В Індії придумали незвичний спосіб боротьби з посухою

Так хочуть допомогти фермерам подолати суворі кліматичні умови, пише gazeta.ua.

"Наші поля затиснуті між двома гірськими хребтами, — розповідає фермер Го Дхаті. — Дощі йдуть рідко. Коли збираємо стільки врожаю, скільки посадили — це велика удача. Виживаємо за рахунок допомоги держави. Науковці обіцяють, що цей льодовик забезпечить вологу і зменшить перепад температур. Учора вдень було +40°С, а вночі — заморозки. Найбільше урожаю втрачаємо через посухи. Проводити систему зрошення до полів надто дорого. Носимо воду відрами за 12 км. У мене троє дітей, у брата — четверо. Один день поливаємо його поле, наступного — моє".

Автори ідеї кажуть, що створити льодовики дешевше, ніж систему поливу. Ефект буде рівномірніший і триваліший. Усередині працюватиме насос, розбризкуватиме воду на 60 м довкола.

"В одній піраміді можемо накопичити 150 тонн води, — каже інженер Сонам Вангчук. — Улітку тануть льодовики в горах, тому води достатньо. Проблема виникає взимку і навесні, коли насіння потребує зволоження. Хочемо ­отримати фінансування на створення льодовиків біля кожного села. Кожен зрошуватиме 10 га. Коштуватиме $125 тис".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють українці на зборі фінської полуниці

Для аспірантки харківського сільськогосподарського університету Ганни Корнієць робота на полуничних грядках - це цікавий і корисний досвід, пише фінське видання Yle, передає Аргумент.

"Я дуже люблю Фінляндію, — каже Ганна, — приїхала сюди тому, що хотілося дізнатися традиції нової країни, побувати в гостях, подивитися, як тут живуть люди, ну і заробити грошей, як приємний бонус".

У цьому році на фінських полуничних полях працює близько 9000 українців і 1500 росіян. Робота нелегка, але, як говорять збирачі, їм не звикати.

Зарплата сезонних робітників:

Громадяни України отримують на зборі полуниці від 9 до 11 євро за годину.
У місяць на зборі полуниці можна заробити близько 1500 євро.
Громадяни Таїланду на зборі лісових ягід отримують від 5 до 7 євро за годину

"Я б не сказала, що дуже важко, — зізнається Ганна, — Хоча, звичайно, багато що залежить від погодних умов. Ми любимо працювати. Україна — аграрна країна. Ми виросли на землі".

Фінів на збір ягід залучити дуже важко, тому власники сільгоспугідь змушені запрошувати іноземців. Тайці традиційно спеціалізуються на лісових ягодах, а жителі колишніх радянських республік воліють працювати на полуниці. Для українських і російських сезонних робітників, наприклад, діє колективний договір, який чітко встановлює мінімальний рівень зарплати, надбавки, інші виплати.

Ганна Корнієць каже, що за сезон вона може заробити стільки ж, скільки за рік на батьківщині. У наступному році, швидше за все, до Фінляндії приїде ще більше українських сезонних робітників, так як між ЄС і Україною введено безвізовий режим, що істотно спростить бюрократичне оформлення документів. А от для росіян процедура отримання фінської трудової візи навряд чи зміниться.

В цілому сезон збору полуниці у Фінляндії запізнюється на 2,5-3 тижні. У той же час запізнілий урожай обіцяє бути досить хорошим, заявляють фермери. У Фінляндії полуниця вирощується на 1100 фермах на площі 3600 гектарів. Головним сортом полуниці є Polka, частка якого становить близько 70 % від всього урожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська пшениця на світовому ринку відчуватиме тиск з боку російської

Вона має неабиякі шанси повернути собі лідерські позиції серед країн-експортерів, пише газета «АгроМаркет».

У країнах ЄС прогнозують високий урожай обсягом 150,8 млн тонн, а виробники з ЄС матимуть перевагу через проблеми у найближчих конкурентів.

Програє, зокрема, Україна, бо в разі меншого врожаю проводити демпінгову політику трейдерам буде набагато складніше.

Додатковий тиск українське зерно відчуватиме з боку російського, оскільки надлишок пропозиції у наших північних сусідів зазвичай супроводжується жорстким демпінгом та агресивною торговою політикою.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США, Росія цього року може вийти на друге місце в світі за експортом пшениці з показником у 29 млн тонн зерна. У весняний період у південних регіонах Російської Федерації, як і в Україні, спостерігались несприятливі погодні умови, але до середини червня ситуація більш-менш стабілізувалася, тому обсяг виробництва пшениці нового врожаю росіянами поки оцінюється у 69 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК планує у вересні внести до Ради законопроекти для запуску ринку землі

Міністерство аграрної політики закінчить роботу над необхідними для запуску ринку землі законопроектами до кінця серпня і у вересні внесе їх у Раду. Про це в інтерв'ю 112.ua заявив заступник міністра АПК Максим Мартинюк.

Мова йде про законопроекти про обіг земель і про фінансову підтримку ринку землі.

"Необхідно прийняття законопроекту "Про обіг земель", у якому потрібно чітко прописати, що ми його робимо в інтересах дрібних і середніх товаровиробників. І в результаті, ми хочемо, щоб у селі з'явився дрібний і середній клас. Законопроект про фінансову підтримку ринку землі, яка може здійснюватися кількома методами, наприклад, у вигляді видачі кредитів, держава може виступати гарантом кредитів. Також, держава може частково компенсувати кредитну ставку. Ось ці два закони – це мінімально необхідний пакет (для переходу до ринку землі). Ми фіналізуємо ці законопроекти до кінця серпня. У вересні вони будуть внесені у Верховну Раду", - сказав він.

Крім того, Мартинюк зазначив, що зараз у Раді немає 226 голосів для скасування мораторію на продаж сільгоспземель. У той же час, він висловив упевненість, що з 1 січня 2018 року в Україні буде дано старт земельній реформі.

"З урахуванням попереднього досвіду, я думаю, що політичний консенсус з питання ринку землі буде, у мораторії не буде необхідності. У Земельному кодексі написано, що мораторій скасовується при наявності двох умов: прийняття законопроекту "Про обіг земель" і фактичне закінчення його терміну дії, в даному випадку з 1 січня 2018 року. У той же час, якщо законопроект "Про обіг" не прийнято, то мораторій триває", - сказав він.

На уточнююче запитання, чи є зараз консенсус, в. о. міністра агрополітики відповів, що він поки що "складно шукається: 226 голосів точно нема".

Нагадаємо, що 4 квітня МВФ опублікував меморандум про взаєморозуміння з Україною. У документі сказано, що Україна повинна прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель до кінця травня 2017 року. Відзначено також, що це новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається до кінця вересня 2016 року. Чинний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення має втратити чинність з кінця 2017 року, дозволяючи таким чином продаж землі, що перебуває у державній та приватній власності, відразу ж після цього.

Україна ж зобов'язалася запустити кампанію з інформування громадськості та роз'яснення переваг цієї реформи.

Повний текст інтерв'ю із заступником міністра АПК Максимом Мартинюком читайте за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринники вимагають знизити експортне мито

Аналіз сучасної картини у виробництві та експорті продуктів українського тваринництва та визначення основних проблем, з якими зіштовхуються виробники та експортери продуктів тваринництва на внутрішньому та зовнішньому ринках, їх причин та шляхів вирішення обговорювали експерти 26 липня під час круглого столу на тему «Розвиток виробництва та експорту м’яса в Україні».

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

«За офіційною статистикою сьогодні виробництво м’яса збиткове, поголів’я ВРХ стабільно зменшується, - відзначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. – Але хочеться вірити, що зараз наступає переломний момент. Ситуація на внутрішньому ринку формує економічні важелі, які мають дати імпульси для розвитку тваринницької галузі. Але лише економічні імпульси – це недостатньо. Ми зібралися тут для того, аби обговорити, що може зробити держава - МінАПК, Держпродспоживслужба, аби наша тваринницька галузь пішла в ріст, і ми могли нею пишатися».

«На сьогоднішній день частка тваринництва в загальному експорті аграрної продукції не така вже й велика — близько 6 % за минулий рік, хоча попит є. І причиною цьому є існуючі внутрішні бар’єри, які не дозволяють розвивати на високому рівні виробництво та експорт в Україні м’яса», - зазначила Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України. Усе це знижує мотивацію підприємств розвивати галузь, позначається на загальних показниках поголів’я, виробництва та експорту продукції тваринництва, впливає на розміри капіталовкладень підприємств у власне виробництво тваринництва, на вартість продукції тваринництва та її конкурентоспроможність, що в кінцевому результаті негативно позначається на іміджу України на світовому ринку, обсягах залучених міжнародних інвестицій, стабільності валютного балансу.

Одним із важливих питань, які підняла Ірина Паламар стало високе експортне мито - 10%, яке виробники змушені сплачувати під час експорту продукції: «Наші підприємства мають всі перспективи розвивати експорт продуктів тваринництва, але поки цьому перешкоджає експортне мито на продукцію ВРХ у розмірі 10 %. Тому потрібно нагально переглядати діюче митне законодавство в частині ставки експортного мита».

Важливим є також питання підтримки сільськогосподарських виробників в напрямку поліпшення податкового регулювання.

Як повідомила Ірина Паламар, сьогодні сільськогосподарські підприємства, які, наприклад, одночасно займаються вирощуванням зернових та виробництвом молока і м’яса, постають перед проблемою отримання у повному обсязі «бюджетної дотації для розвитку с. г товаровиробників» в рахунок погашення понесених витрат по ПДВ. – Адже по факту замість 100% дотації вони отримують 55%! Бо такий неправильний механізм прорахунку ПДВ. А через недостатність державного фінансування в окремі місяці можуть не отримати навіть ці 55%. Тому потрібно переглядати чинне законодавство на рівні профільних міністерств та Уряду та вносити відповідні зміни до Постанови КМУ.

Іншими ключовими темами обговорення круглого столу стали питання державної підтримки виробників продукції тваринництва на етапі підготовки до експорту (удосконалення дозвільної та іншої документації, прийняття на законодавчому рівні нормативного акту щодо карантинування тварин); необхідність запровадження рівних правил ринку для всіх виробників-експортерів; проблема підвищення потужностей портів в експорті ВРХ; обговорення результатів роботи МінАПК в напрямі боротьби з АЧС; можливості для пошуку нових експортних ринків і майданчики, через які тваринники можуть просувати свою продукцію для експорту та інші питання.

У підсумку було ухвалено прийняти за результатами заходу програмний документ з усіма висловленими пропозиціями, який буду направлено до Уряду для опрацювання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Податківці вилучила на спиртзаводах продукції на 180 млн грн

Згідно з повідомленням на сайті Державної фіскальної служби (ДФС), обшуки 41 спиртзаводу в 14 областях України санкціонував Шевченківський районний суд Києва для проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо посадових осіб ДП «Укрспирт».

Під час досудового розслідування було встановлено факти, що підтверджують порушення держпідприємством законодавства України та ймовірного неврахованого виготовлення продукції.

Колишні керівники «Укрспирту» Олександр Харт (2012-2014 роки) і Михайло Лабутін (2014 рік) є фігурантами кримінальних проваджень і знаходяться в розшуку.

На момент проведення обшуків виробничу діяльність здійснювали 10 заводів «Укрспирту». На 15 спиртових заводах, які на момент проведення заходів не здійснювали виробничої діяльності, встановлено залишки спиртовмісної продукції.

Вирішуються питання щодо призначення інвентаризації залишків продукції і сировини, які перебувають на спиртзаводах, а також проведення експертиз зразків вилученої продукції.

Посадові особи «Укрспирту» сприяли проведенню слідчих дій ДФС і Генеральної прокуратури.

Згідно з повідомленням ДФС, незаконне виготовлення спирту на потужностях легальних спиртових заводів здійснюється з неврахованої сировини, що закуповується у населення (пшениця, кукурудза та інше) або в цукрових заводів (меляса бурякова) за готівку.

При цьому здійснюється документальне оформлення операцій із закупівлі сировини за значно завищеними цінами у фіктивних або пов'язаних з керівниками спиртозаводів суб'єктів господарювання.

Неврахований спирт відвантажується в обхід лічильників, шляхом врізок у заводські комунікації або навмисного виведення таких лічильників з ладу, може бути списаним за завищеними нормами втрат при виробництві.

Невраховане виготовлення спирту також можливо на потужностях заводів, які офіційно звітують про відсутність виробничої діяльності.

Вивіз незаконно виготовленого спирту зі спиртових заводів, як правило, здійснюється в неробочий час, коли заводи офіційно не працюють і на їхніх акцизних складах відсутні представники органу ДФС.

Для транспортування незаконно виготовленого спирту можуть використовуватися транспортні засоби, спеціально обладнані прихованими ємностями.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.