Tempo950x100

Tempo300x100

Усувають конкурентів: Україні не хочуть продавати закордонне насіння

Усувають конкурентів: Україні не хочуть продавати закордонне насіння

Багато років українські аграрії вирощували, в основному, зернові (кукурудзу, пшеницю) і олійні культури (соняшник). Однак в останні роки прибутковість вирощування цих культур стала знижуватися, так як витрати на посівну і збирання постійно зростають, пишет UBR.

Наприклад, за даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», рентабельність вирощування соняшнику в 2015 році досягала 80%, а рік тому – тільки 63,5%. В цьому році, за оцінками експертів, цей показник може бути ще нижче.

Спроби заощадити на посівний і прагнення продати більше, нехай і за нижчою ціною, призвели до того, що сільгоспвиробники тепер шукають інші культури, які можуть забезпечити більший прибуток.

Виробництво не зростає

Згідно з уточненим прогнозом Мінагропроду, урожай зернових в цьому році буде на рівні 62 млн тонн. Цей результат нижче торішнього, так як кукурудзи і пшениці, які формують 80% валового збору, зібрали на 25 жовтня 2017 р менше, ніж очікувалося.

За словами гендиректора ТОВ «Харвіст-Холдинг» Дмитра Скорнякова, соняшник для України як тюльпани для Нідерландів. Але ця «лихоманка» поступово йде на спад.

«Ця культура залишиться однією з найприбутковіших, але є ряд культур, більш вигідних у вирощуванні. Це горох, кукурудза і соя. Соняшник в сівозміні дуже середня культура з точки зору рентабельності », – зауважив  Скорняков.

За його словами, компанія перейшла на вирощування гороху, сочевиці і нуту, так як більшість земель компанії розташовано на півдні країни в районі Маріуполя. Фермери в південних областях (Донецька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька) сидять на сівозміні пшениця-соняшник (це приблизно 5-7 млн ​​га). На жаль, це відбувається вже довгий час і грунти виснажилися. Спочатку аграрії намагалися замінити звичайний соняшник на так званий «евролайт», але тепер і він дає погані результати.

«Вирощування пшениці після соняшнику не дає аграріям нормально заробити, а тільки ледь зводити кінці з кінцями. Але вони сподіваються, що потім соняшник дозволить компенсувати недоотриманий прибуток», – зазначив гендиректор ТОВ «Харвіст-Холдинг».

В результаті аграрії поступово стали втрачати інтерес до соняшнику, намагаючись знайти адекватну по прибутковості заміну. А посіви соняшнику стали поширюватися далі на північ і захід країни, де клімат тепер дозволяє обробляти цю культуру.

Зате на півдні таким замінником стає горох, сочевиця і нут, так як особливо сочевиця добре переносить посушливий клімат, а заодно збагачує грунти необхідними для подальшої родючості речовинами.

«При тій же урожайності, що і у соняшнику і менших витратах у нас третій рік вирощується сочевиця», – сказав Дмитро Скорняков.

Замінник м’яса

За словами заступника міністра аграрної політики і продовольства України Ольги Трофімцевой, поки бобові як і раніше залишаються нішевими культурами, так як займають сукупно не більше 500 тис. га. Три чверті посівів займає горох, на другому місці квасоля і вже потім йдуть сочевиця, нут, люпин та інші.

Щороку виробництво цих культур збільшується і за прогнозами президента громадської спілки «Спільнота виробників і споживачів бобових України» Антоніни Скляренко, в 2018 році посівні площі збільшаться ще на 30%.

Є три причини для подальшого зростання виробництва. Величезний ринок збуту, тренд на здорове харчування в світі, а також здатність бобових відроджувати родючість грунту.

Наприклад, за даними Мінсільгоспу США, з 2014 по 2016 рік кожен американець став їсти м’яса на 6% більше, а продажі продуктів, що містять м’ясозамінники, виросли за той же період на 16%, до $ 700 млн. У дослідницькій компанії Euromonitor International пояснюють це зростанням числа людей, які відмовилися від м’яса, але з іншого боку це говорить про пошуки нових джерел білка. У тому числі для тих, хто не може собі дозволити дороге м’ясо.

Якщо ще п’ять років тому ЄС не особливо цікавився імпортом бобових, то тепер, після напливу біженців в Європу там активно стали нарощувати імпорт сочевиці, нуту та інших культур.

«У цьому році Україна зібрала 1 млн тонн гороху і в 2018 році ми можемо стати другими в світі за кількістю вирощуваного гороху. Його вирощування не вимагає особливих знань, умінь або спеціальної техніки, а тому легко може бути застосоване як малими і середніми фермерами, так і великими агрохолдингами», – пояснила Антоніна Скляренко.

Але тут є один важливий стримуючий фактор – наявність якісного посівного матеріалу. Як розповів Дмитро Скорняков, наша селекція може дати такий матеріал тільки по гороху, а по іншим культурам українська наука сильно відстає від решти світу.

Здавалося б, можна купити необхідне насіння за кордоном. Але справа в тому, що основні виробники бобових (Канада, Бразилія, Аргентина) не хочуть ростити собі конкурента.

«Тому проблема покупки відповідного посівного матеріалу необхідної якості стоїть дуже гостро і стримує розширення площ під цими культурами. Тим часом питання якості – головне при визначенні ціни майбутнього врожаю», – розповів гендиректор ТОВ «Харвіст-Холдинг».

За словами Антоніни Скляренко, потрібно ще правильно зберігати насіння. Українські фермери нерідко стикаються з тим, що при закладці на зберігання бобові показують потенційну схожість на рівні 90%, а напередодні посівної – вже тільки 60-70%, що годиться тільки для продажу товару кінцевому споживачу, але не закладки в грунт.
 

Скільки можна заробити

Як відзначають експерти, ціни на бобові в світі зараз дуже привабливі. Так, за даними «УкрАгроКонсалт», нут в портах Причорномор’я коштує приблизно $ 940 / т. Квасолю на світовому ринку можна продати по $ 385 / т, сочевицю – по $ 400 / т, горох $ 250-260 / т.

«І в перспективі найближчих п’яти років вони можуть змінитися лише незначно», – вважає гендиректор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Так як це товари сировинні, то на них ціни можуть падати, але незначно, тому що вже зараз, за ​​даними Товариства виробників і споживачів бобових України попит на бобові в світі перевищує пропозицію.

Але це не означає, що можна виростити продукт і його тут же у вас куплять. За словами Ольги Трофімцевої, треба знати, куди і що везти, враховуючи національні особливості споживання в різних країнах.

«В принципі можна продати все, питання, за якою ціною. Наприклад, можна віддати урожай перекупникові задешево, щоб він заробив свої $ 20 на тонні», – говорить Дмитро Скорняков.

Тому великі агрохолдинги, такі як «Харвіст-Холдинг» налагоджують прямі контакти з оптовиками в інших країнах, щоб обійтися без посередників. За словами Сергія Феофілова, такі компанії намагаються максимально близько дійти до кінцевого споживача, щоб максимально збільшити свою маржу. Вони доходять не тільки до великого, але навіть до рівня дрібного опту.

Перегляди: 5
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/usuvayut-konkurentiv-ukrayini-ne-hochut-prodavaty-zakordonne-nasinnya
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати