178171

В Африці розвивають соцмережу для фермерів

Гроші виділили True Ventures із Силіконової долини, Skype, засновник Atomico Ніклас Зеннстрьом (бізнес-ангел, що інвестує в особисту продуктивність), засновник WordPress Метт Малленвег, генеральний директор Blue Bottle Coffee Брайан Михан та фонд Norrsken, пише agroday.com.ua.

Wefarm – перша в світі краудсорсирувана мережа для офлайнових спільнот. Вона дозволяє дрібним фермерам світу, багато з яких живуть у віддалених районах без доступу до Інтернету, об’єднатися один з одним для вирішення проблем, обміну ідеями та поширення інновацій.

Через Wefarm фермери можуть задавати будь-які питання на своїй рідній мові про сільське господарство: від боротьби з хворобами сільськогосподарських культур або ураження шкідниками, до кращих методів вирощування товарних культур, таких як кукурудза, помідори, кава і чай. Wefarm використовує машинне навчання і знання спільноти, щоб забезпечувати найкращий контент для мережі з понад 660 тис. фермерів, навіть за допомогою SMS.

Зараз Wefarm працює в Кенії та Уганді і планує швидко поширитися на інші райони Східної Африки та райони Африки на південь від Сахари.

«Ми вважаємо, що фермери часто є найкращим і найбільш важливим джерелом інформації і досвіду для інших фермерів», – говорить Кенні Еван, засновник і головний виконавчий директор Wefarm.

Wefarm буде використовувати отримане фінансування для розробки комерційних продуктів і створення нового набору функцій. Одна з таких особливостей, яка узгоджується з бажанням Wefarm поставити фермера на перше місце, – це Project Farmlog від Wefarm – інтерактивний «розумний помічник з фермерства», який працює навіть на найпростіших мобільних телефонах. Він буде використовувати машинне навчання для розумної підтримки фермерів як протягом вирощування певних культур, так і під час догляду за домашньою худобою, виходячи з питань, які задає фермер.

Моделі даних Wefarm зможуть відстежувати і прогнозувати ключові проблеми, такі як хвороби, проблеми в період дозрівання, дефіцит поживних речовин, посуха, грунтові умови, характеристики ферми і багато інших важливих моментів. Завдяки цим даним підприємства зможуть покращити управління логістикою і безпеку, оцінити ключові тенденції і проблеми, підвищити стійкість і прозорість.

Wefarm є соціальним підприємством. Використовуючи новітні технології машинного навчання, сервіс Wefarm працює як в Інтернеті, так і через SMS. Знання, поширювані у Wefarm, можуть допомогти фермерам виробляти продукти вищої якості, підвищувати врожайність, отримувати інформацію про ціни, вирішувати проблеми наслідків зміни клімату, купувати найкраще насіння, добрива та брати вигідніші кредити, диверсифікувати сільськогосподарські інтереси і багато іншого.

З моменту заснування у 2015 році Fast Company назвала Wefarm однією з найбільш інноваційних компаній Африки, а також серед інших отримала нагороди Impact Challenge Award від Google, Europas Tech for Good Award від TechCrunch, Ideas from Europe prize від Комісії Європейського союзу.

Штаб-квартира компанії знаходиться в Лондоні, а її офіси розташовані в Найробі і Кампалі.

Ваш вибір 'Подобається'.

Більшість українських фермерів не в змозі вносити добрива через зависоку вартість

Про це на прес-конференції повідомив директор центру “Соціальний моніторинг” Дмитро Дмитрук, представляючи результати опитування українських фермерів, передає кореспондент УНН.

"33% серед опитаних фермерів не вносять азотні добрива у ґрунт, 66,6% - вносять. Основними причинами серед тих, хто не використовував добрива, 41% вказали, що це не було передбачено технологічними потребами, при цьому 50% відповіли, що не мали на це коштів", - сказав він.

За даними опитування, 19% із тих, хто все ж вносив добрива, спромоглися удобрити лише третину земель, половина фермерів (47%) удобрили близько двох третин землі, і лише третина - удобрили більш, ніж дві третини земель.

Проблема покриття землі – не єдина. Важливо також те, скільки добрив вноситься.

• 20% вносили до 40 кг на 1 га;

• 75% від 40-80 кг на 1 га;

• 4% більше 90 кг на 1 га.

"Тобто всі, хто вносили добрива, вносять менше половини норми. Чим менше за розміром землевласник, тим менше в нього коштів, і, відповідно, тим менше добрив він може внести", - зауважив Дмитрук.

Водночас, за даними опитування, фермери розуміють, що недовносять добрива і хочуть в середньому довнести 20-22,6 кг на 1 га. Респонденти прагнуть до середнього показника в 70 кг на га.

Щодо задоволеності фермерів обсягами внесених добрив, то близько 30% вважають, що цього недостатньо, 70% - задоволені тим, скільки змогли внести.

Основна причина неспроможності внести достатню кількість добрив, яку називають фермери - відсутність коштів, або завелика вартість цих добрив (40-45%). Це позначається, на кількості землі яку можуть удобрити, і на кількості добрив внесених на 1 га землі.

Більшість (67%) використовують добрива українського виробництва, при цьому 14% опитаних кажуть, що якість не відповідає нормам. При цьому 85% скарг стосується саме українського виробника.

Варто також зауважити, що 96% опитаних впевнені, що на ринку добрив є ознаки монопольної змови, що ціна є завищеною. Більше того, на думку фермерів антидемпінгові мита призвели до зростання цін, так вважають 97% опитаних.

• 55% опитаних вважають, що така ситуація на ринку азотних добрив (завищені ціни) склалася через корупцію;

• 39% називають причиною зарегульованість різними органами;

• 37% - монопольне становище окремих виробників;

• 25% кажуть, що на ринку добрив бракує державного контролю.

Зазначимо, опитування проводилось у листопаді 2017 року. Було опитано 500 фермерських господарств в різних сегментах (за винятком великих агрохолдингів), які вирощують переважно зернові, олійні, технічні та кормові культури.

В Україні дорожчають огірки

Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані щоденного моніторингу проекту.

Зокрема, вже на даний момент тепличні комбінати огірок пропонують по 26-35 грн/кг (0,80-1,08 євро/кг) в залежності від якості, сорту і регіону. Таким чином, тільки з початку поточного тижня ціни на цю продукцію зросли на 30-40%.

За словами представників комбінатів, стимулює подорожчання відразу кілька факторів. Передусім, зростанню цін сприяє помітне скорочення пропозиції огірка на ринку, оскільки вибірки в теплицях істотно знизилися через погоду. При цьому поставки продукції з Туреччини практично припинилися, що також дає можливість місцевим виробникам підвищувати ціни, враховуючи досить активний попит.

Тим не менш, необхідно додати, що навіть після такого різкого подорожчання на даний момент ціни на місцевий тепличний огірок в Україні в середньому на 30% нижче, ніж у другій половині березня 2017 р. Більше того, гравці ринку впевнені, що незабаром ця продукція може знову почати дешевшати під тиском збільшення пропозиції після поліпшення погодних умов.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Навесні очікується відкриття трьох заводів з переробки соняшнику

За інформацією "АПК-інформ" очікується введення в експлуатацію заводів компанією «Ніжинський ЖК» потужністю 1200 т / добу., ГК «Агроліга» - 500 т / добу. і Сумським заводом продтоварів - 500 т / добу.

Базові потужності з переробки олійної станом на 21 березня 2018 р оцінюються на рівні 18,1 млн. тонн в рік. При цьому з урахуванням запуску нових заводів в найближчі 2 місяці потужності з переробки соняшнику в Україні можуть збільшитися на 280 тис. тонн - до 18,4 млн. тонн в рік (+ 2%).

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вітчизняний агрохолдинг придбає лабораторію для аналізу ґрунтів

Таке рішення в компанії вважають економічно доцільним, оскільки мінімальна річна потреба в якісному аналізі ґрунтів для неї становить 30 тис. га, повідомили в «Мрії», пише AgroTimes.

Придбання власної лабораторії дасть можливість оптимізувати витрати на мінеральні добрива, частка яких до 30% в собівартості, і управляти якістю ґрунтів.