Усувають конкурентів: Україні не хочуть продавати закордонне насіння

Багато років українські аграрії вирощували, в основному, зернові (кукурудзу, пшеницю) і олійні культури (соняшник). Однак в останні роки прибутковість вирощування цих культур стала знижуватися, так як витрати на посівну і збирання постійно зростають, пишет UBR.

Наприклад, за даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», рентабельність вирощування соняшнику в 2015 році досягала 80%, а рік тому - тільки 63,5%. В цьому році, за оцінками експертів, цей показник може бути ще нижче.

Спроби заощадити на посівний і прагнення продати більше, нехай і за нижчою ціною, призвели до того, що сільгоспвиробники тепер шукають інші культури, які можуть забезпечити більший прибуток.

Виробництво не зростає

Згідно з уточненим прогнозом Мінагропроду, урожай зернових в цьому році буде на рівні 62 млн тонн. Цей результат нижче торішнього, так як кукурудзи і пшениці, які формують 80% валового збору, зібрали на 25 жовтня 2017 р менше, ніж очікувалося.

За словами гендиректора ТОВ «Харвіст-Холдинг» Дмитра Скорнякова, соняшник для України як тюльпани для Нідерландів. Але ця «лихоманка» поступово йде на спад.

«Ця культура залишиться однією з найприбутковіших, але є ряд культур, більш вигідних у вирощуванні. Це горох, кукурудза і соя. Соняшник в сівозміні дуже середня культура з точки зору рентабельності », - зауважив  Скорняков.

За його словами, компанія перейшла на вирощування гороху, сочевиці і нуту, так як більшість земель компанії розташовано на півдні країни в районі Маріуполя. Фермери в південних областях (Донецька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька) сидять на сівозміні пшениця-соняшник (це приблизно 5-7 млн ​​га). На жаль, це відбувається вже довгий час і грунти виснажилися. Спочатку аграрії намагалися замінити звичайний соняшник на так званий «евролайт», але тепер і він дає погані результати.

«Вирощування пшениці після соняшнику не дає аграріям нормально заробити, а тільки ледь зводити кінці з кінцями. Але вони сподіваються, що потім соняшник дозволить компенсувати недоотриманий прибуток», - зазначив гендиректор ТОВ «Харвіст-Холдинг».

В результаті аграрії поступово стали втрачати інтерес до соняшнику, намагаючись знайти адекватну по прибутковості заміну. А посіви соняшнику стали поширюватися далі на північ і захід країни, де клімат тепер дозволяє обробляти цю культуру.

Зате на півдні таким замінником стає горох, сочевиця і нут, так як особливо сочевиця добре переносить посушливий клімат, а заодно збагачує грунти необхідними для подальшої родючості речовинами.

«При тій же урожайності, що і у соняшнику і менших витратах у нас третій рік вирощується сочевиця», - сказав Дмитро Скорняков.

Замінник м'яса

За словами заступника міністра аграрної політики і продовольства України Ольги Трофімцевой, поки бобові як і раніше залишаються нішевими культурами, так як займають сукупно не більше 500 тис. га. Три чверті посівів займає горох, на другому місці квасоля і вже потім йдуть сочевиця, нут, люпин та інші.

Щороку виробництво цих культур збільшується і за прогнозами президента громадської спілки «Спільнота виробників і споживачів бобових України» Антоніни Скляренко, в 2018 році посівні площі збільшаться ще на 30%.

Є три причини для подальшого зростання виробництва. Величезний ринок збуту, тренд на здорове харчування в світі, а також здатність бобових відроджувати родючість грунту.

Наприклад, за даними Мінсільгоспу США, з 2014 по 2016 рік кожен американець став їсти м'яса на 6% більше, а продажі продуктів, що містять м'ясозамінники
, виросли за той же період на 16%, до $ 700 млн. У дослідницькій компанії Euromonitor International пояснюють це зростанням числа людей, які відмовилися від м'яса, але з іншого боку це говорить про пошуки нових джерел білка. У тому числі для тих, хто не може собі дозволити дороге м'ясо.

Якщо ще п'ять років тому ЄС не особливо цікавився імпортом бобових, то тепер, після напливу біженців в Європу там активно стали нарощувати імпорт сочевиці, нуту та інших культур.

«У цьому році Україна зібрала 1 млн тонн гороху і в 2018 році ми можемо стати другими в світі за кількістю вирощуваного гороху. Його вирощування не вимагає особливих знань, умінь або спеціальної техніки, а тому легко може бути застосоване як малими і середніми фермерами, так і великими агрохолдингами», - пояснила Антоніна Скляренко.

Але тут є один важливий стримуючий фактор - наявність якісного посівного матеріалу. Як розповів Дмитро Скорняков, наша селекція може дати такий матеріал тільки по гороху, а по іншим культурам українська наука сильно відстає від решти світу.

Здавалося б, можна купити необхідне насіння за кордоном. Але справа в тому, що основні виробники бобових (Канада, Бразилія, Аргентина) не хочуть ростити собі конкурента.

«Тому проблема покупки відповідного посівного матеріалу необхідної якості стоїть дуже гостро і стримує розширення площ під цими культурами. Тим часом питання якості - головне при визначенні ціни майбутнього врожаю», - розповів гендиректор ТОВ «Харвіст-Холдинг».

За словами Антоніни Скляренко, потрібно ще правильно зберігати насіння. Українські фермери нерідко стикаються з тим, що при закладці на зберігання бобові показують потенційну схожість на рівні 90%, а напередодні посівної - вже тільки 60-70%, що годиться тільки для продажу товару кінцевому споживачу, але не закладки в грунт.
 

Скільки можна заробити

Як відзначають експерти, ціни на бобові в світі зараз дуже привабливі. Так, за даними «УкрАгроКонсалт», нут в портах Причорномор'я коштує приблизно $ 940 / т. Квасолю на світовому ринку можна продати по $ 385 / т, сочевицю - по $ 400 / т, горох $ 250-260 / т.

«І в перспективі найближчих п'яти років вони можуть змінитися лише незначно», - вважає гендиректор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Так як це товари сировинні, то на них ціни можуть падати, але незначно, тому що вже зараз, за ​​даними Товариства виробників і споживачів бобових України попит на бобові в світі перевищує пропозицію.

Але це не означає, що можна виростити продукт і його тут же у вас куплять. За словами Ольги Трофімцевої, треба знати, куди і що везти, враховуючи національні особливості споживання в різних країнах.

«В принципі можна продати все, питання, за якою ціною. Наприклад, можна віддати урожай перекупникові задешево, щоб він заробив свої $ 20 на тонні», - говорить Дмитро Скорняков.

Тому великі агрохолдинги, такі як «Харвіст-Холдинг» налагоджують прямі контакти з оптовиками в інших країнах, щоб обійтися без посередників. За словами Сергія Феофілова, такі компанії намагаються максимально близько дійти до кінцевого споживача, щоб максимально збільшити свою маржу. Вони доходять не тільки до великого, але навіть до рівня дрібного опту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині будують агропромисловий парк

Про це повідомляє  Elevatorist.com.

За словами Олександра Тимохи, заявлений термін функціонування парку складе 49 років. Будувати індустріальний об’єкт будуть в 3 етапи.

Перший етап передбачає будівництво елеватора, який планують здати в експлуатацію до кінця 2017 г. Далі на черзі – будівництво заводу з виробництва борошна і комбінату хлібобулочних виробів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Рівненщині висадили першу плантацію фундука

Про це повідомляють Новини по-рівненськи.

Фундук насправді – окультурена форма або ж найкращий сорт ліщини, яку нерідко можна побачити в підлісках та листяних і мішаних лісах (ще популярні назви – горі?шник, лісови?й горіх). В багатьох країнах фундук розводять як культурну рослину. І ось ця справа стає популярною й в Україні.

Сарненські лісівники закупили саджанці на Львівщині. Трудились на посадці чималеньким колективом. Хоч рослина і не вибаглива, але для кращого плодоношення висаджували шість різних сортів за спеціальною схемою задля сприяння опиленню.

І вже на початку весни фундук зацвіте красивими сережками, буде першим медоносом для бджіл, а справжнім урожаєм смачних і поживних горіхів порадує через 4-5 років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дешеві і якісні продукти з Польщі завойовують Україну

Це викликано суттєвою різницею в ціні, пише etcetera.media. Адже навіщо підтримувати вітчизняного виробника, якщо ті самі харчі можна купити вдвічі, а то й втричі дешевше?

СОСИСОЧНІ МІГРАНТИ. За офіційною статистикою Польщі, у 2016 році українці витратили у цій країні 2,2 млрд доларів, що склало 28% витрат усіх іноземців. В середньому один українець за поїздку залишає в польських магазинах, кафе та готелях більше 5,6 тисячі гривень, тобто майже місячну зарплату.

Найбільш активно за кордоном скуповуються мешканці Західної України, яка знаходиться найближче до країн ЄС. Цікаво, що жителям цього регіону ще у часи суворої візової політики масово давали польські візи на закупи, адже коли до кордону з Польщею година їзди, скупитися за кордоном на місяць вперед набагато дешевше.
З початком ери безвізу мандрівки у найближчі польські супермаркети по той бік кордону змогли дозволити собі навіть студенти та бідні верстви населення.

Існують навіть відпрацьовані схеми «повернення» вартості квитка до кордону. Квиток до кордону коштує 60 гривень. Поляки, у яких підакцизні товари дуже дорогі, пропонують українцям купити у себе дві пачки цигарок та літр горілки. За це у Польщі заплатять по чеку, а зверху накинуть ще 50 гривень.

ВОНИ ВЖЕ ПОРУЧ. Дешеві та якісні продукти з Польщі та інших європейських країн з’являються і у місцевих супермаркетах. У містах Західної України подекуди можна побачити окремі магазини товарів з Європи, які суттєво поступаються у ціні аналогічним продуктам вітчизняного виробництва. Товари з Польщі також можна побачити на ринках Одеси, Харкова, Києва, але найбільший споживач імпортних харчів – все ж Львів.

Найбільшою популярністю в Україні користуються такі продукти, як сосиски, сири, молоко та йогурти, шоколад та кава.

«ДОРОГА» УКРАЇНА. Експерти вже давно шукають відповідь на питання, чому у Польщі, де працівники отримують в рази вищу зарплату, ціни на харчі – менші. Пояснень багато: від «корупційного податку» і відсутності дешевих кредитів для фермерів до недолугої політики держави.

Один з її проявів – високий податок на додану вартість для виробників. Українські фермери платять 20% ПДВ, польські – усього 5%.
Рівень ПДВ в Україні майже такий самий, як у Литві, в якій ПДВ найвищий у Європі та складає 21%. В інших країнах, близьких до нас, ПДВ менший: в Угорщині – 18%, Естонії –14%, Білорусі – 10%.

ЗУСТРІЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ. Поляки також скуповуються в Україні. Щоправда, везуть вони із собою зовсім не продукти з соціального кошику. За даними польського видання Monitor Wolinski «продуктові туристи» активно купують в Україні підакцизні товари – алкоголь, тютюн та пальне. Великим попитом користуються кондитерські вироби – цукерки, печиво та торти. Тим паче, що у нас солодощі продаються на вагу – чого немає за кордоном.

Халви, гозинаків та смажених сімок у сусідів взагалі не знайти, тому їх поціновувачі охоче їдуть в Україну. Також поляки ласі до наших закусок – сухариків, сушеної риби. Цікавляться і українською косметикою, яка вироблена з натуральних інгредієнтів та трав.

Якщо підсумувати вподобання поляків, то виявиться, що це або підакцизна продукція або продукти, яких немає в Польщі.

ПОКУПЦІ ВИГРАЮТЬ. З січня 2018 року українські продукти знову  потісняться європейським через зниження ставки увізних мит в рамках угоди Україна – ЄС. Наприклад, на чай та каву мито знизиться з 10% до 2,5%, на лосось і делікатесні сири Брі та Гауда – з 10% до 5%.
Це означає, що пачка чаю вагою 100 грамів подешевшає одразу на 2,5-3 гривні, кави – на 5-6 гривень, а кілограм сиру Брі – на 17.

Найбільший зиск із зниження мита отримають люди середнього достатку, які купують широкий асортимент продукції. Менш забезпечені відчують зниження митних ставок переважно на чай та каву.

Також багато залежить і від того, яким буде курс гривні. «Очікувати здешевлення у 2018 році продуктів не варто через девальвацію гривні. Уряд заклав можливість зниження гривні на 11%. Таким чином, зниження мит буде перекрито зниженням курсу гривні» – прогнозує Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж.

Втім, девальвація позначиться і на ціні українських товарів, тож на перспективу імпортні товари за розумними цінами залишатимуться більш привабливими для наших покупців.

Варто нагадати, що по закінченню у 2026 році перехідного періоду в угоді Україна-ЕС, наша країна матиме нульові ставки мита практично на всі товари, які ми постачатимемо до Європи. Те саме поширюється і на товари з ЄС. Така ситуація здорової конкуренції буде сприятливо впливати на кишені покупців, в той час як українському бізнесу доведеться боротися за клієнтів не лише на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Борщовий набір в Україні помітно подорожчає з настанням перших морозів

Таку думку висловив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко, пише ГолосUA.

«Зараз у нас овочевий кошик, в порівнянні з серпнем місяцем, тільки дешевшає. Проте ціни різко відірвуться  вже в грудні, коли настануть повноцінні морози, і потрібно буде платити за зберігання цих овочів, цифри будуть однозначно космічними», - зазначив експерт.

За його словами, ціни на українські овочі зараз, після значного подорожчання, ще не досягли європейського рівня, однак в кінці зими – на початку весни рівень їх зрівняється.

При цьому О. Дорошенко додав, що через дорожнечу на початку весни, коли якість українських овочів помітно погіршується, українські прилавки все більше будуть заповнюватися більш якісними імпортними продуктами з Європи.

Нагадаємо, на сьогоднішній день в Україні ціни на буряки в 1,8 разів перевищують торішні, що пов'язано із зменшенням обсягів виробництва овоча.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Дніпропетровщині встановили пам’ятник волоському горіху

Про це повідомив староста населеного пункту Андрій Пінчук, пише zik.ua.

«В українській горіховій столиці – Волоському – відкрили монумент волоському горіху. Заввишки три метри, з антивандального скловолокна. На місці пам’ятника злочинцеві Котовському. Декомунізація по-волоському завершена», – зазначив Пінчук.

Рішення встановити незвичайну скульптурну композицію ухвалили жителі села під час громадських слухань. Люди вирішили в такий спосіб віддати данину поваги «горіху-годувальнику», адже в цій місцевості вирощуються цілі горіхові сади. На виготовлення монумента «Волоському горіху» пішов майже рік.

На самому пам’ятнику закарбували напис: «Смачному і корисному Волоському Горіху. Хай завжди земля волоська буде родюча і щедра, а нащадки наші гідні своїх пращурів».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview