178171

В МінАПК занепокоєні обмеженням руху дронів

Теґи: 

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, пише landlord.ua.

«Безсумнівно, питання використання повітряного простору належить до компетенції Украероруху, але оскільки нові правила зачіпають інтереси третіх осіб та мають ознаки регуляції, то вони мали б бути відповідно погоджені. Схоже, що цього зроблено не було і, як результат, документ абсолютно не врахував використання дронів у корпоративному секторі, представникам якого зараз, на початку жнив, тобто в найнесприятливіший момент, необхідно вносити зміни до бізнес-процесів», — написав він.

За його словами, таке обмеження вже показує свою недосконалість.

«Є суто практичні запитання щодо можливості виконання нових стандартів, зокрема в частині завчасного інформування. На польоти дуже впливають погодні умови – учасники ринку уже кажуть про те, що їм доведеться подавати заявки на декілька дат одночасно, щоб застрахуватися на випадок нельотної погоди. Чи зможе оператор опрацювати всі ці запити? Є сумніви», — наголосив перший заступник міністра.

Та додав, що підхід до регулювання має враховувати динаміку використання пристроїв з можливістю автономної навігації і самостійних польотів та передбачати, що їх роль буде збільшуватися, доля ринку рости, а технології розвиватись.

«Наскільки зрозуміло із публічних заяв Украероруху, вони відкриті для дискусій щодо нових правил. Ми будемо активно долучитися до них, щоб спостерігати за юридичною чистотою процесу і відстоювати інтереси галузі», — підсумував Максим Мартинюк.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Житомирщині збудують потужний тваринницький комплекс

Про це пише AgroTimes.

На комплексі планують отримувати добові надої по 35 л на корову, для чого буде закуплено високопродуктивне поголів’я за кордоном. У разі успіху компанія збудує другу чергу на 3 тис. голів.

Сьогодні «Кусто Агро» має невеличку власну ферму ВРХ на 300 дійних корів. У 2017 році досягли 19 л добових надоїв на корову. Хоча кілька років тому цей показник не перевищував 11 л.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ожинова плантація окупається в Україні на третій рік

І це враховуючи високі затрати на закладку плантації з формуванням шпалери та цінами реалізації на рівні 45 грн/кг за за ягоду в упаковці та 30 грн — на переробку, пише agroday.com.ua.

Такими розрахунками на вебінарі Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) поділився Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН.

За його оцінками, нині площа насаджень ожини в Україні невелика і сумарно складає 100-120 га.

Але ожина цікава тим, що це дуже продуктивна культура. Її врожайність сягає від 20 до 40 т/га при правильній агротехніці та підборі сортів. Причому культура скороплідна – після висадки на другий рік можна отримати врожай.

Окрім того, на вітчизняному ринку є широкий вибір сортів — як за формою ягоди, так і термінами достигання. Фактично ожина плодоносить з другої половини червня і до перших приморозків (ремонтантні сорти).

Окрім того, на ягоду досить приваблива ціна, та й конкуренція на ринку невисока, розповідає фахівець. Є інтерес серед переробних підприємств та експортерів.

Проте ожина має й деякі недоліки. Зокрема, це істотні витрати на закладку ожинової плантації. Виростити ягоду без шпалери проблематично, тому доведеться на неї добре витратитися.

У багатьох сортів ожини досить високі вимоги до післязбирального догляду. Також важливо зібрати ожину у правильній фазі стиглості — середній між технічною та споживчою, аби ягода і мала смак, і була транспортабельною.

Оптимально садити сформовані двохрічні саджанці. Висаджувати краще навесні, відводячи 3-3,5 метри на міжряддя. Відстань між рослинами має складати 1,5-2 метри. Окрім шпалери, треба подбати про мульчування та краплинне зрошення. Таку плантацію при гарному догляді можна експлуатувати років 15, зазначає Ярещенко.

Серед сортів фахівець рекомендує приглянутись до Карака Блек, Чачанска бестрна, Натчез, Оушіто, Тріпл Кроун, Heaven Can Wait тощо.

Збирати ожину доведеться вручну. Але це прибуткова ніша, культуру знають і її готові купувати, розповідає науковець.

Маючи чималі плантації, її реально продавати на експорт. В Україні уже є експортні запити на цю ягоду. При цьому найближчі наші сусіди вирощують ожини небагато, тому глобальна конкуренція – невелика.  

Внутрішній ринок дещо обмежений, але цей ринок є. Ягоду готовий купувати рітейл та в невеликих обсягах переробники, підсумував Ярещенко.

Нагадаємо, за розрахунками аналітичної компанії Pro-Consulting, рентабельність вирощування ожини перевищує 400%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна обігнала Німеччину за вартістю соняшникової олії

Наприклад, українці переплачують майже 5 грн на літрі соняшникової олії. Про це свідчить аналіз цін в супермаркетах Києва і Мюнхена, передає УНН.

Наприклад, 1 літр соняшникової олії в Мюнхені коштує 1,1 євро, що еквівалентно 32 грн.

У той же час українцеві 1 літр соняшникової олії "Чумак" обходиться майже в 37 грн.

Також, Україна обігнала Німеччину в вартості молока: за 1 літр молока українець заплатить в середньому 24 грн, німець - 60 центів (близько 19 грн).

Поряд з цим в Україні є продукти, які коштують значно дешевше, ніж в Німеччині. Наприклад - яйця. За десяток яєць українець заплатить близько 27 грн, німець - понад 2 євро (61 грн).

Також, в рази дешевше українцю обійдеться курка. Наприклад, 1 кг курячого філе в Мюнхені коштує близько 10,5 євро, що еквівалентно 370 грн, або майже 4 кг аналогічного м'яса українського виробництва.

Нагадаємо, Українська асоціація постачальників торговельних мереж звернулася до Антимонопольного комітету України щодо можливоъ картельної змови на ринку соняшникової олії. За словами експертів, у світі ціна на соняшникову олію падає, а в Україні - зростає.

Агрохолдинги обробляють третину земель усіх сільгосппідприємств

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Якщо за визначення поняття агрохолдинги взяти кількість землі, яку обробляють аграрні компанії, то у 2017 році налічувалося 93 сільськогосподарських підприємства, що обробляють більше 10 000 га. Для порівняння, у 2012 році їхня кількість дорівнювала 80. Частка сільгоспземель у користуванні агрохолдингів становила минулого року 29% від усіх сільгосппідприємств, тоді як у 2012 році цей показник становив 25%.  

Зріс і загальний земельний банк в обробітку агрохолдингами за 5 років з 5,6 млн га до 5,95 млн га у 2017 року, збільшення сільгоспугідь у користуванні цією категорією сільгосппідприємств склало 6,3%. Зважаючи на динаміку останніх років, в УКАБ очікують продовження цих трендів.

Агрохолдинги нерівномірно представлені в областях України. Найбільша їх кількість у 2017 році знаходилася в Київській (32), Чернігівській (28) та Полтавській (26) областях, у той час як найменше агрохолдингів було представлено у Закарпатській (1), Луганській (5) та Чернівецькій (5) областях.

Ваш вибір 'Подобається'.

Конференція ТЕХНОмаркетинг – сучасні технології маркетингу

Згідно дослідження компанії Марком, витрати на маркетинг топ-30 постачальників с/г техніки 2017 року складають менше 1% від загальної суми обороту з продажу техніки. На думку керівника компанії Валерія Берлета, це зумовлено багаторічною присутністю компаній на ринку, відомістю брендів, обізнаністю клієнтів щодо продукції та послуг компаній. Чим компанія менша, тим більше вона має витрачати на маркетинг. Для новачків ринку витрати на маркетинг можуть сягати 20% загального обороту.

За словами Олександра Македона з Marker Consulting: «Успіх рекламної кампанії на 80% складається із креативу та лише на 20% від вибору медійного каналу». Інколи, щоб отримати статус лідера галузі варто задіяти національні медіа. 

Не варто нехтувати онлайн-просуванням, щоб дістатися до ЛПР (головних агрономів, головних інженерів, директорів господарств), які мають вплив на прийняття рішення щодо купівлі с/г техніки, запчастин, насіння, добрив, ЗЗР. За даними дослідження Factum Group, проникнення інтернету в сільську місцевість за 7 років зросло до 53%