олії з України, за даними рейтингу Landlord, – «Кернел». Частка компанії складає приблизно 8%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому знизили обсяг дотацій для аграріїв

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, пише agravery.com.

Він зазначив, що в Мінагрополітики вважають, що агровиробники так і не доберуть до кінця року заплановані 4 млрд грн дотацій.

«Дотації не стимулюють ріст продуктивності, не росте обсяг ПДВ по дотаційним галузям», ― зазначив Мартинюк.

Разом з тим, він додав, що ймовірно така ситуація виникла у зв’язку з тим, що дотуються такі підприємства, які сплачують невеликі обсяги ПДВ.

Мартинюк наголосив, що за обсягом підтримка тваринництва не урізається, а відбувається перерозподіл коштів.

Так, 300 млн грн буде направлено на компенсацію купівлі породистої худоби, 1,6 млрд грн ― на компенсацію вартості новозбудованих ферм, 400 млн грн ― на здешевлення кредитів, взятих для побудови тваринницьких ферм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview