USAID розробив дорожню карту розвитку агровиробництва на Донбасі

Теґи: 

Про це розповів експерт з питань розвитку бізнесу в сільській місцевості проекту USAID "Підтримка аграрного та сільського розвитку" Владислав Карпенко, повідомляє Укрінформ.

"Головний акцент, на наш погляд, при розвитку дорожніх карт та визначення подальших напрямків діяльності має бути спрямований на поєднання зусиль як органів влади, так і малих і середніх підприємств, в тому числі і особистих селянських господарств та об'єднаних територіальних громад, тому що сьогодні вони мають можливість, а деякі вже почали інвестувати у власну пероробку, завдяки державному фонду регіональному розвитку, та профільних асоціацій задля розробки таких програм спільних дій", - заявив Карпенко.

Він розповів, що основна мета дорожньої карти USAID полягає у вдосконаленні ланцюгів доданої вартості для аграрної продукції, яку виробляють в Донецькій та Луганській областях і прилеглих до них районів Запорізької області. За словами Карпенко, перше за все це стосується виробництва молока, м'яса, овочів та фруктів.

Експерт USAID зазначив, що планується отримувати підтримку від всіх партнерів агентства, а також залучати кошти з фонду стратегічних інвестицій, та співпрацювати з об'єднаними територіальними громадами.

Карпенко підкреслив, що USAID має намір підтримувати та розвивати саме переробку аграрної продукції в регіоні, а також налагодити канали її збуту, як на внутрішні, так і на зовнішні ринки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землі закладів ув’язнення можуть здавати в оренду агрокомпаніям

Теґи: 

Натомість отримані кошти направляти в модернізацію системи.

Про це розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов, повідомляє ZIK.

«Господарство пенітенціарної системи України доволі велике. Проте здобутки 25-річного існування системи є досить негативними. Далеко від Радянського Союзу ми не поїхали окрім того, що деякі керівники підприємств, які існують на установах виконання покарання, стали такими собі горе-бізнесменами, які працюють на себе і проводять різні оборудки», – констатував Чернишов.

Він розповів, що сьогодні в підпорядкуванні пенітенціарної служби є близько 39 тисяч гектарів землі різної якості в різних регіонах України.

«Є певна ідея, яку ми неодноразово обговорювали з міністром юстиції Павлом Петренком. Якщо уряд схвалить нашу концепцію, то ми плануємо віддати землі в довготермінову оренду, приблизно на 5-10 років, стратегічним аграрним підприємствам, які знають як якісно обробляти землю та отримати з неї результат. Натомість отримані кошти направляти в систему і використовувати для модернізації», – розповів заступник міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка цьогорічна врожайність гороху

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

 

Причинами збільшення посівів є зростання попиту як на горох, так і загалом на бобові на зовнішніх ринках, насамперед у країнах Південої Азії.

Станом на 25 липня в Україні зібрано 84% гороху, урожайність культури складає 25,1 ц/га, що нижче від показників минулого року на 20%. Першочерговою причиною зниження урожайності гороху цьогоріч є погодній фактор, а саме посуха, яка спостерігалася у червні та першій половині липня в центральній та південній частині України.

Виходячи із цьогорічної урожайності, валовий збір гороху прогнозується на рівні 1,02 млн. т і на 36% перевищуватиме минулорічні показники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні суттєве знизилася ціна на «борщовий набір»

Про це повідомляє «Інфо-Шувар».  За даними інформаційного центру, сьогодні на найбільших гуртових ринках країни капуста пропонується за ціною 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг), картопля коштує 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг),ціни на буряк та моркву становлять 3-7 грн/кг (0,1-0,23 EUR/кг),  та 8-12 грн/кг (0,27-0,4 EUR/кг), відповідно, вартість цибулі знизилась до 6-10 грн/кг (0,2-0,33 EUR/кг).

Найбільше зниження ціни за останній тиждень було зафіксоване по капусті та цибулі, ця продукція подешевшала майже на третину.  Нагадаємо, ще в середині липня Україна вимушена була навіть імпортувати цибулю з Польщі через гострий дефіцит пропозиції в місцевих господарствах. Сьогодні ж, врожай цибулі активно збирають не тільки на Півдні країни, а й у Центральних регіонах, тому місцева продукція майже повністю витиснула з ринку імпортну.

Втім, не дивлячись на зниження ціни , сьогодні ціни на «борщовий набір» лишаються одними з найвищих за останні кілька років.  Наприклад,  рік тому, капуста та цибуля  в Україні коштували майже в 4 рази дешевше,  ціна на моркву була в 3 рази нижчою, а  буряк та картопля були дешевшими майже в  1,5 рази.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Індії придумали незвичний спосіб боротьби з посухою

Так хочуть допомогти фермерам подолати суворі кліматичні умови, пише gazeta.ua.

"Наші поля затиснуті між двома гірськими хребтами, — розповідає фермер Го Дхаті. — Дощі йдуть рідко. Коли збираємо стільки врожаю, скільки посадили — це велика удача. Виживаємо за рахунок допомоги держави. Науковці обіцяють, що цей льодовик забезпечить вологу і зменшить перепад температур. Учора вдень було +40°С, а вночі — заморозки. Найбільше урожаю втрачаємо через посухи. Проводити систему зрошення до полів надто дорого. Носимо воду відрами за 12 км. У мене троє дітей, у брата — четверо. Один день поливаємо його поле, наступного — моє".

Автори ідеї кажуть, що створити льодовики дешевше, ніж систему поливу. Ефект буде рівномірніший і триваліший. Усередині працюватиме насос, розбризкуватиме воду на 60 м довкола.

"В одній піраміді можемо накопичити 150 тонн води, — каже інженер Сонам Вангчук. — Улітку тануть льодовики в горах, тому води достатньо. Проблема виникає взимку і навесні, коли насіння потребує зволоження. Хочемо ­отримати фінансування на створення льодовиків біля кожного села. Кожен зрошуватиме 10 га. Коштуватиме $125 тис".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview