Уряд планує скоротити держпідтримку АПК

Про це йдеться в опублікованому законопроєкті до 2-го читання про держбюджет на 2020 рік №2000, передають Українські Новини.

Згідно з ним, Кабмін також змінив назву державної програми зі "здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення" на "фінансову допомогу сільгосптоваровиробникам".

Крім того, порівняно із законопроєктом до 1-го читання витрати держбюджету скоротилися на функціонування інституту з підтримки і просування експорту на 10% до 45 млн гривень, на організацію і регулювання діяльності установ у системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду - на 10% до 91,9 млн гривень.

Загалом Кабмін скоротив фінансування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського розвитку на 2020 рік на 19,8%, або на 4,4 млрд гривень, до 17,95 млрд гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тернопільські фермери готові сформувати ринок равликів в Україні

Про це AgroTimes розповіла співвласниця Dido Djozef Іванна Бейдель.

«Сьогодні всі намагаються експортувати равлика. Ми ж обрали інший шлях – хочемо створити внутрішній ринок та культуру споживання равлика, якої ще не існує, – зазначила вона. – Є чимало скептиків, які кажуть нам, що для цього потрібен час, що це нереально».

Dido Djozef вирощує равлика Helix Aspersa Muller, співпрацює з Дубенським консервним заводом, на потужностях якого виготовляє повністю сертифіковану продукцію – заморожене відварене м’ясо равлика та лінійку маринованого равлика в чотирьох соусах. Крім того, виробляють печінку равлика.

Реалізацією равлика по Україні господарство вирішило зайнятися чотири місяці тому. Замороженого равлика постачають до ресторанів. Його термін зберігання становить один рік. Маринована продукція може зберігатися два місяці.

«Ми представляємо і свою фермерську продукцію, і тісно співпрацюємо з іншими господарствами, – розповіла Іванна Бейдель. – Ми є членами Української асоціації виробників равликів, і кооперативу Український кластер виробників равликів, який налічує понад 30 членів. Також у Шумській ОТГ на Тернопільщині є п’ять фермерів, і ми намагаємося реалізувати продукцію спільними зусиллями. Так, по Шумській ОТГ є до 20 тонн равлика. З такої кількості можна отримати 10 тонн готового равлика – цього достатньо для всеукраїнського масштабу».

Вона зауважила, що в майбутньому господарству було б цікаво переробляти продукцію інших фермерів.

«Ми можемо впевнено сказати, що за два роки в Україні всі почнуть їсти равлика, як суші, мідії. Коли ми створимо культ споживання равликів, нам ще дякуватимуть, – переконана Іванна Бейдель. – Так, є равлики першого, другого, третього ґатунку. Перший ґатунок – експортний, а другий і третій можна спокійно переробляти».

За її словами, чим менше равлик, тим він смачніший. «Але європейці хочуть споживати великого равлика. Тож нехай їм буде великий, а нам – смачніший», – сказала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна входить у п’ятірку країн з найнижчою собівартістю виробництва молока

Про це під час круглого столу “Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад” заявив президент громадської спілки “Українська кооперативна федерація” Михайло Корилкевич, пише  Укрінформ.

“За матеріалами міжнародної фінансової корпорації, Україна входить у п’ятірку країн з найнижчою собівартістю виробництва молока. Разом з тим у ній останні 15 років іде спад виробництва молока”, - сказав Корилкевич.

Він зазначив, що всі найбільші бізнеси в світі побудовані на кооперативній моделі, саме тому ця модель була взята за основу бізнесу, який впроваджує федерація.

“Це та бізнес-модель, яку ми зараз впроваджуємо в Україні. Ми почали в 2017 році за прикладом проєкту Канади створювати сімейні молочні ферми, і ці сімейні молочні ферми об’єднуються в кооперативи. На сьогодні вже більше 20 молочних ферм створено і до кінця року ми очікуємо створення ще 40 молочних ферм”, - сказав керівник кооперативної федерації.

Він переконує, що унікальність їхньої моделі в тому, що дуже швидко розвиваються сімейні молочні ферми. Нині проєкт впроваджується на території чотирьох областей - це Рівненська, Волинська, Хмельницька і Тернопільська області, а в планах проєкт поширити на всю Україну.

“Якщо подивитися на розвиток кооперативів на Заході, а ми вивчали цей досвід, то ці кооперативи складаються з декількох тисяч сімей. Приміром, канадський (кооператив - ред.) складається з 3200 сімей, які мають власні переробні заводи, банк, страхові компанії тощо, але ми упускаємо таку річ, як історія створення таких кооперативів. Тобто, ця історія налічує декілька поколінь від 60 до 100 років”, - наголосив експерт.

За його словами, в Україні немає ні часу, ні можливостей створювати такі потужні об’єднання.

“Якщо говорити про розвиток кооперації в Україні, ми повинні говорити про те, що буде створено швидко в межах 3-5 років. Повинна бути створена система, яка сама може вижити, сама себе підтримувати”, - підсумував президент Української кооперативної федерації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голова профільного комітету виступив проти утворення приватних "спиртових" монополій замість "Укрспирту"

Про це у коментарі УНН розповів голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, народний депутат Дмитро Наталуха, коментуючи президентський законопроект щодо скасування держмонополії на виробництво спирту.

"Наша головна мета - провести реформу таким чином, щоб замість державної монополії у нас не виникла одна, дві, три приватних монополії, із чіткою структурою взаємодії. Щоб ми не створили приватний спиртовий картель. Ми вже приступили до вивчення законопроекту і намагаємося знайти оптимальну модель, яким чином зробити ринок спирту максимально конкурентним", - сказав він.

Наталуха розповів, що позиція міністерства в частині демонополізації спиртової галузі йому відома.

"Я був на декількох нарадах з приводу демонополізації цієї галузі, які проводилися при міністерстві. Водночас, саме зараз ми вивчаємо законопроект предметно і глибинно, і опісля надамо більш детальні коментарі з цього приводу", - сказав він.

Нардеп також прокоментував ситуацію у ДП "Укрспирт", висловивши сумнів щодо доцільності призначення Сергія Блескуна на посаду керівника.

Читайте також: Новий-старий керівник Укрспирту Блескун погорів на нецільовому використанні держкоштів – аудит

"Я хотів би підняти питання мотивації пана Милованова з приводу призначення цієї особи (Сергія Блескуна, - ред.), з якою я особисто не знайомий, на посадку керівника ДП. Бо відповідно до тієї біографічної довідки, яка є у мене, я не бачу кваліфікаційних критеріїв призначати його на таку посаду", - заявив Наталуха.

Нагадаємо, експерти наголошують, що скасування держмонополії на виробництво спирту спровокує в Україні бум фальсифікату.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні потрібен іпотечний земельний банк

Втілюючи земельну реформу, влада має врахувати пропозиції, які були напрацьовані професійною і громадською спільнотами.

Про це заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час круглого столу "Механізми впровадження ринку сільськогосподарських земель в Україні" в Інституті Горшеніна.

Зокрема, йдеться про створення іпотечного земельного банку, який надаватиме дешевий кредит будь-якому суб'єкту господарювання. "Вартість цього кредиту не повинна перевищувати 2,5% річних. Доступ до цього кредиту має будь-хто. Створити такий інструмент абсолютно реалістично", - вважає президент Української аграрної конфедерації.

Козаченко зазначив, що для створення такого фонду необхідне залучення іноземних інвесторів.

"Проводяться переговори з топ-10 найбільших світових іпотечних банків, щоб їх долучити, дати їм в управління цей інструмент. Тому що багато хто говорив, що коли створиться іпотечний банк - то досвіду немає, розкрадають гроші, не знають, як управляти фінансовими інструменти другого рівня... Так от, топ-10 світових іпотечних банків, переговори з ними, знаходимо і починаємо передавати під заставу (цій установі) державні землі, отримувати дешевий ресурс, який можна отримати під 1% річних", - зазначив Козаченко.

Він також вважає за необхідне створення ще двох фондів регіонального розвитку, за рахунок передавання в них державних земель. Один з цих фондів повинен фінансувати будівництво підприємств для збереження навколишнього середовища.

"...Землі достатньо, щоб зробити ще два фонди регіонального розвитку: один з них - фонд збереження навколишнього середовища. Україна - смітник номер один в Європі. Нам треба побудувати понад тисячу підприємств, починаючи від піролізного методу переробки - до компостування та газифікації відходів, отримання тепла та електроенергії. Для цього потрібно мінімум 4 млрд доларів. Ми створюємо фонд збереження навколишнього середовища для регіонів за рахунок своєї державної землі, яка передається", - зазначив Козаченко.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше повідомлялося, що Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт зернових сягнув 20 млн тонн

З початку поточного маркетингового року Україна експортувала майже 20 млн тонн зернових культур, зокрема, понад 11,8 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – майже 9 млн тонн, фуражної – понад 2,9 млн тонн), ячменю – 3,2 млн тонн, кукурудзи – 4,6 млн тонн.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано майже 14,5 млн тонн зернових, зокрема, майже 8 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – понад 4,7 млн тонн та фуражної пшениці понад 3,2 млн тонн), ячменю – понад 2,8 млн тонн, кукурудзи –  3,2 млн тонн).

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано понад 3,8 млн тонн олійних культур, за аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 2,1 млн тонн олійних культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview