170513

В Аграрному комітеті ВР відбудуться кадрові зміни

Про це УНН заявив заступник голови комітету, народний депутат Олександр Бакуменко.

За його словами, йдеться про зміну одного із заступників голови комітету - Григорія Заболотного.

"Заболотний подав заяву про те, що він не може виконувати обов'язки заступника голови аграрного комітету за станом здоров'я. І планується поставити замість Заболотного нардепа Андрія Кіта", - розповів Бакуменко.

Як повідомляє УНН з посиланням на власні джерела у парламенті, у четвер вранці народні депутати з-поміж лобістів агрохолдингу "Кернел" планують кадрові зміни у комітеті ВР з питань аграрної політики.

Джерела переконують, що народні обранці задумали виставити на голосування проект постанови, що передбачає призначення Олега Кулініча, Андрія Кіта і Миколи Люшняка до складу керівництва комітету.

Натомість, Бакуменко поки спростовує призначення Кулініча та Люшняка.

"Це все казки", - сказав він.

"Краще приділити увагу призначенню голів комітетів ВРУ. Сьогодні велика кількість комітетів працює без керівників", - додав Бакуменко.

Водночас нагадаємо, що у ВР є група лобістів агрохолдингу “Кернел”. Крім співвласника компанії Віталія Хомутинніка, членами є ще 6-10 осіб, зокрема:

    Мар’ян Заблоцький - голова громадської ради при податковому комітеті ВР і помічник нардепа Олексія Мушака - брата співвласника “Кернел” Андрія Веревського. Заблоцький також очолює громадську організацію, яка розташована за тією ж адресою, що і “Кернел”;
    Юлія Мовчан і Олена Київець - помічники нардепа Олега Кулініча і за сумісництвом співзасновники громадської організації Мар’яна Заблоцького;
    Андрій Кіт, Олег Кришин і Микола Люшняк - нардепи, які неодноразово були помічені в союзі з “Кернел” і голосуванні в його інтересах.

Кришин, наприклад, був співавтором законопроекту №7010 про “єдине вікно на митниці” і в порушення регламенту вніс туди правки про закупівлю зерновозів для “Кернел” за рахунок грошей Держбюджету. Законопроект Рада проголосувала, але з огляду на суспільний резонанс, у ситуацію змушений був втрутитися Президент і ветувати норми на користь агрохолдингу.

Але навіть після вето Президента Кришин підбивав колег повернутися до питання закупівлі зерновозів під час бюджетного процесу, коли, як показує практика, більшість депутатів не завжди розуміють, за що голосують.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК поскаржилося на "Укрзалізницю"

Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час засідання уряду, передає УНН.

“Станом на зараз оператори ринку говорять про те, що 45% всього заявок виконується по вагонах. При цьому ще додалася проблема маршрутизації перевезень, коли пріоритет надається тим, хто готовий сформувати цілий товарний потяг. Відбувається зараз дискусія щодо закриття станцій так званих малоактивних. І це теж не є на користь бізнесу, і на користь нашому експорту”, — наголосив він.

Читайте також: Укрзалізниця підвищить ціни на всі види перевезень

За словами Мартинюка сьогодні відбувається інтенсивний діалог з різними відомствами для врегулювання питання перевезень зерна залізницею.

Нагадаємо, народні депутати України та представники галузевих організацій звернулись до Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з відкритим листом для вирішення критичної ситуації, що склалася у сфері залізничних вантажних перевезень. Автори листа наголошують, що неефективна робота ПАТ «Укрзалізниця» призводить до фінансових втрат як самого перевізника, так і приватних компаній.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на буряк і моркву досягли рекордної за останні 10 років позначки

Про це пише EastFruit.
 
За інформацією гравців ринку, тільки з початку поточного тижня морква на українському ринку подорожчала в середньому на 35%. Ціни на буряк виросли більш істотно - відразу на 40-43%. В результаті, вже на даний момент виробники пропонують морква по 7-9 грн/кг ($ 0,25-0,32 за кг) в залежності від якості, тоді як буряк надходить у продаж по 3,5-5 грн/кг ($ 0,12-0,18 за кг).
 
Оператори ринку такий ціновий тренд пов'язують з істотним скороченням пропозиції зазначених коренеплодів протягом періоду міжсезоння. Зокрема, більшість господарств уже завершили реалізацію моркви і буряка середньостиглих сортів, тоді як до збору врожаю більш пізніх моркви і буряка ще не приступили, в тому числі і через дощі в ряді регіонів. Крім того, фермери говорять про зміщення сезону продажів пізніх коренеплодів, оскільки через несприятливі погодні умови вони були змушені почати сівбу коренеплодів пізніше звичайних строків.
 
Необхідно додати, що на сьогоднішній день в результаті вищевказаних коригувань буряк уже коштує в середньому в 1,6 рази дорожче, ніж у другій половині вересня 2017 року, а морква обходиться покупцям в 1,8 рази дорожче, ніж рік тому. На думку аналітиків ринку, це пов'язано зі зниженням виробництва коренеплодів як в результаті скорочення посівних площ, так і внаслідок зниження врожайності через погодні катаклізми.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок осінніх фруктів в Україні: зростання попиту за рахунок падіння цін

І, хоча, у вересні попит на осінні фрукти завжди найвищий, ціни на них цього року можуть потішити хіба що кінцевого споживача і аж ніяк не фермерів. Всі з названих позицій були присутні на ринку на початку серпня, але саме у вересні ціни на більшість з них дружньо просіли. Продавці на гуртових ринках кажуть, що в порівнянні з минулим роком, попит на фрукти навіть покращився і відбулось це за рахунок нижчої ціни, підняти яку на сьогодні не вдається.

Інформаційний сервіс «Інфо-Шувар» проаналізував , як змінились середні ціни на осінні фрукти від початку серпня до сьогоднішнього дня на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар».

Лідером за темпами зниження ціни стала слива. До речі, вона ж була лідером в рейтингу найбільшого зниження ціни в категорії «кісточкові фрукти», який ми публікували раніше. Станом на 20 вересня 2018 року, українська слива коштує майже наполовину дешевше, ніж в аналогічний період 2017 року.

Яблуко посіло другу позицію серед осінніх фруктів, ціни на які знизились найбільше в порівнянні минулим роком, при цьому, в розрізі головних сортів ситуація просідання ціни виглядає по-різному. Наприклад сорт Гала подешевшав одразу на 45%, до 4-6 грн/кг (0,12-0,18 EUR/кг), а сорт Голден сьогодні коштує на 30% дешевше, ніж у другій половині вересня 2017 року, його на гуртових ринках можна сьогодні придбати по 7-10 грн/кг (0,21-0,3 EUR/кг). Слід зазначити, що таку ціну при покупці готові платити за звичайне українське яблуко, преміальні аналоги цих сортів коштують мінімум в 2 рази дорожче, але і пропозиція їх досить обмежена.

Груша за останній рік втратила 14% ціни, і тільки по винограду ціновий діапазон за рік особливо не змінився.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчала горілка, і це - не межа

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Зокрема, пляшка горілки об'ємом 0,5 літра подорожчала на 31 копійку - до 82,43 грн.

Пляшка вина столового вітчизняного об'ємом 0,75 л зросла в ціні на 11 коп. - до 60,72 грн.

Пляшка пива вітчизняного об'ємом 0,5 літрів подорожчала на 8 коп. - до 14,86 грн.

Читайте також: В Україні абсолютно не контролюють ринок алкогольної продукції

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України на своєму засіданні у середу, 5 вересня, підвищив мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби на 12,4-19,6%. Так, півлітрова пляшка горілки коштуватиме 89,4 гривні. Згідно з постановою уряду, мінімальну роздрібну ціну на півлітрову пляшку горілки пропонується підвищити на 12,4% – до 89,4 гривні (до 447 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту). Мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищуються на 19,6% – до 321 гривні за літр 100-відсоткового спирту.

Мінімальні ціни на натуральні вина підвищені на 13,5% – до 42 гривень за пляшку об'ємом 0,7 л у роздрібній торгівлі, а на кріплені вина і вермути – на 8,9% – до 49 гривень. Ціна за пляшку шампанського об'ємом 0,7 літра зросте на 12,4% – до 89 гривень.

Ріст податків провокує тінізацію алкогольної промисловості України та призводить до значного скорочення легального виробництва горілки та інших спиртних напоїв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці споживають основних продуктів нижче норми

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо споживання продуктів харчування у домогосподарствах.

За його словами, найбільший розрив спостерігається у споживанні плодів, ягід та винограду – 44,4 кг у розрахунку на особу за 2017 рік при раціональній нормі 90 кг (49,3%), а також по овочевій та баштанній продукції – 102 кг проти 161 кг (63,4%).

Рівень споживання м’яса торік складав 56,4 кг проти 80 кг за раціональною нормою (70,5%). Тоді як ще у 2007 році споживання м’яса у домогосподарствах складало 61,2 кг на особу і трималося майже постійно на цьому рівні до 2013 року.

Споживання молока 2017 року становило 231,6 кг проти 380 кг (60,9%), а яєць – 240 шт. проти 290 шт. (82,8%).

Раціональні норми споживання у домогосподарствах досягнуті лише по рослинній олії, а також хлібові і хлібопродуктах, зазначив науковець. Споживання олії торік більш ніж на третину (+38,5%) перевищило нормативні показники у 13 кг і склало 18 кг. Хлібопродуктів середньостатистичний українець торік спожив 100,8 кг при нормі споживання у 101 кг.

Водночас минулого року рівень споживання збільшився проти показників 2016 року по переважній більшості продуктів харчування, крім молока і молочних продуктів, картоплі та овочів і баштанних. По м’ясу та олії він залишився без змін.

Крім того, споживання цукру у 2011 році, риби і рибопродуктах – протягом 2000–2013 років, а по хлібові та хлібопродуктах – до 2016 року – було на рівні або вище раціональних норм, нагадав Юрій Лупенко.

На його думку, в Україні є можливості виробництва для забезпечення раціонального споживання. Торік в Україні рівень самозабезпечення, тобто співвідношення обсягів виробництва та внутрішнього використання, по зерну складав 292,9%, м’ясу і м’ясним продуктам – 105,1%, молоку і молочних продуктах – 107,7%, по яйцям – 119,8%.

Отже, недосягнення норм раціонального споживання значною мірою спричинено недостатнім рівнем доходів домогосподарств, зазначив академік.

Тому для забезпечення раціональних норм споживання необхідно не лише збільшувати виробництво продуктів харчування, а, перш за все, підвищувати купівельну спроможність населення, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview