178171
182818

Уряд затягує процес передачі земель громадам

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу ВАР.

Як повідомляється, проблема полягає в тому, що цей процес закріплений лише в урядовому розпорядженні, а не на рівні закону, а сама постанова Кабміну прописує передачу земель ОТГ лише за «заявницьким» принципом. Іншими словами, процедура розпочинається з моменту подачі громадою заявки до відповідного обласного Держгеокадастру, який може навмисно затягувати терміни передачі земель через, наприклад, неправильне оформлення заявки.

«Держгеокадастр не в змозі швидко приймати рішення у разі виникнення якихось спірних питань. Плюс завжди існують корупційні ризики. На місцях депутатський корпус і землевпорядники зможуть ефективніше управляти землями», - зазначив Віктор Молоток, ФГ «Калмичанка».

Аграріїв впевнені, що управління землями на місцях мінімізує корупційні ризики, сприяє підвищенню ефективності управління ділянками та поглибленню процесу децентралізації. Однак, ВАР повідомляює, що Кабінет міністрів затягує процес передачі земель громадам.

 «Усі земельні питання однозначно буде простіше вирішувати на місцях, коли самі фермери зможуть приймати рішення. Держава, на жаль, дискредитувала себе в даному питанні», - Андрій Бобровицький, фермер з Луганщини.

В Аграрній Раді вважають, що для ефективної передачі земель необхідно прийняти закон, який забезпечить реформування Держгеокадастру і запровадить комплексний підхід до передачі земель державної власності у розпорядження ОТГ.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ціна на українську кукурудзу знижується через скорочення експортного попиту

Про це повідомляє Graintrade, пише landlord.ua.

Згідно інформації, закупівельна ціна на кукурудзу на СРТ-порт складає $ 188-190 за тонну або 5850-5950 гривень за тонну.
«При прогнозованому USDA обсягу експорту кукурудзи з України у 2017/18 МР на рівні 20 млн т станом на 20 квітня на зовнішні ринки поставлено лише 14 млн т, що на 1,7 млн т поступається показнику на відповідну дату минулого року», — йдеться у повідомленні.

Разом з цим, ціни на кукурудзу в США, напроти зростають.

«Через затримку посівної кампанії в США травневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли до $ 155,2 за тонну. Кукурудзою тут засіяно лише 5% запланованих площ проти 10% на цю дату у минулому році та 9% в середньому за 5 років. Різниця між ціною української та американської кукурудзи сягнула максимального в сезоні рівня $ 45 за тонну», — підрахували аналітики.

Та додали, що додатково на ціни в США тисне скорочення середньодобового виробництва етанолу нижче психологічного рівня 1 млн барелів до 985 тис барелів/добу.

«Зменшення врожаю кукурудзи в Бразилії на тлі активного експорту сприяє зростанню цін на внутрішньому ринку. Уряд країни оголосив чергу аукціонів з продажу майже 1 млн т кукурудзи з держрезервів задля збільшення обсягу пропозицій зернової на внутрішньому ринку, насамперед, для тваринників, які дуже стурбовані суттєвим зростанням цін на фуражне зерно», — кажуть фахівці.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


AgroGeneration інвестує близько €10 млн в розширення елеваторних потужностей в Україні

Для цього компанія збирається інвестувати близько €10 млн ($12 млн). Про це пише elevatorist.com.

«У нас є плани щодо радикального розширення потужностей. Ми хочемо отримувати найвигідніші ціни, чого не маємо в даний час як за фінансовими, так і за логістичними причинами»,— сказав в інтерв'ю Reuters віце-голова компанії П'єр Данон.

Відзначається, що в 2016 р. потужності зберігання AgroGeneration склали 240 тис. т. За словами П'єра Данону, збільшувати елеваторний потенціал компанія буде в північному регіоні України, де сільськогосподарські угіддя.

Керівник впевнений, що зараз саме час інвестувати в елеватори.

«Для нас це значні інвестиції. Наша ідея полягає в тому, що після ведмежого циклу (падіння вартості зернових — ред.) ми входимо в злегка бичачий (курс на зростання вартості — ред.), так що ніколи не було кращого часу для цього», — сказав він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні на полях підсихає грунт

Теґи: 

Так, на багатьох полях зазначено підсихання і утворення щільної грунтової кірки, що істотно ускладнювало посівні роботи. Про це повідомляється в огляді агрокліматичних умов Укргідрометеоцентру, пише АПК-Інформ.

Відзначається, що, в цілому, погодні умови були сприятливими для вегетації озимих культур, а інтенсивне наростання тепла сприяло прискоренню ростових процесів. Так, у другій декаді квітня стан озимих зернових (пшениця, жито, ячмінь) та озимого ріпаку оцінюється переважно як добрий та задовільний.

Крім того, протягом декади тривала сівба ярого ячменю, пшениці і вівса. На раніше засіяних площах спостерігалося проростання зерна і утворення сходів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


«Аграрний фонд» розглядає чотири області для будівництва нового борошномельного комплексу

Вибір цих областей обумовлений тим, що тут є всі необхідні складові для його роботи: сировина, велика кількість споживачів і дефіцит переробних підприємств, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

Виробничі потужності майбутнього борошномельного комплексу складуть 300 тонн зерна за добу.

«Аграрний фонд» вже підписав договір з турецькою компанією Alapala Makina Gida Sanayi Ve Ticaret A.Ş. щодо постачання обладнання для майбутнього комплексу. Аналогів йому немає в Україні.

Вартість першої частини контракту – 2,5 млн євро.

 



Мита і ембарго на міндобрива призведуть до сильного подорожчання агропродукції

Посилення антидемпінгових заходів щодо імпорту ряду мінеральних добрив з Росії спровокує зростання цін на міндобрива для українських аграріїв, що згодом призведе до зростання собівартості продукції вітчизняних сільгоспвиробників. Таку думку висловив Hubs президент групи компаній «АЛВІГО», що працює в сфері проектування та модернізації хімічних підприємств, Віктор Полозов, коментуючи продовження Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії і заборону на імпорт з РФ інших азотних добрив.

«Ввели мита, практично заборону на російську селітру, і, відповідно, відразу з'явилося багато її постачань з Грузії, Узбекистану, Литви і т. д. Але ціна для аграріїв одразу ж збільшилася. І не важливо, чиї стали йти добрива – російські або литовські, узбецькі, грузинські та ін. Ціна відразу зросла. Таким чином, чиновники підіграли підприємству Фірташа, який від цієї ситуації тільки виграє. Тому що ціна його продукції збільшилася», — зазначив експерт.

За його словами, якщо дивитися з позиції аграріїв, «я не розумію такого кроку уряду – це, звичайно, дуже погано, оскільки Україна в більшій мірі аграрна країна».

«Відповідно, постраждають від цих заходів сільгоспвиробники, так як збільшиться вартість мінеральних добрив, що піде на користь Фірташу та посилення його монопольного становища на внутрішньому ринку... Все одно обсяги споживання міндобрив не змінилися, змінилася тільки цінове навантаження для аграріїв, зросла собівартість вирощеної с/г виробниками продукції. Аграрії ж, як купували раніше добрива, так менше їх вносити в землю надалі не будуть. Тобто вони будуть купувати більш дорогу продукцію», — спрогнозував екс-заступник голови «УХТА».

Віктор Полозов також підкреслив, що після посилення антидемпінгових заходів (нові мита, ембарго), які «рівносильні забороні, ціна міндобрив навіть російських виробників стає неконкурентною», «в кінцевому підсумку собівартість продукції АПК дуже сильно подорожчає», тобто чиновники «добивають останню що залишилася на плаву галузь. Тому що машинобудування – вбите, металургія працює, але менше, ніж раніше», — резюмував він.

У той же час, на тлі обмеження імпорту азотних добрив за останні три роки відбувся значний ріст імпорту російського аміаку, який митом не обкладається. На думку Віктора Полозова, «це можна пояснити спробою заміщення газу. Таким чином, «Азот» здешевлює виробництво своєї продукції – селітри, карбаміду. Саме тільки тому мит на аміак немає. Отже, собівартість виробництва міндобрив з аміаку (при відсутності поставок газу) зменшується і це вигідно для підприємства Фірташа».

Нагадаємо, 26 березня 2018 року МКМТ ухвалила рішення про продовження дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з Росії до 42,96%, а також змінила опис товарів, до яких дані антидемпінгові заходи застосовуються, розширивши їх на суміші селітри.

Разом з тим ще з початку березня-2018 в Україні почла діяти заборона на імпорт сульфату амонію і суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

За заявою найбільших аграрних асоціацій України, які звернулися на цьому тижні в Кабмін з відкритим листом, існує плутанина з конкретним переліком і описом добрив, до яких застосовуються санкції. На думку аграріїв, проти ряду добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення і мито.

Представники АПК виступили проти введених обмежень, оскільки, за їхніми прогнозами, вони призведуть до значного зростання цін на добрива українських заводів, дефіциту на ринку добрив, девальвації гривні, погіршення інших макроекономічних показників.

Крім того, аграрії звернули увагу: незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ торговельних заборон і обмежень, поза увагою Кабміну залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку, обсяги поставок якого значно зросли за кілька років.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.