178171

Уряд розпочинає реалізацію програм підтримки АПК

Про це йшлося під час відеоконференції з департаментами АПК обласних державних адміністрацій 22 лютого Мінагрополітики.

«Особливості цьогорічних урядових програм – зосередженість на підтримці тваринництва, на яке виділено 4 із 6 мільярдів гривень, та розвитку підприємництва на селі, які забезпечать довготривалий економічний та соціальний ефекти», - зазначив перший заступник Міністра Максим Мартинюк.

Він додав, що програми від Уряду охоплюють максимально широкий спектр агровиробників - від підприємств до сімейних ферм і домашніх господарств. Інформація про порядок отримання дотацій має дійти абсолютно до кожного аграрія.
Після деталізації механізмів отримання дотацій, з представниками регіонів була обговорена підготовка до проведення весняно-польових робіт та забезпеченість товаровиробників матеріальними ресурсами.

Так, станом на 22 лютого, вже 16 областей приступили до підживлення озимих зернових культур – роботи проведено на 592 тис. га, що складає 8% до прогнозу.

За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2018 року співставна з минулорічною та очікується в межах 27,2 млн га. З них під зерновими культурами – 14,6 млн га (54%), що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

 

На ринок великої рогатої худоби можуть вийти вітчизняні гіганти

Про це в коментарі УНН розповів директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

Він пояснив, що вкладатися в тваринницьку сферу бізнесмени не поспішають через тривалу окупність інвестицій, порядку 5-10 років.

Але в цьому році держава запропонувала непогані умови для інвесторів у вигляді часткової компенсації за будівництво нових або реконструкцію старих тваринницьких комплексів, а також погашення частини тіла кредиту.

"На українському ринку тваринництва представлений досить малий відсоток іноземних інвесторів. Адже тваринництво - це "гра в довгу". Це довгострокові інвестиції - від 5 років в кращому випадку і до 7-10 років. Та й бізнес-клімат в Україні, і в аграрному секторі зокрема, є недостатньо сприятливим для заходу іноземних інвесторів. Імовірність того, що вони будуть мотивовані держпідтримкою теж низька.

Але в цьому є і позитив - такою ситуацією можуть скористатися внутрішні гравці. Для них це певний сигнал, що час розширювати свій бізнес, а не навпаки - скорочувати. Як варіант, в напрямку розвитку галузі великої рогатої худоби", - пояснив він.

Інвестори можуть отримати компенсацію в загальній сумі 4 млрд грн, що є непоганим фінансовим стимулом, додав Т.Висоцький.

"Безумовно, очікувати буму ВРХ в цьому році не варто. Вагомі результати будуть через 2-3 роки. Дотації однозначно допоможуть збільшити поголів'я ВРХ, але не прямо зараз, і за умови, що програма буде системною, без збоїв", - підкреслив Т.Висоцький.

Ваш вибір 'Подобається'.

Лише третина українців можуть собі дозволити рибу і морепродукти

Про це свідчать дані рітейл-аудиту Nielsen, передає УНН.

Згідно з дослідженням, рибу і морепродукти купують лише 28% українців. У магазинах з низькими цінами морепродукти купують приблизно 21% українців.

“Цікаво, що 17% шукають знижки, а 15% купують менше імпортної продукції”, — додали у компанії.

Загалом українці витрачають на їжу менше за всіх у Європі.

Експерти схильні вбачати в такій ситуації пряму провину уряду, який, зокрема, у минулому році ухвалив рішення про скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

“Через це рішення уряд втратить більше, аніж „заробить“. Бо не можна нехтувати інтересами споживачів в угоду інтересам виробників. У цьому питанні повинен бути витриманий баланс. А тому слід очікувати падіння купівельної спроможності населення з одночасним подальшим зростанням соціальної напруги в суспільстві”, — наголосив депутат С.Тригубенко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна — четверта у світі за площами під картоплею та 98 — за врожайністю

Про це на своєму Facebook повідомила Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку, пише agroday.com.ua.

За її словами, деякі вітчизняні фермери уже навчились отримувати врожайність на рівні голландських колег — 40-60 тонн/га. Але в комерційному секторі виробляється лише 5% української картоплі, решта вирощується домогосподарствами.

Михайло Різник, представник «Агріко Україна», називає дещо більшу частку — 6-10%. При цьому площа під промисловим виробництвом становить всього 2%.

Переробка картоплі в Україні малорозвинена — максимум 6% врожаю. І особливого розвитку в цьому напрямку поки що не помітно, говорить Гетьман. Для порівняння, в ЄС переробляється більша частина картоплі, і за останній десяток років виробництво продуктів переробки там збільшилось у півтора рази.

Різник зазначає, що ціна на товарну картоплю в Україні зараз доволі низька. Виробники скаржаться на відсутність контрактів з торговельними мережами, переробними підприємствами, які могли б гарантувати певний рівень цін. Дехто зменшує площі або навіть консервує бізнес.

Минулого року щонайменше 5 господарств, які вирощували більше ніж 100 га картоплі законсервували виробництво, бо не змогли вигідно збути dрожай. Проте виробники, які продають продукцію на переробку: чіпсове виробництво, крохмальне, мають рентабельне виробництво на рівні 30-40%. «Найвигіднішим же для виробників картоплі є експорт ранньої продукції», — цитує Різника Український клуб аграрного бізнесу.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вчені створили гібрид вівці та людини

Це наближає до вирощування повноцінних органів людей всередині тварин, передає The Independent, пише 24tv.ua.

У 2017 році вчені з Каліфорнії створили гібридний ембріон свині, в якому одна із 100 тисяч клітин була людською.

Тепер ті ж науковці виростити ембріон вівці, де одна із 10 тисяч клітин – людська.

За їх словами, уже можна генетично модифікувати ембріони свині та вівці так, що у них не буде власної підшлункової залози.

Біологи хочуть імплантувати цим ембріонам людські клітини і виростити підшлункову людини.

"Ми уже змогли виростити підшлункову миші у щура, а потім пересадити її миші з діабетом. На цьому прикладі ми показали майже повне виліковування без жодних імунодепресантів", – заявив один із авторів дослідження Хіро Накуачі із Техаського університету.

При цьому він додав, що коли йдеться про ембріон вівці з клітинами людини, усе набагато складніше.

Вчені припускають, що на розробку піде 5-10 років, перш ніж вони зможуть виростити здоровий людський орган у тварині.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна та Росія поділили ліміти вилову риби в Азовському морі

Як повідомив  начальник третього відділу Азовського рибоохоронної патруля Олександр Цівіль, у ході засідання були визначені обсяги видобутку основних видів промислових риб, пише agropolit.com.

«Так, на дві країни визначені ліміти вилову 55 тис. т хамси азовської, 70 тис. т тюльки, 11 т камбали калкан, 25 тис. 200 т азовського бичка. Крім того, визначено ліміт вилову 400 т оселедця, 240 т пеленгаса, 10 т судака та 875 т інших видів риб», — сказав він.

Як відзначили в рибоохоронному патрулі, поділ між країнами з вилову риб у такий спосіб: Росії вилов бичків визначено в 10 тисяч тонн, Україні — 15 тис. т. Ліміти на вилов пеленгаса розділено порівну. А ось тарані в РФ виловлять більше — 700 т. Як пояснив Олександр Цивиль, тарань в основному водиться в районах Азовського моря, які належать до Росії.

В обсязі загального басейну суднами двох країн також буде здійснено вилов тюльки.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.