В дискредитації вітчизняних агрохолдингів можуть бути зацікавлені транснаціональні компанії

Про це УНН заявив політолог Віктор Небоженко, прогнозуючи розвиток подій після скасування мораторію з продажу землі.

Під удар можуть потрапити компанії Юрія Косюка (Миронівський хлібопродукт), Олега Бахматюка (UkrLandFarming), Андрія Веревського (Кернел Груп) та інші великі агрохолдинги країни.

"У великих агрохолдингів головний противник - транснаціональні компанії. І це навіть не наш з вами рівень. Конфлікти будуть дуже гострі, тому що світові транснаціональні аграрні компанії давно націлилися на Україну. Найбільша цінність України - це близькість до Росії і великі українські чорноземи.

Олігархи олігархами, але вони наші. Їм би звичайно треба було вже формувати власні політичні сили. Як це сталося в Угорщині, Словаччині, Румунії і особливо в Польщі. Там аграрне політичне лобі неймовірно сильне. Але поки ми цього не бачимо," - пояснив В.Небоженко.

Вітчизняні агрохолдинги, схоже, не тільки позбавлені комплексної підтримки на політичному рівні, а й регулярно стають об'єктами всіляких політичних маніпуляцій і провокацій.

Взяти хоча б недавні витівки і шоу "радикалів" в стінах парламенту проти Миронівського хлібопродукту (МХП) і його головного акціонера Юрія Косюка. Звинувачення, які звучать на його адресу зводяться фактично до того, що Ю.Косюк вибудував успішний бізнес і є самодостатнім підприємцем. Користуючись культивуванням бідності і гаслами антиолігархічної боротьби, "радикали" звинуватили МХП в прибутковості, технічно промовчавши про те, що від цієї прибутковості безпосередньо залежить державний бюджет і приплив валютного виторгу.

Нагадаємо, в 2016 році агропідприємства заплатили близько 90 млрд грн податків до бюджету, що становить 16,5% зведеного бюджету країни.

Станом на 1 червня 2017 року агросектор вже заплатив більше 13 млрд грн. При цьому відшкодування ПДВ отримав на рівні 10%. Найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ за травень 2017 року стали компанії "Кернел-трейд" (А.Веревський) і "Нібулон" (О.Вадатурський).

До слова, про "Кернел груп". Нещодавно власником 5% цієї компанії став колишній глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Хомутинник. Він придбав частину агрохолдингу через свій інвестиційний бізнес "Cascade Investment Fund".

Про те, що може означати це об'єднання, експерти дискутують донині. Хтось впевнений, що це просто бізнес, інші ж припускають, що таким чином стався розрахунок "Кернел груп" за якісь послуги політика. Не виключено, що це може бути інвестиція А.Веревського в майбутнє, а саме спробу зберегти свій холдинг за допомогою політичного лобі під час боротьби зі світовими гігантами. Як би там не було, а дискредитації вітчизняним компаніям уникнути швидше за все не вдасться.

Політолог Олег Саакян вважає, що боротьба за землю буде аналогічна тотальному переділу часів 90-х.

"Все те, що відбувалося в 90-і роки з приватизацією. Перша хвиля це легалізація. Потім переділ того, що ще не було прихоплено. Потім відстріл і боротьба за невеликі шматки, які залишилися і перерозподіл тих, які були несправедливо на думку окремих суб'єктів розподілені між тими чи іншими гравцями. Теж саме нам треба очікувати і при знятті мораторію на продаж землі", - вважає політолог.

Методи боротьби за землю будуть різними: від самих м'яких до найрадикальніших, додав він.

"Починаючи від умовно м'яких методів: дискредитації, інформаційних кампаній, нездорового політичного лобізму до чисто кримінальних: тітушок і терористичних атак," - сказав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бджолярам вигідніше виробляти квітковий пилок та маточне молочко

Світовий досвід, зокрема Туреччини та Китаю, це підтверджує.

Про це йшлося 27 жовтня під час конференції «Сучасне бджільництво 2017» в м. Мелітополі в ході виступу Мирона Пундора, незалежного експерта з агроефективності, повідомляє Інфоіндустрія.

За даними експерта, виручка від маточного молочка в Китаї становить 1 млрд доларів, країна виробляє 4000 тон на рік. «Україна сьогодні виробляє менше 1 тони маточного молочка на рік і пасічники втрачають можливість отримати 6-7 тис. грн на бджолосім’ю», — нарікає Мирон Пундор.

Ще один альтернативний продукт – це пилок квітковий. «Цього року пилок квітковий у Туреччині коштує в перерахунку від 700 грн/кг в опті до 2000 грн/кг у роздріб. Потенціал України становить 5-10 кг в залежності від регіону. Це можливість отримати 1000-1500 грн на бджолосім’ю в Україні», — свідчить Мирон Пундор.

Трохи краща ситуація із воском. Україна експортувала близько 300-400 тон віску у 2016 році. Також перспективно виробляти в Україні прополіс.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні найдешевша цибуля в Європі

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі та фрукти», а також дані, надані німецьким агентством AMI.

Так, сьогодні українські фермери пропонують цю продукцію по 2,2-3 грн/кг або 0,07-0,10 євро/кг. При цьому пропозиція цибулі на ринку досить об'ємна, оскільки багато господарств, а також оптові компанії відмовляються від закладки цієї продукції на зберігання, посилаючись на високі ризики.

Для порівняння: у Німеччині середня ціна на цибулю на даний момент становить 0,10 євро/кг. Польські фермери готові здійснювати відвантаження по 0,09-0,14 євро/кг. Ціни в господарствах Нідерландів та Австрії доходять до 0,16 євро/кг. В той же час, виробники Франції реалізують цибулю з поля від 0,11 євро/кг, а сортовану продукцію в роздрібні мережі вони відвантажують по 0,18-0,24 євро/кг

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки кілограм м’яса може купити українець на середню зарплату

Про це свідчать результати дослідження, проведеного аналітиками Економічного дискусійного клубу, пише landlord.ua.

Експерти оцінили вартість 19 основних товарних позицій: хліб, борошно, рис, макарони, молоко, масло, яловичина, свинина, курятина, яйця, олія, цукор, картопля, капуста, морква, цибуля, буряк, яблука та сіль. Рівень цін порівняли в 7 країнах: Україна, Польща, Угорщина, Іспанія, Франція, Білорусія, Росія.

Як виявилось, в Україні вказаний продуктовий набір обійдеться на третину дешевше, ніж у Польщі та Білорусії. В 1,6-1,8 раза менше коштують харчі, ніж у Росії, Угорщині та Іспанії. А порівняно з Францією вартість вітчизняних продуктів нижча у 2,6 рази.

Водночас є товарні позиції, за які українці переплачують. До прикладу, літр молока в Польщі та Білорусі коштує на 6-14% менше. Порівняно з угорцями та білорусами українці купують дорожче курячу тушку. А яблука полякам обходяться у 2,2 раза дешевше.

Водночас, враховуючи середній рівень заробітної плати, аналітики роблять висновок, що ціни на вітчизняні харчі завищені.

«Восени поточного року українці на основний набір продуктів витрачали 9% середньомісячної заробітної плати, білоруси − 7%, росіяни – 6%, угорці – 3%, поляки, французи та іспанці – у межах 2%», зазначають в ЕДК.

При цьому якщо в Іспанії на середню зарплатню можна купити понад 850 кг курячого м’яса в тушці, то в Україні – всього 130 кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017»: інноваційні підходи для підвищення урожайності

Протягом восьми місяців ви мали змогу разом з командою проекту спостерігати за перебігом випробувального проекту «Агрополігон 2017», який мав на меті відслідкувати всі тонкощі вирощування кукурудзи та показати вам діючі і, в той же момент, інноваційні підходи для підвищення урожайності.

В режимі реальних виробничих умов 3-х господарств було протестовано майже 70 гібридів кукурудзи 10-ти компаній оригінаторів! З березня по жовтень команда «Агрополігон 2017» здійснила близько 50 робочих виїздів для відслідковування стану посівів та виконання основних технологічних операцій. Це дозволило визначити вирішальні фактори, які впливають на прибутковість вирощування кукурудзи та рівень реалізації потенціалу урожайності різних гібридів за однакової технології.

Після збору врожаю, експертами було проведено економічний аналіз собівартості кукурудзи, результати якого будуть презентовані на ключовому заході ІІ Міжнародної агропромислової виставки «АгроКомплекс 2017».

Агротехнологічний   форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017» відбудеться 1 листопада 2017 року в м. Києві, ВЦ «КиївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2б), великий конференц-зал. Початок заходу об 11:00 год.

В програмі форуму ви дізнаєтеся:

  • рейтинг гібридів за урожайністю;
  • аналіз факторів, що впливають на собівартість та підходи, щодо її зменшення; 
  • аналіз та перспективи розвитку світового ринку кукурудзи;
  • технологічні нюанси використання безводного аміаку та курячого посліду, як високоефективних добрив;
  • чітку програму антистресового захисту рослин, яка була застосована в одному із господарств-партнерів проекту (долаємо заморозки, нічні перепади температур, посухи);
  • резульати вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні в зоні Степу;
  • методику контролю появи бур`янів;
  • переваги технології внесення трихограми дронами та контролю ефективності;
  • нагородження переможців.

Детальна програма за посиланням

Запрошуємо на головний захід міжнародної агропромислової виставки «АгроКомплекс 2017»!

Агротехнологічний форум «Кукурудза. Архітектура собівартості. Тест 2017» 1 листопада 2017 року в м. Києві, ВЦ «КиївЕкспоПлаза» (вул. Салютна, 2б), великий конференц-зал, з 11:00 по 14:30.                                        

РЕЄСТРАЦІЯ за посиланням


Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні посилюється тінізація олійного ринку

Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, пише «АПК-Інформ».

«Головною особливістю українського олійного ринку є продовження зростання виробництва і пропозиції сировини, незважаючи на зниження цін і темпів зростання споживання. При цьому вплив на розвиток даної тенденції надає не тільки світовий ринок (продовження глобальної кризи світових економік, зниження цін на олії і інше), а й внутрішні проблеми України», — сказав Капшук.

Зокрема, за його словами, 2017/18 МР продовжує демонструвати повну залежність вітчизняних сировинних ринків не тільки від ситуації на світовому ринку і погодних умов, але також від коливань на валютному ринку України.

У той же час, Капшук звернув увагу на те, що тінізація українського олійного ринку посилюється.

«Вітчизняні сільгосптоваровиробники сьогодні намагаються реалізовувати насіння соняшнику, головним чином, за готівку, що істотно спотворює ситуацію на ринку олії, призводить до його тінізації, а також стримування продажів або переробки на давальницьких умовах», — зазначив експерт.

Разом з тим позитивним фактором Капшук назвав чинне в Україні мито на експорт насіння соняшнику, що забезпечує внутрішній ринок стабільними обсягами переробки, а також стимулює інвестиції в нове ефективне обладнання.

«Головна умова подальшого стабільного розвитку олійно-жирового комплексу України — збереження експортного мита на насіння соняшнику, а також нарощування обсягів переробки сої і ріпаку», — резюмував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview